У 2025 році в Україні вступлять у дію нові вимоги до страхового стажу для виходу на пенсію. Хоча пенсійний вік залишається незмінним – 60 років, мінімальна тривалість страхового стажу, необхідна для отримання пенсійних виплат, зросте.

Згідно з чинним законодавством, для отримання пенсії у 60 років у 2025 році потрібно мати не менше 32 років страхового стажу. Для тих, хто планує вийти на пенсію у 63 роки, мінімальний стаж становитиме 22 роки.

Для громадян, які досягли 65-річного віку, вимога залишається незмінною – 15 років стажу.

Ці умови продовжуватимуть посилюватися до 2028 року. Щорічно вимога до стажу для виходу на пенсію у 60 років зростатиме на один рік.

Громадяни, які не мають достатнього страхового стажу, можуть скористатися можливістю його докупівлі. У 2025 році вартість одного місяця стажу складатиме 3520 гривень (44% від мінімальної заробітної плати), а за рік доведеться заплатити 42,2 тисячі гривень.

Докуплений стаж дозволяє компенсувати нестачу необхідних років для виходу на пенсію, проте це вимагає значних фінансових витрат.

Пенсія за віком в Україні призначається лише за зверненням громадянина. Подати заяву можна:

За місяць до досягнення пенсійного віку.
Протягом трьох місяців після виникнення права на пенсію.
У разі затримки з подачею заяви, виплати будуть нараховані лише з моменту звернення.

Українцям, які мають можливість продовжувати працювати після досягнення пенсійного віку, рекомендують відкласти вихід на пенсію. Такий крок дозволяє отримати підвищувальні коефіцієнти, які збільшать розмір пенсійних виплат.

Яка категорія українців може законно відмовитися від вручення повістки.

В Україні загальна мобілізація та воєнний стан тривають від 24 лютого 2022 року. Під мобілізацію підпадають чоловіки від 18 до 60 років.

Юристка Марина Токмач у коментарі NV пояснила, чи можуть чоловіка повернути на військовий облік після того, як він був з нього виключений, та яка різниця між зняттям та виключенням з військового обліку.

Так, виключення з військового обліку означає, що чоловік перестав бути в статусі призовника, військовозобов’язаного чи резервіста. Виключений з військового обліку більше не зобов’язаний виконувати обов’язки щодо військового обліку. Виключені з військового обліку не зобов’язані бути поставлені на облік, оскільки вони не є військовозобов’язаними.

Зняття з військового обліку передбачає обов’язкове повернення на облік, інакше це буде порушення правил обліку.

Виключити з військового обліку можуть лише кілька категорій українців, а саме:

засуджених до позбавлення волі за скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину;
тих, хто за станом здоров’я визнаний непридатними до військової служби під час воєнного стану із виключенням з військового обліку;
тих, хто досяг граничного віку перебування у запасі;
призвані чи прийняті на військову службу;
які проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;
військовослужбовці чи військовозобов’язані, які померли;
хто відмовився від українського громадянства та залишив Україну.
Якщо чоловіка було виключено з військового обліку, він більше не зобов’язаний з’являтися в ТЦК по повістці і взагалі має право відмовитися її брати. Адже на таких громадян не поширюються правила військового обліку, передбачені законодавством України.

“У чоловіка немає обов’язків військовозобов’язаного, тому його не можуть притягнути до відповідальності за небажання проходити ВЛК або відмову від повістки. Тим більше вручення таких повісток буде незаконним”, – зазначає вона.

Повторно поставити чоловіка на військовий облік не зможуть, оскільки у Законі України “Про військовий обов’язок та військову службу” сказано, що взяти на військовий облік можуть громадян, які зняті за наказом МОУ, а не тих, кого виключили з військового обліку.

“Згідно із законодавством, що діє на сьогодні, відновлення на військовому обліку виключених з нього — не передбачено. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”, — підкреслила Марина Токмач.

В Україні продовжується мобілізація. Адвокат Ростислав Кравець пояснив, що військовозобов’язані чоловіки можуть відмовитися від служби в армії, але мають бути готовими відповідати за своє рішення.

Українці можуть відмовитись від мобілізації, але є відповідальність: роз’яснення адвоката – today.ua
Не всі військовозобов’язані українці прагнуть приєднатися до тих, хто захищає державу від російських окупантів. Голова Адвокатського об’єднання “Кравець і Партнери” пояснив, що за відсутності відстрочки, броні або звільнення від служби чоловіки за законом не мають права відмовлятися від мобілізації.

“Звичайно, у нас не рабська країна, людина може відмовитися, але за це нестиме відповідальність як за ухилення від мобілізації”, – пояснив юрист.

Якщо громадянин після отримання повістки не прибув до військкомату, його притягнуть до адміністративної відповідальності та оштрафують. Тим, хто систематично ухиляється від служби, загрожує кримінальна відповідальність. Можливе позбавлення волі терміном від трьох до п’яти років.

Ростислав Кравець уточнив, що для притягнення до відповідальності слід довести факт ухилення. У правоохоронців має бути підтвердження того, що військовозобов’язаний чоловік отримав повістку. Зазвичай громадяни у суді підтверджують отримання повістки. Вони зізнаються, що не хочуть боротися та відмовляються воювати.

“Має бути явно доведено ухилення. Це не той випадок, коли людині кинули повістку за адресою, де вона не живе 20 років, і вважають, що це ухилення. Ні, ухиленням буде лише факт, коли людині особисто було вручено цю повістку”, – цитують правозахисника “Факти”.

Українці можуть відмовитись від мобілізації, але є відповідальність: роз’яснення адвоката

Щоб притягти порушника до відповідальності, потрібно зафіксувати щонайменше три факти ухилення від мобілізації.

Лановецький районний суд Тернопільської області виніс вирок місцевому мешканцю за ухилення від призову. Чоловік проігнорував отриману повістку, заявляв, що «це не його війна», а також, що він «не бажає служити та захищати Україну і краще перейде на бік ворога». Суд призначив йому три роки тюрми.

Про це пише zaxid.net.

Як вказано у вироку суду, який винесли у серпні 2023 року, військовозобов’язаний Олександр Д. у вересні 2022 року пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до служби. 7 вересня він отримав повістку з вимогою з’явитись через чотири дні для відправлення у навчальний центр. Однак чоловік проігнорував цю повістку та ухилився від призову.

У суді обвинувачений частково визнав свою провину, він підтвердив, що пройшов військово-лікарську комісію і був визнаний придатним до служби, хоч згодом у нього виявили гастрит.

«У військкоматі йому вручили повістку та повідомили, що він може приймати участь в розмінуваннях або в стройбаті, на що він сказав, що не може цього робити. До військкомату він більше не з’являвся, бо через свою вірою не може цього робити. Він боявся, що не зможе виконувати покладені на нього обов`язки, чим підведе товаришів. В свій час він проходив альтернативну службу, керував трактором та має посвідчення тракториста», – цитують покази Олександра Д. у вироку суду.

У суді допитали також свідка, посадовця з військкомату, що відповідає за мобілізаційну роботу. Він заявив, що Олександр Д. відмовився отримувати повістку, «повідомивши, що він не бажає служити та захищати Україну і краще перейде на бік ворога». Про ці заяви посадовцю розповів солдат, який викликав обвинуваченого у військкомат.

«Олександр Д. повідомив, що він не бажає захищати Україну та це не його війна, однак, підписав та отримав повістку, яка його зобов`язувала 11 вересня 2022 року прибути до військкомату, в назначену дату обвинувачений не прибув та відмовився надалі з ними співпрацювати», – цитують покази посадовця військкомату.

Справу розглянула суддя Ліля Холява, яка визнала Олександра Д. винним в ухиленні від призову та призначила три роки тюрми. На вирок ще може бути подана апеляція.

Нардеп пропонує мобілізувати лише “мотивованих патріотів”, а громадян, які не бажають воювати – залучати до роботи на економіку.

У Верховній Раді зареєстрували законопроект № 9566, який вносить зміни до закону про мобілізацію. Згідно з документом, пропонується мобілізувати лише “мотивованих патріотів”, а громадян, які не бажають воювати – залучати до роботи на економіку. Ініціатором законопроекту є народний депутат від “Слуги народу” Георгій Мазурашу, пише ТСН.

Автор законопроекту вважає, що такі зміни дозволять підвищити мотивацію громадян до захисту країни, зняти соціальну напругу, сприяти підтримці та зміцненню економіки і обороноздатності.

За словами Мазураша, учасники бойових дій звертають увагу, що на передову направляють невмотивованих, мобілізованих під примусом громадян, які на фронті “приносять зайві проблеми”.

“Якщо внести запропоновані зміни, “військовослужбовці” зможуть сконцентруватися на роботі з мотивованими патріотами, а інші громадяни, без потреби бігти і ховатися від повісток, будуть працювати на економіку, а значить і на обороноздатність”, – вважає нардеп.

Відповідно до законопроекту № 9566, до виконання робіт, що мають оборонний характер, пропонується залучати громадян, які ще не були призвані на військову службу під час мобілізації. Громадяни, офіційно працевлаштовані не менше 0,75 ставки або ті, які здійснюють підприємницьку діяльність і своєчасно сплачують передбачені законодавством податки і збори, не можуть бути залучені до виконання робіт оборонного характеру.

“Залучення громадян до робіт оборонного характеру в разі ухвалення цього законопроекту покладається на територіальні центри комплектування соціальної підтримки (ТЦК і СП). Як це буде відбуватися, і за якою процедурою, проект відповідного алгоритму не передбачає”, – розповіла адвокат адвокат Марина Бекало.

Відмовитися від мобілізації можна буде з релігійних переконань
Якщо документ буде ухвалено, військовозобов’язані зможуть писати відмову від мобілізації з особистих або релігійних переконань. Для цього потрібно буде подати заяву в ТЦК в письмовому вигляді. В іншому випадку вони будуть призвані на військову службу в загальному порядку.

З громадянами, які подадуть письмову заяву про відмову від мобілізації з особистих або релігійних підстав і готові бути залученими до виконання робіт, укладатимуть відповідні робочі контракти з оплатою не менше розміру мінімальної заробітної плати на підприємствах оборонного призначення або інших секторів економіки за місцем проживання.

“При цьому законопроект не регулює питання про зарахування до страхового та трудового стажу періоду виконання робіт оборонного характеру за такими контрактами. Проект однозначно потребує доопрацювання”, – вважає Бекало.

Повістки зможуть вручати не лише військові та поліція
Крім того, проектом закону запроваджують повноваження Національної поліції доставляти порушників правил військового обліку, а також законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в ТЦК. В такому випадку ТЦК повинна подати в поліцію відповідне звернення, а далі поліція повинна доставити такого порушника в ТЦК.

Проектом також покладається на ЖЕО, ОСББ або інші організації, що обслуговують житлові будинки, обов’язок подавати в ТЦК відомості про призовників і військовозобов’язаних. Також вони отримають повноваження вручати призовникам і військовозобов’язаним повістки про виклик в ТЦК СП і сприяти прибуттю за викликом.

Наразі законопроект надано для ознайомлення Верховною Радою.

Воєнний стан та мобілізація в Україні
26 липня президент Зеленський вніс до Ради ініціативи про продовження мобілізації та воєнного стану в Україні.

Профільний комітет Ради 27 липня підтримав внесені Зеленським ініціативи про пролонгацію воєнного стану та мобілізації в Україні до 15 листопада 2023 року.

27 липня також стало відомо, що Верховна Рада підтримала законопроекти президента Володимира Зеленського №9533 і №9532 про продовження воєнного стану та термінів загальної військової мобілізації в Україні ще на 90 днів – до 15 листопада.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявляє, що відомство не розглядає відмову від української мови та літератури, а також історії України в навчальній програмі.

“Українська мова та література, а також історія України – надважливі дисципліни, які допомагають сформувати національну ідентичність. А отже, не може й бути мови про те, щоб відмовитися від цих предметів у навчальній програмі. Такі ідеї в міністерстві не розглядалися і навіть не лунали”, – написав Лісовий у фейсбуці.

Міністр наголосив, що Україна, як країна, що перебуває у стані війни та захищає свій суверенітет і незалежність, навпаки, має робити ставку на ці дисципліни, посилювати їх і модернізувати відповідно до сьогоднішніх викликів.

“Література – це джерело знань і натхнення, можливість для аналізу, рефлексії та розвитку уяви. І українська література точно має що запропонувати читачеві – від колись загублених імен до творів сучасних авторів”, – написав він.

Крім того, міністр вважає, що історію України необхідно вивчати з точки зору успіху.

“Ми зберегли свою мову, культуру та суверенітет попри численні спроби силою забрати їх у нас. Тож курс історії у школі повинен демонструвати дітям потужність України, аби кожен учень та учениця відчували власну спроможність бути стійкими та успішними”, – підсумував Лісовий.

Як повідомлялося, Лісовий виступає за перегляд змісту і форми викладання курсу української літератури та історії України.

Щонайменше до 23 серпня в Україні оголошено загальну мобілізацію через повномасштабну війну з російськими окупантами. Військкомати виступають проти вручення повісток на пляжах і в супермаркетах, а сама повістка має бути оформлена певним чином.

“Апостроф” розповідає, у якому разі повістка незаконна і від неї можна відмовитись.

У повістці обов’язково мають бути вказані:

ПІБ одержувача, адреса проживання, реквізити розпорядження територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
адреса ТЦК, куди слід прибути;
вид повістки;
перелік документів, які необхідно мати;
ПІБ, підпис, печатка керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Від повістки можна відмовитися, якщо вона:

оформлена неналежним чином,
не містить усіх необхідних реквізитів,
вручається неуповноваженою особою.
Робити це краще у присутності кількох свідків. Далі складається акт про відмову від отримання повістки, який передається до ТЦК для встановлення обставин та підстав відмови. Якщо військовозобов’язаний вже підписав повістку, а потім побачив порушення, повістку можна оскаржити у суді.

У той же час оскарження повістки не звільняє людину від обов’язку з’явитися в центр комплектування. Тому, хто цього не зробить, загрожує штраф за адміністративне порушення. Подальше ухилення від мобілізації передбачає вже кримінальну відповідальність.

Загальна мобілізація в Україні продовжується, і в Міноборони мають намір збільшити чисельність озброєних до половини мільйона громадян. Повістки громадянам призовного віку почали видавати в магазинах і на пляжах. Представники територіальних центрів комплектування заходять навіть до церков та нічних клубів, щоб вручити їх відвідувачам повістки. Всі ці повістки є законними, але їх можна оскаржити.

Йдеться про випадки, коли повістка неправильно заповнена чи вручена не тими особами. Знаючи закон, такий документ можна оскаржити і до військкомату не з’являтися.

Так, у повістці обов’язково має бути зазначена причина виклику, наприклад, уточнення облікових даних, проходження медкомісії, безпосередньо мобілізація, а також чітко прописано, куди, коли і навіщо людина має з’явитися. Документ можна визнати недійсним, якщо таких відомостей не вистачає.

На практиці представники військкомату часто мають при собі порожні бланки повісток, які заповнюють у присутності того, кому мають намір її вручити. На порожньому бланку може стояти підпис керівника територіального центру комплектування (військкома). Така повістка, виписана людиною, яка не має на це повноважень, вважається недійсною.

Вручати повістки можуть працівники територіальних центрів комплектування, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств та установ. Якщо ж папірець самовільно видали поліцейські чи бійці тероборони, він теж не має законної сили.

Якщо ви хочете оскаржити незаконне вручення повістки, юристи радять ретельно записати ім’я та посаду того, хто виписує вам повістку, а також зняти на відео порожній бланк, який заповнюють на ваших очах. Якщо у вас на руках будуть такі докази, легко доведете, що повістку вам вручили незаконно. Знімаючи відео, назвіть дату вручення повістки та дані про тих, хто її приніс. Тоді ви зможете довести, що отримали повістку незаконно.

В Україні через повномасштабне вторгнення російських військ мільйони людей були змушені покинути свої будинки та стати внутрішніми переселенцями. У березні та квітні їм держава виплачувала грошову допомогу. Але з травня на таку допомогу зможуть розраховувати далеко не всі переселенці…

Зокрема, згідно з новою постановою Кабміну України, яку вже прийнято, на грошову допомогу від держави з травня 2022 року зможуть розраховувати лише ті громадяни, які приїхали з районів бойових дій чи з тимчасово окупованої території.

Переселенцям з яких конкретно районів у травні виплачуватимуть грошову допомогу (по 2000 грн, на дитину – 3000 грн) – поки що не відомо. Це найближчим часом визначить Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Біженцям із районів бойових дій також надається гуманітарна та інша допомога, як і громадянам із районів, звідки вигнали російських окупантів.

Нагадаємо, для набуття статусу внутрішньої переміщеної особи потрібно стати на облік. Після цього держава почне надавати допомогу.

15-річна українська гімнастка Даніела Батрона на змаганнях Кубка світу в Катарі окремо вийшла на подіум. Для двох росіянок провели ще одну церемонію нагородження.

Джерело: Суспільне

Деталі: Батрона – одна із наймолодших учасниць етапів Кубка світу у 2022 році.

У вправі з різновисоких брусів Батрона отримала “бронзу”, дві інші медалі отримали росіянки, яким заборонено представляти свою країну, Вікторія Лістунова та Марія Мінаєва.

Батрона вийшла на нагородження з українським прапором і разом з медаллю знаходилася на подіумі для бронзових призерок.

А вже після неї на подіум вийшли нейтральні атлетки з Росії. Вони мали окремий від українки подіум.

Батрона здобула першу медаль в кар’єрі на дорослому рівні, вигравши “золото” на етапі у Коттбусі, після чого відправилася у Доху (Катар).

Обидва ці етапи проходили для Батрони під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

На етапі в Досі Батрона здобула ще одну нагороду: “срібло” у вільних вправах.

Серед конкуренток української гімнастки були нейтральні атлетки з Росії та Білорусі, для яких цей турнір став останнім – на наступних змаганнях вони не зможуть виступити через відсторонення.

Батрона народилася у Рівненській області і у минулому стала 2-разовою призеркою юніорського чемпіонату Європи зі спортивної гімнастики.