У Верховній Раді обговорюють доцільність запровадження в Україні відеофіксації навчання у школі. Зокрема, мовиться й про запис уроків.

Про такі дискусії повідомила перша заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич. Зокрема, питання щодо відеофіксації нардепи обговорили на засіданні підкомітету у справах сім’ї та дітей профільного комітету.

У школах України можуть запровадити відеофіксацію
Констанкевич при цьому наголосила, що мовиться про відеофіксацію, яка має на меті саме фіксацію протиправних дій у школах. Таке відео за необхідності додаватимуть до звернення або доказу у суді. І його у жодному разі не оприлюднюватимуть у соцмережах чи ЗМІ.

На думку нардепки, відеофіксація матиме такі переваги:

протидія булінгу та мобінгу;
захист від неправдивих звинувачень;
фіксація та розкриття крадіжок;
дані щодо інцидентів між учнями та педагогами.
Серед недоліків натомість такі, на її думку:

складність захисту персональних даних;
значна вартість обладнання та його обслуговування;
недосконалості законодавства (необхідна згода всіх без винятку присутніх учасників освітнього процесу).
Все ж Констанкевич вважає, що в Україні варто вивчити досвід відеофіксації навчання в інших країнах світу, зокрема, Ізраїлю, Великої Британії, Норвегії, Китаю, США.

Також вона запросила до відкритої дискусії щодо цього питання.

Після серії смертельних ДТП на українських дорогах чиновники почали проводити перевірки, знову заговорили про посилення покарання для порушників правил дорожнього руху та про посилення контролю на дорогах. Згадали й про намір встановити відеокамери, які фіксують порушення.

«Слово і Діло» з’ясовувало, в яких регіонах планують встановити найбільше камер та чому цього досі не зробили.

У МВС планую за три роки встановити 3 тисячі 726 камер фіксації порушень ПДР. У 2018 році обіцяють запустити роботу 500 комплексів автоматичної фіксації (КАФ) в містах. В 2019 році збираються поставити ще 960 комплексів, а в 2020 році буде встановлена найбільша кількість камер – 1150.

На трасах і залізничних переїздах встановлять 340 приладів контролю, які почнуть працювати в 2019 році.

Причому розподіл КАФ за регіонами буде нерівномірним. Найбільше відеокамер буде в Києві (95 штук) та Київській області (200). У таких великих промислових регіонах, як Запорізька та Харківська області, – 262 та 241 камера. Чомусь 231 камеру вирішили розмістити в Хмельницькій області, хоча за чисельністю населення вона на 21-му місці. І безумовно, виправдано, що в Донецькій області, частина якої окупована, планують встановити 217 комплексів відеоконтролю.

У Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Сумській та Одеській областях камер на трасах буде майже стільки ж, скільки й у містах.

Якщо проект благополучно реалізують, то є надія, що на дорогах стане набагато безпечніше. Адже українські силовики відштовхувалися від прикладу Польщі, де встановили в сім разів менше відеокамер, ніж планується в нас, після чого кількість ДТП в сусідів знизилася на 30%.

Але в Україні досі не затверджений стандарт обладнання для фіксації порушень ПДР. Це гальмує централізовані закупівлі камер, адже без сертифікації прилади не можна використовувати для притягнення водіїв до відповідальності.

До того ж на впровадження системи фото- та відеофіксації знадобиться понад 1,1 мільярда гривень. Такі розрахунки надала Рахункова палата за результатами аудиту Національної поліції. Причому на закупівлю та введення в експлуатацію комплексів автофіксації порушень ПДР необхідно 643 мільйони гривень. Багато це чи мало? Трохи більшу суму «зібрали» з власників нерухомості й перерахували до місцевих бюджетів лише за три місяці 2018 року.

Детальніше – на інфографіці.

Для того, щоб розпочати відеофіксацію пopушень правил дорожнього руху необхідно прийняти ще один законопроект – основний законопроект за цією системою вже прийнятий, розповів міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков в ефірі українського телеканалу.

“Ми звернулися за відповідною процедурою (визначення компанії-установника камер – Ред.) у Всесвітній Банк, щоб вони нам порадили, як цю ситуацію вирішити, щоб не було у нас ні cпoкус, ні питань, коли приватна фірма розставляє ці камери по всій країні і отримує відсоток від виручки“, – пояснив.

“Цей проект закону лежить в парламенті і дуже розраховую, що до грудня він буде. Думаю, що у нас по країні буде близько 4 тисяч камер”, – повідомив Аваков.

Глава МВС України зазначив, що в Польщі введення 500 камер забезпечило зниження числа порушень на 30% за два роки.

“У нас будуть, сподіваюся, 4 тисячі камер, які будуть теж не відразу, а поступово. І впевнений, ми отримаємо зниження. До цих камер ми додамо ще інтелектуальні камери, які будуть націлені не так на пopушення ПДР, а будуть спрямовані на контроль за кримiнoгенною ситуацією, тобто за бaндuтaми і так далі “, – розповів міністр.

Як пояснив міністр, частина зібраних в спеціальний фонд грошей буде йти на фінансування самої системи безпеки. Друга частина буде йти в фонд безпеки дорожнього руху, а ще частина буде йти місцевій владі.

Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами” (№ 1165).

За дане рішення проголосував 231 із 273 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Даним законом дозволено використовувати в суді як доказ відео- та аудіофіксацію вимагання чиновником хабара.

Загалом цей закон передбачає посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами шляхом запровадження інституту громадського обвинувачення в кримінальному провадженні.

Відповідно до закону, громадським обвинувачем може бути фізична або юридична особа, яка безпосередньо є потерпілою від кримінального правопорушення або якій стало відомо про вчинення службових злочинів з ознаками корупційних діянь щодо інших осіб, передбачених статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), статтею 370 (провокація підкупу) Кримінального кодексу України. При цьому громадський обвинувач користується тими ж правами, що й слідчий та прокурор, та стає повноправним учасником розслідування кримінального провадження.

Голова Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін зазначив, що даним законом громадському обвинувачу “надається юридична зброя у протидії корупції, яка дозволяє: ініціювати особливий порядок кримінального провадження; користуватись технічними засобами для фіксування злочину; подавати клопотання про застосування заходів забезпечення у кримінальному провадженні; оскаржувати бездіяльність та інші незаконні дії слідчого та прокурора”.

Він додав, що відповідно до закону, з моменту подачі заяви громадським обвинувачем про кримінальне правопорушення та внесення відповідних відомостей до ЄРДР слідчий, прокурор мають 10 днів для того, щоб повідомити про підозру особу, яка вчинила злочин.

Після повідомлення про підозру слідчий, прокурор мають ще 20 днів для складання обвинувального акту та звернення з ним до суду.

Відповідно до закону, в разі встановлення підстав, передбачених статтею 284 Кримінального процесуального кодексу, слідчий, прокурор зобов’язаний закрити кримінальне провадження.

У випадку закриття слідчим, прокурором кримінального провадження громадський обвинувач має право оскаржити таке закриття. І в разі задоволення судом такої скарги, слідчий, прокурор зобов’язані скласти обвинувальний акт та звернутись з ним до суду.

Кожем’якін повідомив, що даним законом громадському обвинувачу надаються ті ж самі права, що й органам досудового розслідування.

джерело http://www.unian.ua/society/1080918-rada-dozvolila-vikoristovuvati-v-sudi-yak-dokaz-video-ta-audiofiksatsiyu-habarnitstva-chinovnikiv.html