Уже в понеділок, 18 березня, у православних вірян починається Великий піст 2024 – найсуворіший і найтриваліший у році. Потрібен він для тілесного і духовного очищення людини перед світлим Великоднем. Великий піст триває 48 днів – у 2024 році він настане з 18 березня по 4 травня. Харчові обмеження протягом цього періоду неодноразово змінюються, а розібратися з ними допоможе календар харчування.

Великий піст 2024 – що не можна їсти і робити

Харчові заборони Великого посту залежать від дня тижня. Однак є загальні правила, які поширюються на весь період. Протягом усього Великого посту не можна їсти м’ясо, яйця, молочні продукти. Дозволені каші, овочі та фрукти, гриби, бобові, мед, тісто без яєць.

Навіть із такими обмеженнями можна смачно та різноманітно харчуватися. Раніше ми розповідали, що приготувати в піст із дозволених продуктів.

У деякі святкові дні, такі як Благовіщення та Вербна неділя, харчові обмеження послаблюються: дозволяється вживати рибу та пити вино. А останній тиждень посту – Страсна седмиця – навпаки вважається найсуворішим.

У піст існують не тільки харчові обмеження. На цей період також рекомендується обмежити себе в розвагах, гучних вечірках, шумних святкуваннях. За можливості варто утримуватися від шкідливих звичок. Усе це потрібно для морального виховання людини та духовної підготовки до Великодня.

Кому можна не дотримуватися посту

Піст служить благим цілям, але не має шкодити здоров’ю. Тому від харчових обмежень звільняються люди зі слабким здоров’ям. Церква дозволяє не постити:

дітям до 14 років;
вагітним жінкам і мамам, які годують груддю;
літнім людям;
людям із хронічними хворобами, які потребують особливого режиму харчування;
людям, які займаються важкою фізичною працею.
Якщо ви відчуваєте, що не зможете дотриматися всього посту, то можна почати з малого – наприклад, постити тільки кілька днів на тиждень, або відмовитися тільки від м’яса, але залишити в раціоні яйця.

Календар харчування на Великий піст 2024 року

1 тиждень посту (18-24 березня) – повне утримання від їжі в перший день і сухоїдіння (вживання термічно необроблених продуктів, наприклад, сирих овочів і фруктів, сухофруктів, горіхів) у робочі дні. На вихідних можна їсти термічно оброблену їжу і заправляти її соняшниковою олією, а також пити вино.

2-6 тижні посту (25 березня – 28 квітня) – щовівторка та щочетверга дозволено їсти термічно оброблену їжу без олії, а в понеділок, середу та п’ятницю діє сухоїдіння. У вихідні можна готувати гарячі страви з додаванням олії та пити спиртне, а у великі свята (Благовіщення, Вербну неділю) можна з’їсти рибу.

7 тиждень посту (29 квітня – 4 травня) – у понеділок, вівторок і середу пропонується сухоїдіння. У четвер і суботу можна приготувати гарячі страви без олії. У Страсну п’ятницю (3 травня) рекомендується дотриматися одноденного голодування.

Такий розклад посту діє для служителів церкви і ченців. Звичайним мирянам дозволяється їсти гарячі страви в будні дні, а сухоїдіння для них вважається додатковим подвигом.

Великий піст – особливий період для всіх православних християн. Він встановлений на згадку про 40-денне постування Ісуса Христа в пустелі. Метою цього багатоденного посту є підготовка до Великодня.

Дати початку й закінчення Великого посту щороку різні й залежать від свята Великодня. Однак цей піст має фіксовану тривалість – 47 днів, пише Уніан.

Розпочинається Великий піст завжди у понеділок, за сім тижнів до Великодня, а завершується напередодні цього свята. Великдень цьогоріч святкується 2 травня. Отже, Великий піст у 2021 році триватиме з 15 березня по 1 травня.

Великий піст 2021: що можна й заборонено їсти

Це найбільш тривалий і суворий піст. Під забороною м’ясо, молочні продукти та яйця, а також усі страви з вмістом зазначених продуктів, зокрема й випічка, соуси і солодощі.

У перший та останній тижні слід дотримуватися особливо суворого посту.

Понеділок, середа та п’ятниця – найсуворіші дні посту. Це дні сухоїдіння, коли дозволено харчуватися лише невареними стравами без олії.

У вихідні можна готувати гарячу їжу з додаванням олії та випити трохи вина.

У такі великі свята, як Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) та Вербна неділя (25 квітня), якщо вона не збігається зі Страсною седмицею, дозволяється готувати страви з рибою та морепродуктами.

Основними ж продуктами харчування на період Великого посту є овочі, фрукти, бобові, горіхи, сухофрукти, мед, хліб, а також різні соління та варення.

Крім обмежень у їжі, вірянам також рекомендовано утримуватися від розваг та алкоголю. Головними на весь цей час повинні стати молитви, адже це час очищення душі й тіла.

Меню на Великий піст: харчування по днях

15 березня (понеділок) – вищий ступінь суворості посту, тобто повне утримання від їжі.

16 березня (вівторок) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

17 березня (середа) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

18 березня (четвер) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

19 березня (п’ятниця) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

20 березня (субота) – дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії.

21 березня (неділя) – дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії.

22 березня (понеділок) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

23 березня (вівторок) – дозволяється варена рослинна їжа без олії (каші, супи, тушковані овочі, гриби).

24 березня (середа) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

25 березня (четвер) – дозволяється варена рослинна їжа без олії (каші, супи, тушковані овочі, гриби).

26 березня (п’ятниця) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

27 березня (субота) – дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії.

28 березня (неділя) – дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії.

29 березня (понеділок) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

30 березня (вівторок) – дозволяється варена рослинна їжа без олії (каші, супи, тушковані овочі, гриби).

31 березня (середа) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, горіхи, мед

1 квітня (четвер) – дозволяється варена рослинна їжа без олії (каші, супи, тушковані овочі, гриби).

2 квітня (п’ятниця) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

3 квітня (субота) – дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії.

4 квітня (неділя) – дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії.

5 квітня (понеділок) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, горіхи, мед

6 квітня (вівторок) – дозволяється варена рослинна їжа без олії (каші, супи, тушковані овочі, гриби)

7 квітня (середа) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед

8 квітня (четвер) – дозволяється варена рослинна їжа без олії (каші, супи, тушковані овочі, гриби).

9 квітня (п’ятниця) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

10 квітня (субота) – дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії.

11 квітня (неділя) – дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії.

12 квітня (понеділок) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

13 квітня (вівторок) – дозволяється варена рослинна їжа без олії (каші, супи, тушковані овочі, гриби).

14 квітня (середа) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

15 квітня (четвер) – дозволяється варена рослинна їжа без олії (каші, супи, тушковані овочі, гриби).

16 квітня (п’ятниця) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

17 квітня (субота) – дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії.

18 квітня (неділя) – дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії.

19 квітня (понеділок) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

20 квітня (вівторок) – дозволяється варена рослинна їжа без олії (каші, супи, тушковані овочі, гриби).

21 квітня (середа) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

22 квітня (четвер) – дозволяється варена рослинна їжа без олії (каші, супи, тушковані овочі, гриби).

23 квітня (п’ятниця) – сухоїдіння – споживання не вареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

24 квітня (субота) – Лазарева субота – дозволяється споживання рибної ікри, вареної рослинної їжі (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії.

25 квітня (неділя) – Вербна неділя – дозволяється поласувати стравами з риби та морепродуктів.

26 квітня (понеділок) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

27 квітня (вівторок) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

28 квітня (середа) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

29 квітня (четвер) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

30 квітня (п’ятниця) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

1 травня (субота) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

Загалом цих правил харчування зобов’язані дотримуватися ченці, мирянам необов’язково проводити Великий піст за всієї строгості. Кожній людині варто в індивідуальному порядку разом із духівником визначати міру суворості свого посту.

Великий піст вважається головним постом православної людини. Він символізує 40 днів, які провів Ісус Христос у пустелі перед початком свого служіння людям. Але це не означає, що Великий піст триває 40 днів.

Насправді, Великий піст триває 49 днів – 7 тижнів, а цифра 40 – лише умовна, що нагадує Євангельські події у пустелі, пише “ТСН”.

У 2021 році Великий піст розпочинається від 15 березня, а завершиться 2 травня – на Великдень.

Чого не можна вживати у Великий піст

У Великий піст не можна вживати м’ясних та молочних страв, олії, яєць.

У календарі ченців щосереди та щоп’ятниці не можна навіть їсти гарячих пісних страв. Але такий духовний подвиг треба спочатку обговорити зі своїм духовним наставником, священником, до якого ви приходите на сповідь та причастя. Він, знаючи людину, підкаже та благословить те, що буде корисним саме для вас.

Чого не можна робити у Великий піст

У Великий піст не можна сваритися, лаятися, вживати алкоголь.

Треба уникати усіх надмірностей, що можуть пошкодити миру та спокою вашої душі.

Що треба робити у Великий піст

У Великий піст бажано щиро молитися, ходити до храму, коли є можливість, сповідатися та причащатися (хоча б раз на місяць). Саме молитва, сповідь та причастя – головна зброя християнина під час Великого посту.

10 помилок людини, яка постує

1. Піст як дієта. Деякі люди і досі вважають, що Великий піст – особлива, екзотична православна дієта для очищення організму. Це помилка. Піст – духовна зброя, в якій головне – молитва та причастя, каяття, зміна вашого життя на краще.

2. Піст повинен бути суворим. У перші дні Посту дійсно доволі складно налаштуватися, особливо, коли не було до цього подібного досвіду. У деяких людей опускаються руки, вони геть кидають постувати, хоча це не зовсім правильно. Треба потерпіти та почекати, поки ваш організм налаштується. Спочатку складно, але під кінець першого тижня все стає на свої місця.

До речі, за тиждень до посту починають говіти саме для цього – щоб плавно увійти в обмеженість посту.

Деякі люди, навпаки, увесь піст виконують суворо і правильно, як у календарі ченців, але замість радості розповсюджують на оточуючих дратівливість та поганий настрій, і мимоволі знищують усі здобутки посту нанівець. Це частіше виникає у тих, хто не має досвіду постувати. Церква радить триматися золотої середини.

3. Занадта фривольність. Ті, хто не може постувати, починають вживати надмірну кількість їжі. Так теж не можна. Потрібно тверезо оцінити свої можливості.

Деякі постують тільки перший та останній тиждень Великого посту, що теж не правильно.

4. Засудження тих, хто не постує, або примусовий піст. Суддя – тільки Господь, і людина не має право засуджувати іншу людину та її вчинки.

Є такі начальники, що примусово вимагають у співробітників постувати, не враховуючи їхньої волі. Господь дав людині вибір. Жодна людина не має право робити вибір за іншу людину, особливо у таких сакральних моментах, як Великий піст.

5. Дратівливість. Люди, які дотримуються посту, часто стають дратівливими. Це – наслідки занадто суворого погляду на піст. Старці кажуть, краще взагалі не постувати, а їсти м’ясо, ніж їсти один одного, принижувати та ображати оточуючих.

6. Показова праведність. Деякі вважають, що треба бути похмурим, не можна посміхатися під час Посту. Це не так. Піст – це духовне свято. Людина, яка починає отримувати радість від Посту, стає духовно зрілою.

7. Піст триває 40 днів. Ні, Великий піст триває 49 днів. Сорокодесятницею його вважають лише символічно, нагадуючи Євангельські події, коли Ісус Христос 40 днів знаходився у пустелі, утримуючись від спокус диявола.

8. Ставлення до їжі, як до чогось поганого. Християнство дозволяє нам їсти будь–яку їжу. А утримання від її споживання заради Господа укріплює волю, робить вірян сильнішими. Великий піст вчить нас обирати для себе найкраще, і не бажати того, що нам зашкодить.

9. У Великий піст не можна грішити. Насправді, ніколи не можна грішити. Хоча людині це майже ніколи не вдається. Піст – це можливість звільнитися від гріха, від бруду через щире каяття, сповідь та причастя.

10. Діти, яких зачали під час Великого посту, народжуються “не такими”. Це забобони. Будь–яка статистика підтвердить, що народження тяжко хворих дітей жодним чином не пов’язане з постуванням. Інша справа, що у Великий піст подружжю бажано утримуватися від тілесних стосунків. Але це – за взаємною згодою. Утримання від подружніх стосунків передбачає, що людині треба більше часу приділити молитві, читанню духовної літератури, духовним роздумам, аби зберегти мир та радість в серці.

Великий піст, або Свята Чотиридесятниця, 2021 року для православних і греко-католиків України випадає на період з 15 березня до 1 травня включно.

Це головний піст у християнстві, мета якого – підготовка до святкування Світлого Воскресіння Христового. Його було встановлено на честь 40-денного посту Ісуса Христа під час Його перебування в пустелі.

Починається Великий піст з Прощеної неділі: храми на вечірньому богослужінні цього дня згадують вигнання Адама з раю. А в дні Великодня в церквах у будь-який час доби відкрито Царські врата і всі двері вівтаря, що символізує відкриття врат раю для вірян.

Великий піст є найсуворішим. Під забороною – будь-яка їжа тваринного походження: м’ясо, риба, яйця, молоко і молочні продукти. Водночас рибу дозволяється їсти тільки двічі за весь період посту: в Благовіщення та Вербну неділю.

Вагітним і жінкам, які годують грудьми, дітям, а також тим, хто важко працює фізично, церква офіційно дозволяє не поститися. А тому, хто планує дотримуватися посту, рекомендується підготуватися до нього заздалегідь, вилучаючи заборонені продукти з меню поступово.

У Православній церкві України в суботу, 13 лютого, зазначили, що задовго до початку Великого посту священнослужителі звертають увагу вірян на його важливість.

Цьому присвячено кілька підготовчих тижнів, де кожне недільне євангельське читання розкриває нам сенс і значимість покаяння, зустрічі Бога, смирення, прощення, духовного очищення”, – йдеться в повідомленні ПЦУ.

Ми часто чуємо і говоримо про Великий піст як про особливий час у житті Церкви: час тривалішої молитви, обмеженні себе у всіх сферах життя, час уважного ставлення до свого духовного стану.

Щоб провести Великий піст з Господом і Його учнями, а не перетворити його на півтора місяця важкої і безглуздої дієти, рекомендуємо дотримуватися декількох важливих правил.

1. Завжди радійте! «Завжди радійте, невпинно моліться, за все дякуйте» (1 Тес. 5, 16-18) – мудра порада апостола як ніколи актуальна у великопосні дні. Велика спокуса впасти у зневіру: «Як же я проживу без смачної їжі! Тепер ніяких розваг! Які довгі служби!». Тоді як причин для зневіри немає. Довгі служби – це і високі зразки середньовічної духовної поезії, і філософські роздуми про місце людини у вічності, й відчуття єдності з іншими людьми, що молилися, і спілкування з Самим Богом.

Не рідше, а то й частіше, можна стикнутися й з іншим боком великопосної зневіри: «Я не можу постити за уставом. Я пропускаю служби. Я відволікаюся на мирську суєту».  Банально, але від того не менш справедливо: пам’ятайте, що Богові потрібні не шлннок і ноги, а cерце, Він бачить у душі людській щире прагнення послужити Йому, бачить і немочі. Ось це постійне пам’ятання про Бога – і буде нашою невпинною радістю про Нього.

2. Безперестанку моліться!

 Ні, звичайно, всі ми не мусимо за час посту перетворитися на ісихастів, але спробувати стати на півкроку ближче до ідеалу можна. Молитві варто приділити трохи більше часу, ніж зазвичай. Більше уваги на службах – іноді варто взяти з собою книгу з текстами богослужіння. Ретельніше виконувати молитовне правило – встати з-за комп’ютера на півгодини раніше і прочитати вечірні молитви. Додати молитву преподобного Єфрема Сирійського. В дорозі послухати або почитати Псалтир. З численними великопосними спокусами корисно боротися молитвою: на роздратування, гнів, зневіру самому собі відповідати короткою молитвою Ісусовою.

3. Храмова молитва. Домашні турботи, дорога в годину пік, галас на роботі – навіть якщо ми змогли організувати своє життя так, щоб їсти тільки дозволену їжу, читати молитовне правило повністю і навіть молитися протягом дня, від усієї цієї суєти ми стpaшенно втомлюємося. І тут нам на допомогу приходить храм. У монастирях і в багатьох парафіяльних храмах у більших містах під час Великого посту богослужіння відбуваються щодня зранку і ввечері. Варто перед або після роботи зайти хоча б на частину служби – це налаштовує на лад, що цілком відрізняється від навколишньої дійсності. Є богослужіння, заради яких не гріх і відпроситися з роботи раніше. Це Великий канон Андрея Критського в перші чотири дні Великого посту, «стояння святої Марії Єгипетської» ввечері в середу п’ятого тижня посту, акафіст Божій Матері ввечері в п’ятницю, служби Страсного тижня.

Хоча б один раз протягом посту добре побувати на Літургії Передосвячених Дарів – між іншим, у деяких храмах її іноді служать вечорами.

4. «Покаяння відчини мені двері, Життєдавче!» Піст потрібен не Богові, а нам. Великий піст складається з двох частин: Чотиридесятниці й Страсного тижня. Перша – час покаяння, друга – час очищення, підготовки до Пасхи.

Недарма Церква двічі за Чотиридесятницю пропонує нам читання канону Андрея Критського. Недарма кожну великопосну суботу на Всеношній ми чуємо спів «Покаяння відчини мені двері, Життєдавче». Недарма за три тижні до посту Церква закликає до покаяння: притчею про митаря і фарисея, притчею про блудного сина, нагадуванням про Стpaшний суд і вигнання Адама з раю. Саме для покаяння нам і потрібен час Чотиридесятниці. Якщо не збираєшся каятися, не варто починати й постити – марна трата здоров’я.

5. Стеж за здоров’ям! До речі, здоров’я. Якщо під час посту виникають проблеми із самопочуттям, ступінь стриманості слід негайно узгодити з духівником. Ні про який самочинний піст за уставом або навіть близько до уставу не можна й говорити, якщо є хвороби шлyнка або пов’язані з обміном речовин. У сучасних умовах навіть монастирі в рідкісних випадках дотримуються дуже суворого посту – не засудить Господь і людини, що працює чи не має здоров’я.

(Нагадаю, що під час Великого посту в храмах здійснюється Тайна Соборування – помазання спеціально освяченою оливою з молитвою за зцілення хворих). Жодним чином не наблизить до Бога виразка шлyнка, а може й суттєво віддалити – вкрай тонкою є межа між щирим прагненням виконувати церковний устав, не шкодуючи життя свого, і гордістю за свою ретельність.

6. Дивись у свою тарілку! «Пощу – марнославствую, і не пощу – марнославствую», – сумує преподобний Іван Ліствичник у своїй «Драбині досконалості».«Вихваляння постом» небезпечне своєю очевидністю і йде поруч із засудженням. Брат їсть рибу на першому тижні Великого посту, тоді як ти сидиш на хлібі й воді? Не твоя справа. П’є молоко, а ти навіть чай не солодиш? Ти не знаєш особливостей його організму (до речі, в семінаріях часто студентам дають молочні продукти). З’їв сосиску і наступного дня пішов причащатися, тоді як ти почав євхаристійний піст ще до Всеношної? Це його справа і того священика, що допустив його до Таїнства.

«Вихваляння непостом» – ще тонша пристрасть. У наш час існує такий персонаж, як митар, який пишається тим, що він не фарисей. І тут виникає інша тенденція: він не вживає рослинної олії – зате я вдома кладу сто земних поклонів перед сном! Він не вживає алкoгoлю – зате я каюсь на кожних вихідних!
Тому хочеться повторити заклик вихователів у дитячому садку: «Дивись у свою тарілку!».

7. Не хлібом єдиним живе людина І взагалі, менше міркуй про їжу. Як би не набила оскомину ця найпростіша істина, Великий піст є найменшою мірою лише зміною режиму харчування. Вегетаріанці ніколи тваринної їжі не їдять – їх це не наближує до Бога, ані віддаляє від Нього, цілком відповідно до слів апостола. Продовження відомої цитати – «але кожним словом, що походить із уст Божих» – ідеально підходить до великопосного періоду, коли читанню Біблії – Слова Божого – приділяється особлива увага.
За Великий піст прийнято прочитувати Євангеліє повністю. Також в цей період у храмах щодня читають Старий Завіт. Непогано було б почитати святих Отців – «Драбину досконалості», «Добротолюбіє», тлумачення на Євангеліє.

8. Поспішайте робити добро. Добре поєднувати зменшення інтересу до вмісту чужих тарілок зі збільшенням уваги до ближніх загалом. Зосередження на власному духовному стані не повинно перетворюватися на байдужість до навколишніх. Піст має бути корисним для виховання в собі обох чеснот: любові до Бога і любові до ближніх. Святитель Іван Золотоуст закликав витрачати зекономлені на пісній трапезі кошти на допомогу бідним. Кілька днів пообідавши в їдальні гарніром без котлети, можна купити рукавички жебракові або розвивальну гру в дитячий будинок.

Зовсім не обов’язково під час посту переривати спілкування з людьми, яким воно може стати в пригоді: з вагiтнoю подругою, сусідкою, що хвоpіє, самотнім родичем. Бесіда з ними за горнятком чаю – це не розвага, а допомога ближньому.

9. Людинолюбство без догоджання. Добре ставлення до ближніх іноді обертається до нас найнеприємнішим боком – догоджанням. Насправді, ніякого доброго ставлення тут, зазвичай, немає – є власна слабохарактерність і залежність від чужої думки. Саме у Великий піст ця пристрасть загострюється.

«Зустріньмося в п’ятницю після роботи в кафе!» – пропонує подруга, і ось ти вже разом із нею замовляєш тістечко – не можна ж ображати! «Приходь у гості в суботу ввечері!» – кличуть сусіди, і ти пропускаєш службу, замість того щоб перепросити і перенести зустріч на пізніший час або неділю. «З’їж шматочок курки, а то я ображуся!» – відверто вередує родичка, і тут можна навіть повагою до старших прикритися, тільки це буде лукавство: небажання йти на конфлікт аж ніяк не пов’язане з любов’ю до ближнього.

Щоб звільнитися від гріха догоджання, можна згадати пораду Паїсія Святогорця: ми повинні приховувати наші особисті пости, щоб не постити напоказ, але піст загальноцерковний – це витривання у вірі. Ми повинні не тільки самі поважати ближніх, а й прагнути, щоб нас і нашу віру поважали. Найчастіше люди розуміють ввічливі пояснення. А ще частіше виявляється, що наші мудровані тлумачення – надумані. Подругу в кав’ярні зовсім не бентежить наше горнятко еспресо без тістечка, сусіди будуть раді зустрітися і після служби, а родичка із задоволенням пригостить тебе з нагоди посту картоплею з грибами.

10. Йти за Христом. Нарешті, найголовніше правило Великого посту – пам’ятати, заради чого існує цей період. Великий піст – час зосередженого чекання Світлого Христового Воскресіння. Чекання діяльного: разом із Господом ми спробуємо пройти сорок днів посту, разом із Господом підійдемо до гpобниці Лазаря, разом із Господом увійдемо у Єрусалим, будемо слухати Його в храмі, причастимося разом з апостолами на Його Тайній вечері, пройдемо за Ним хресним шляхом, з Божою Матір’ю і улюбленим Христовим апостолом Іваном сумуватимемо на Голгофі.

Нарешті, разом із мироносицями ми прийдемо до відкритого гробу і знову, й знову переживемо радість: Його тут немає. Христос Воскрес!

З понеділка, 27 лютого, у православних і греко-католиків розпочався Великий піст. Великий піст – це найдовший і найсуворіший із чотирьох багатоденних постів, встановлених Церквою.

Він триває 7 тижнів – 40 днів підготовки до згадки про страждання Христа і Страсний тиждень. Завершується період утримання від їжі і розваг Великоднем. Святкування Христового воскресіння цього року припадає на 16 квітня.

Суть Великого посту – очищення душі і тіла через самообмеження, зокрема і в плані харчування. Це найголовніший християнський піст, який ще називають “Чотиридесятниця”.

Традиції і правила Великого посту. Перед початком посту обов’язково потрібно попросити благословення у священнослужителя, сповідатися і причаститися.

Християни дотримуються посту, утримуючись від їжі тваринного походження і вина. Рибу дозволяється їсти в свята Благовіщення Пресвятої Богородиці і Входу Господня в Єрусалим або Вербну неділю. Один раз – у Лазареву суботу – тому, хто виконує пост, можна їсти ікру. Особливо строго віряни дотримуються першої і Страсної седмиці Великого посту. Виняток становлять люди похилого віку, хворі, маленькі діти, вагітні жінки, а також ті, хто подорожує.

При цьому в церкві закликають не плутати пост і дієту, зазначаючи, що головне в пості – молитва, духовне очищення і вдосконалення себе в прагненні уподібнитися Христу.

Допомагайте людям. Якщо вас попросять про допомогу, то зробіть все можливе.

Щотижня відвідуйте літургії і щодня відводьте час для молитви.

Заборони в Великий пост. Надмірні веселощі. У ці дні не бажано багато веселитися, оскільки для веселощів була відведена Масляна і буде відведений цілий тиждень Великодня.

Алкоголь, шкідливі звички. Забороняється не лише їсти жирну і тваринну їжу, а й вживати алкоголь. Дозволяється пити червоне вино, але не кожен день і лише трохи.

Помста, ненависть, злоба. Особливо погано, коли ви злитеся на близьких людей. У Великий піст це особливо важливо. Творіть добро і не дозволяйте негативним емоціям заволодіти вами. Не допускайте гучних розмов, лихослів’я і конфліктів.

Не можна таїти образи, тримати злість, мститися, думати про погане. Також потрібно позбутися заздрощів і не брехати.

Цього року українці економлять та масово відмовляються купувати дороге м’ясо на Великодні свята.

Із сьогоднішнього дня, 14 березня, у православних та греко-католиків розпочався Великий піст.

Зазначимо, що Великий піст – це найдовший і найсуворіший з чотирьох багатоденних постів, встановлених Церквою. Його тривалість становить 7 тижнів (40 днів триває підготовка до нагадування про страждання Ісуса Христа і останній тиждень – Страсний). Завершується період утримання від їжі та розваг Великоднем – святкуванням Світлого Христового Воскресіння, яке цього року припадає на 1 травня.

Нагадаємо, згідно з церковним статутом, заборонено вживати під час Великого посту м’ясні страви, рибу, молоко, сир та яйця. Послаблення щодо режиму харчування допустимі для людей похилого віку, хворих, маленьких дітей, вагітних жінок та молодих матерів. На інший режим харчування можуть розраховувати також ті, хто вибрався в подорож.

Також священики зазначають, що формальне дотримання вимог щодо споживання їжі і утримання від розваг не є головним сенсом Великого посту. Піст – це, насамперед, період покаяння, примирення з Богом та роботи над власним духовним зростанням, наголошують священнослужителі. Тому церква радить

у цей час більше уваги приділяти молитві, читанню Святого письма, відвідуванню богослужінь і справам милосердя.

“Хоч наші часи принесли багато змін щодо церковних законів, традиції й дисципліни, все-таки й сьогодні час Чотиридесятниці (40 днів передвеликодного посту – ред.) має своє велике значення для нашого духовного життя. Може, сьогодні через різні причини ми не можемо так строго постити, як постили колись наші предки, але й сьогодні над нами тяжить обов’язок духовного посту, боротьби з нашими гріхами і злими нахилами, обов’язок молитви, практики чеснот та добрих діл. І якраз ця наша духовна обнова є властивою і найважливішою метою святого Великого посту”, – зазначають отці Івано-Франківської архієпархії УГКЦ.

Джерело: kurs.if.ua

У Православних та Греко-Католицькій Церквах Великодній піст — час духовної підготовки віруючих до свята Великодня — цьогоріч розпочинається у понеділок, 14 березня.

Уже перші християни у день єврейської Пасхи розпочали практику поминання мук та смерті Ісуса Христа. Для того, щоб належно провести цей день, вони вирішили проводити його у пості. У первісній Церкві цей 1-3-денний піст вважався не передпасхальним постом, а самою Пасхою.

У ІІ та ІІІ століттях Церква починає звертати велику увагу не лише на сумну подію Христових мук та смерті, але й також на радісний факт Воскресіння Христа. Так виникла практика хресної та воскресної Пасхи. Протиріччя, які виникли згодом, усунув 325 року Нікейський Собор.

У ІІІ ст., як зазначає у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, передпасхальний піст у деяких Церквах триває уже впродовж тижня: на сьогодні — це Страсний тиждень. Перші свідчення про 40-денний передпасхальний піст походять з IV ст.

Розбіжність у визначенні дати Пасхи між Сходом і Заходом виникла після введення у XVI ст. григоріанського (нового) стилю, коли на Заході почали використовувати нову формулу вирахування Пасхи, пов’язану з впровадженим календарем. У східній церковній традиції продовжує зберігатися юліанський (старий) стиль, а тому дата Пасхи вираховується від рівнодення за старим стилем, в той час як у західній традиції дата Пасхи вираховується від рівнодення за новим стилем. Іноді випадають роки, коли християни різних Церков святкують Великдень одночасно.

Хоча говоримо про 40-денний Великодній піст

, та у Східній Церкві він фактично триває 36 з половиною днів — сім тижнів без субот та неділь, а також Велика субота безпосередньо перед Пасхою та половина ночі перед Пасхою.

Західна Церква має 6-тижневий Великий піст, оскільки суботи також вважає пісними днями. Щоб піст мав сорок днів, то до 36 днів основного посту Західна Церква у VII ст. додала ще чотири дні на початку посту, тому й починається піст у т. зв. Попільну середу. За традицією, що склалася ще в Латинській Церкві у VІІІ столітті, цей день одержав назву Попільна середа через стародавній обряд посипання голови попелом на знак покаяння. Попіл одержують, спалюючи пальмові галузки, що залишилися з торішнього свята Входу Господнього в Єрусалим. Потім його освячують, і священик посипає ним у формі хреста голови парафіян.

Дотримуватися строгого посту Католицька Церква вимагає лише в Попільну середу, Страсну п’ятницю та Велику суботу. В інші дні у піст забороняється їсти м’ясо, але дозволені молочні продукти, яйця. Так зване «злагіднення» постів у Католицькій Церкві відбулося після Другого Ватиканського Собору (1962-65 рр.), адже піст для християни — це насамперед час віднови духу у молитві та вправляння у християнських чеснотах. У Православних вимоги до посту є більш строгими.

У період Великого посту не влаштовуються весілля та інші гучні урочистості.

Піст для християн повинен стати часом подвигу душі та тіла, належної підготовки до Великодня зокрема. Час посту відображається і в практиці церковної молитви. Питома Літургія Великого посту у Східній Церкві — Літургія напередосвячених дарів — є поєднанням вечірньої зі Святим Причастям, не містить молитов освячення. Звична Літургія відправляється у час Великого Посту лише в суботу та неділю. В усіх богослужіннях під час Великого посту від понеділка до п’ятниці Східна Церква має практику доземних поклонів.

Увесь зміст і ціль Великого Посту чітко висловлює молитва св. Єфрема Сирійського, яку повторюють у Східній Церкві на кожному великопосному богослуженні: «Господи і Владико життя мого, віджени від мене дух лінивства, недбалості, властолюбства та пустослів’я. Даруй мені, недостойному рабові Твоєму, дух чистоти, покори, терпеливості та любові. О, Господи Царю, дозволь мені бачити мої провини та не осуджувати брата мого, бо Ти є благословенний на віки вічні. Амінь».

Джерело: risu.org.ua

Піст в практиці Церкви існує від самих початків. Але з бігом часу кожна із конфесій встановила свою практику посту. Слід однак пам’ятати, що основна мета посту – духовна, тобто, насамперед, потрібно постити від гріха, злих схильностей. У дні посту необхідно стримуватись від лихих діл, думок, слів; зберігати погідність духу, внутрішній мир та радість. Стримування від гріха набагато важливіше ніж стримування від їжі, хоча це також необхідне та допомагає поборювати гріх, вправлятись у духовному зрості, духовному житті. Нам же потрібно пам’ятати та виконувати і одне і друге.

Оскільки протягом двох останніх десятиліть Синод Єпископів УГКЦ не розглядав питання правил посту в докладний спосіб, а лише обмежився підтвердженням попередніх правил, які мають загальний характер (1), то на сьогоднішній день ці правила залишаються знову ж таки складні для однозначного визначення. Передовсім у питаннях, як повинен вірний постити в „середині” окремих періодів постів (декілька тижневих). Ієрархія УГКЦ у 1966 р., приймаючи, а патріарх Йосиф проголошуючи постанови про піст, внесла певні корективи у посну традицію нашої Церкви. На початку свого Послання та проголошення цих постанов, тодішній глава УГКЦ подає точну практику постів у нашій традиції. Згодом подає зміни, які вносяться у неї. З огляду на це, не слід вважати, що попередні практики повністю скасовані, та введені нові. Ці нові (з 1966 р.) постанови слід віднести до попередніх, змінюючи в них те, що змінила ієрархія УГКЦ. Зокрема, якщо йдеться про довготривалі пости, то зміни стосувались лише перших днів та першого і останнього тижнів. Усе інше, в цих періодах, слід залишити так як було (із певними модифікаціями стосовно молитов за споживання м’ясних страв). На це вказує і той факт, що патріарх Йосиф на початку свого документу чітко вказує та описує докладну практику посту в попередніх століттях та роках. Зокрема спірним та неоднозначним залишається питання першого і останнього тижнів Великого Посту. В постановах 1966 р. чітко вказана зміна: (тільки) перший і останній день без молочних та м’ясних продуктів. Натомість попередня, давня практика наказувала утриматись від згаданих продуктів увесь перший та останній тиждень. Однак йдучи в чітко зазначеному і рішучому напрямку змін, які відзначила та ввела ієрархія УГКЦ в 1966 р., слід прийняти практику записану у постановах 1966 р., тобто в першому та останньому тижні Великого Посту лише перший день посту та Страсна П’ятниця – суворий піст.

Тому, якщо співставити рішення та постанови греко-католицької ієрархії впродовж останніх декількох століть та пристосувати їх до останніх правил 1966 р. (2), то актуально зобов’язуюча практика посту в УГКЦ виглядатиме наступним чином:

Усі п’ятниці року зобов’язує піст від продуктів та страв із м’ясом (окрім загальниць).

Пилипівка (з 28 листопада по 6 січня): стримуватись від вживання продуктів та страв із м’ясом (тільки). А саме: у перший і останній день, а також у всі понеділки, середи і п’ятниці цього посту. В інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв. Винятком є Новий рік (31 грудня – 1 січня), коли, згідно із Розпорядженням Єпископів УГКЦ (3), дозволяється вживати усі види продуктів і страв та взагалі не зобов’язують правила посного дня (танці, святкування, тощо). В надвечір’я Різдва зобов’язує порядок посту, як і у надвечір’я Богоявління.

Надвечір’я Богоявління (18 січня): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. Проте слід зменшити кількість вживання їжі, тобто протягом дня їсти менше, ніж зазвичай. У підтвердженнях приписів стосовно посту глава УГКЦ І. Любачівський дав наступне пояснення цього: „…вдовольнятися дворазовою їжею до ситості, з додатковими скромними покріпленнями…” (4). Хоча постанова з 1966 р. дозволяла на одноразову їжу до ситості. Однак, оскільки Синод Єпископів УГКЦ в 2008 р. вказав на підтвердження постанов 1966 р., тому слід практикувати так, як подано у цій (1966 р.) постанові.

Великий Піст (кожного року в інший період, потрібно дивитись церковний календар): в перший день посту і у Страсну П’ятницю – суворий піст, тобто слід стримуватись від вживання продуктів і страв, які містять м’ясо, мають молочну основу, а також яєць. У інші тижні посту в понеділки, середи та п’ятниці (5) слід стриматись від продуктів і страв, що містять м’ясо; подібно, як і у страсну суботу. В інші дні (вівторок, четвер, суботу, неділю) дозволено усі види продуктів та страв. Заохочується (не має чіткого зобов’язання) (6), щоб у перший і останній тижні посту взагалі (у всі дні, окрім неділі) утримуватись від продуктів та страв, які містять м’ясо, а у середу та п’ятницю – також страв з молокопродуктів.

Петрівка (кожного року в інший період, потрібно дивитись церковний календар): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом, а саме у перший і останній день, а також у всі понеділки, середи і п’ятниці посту. В інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв.

Успенський (кожного року в інший період, потрібно дивитись церковний календар): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. А саме: у перший і останній день, а також у всі понеділки, середи і п’ятниці посту, в інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв. Винятком є лише День Незалежності (24 серпня), коли, згідно із Розпорядженням Єпископів УГКЦ (7), дозволяється вживати усі види продуктів та страв і взагалі не зобов’язують правила посного дня (танці, святкування, тощо)

Усікновення голови св. Івана Хрестителя (11 вересня): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. Проте зменшити кількість вживання їжі, тобто протягом дня їсти менше, ніж зазвичай (8).

Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. Проте зменшити кількість вживання їжі, тобто протягом дня їсти менше, ніж зазвичай (9).

Постити зобов’язані вірні греко-католицької Церкви віком від 14 років і до дня 60-річчя. В посні дні зобов’язує також утримання від участі в гучних забавах, танцях та подібних заходах. Звільняються від будь-якого посту особи: хворі; тим, кому потрібне повноцінне харчування; особи після операції; матері в часі вагітності, родів та аж до закінчення годування грудьми; подорожуючі; ті, що важко працюють; харчуються в громадських їдальнях чи в гостях і не мають змогу вибору їжі; учні та студенти в період підготовки та здачі екзаменів чи сесії (коли організм потребує повноцінного харчування).

Немає обов’язку постити (загальниця), якщо у посний день випаде свято, що вшановує Господа чи Богородицю (але не святого). В окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх (єпархіальний єпископ, протосинкел, синкел), парох, або сповідник, на підставі поданої прохачем причини.

Подана тут практика встановлена Єпископами УГКЦ тільки як мінімум, який зобов’язує вірних. Заохочується до практики давніх способів посту, суворіших ніж ці. Хоча при доборі особливо суворого постування необхідно порадитись із священиком, щоб підійти до цього питання розумно та без шкоди для фізичного і духовного здоров’я.

Не порушує посту приготування їжі на основі смальцю, тваринного жиру в цілому. Скажімо коли готуємо їжу: смажимо, заправляємо, додаємо. Також не порушує посту споживання їжі, яка готувалась з додаванням м’яса: коли в борщі чи супі (іншій страві) знаходиться м’ясо (при умові споживання лише самої страви, без м’яса, що у ній).

Що стосується слухання музики чи розважальних програм, то слід із виваженням ставитись до цього виду речей. Загально беручи заборону справляння та участі у гучних забавах (танцях) містить у собі і заборону гучного слухання музики, тощо. Звідси слідує, що заборонено лише гучно її слухати, тому можна слухати її у навушниках, потиху в кімнаті (не гучно). Проте слід зважати, щоб музика не звучала постійно, оскільки у Піст слід обмежити себе і у цій приємності. Також потрібно пам’ятати, що музика в цьому випадку (та й взагалі в цілому) повинна нести гармонію, позитив, бути будучою, корисною.

Ця публікація не має офіційного характеру, не може сприйматись, як документ, тощо. Становить виключно опрацювання офіційних документів УГКЦ та висвітлює позицію розуміння постанов про піст автором публікації. В своїй основі подані правила повністю відповідають актуально зобов’язуючим постановам ієрархії УГКЦ. Застереження, як вже було зазначено, можуть лише викликати правила подані для першого та останнього тижнів Великого Посту.

Джерело: http://catholicnews.org.ua/pravila-postu-v-ukrayinskii-greko-katolitskii-tserkvi#point