Роман Пастушенко

У мережі ФБ нещодавно завірусилося відео інциденту між учнем та вчителем у школі Покрова Дніпропетровської області. У коментарях до нього, як завжди, хтось – на боці вчителя, а хтось – учня.

Проте мейнстримом обговорення став не конкретний конфлікт, а проблема ставлення до вчительства та його правового захисту. Я згідний з більшістю закидів до влади та суспільства, висловлених учасниками обговорення.

Усе ж смію додати: високий статус вчителя не слід розглядати тільки як завдання управлінців освітнього відомства; його гарантією є не лише висока заробітна плата педагогічних працівників чи відповідне потребам облаштування шкільних будівель.

Те, що хлопець «підняв руку» на педагога, і ніхто з однокласників / однокласниць його не опам’ятав, черговий раз засвідчує, що в багатьох школах сформувалося невідповідне моральним нормам і вкраїнським традиціям освітнє середовище.

Освітнє середовище школи – це передусім соціальне оточення здобувачів загальної середньої освіти, тобто взаємини, у яких перебувають між собою учасники освітнього процесу. Звісно, учителі між собою та з учнями і батьками так чи інакше у школі взаємодіють і комунікують. Найчастіше, це взаємини, типові для місцевої громади.

Теперішні правила, на яких вчителі співдіють між собою та з учнями і батьками, дуже плинні. Хтось їх загалом дотримує, а хтось, залежно від власного розуміння ситуації, намагається обійти чи відкрито ігнорує. Звідси й інциденти на зразок покровського, які час від часу збурюють спільноти соціальних мереж.

На біду, політика МОН стосовно освітнього середовища спрямована більше на убезпечення від загроз війни і модернізацію просторово-предметного оточення учасників освітнього процесу. Випадки цькування учня або учениці, знущання учнів над вчителем чи вчителя над учнем «списують» на прорахунки керівництва школи або / і недостатній професіоналізм окремих педагогів. Що освітнє середовище школи має бути організоване так, щоб виховувати учнівство, майже не говорять.

Навряд чи багато в освіті управлінців, ба, навіть вчителів, які розуміють, що виховувати – означає заохочувати та підтримувати фізичний, емоційний, соціальний та інтелектуальний розвиток дитини. І найдієвішим інструментом виховання є демонстрація і дотримання у повсякденному житті (дорослими і дітьми) норм та правил належної (схваленої суспільством) поведінки, моральних, правових, корпоративних (шкільних), сімейних та естетичних.

Станом на сьогодні більшість учителів очікує, що норми життя шкільної спільноти будуть детально виписані «згори» (МОН; Кабміном; Верховною Радою…). Ці ж «зовнішні» для шкільних спільнот інститути мають, відповідно, гарантувати дотримання цих норм (через місцевих управлінців; ювенальну поліцію, офіцерів безпеки, освітнього омбудсмена та ін.).

Джерело таких поглядів – досвід совєтських часів. В УРСР закону про статус вчителя не було, але на учнів – порушників дисципліни – педколектив «тиснув» через їхні сім’ї, а на сім’ї – через партком, профком, дирекцію підприємства чи установи, де вони працювали, у крайньому випадку – через міліцію.

Проте в демократичному суспільстві «інструменти впливу» тоталітарного режиму не працюють. Сумнівно, що стан освітнього середовища у школах суттєво покращиться завдяки ухваленню законопроєкту «Про правовий статус учителя».

Мало вплине на зростання авторитету вчительства й очікуване з таким нетерпінням зростання заробітної плати працівників освіти.

Ставлення до учительства загалом та до кожного окремого педагога радикально зміниться на краще тільки тоді, коли основна маса учасників освітнього процесу у більшості шкіл досягне порозуміння щодо місії своєї шкільної спільноти і виробить та погодить відповідні цій місії правила її життя.

Звісно ж, тон у цьому процесі має задавати педагогічний колектив. Дирекція та вчителі повинні також подбати про те, щоб ці правила підтримали реальні лідери батьківської та учнівської громад школи. Лише за цієї умови правила стануть дієвими.

Вироблення та погодження таких правил – це тривалий, можна навіть сказати, перманентний процес, бо щорічно до школи приходять нові діти і вчителі, міняються також виклики, з якими стикаються українське суспільство та місцева територіальна спільнота, впроваджуються нові юридичні норми шкільного життя.

Педагогічний колектив школи, її дирекція має також продумати, як, якими засобами забезпечити безумовне дотримання правил, схвалених спільнотою закладу освіти, дібрати дієві санкції до порушників та стимули для послушних учнів.

При цьому не слід забувати, що в демократичній спільноті педагоги не можуть мати привілеїв, наприклад, користуватись смартфонами, якщо учні зобов’язані свої смартфони залишати в спеціально відведених місцях, або бути намальованими (стосується жіноцтва) чи палити, якщо учням це заборонено.

Робота над організацією ефективного для виховання освітнього середовища – це обов’язковий елемент повсякденного життя шкільної спільноти та управлінської діяльності дирекції школи. На жаль, станом на сьогодні у багатьох школах вчителі неспроможні домовитись між собою навіть про елементарне: яким правилам має підлягати відвідування школи учнями; яким має бути зручний та корисний і дітям, і вчителям розпорядок дня (чи робити велику перерву для харчування та фізичного відпочинку між уроками, коли проводити «виховні заходи» – коштом уроків чи в позаурочний час), як організувати здорове харчування (бо справа не тільки в асортименті продуктів, а й в часі й темпі їх споживання; кількості спожитого, відмові від вживання шкідливої для дітей продукції тощо); як забезпечити достатню фізичну активність дітей і т. ін.

Наше учительство натепер використовує різні стилі виховання, від авторитарного до вседозвільного. Це одна з причин того, що колеги неспроможні підтримати один одного в налагодженні взаємин з учнями.

Справді авторитетних вчителів, поведінка яких є зразковою для дітей, порівняно небагато. Понад те, інтелігентний і вимогливий учитель / учителька у багатьох школах є «білою вороною» і може зазнавати цькувань, бо не відповідає очікуванням. Для колег він / вона – нонконформіст, бо його / її погляд на управлінські рішення не завжди співпадає з позицією дирекції («Тобі що, більше всіх треба?» – дивуються / обурюються вчителі).

Чимало батьків учнів вважають його / її черствою та зневажливою людиною, адже з ним / нею неможливо «домовитися» ні щодо вимог до їхніх дітей, ні щодо оцінок у свідоцтві досягнень.

Для значної кількості учнів вимогливість вчителя та його / її «скупість на оцінки» є доказом зневажливого до них ставлення, нездатності «увійти в їхні обставини», бо зазвичай інші вчителі готові «закрити очі» на невиправдані пропуски уроків, списування, зависання під час уроків у соціальних мережах тощо.

Ізольований, відкинутий учитель / учителька рано чи пізно або залишить школу, або зазнає відкритої зневаги зі сторони окремих батьків чи побоїв від учнів, як це трапилось в школі Покрова Дніпропетровської області. Тож не бачу для вчительства іншого виходу, як негайно заопікуватися освітнім середовищем у своєму закладі, регулярно його діагностувати (на Львівщині є відповідний інструментарій), щоб зробити придатним для виховання.

До речі, в основоположному документі сучасної освітньої політики для системи загальної середньої освіти «Нова українська школа» сказано: «У формуванні виховного середовища братиме участь увесь колектив школи. У закладах буде створюватися атмосфера довіри, доброзичливості, взаємодопомоги і взаємної підтримки при виникненні труднощів у навчанні та повсякденному житті».

Сподіваюсь, учительство уже найближчим часом розпочне втілення цього слушного задуму в життя!

Автор: Роман Пастушенко, член Експертної ради при департаменті освіти і науки Львівської облдержадміністрації.

З січня 2025 року вчителі в Україні додатково отримують “на руки” 1000 гривень доплати до зарплати. З вересня ця сума зросте удвічі.

Тож збільшення заробітної плати педагогів зросло більш ніж на 10 відсотків. Про це під час години запитань до уряду в парламенті заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, інформує 24 Канал.

Чи зросла цьогоріч зарплата вчителів
Посадовець зазначив, що питання соціального забезпечення вчителів є справді великою проблемою і потребує негайного розв’язання.

В цьому році уряд забезпечив збільшення заробітної плати більш ніж на 10 відсотків. Цього, звичайно, недостатньо. Це 12 мільярдів гривень, та сума, на яку збільшена освітня субвенція для оплати праці вчителям,
– уточнив міністр.

Також очільник МОН додав, що проблема низької заробітної плати стосується не лише вчителів, але всіх освітян і педагогів, які працюють у сфері дошкільної, фахової передвищої, професійної та вищої освіти.

Відповідно до Закону “Про освіту” ми мусимо знайти кошти в обсязі 270 мільярдів на збільшення заробітної плати. І працюємо над тим, щоб або поетапно, або одномоментно при появі таких коштів забезпечити виконання цієї статті,
– резюмував Лісовий.

Бюджетники, які виконують посадові обов’язки в зоні активних бойових дій, мають право на додаткове фінансове забезпечення. Це поширюється і на вчителів закладів середньої освіти. Інших пільг для них не передбачено.

Про це розповіло Міністерство освіти і науки України в ексклюзивному коментарі редакції Новини.LIVE як відповідь на офіційний запит.

Які пільги мають педагоги
Працюючи в зоні активних бойових дій, вчителі можуть розраховувати на грошове заохочення. Законом не встановлені обов’язкові доплати, проте місцева влада має повноваження на власний розсуд запроваджувати надбавки (муніципальні), премії та інші фінансові винагороди для стимулювання роботи педагогів.

Як варіант — керівництво закладу освіти може ініціювати встановлення надбавки за престижність праці в максимальному розмірі (30%). Мінімальний відсоток перебуває на рівні 5%. Окремо в МОН нагадали про постанову Кабінету міністрів від 25 серпня 2023 року № 928:

“На період воєнного стану встановлено надбавку за роботу з особливими умовами праці працівникам, які безпосередньо виконують обов’язки й завдання на територіях можливих та активних бойових дій, у розмірі 50% і 100% посадового окладу відповідно”.

Органи місцевого самоврядування, військові адміністрації населених пунктів (у разі утворення) можуть запроваджувати таку надбавку працівникам закладів, які утримуються з відповідного місцевого бюджету, зокрема й педагогам.

Зауважимо, керівник школи несе персональну відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів під час встановлення доплати. Він зобов’язаний не допустити виплату коштів працівникам, які перебувають за межами відповідних територій.

Що ще варто знати українцям
Нагадаємо, вчителям передбачені надбавки у 2025 році. Окрім посадового окладу, вони отримують премії, доплати за вислугу років і престижність праці. Також обов’язковою є надбавка в розмірі 1000 грн щомісяця за роботу в несприятливих умовах праці.

Також ми писали, що вчителі скаржилися на зменшення зарплати у січні. МОН пояснило, що заклади освіти можуть зменшити надбавку за престижність праці (з 30% до 5%), аби компенсувати витрати на доплату за роботу в несприятливих умовах.

Міністерство освіти та науки (МОН) наразі не має можливості знайти необхідні кошти для підвищення заробітних плат усім працівникам освітньої галузі. Про це повідомив міністр освіти Оксен Лісовий під час години запитань до уряду.

За словами міністра, для реалізації сценарію одночасного підвищення зарплат усім категоріям педагогічних працівників – від дошкільної до вищої освіти – необхідно щонайменше 270 мільярдів гривень. Наразі МОН не має джерел для такого фінансування, і, як зазначив Лісовий, потрібно говорити про це відкрито.

Незважаючи на фінансові труднощі, МОН розробило кілька сценаріїв підвищення зарплат, які передбачають як поетапне, так і одночасне підвищення, як це передбачено статтею 61 «Закону про освіту» (підвищення до 3 мінімальних зарплат). Проте, без належного фінансування, реалізація цих сценаріїв залишається під питанням.

Яку зарплату отримують педагоги
За даними Міністерства освіти і науки України, середня зарплата вчителя в Україні становить близько 15 тисяч гривень. Проте, ця цифра може варіюватися.

Ось деякі приклади:

Молодий вчитель без стажу: близько 10 574 грн.
Вчитель першої категорії: близько 12 906 грн.
Вчитель вищої категорії: близько 13 759 грн.
Директори закладів середньої освіти: близько 16 102 грн.
Важливо зазначити, що ці цифри є середніми, і фактична зарплата може відрізнятися в кожному конкретному випадку.

Зважаючи на те, що в Україні вчительські оклади одні з найнижчих, профспілка пропонує їх підвищити.

Профспілка працівників освіти і науки України наполягає на тому, щоб уряд підвищив зарплати педагогам з 2026 року. На їхню думку, мінімальна зарплата вчителів має покривати основні потреби як їх самих, так і їхніх сімей. Тобто, необхідно враховувати витрати на харчування, житло, одяг та комунальні послуги.

Враховуючи воєнний стан та складну економічну ситуацію, суттєве підвищення окладів вчителям наразі неможливе. Тому профспілка пропонує компромісний варіант: з 1 січня 2026 року встановити мінімальну зарплату не менше 11 607 гривень на місяць.

Крім того, профспілка пропонує забезпечити місцеві бюджети освітньою субвенцією, достатньою для своєчасної та повної виплати зарплати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти.

Розмір фінансування слід визначати відповідно до кількості класів (груп), сформованих згідно з чинними нормативами. Також необхідно удосконалити формулу розподілу субвенції, щоб вона максимально відповідала реальним потребам кожного навчального закладу.

Окремі роботодавці готові платити спеціалістам чималі гроші

В Україні професія вчителя англійської мови є дуже популярною: кількість вакансій з неї на кадрових порталах сягає кількох сотень.

При цьому окремі роботодавці готові платити таким спеціалістам 50 000 грн.

Так, компанія-організатор курсів англійської мови пропонує викладачеві зарплату від 15 000 до 52 000 грн.

Серед вимог:

рівень володіння англійською – не нижче за Advanced;
досвід викладання дорослим.
Центр іноземних мов шукає викладача англійської мови на зарплату від 20 000 до 50 000 грн. Для роботи серед іншого потрібні:

рівень володіння англійською – Advanced/Proficiency;
вміння планувати та проводити заняття;
закінчена вища освіта (філолог, викладач, перекладач), «проте перевага надається високому рівню володіння мовою та вмінню викладати».
Школа розмовної англійської мови для дорослих шукає викладача англійської мови на зарплату до 50 000 грн. Вимоги до кандидата:

досвід роботи – від трьох років;
вища освіта – філолог, перекладач;
рівень англійської мови – від В2 та вище.

Українським педагогам обіцяли щомісячну надбавку за роботу в несприятливих умовах праці. Але так звана “вчительська тисяча” надійшла не всім. Більше того, деякі освітяни отримали у січні меншу зарплату, що викликало обурення у представників спільноти. Постає питання, чим пояснюється різниця у фінансових виплатах педагогів.

Про це розповіло Міністерство освіти і науки України в ексклюзивному коментарі редакції Новини.LIVE як відповідь на офіційний запит.

Чому зарплата може зменшитися
Дохід вчителів залежить від багатьох факторів і складається з посадового окладу плюс надбавок. З 1 січня 2025 року всім освітянам належить обов’язкова виплата за роботу в несприятливих умовах у розмірі 1000 грн щомісяця. Водночас надбавка за престижність праці залишається нефіксованою і становить від 5% до 30% ставки.

“Недоброчесні громади можуть виплатити доплату (виконати обов’язок), але водночас зменшити надбавку за престижність (зекономити кошти для місцевого бюджету). Отже, учитель із такої громади може отримали “на руки” таку саму зарплату, як і торік”, — зауважили в МОН на запит сайту Новини.LIVE.

Аби уникнути такого зловживання, навіть проводилися наради з керівництвом областей. Міністерство постійно моніторить виплату коштів, а впродовж лютого обіцяло провести аналіз у розрізі кожної громади, чи збільшилася фактично сумарна зарплата вчителя.

Важливо уточнити: заклади освіти мають право на власний розсуд скасовувати надбавки чи зменшувати відсоток, якщо ці доплати необов’язкові або нефіксовані, тобто встановлюються у граничних розмірах. Відповідальність за своєчасне і правильне нарахування зарплати покладається на керівників шкіл.

Як варіант, МОН може ініціювати обговорення фіксації надбавки за престижність для вчителів на рівні 30%. Таке рішення виключить можливість маніпуляцій з боку місцевої влади, а розмір доходу освітян точно зросте. Працівників закладів просять повідомляти, якщо у школі відбуваються неправомірні дії з виплатою зарплати.

Бюджетники, які виконують посадові обов’язки в зоні активних бойових дій, мають право на додаткове фінансове забезпечення. Це поширюється і на вчителів закладів середньої освіти. Інших пільг для них не передбачено.

Про це розповіло Міністерство освіти і науки України в ексклюзивному коментарі редакції Новини.LIVE як відповідь на офіційний запит.

Які пільги мають педагоги
Працюючи в зоні активних бойових дій, вчителі можуть розраховувати на грошове заохочення. Законом не встановлені обов’язкові доплати, проте місцева влада має повноваження на власний розсуд запроваджувати надбавки (муніципальні), премії та інші фінансові винагороди для стимулювання роботи педагогів.

Як варіант — керівництво закладу освіти може ініціювати встановлення надбавки за престижність праці в максимальному розмірі (30%). Мінімальний відсоток перебуває на рівні 5%. Окремо в МОН нагадали про постанову Кабінету міністрів від 25 серпня 2023 року № 928:

“На період воєнного стану встановлено надбавку за роботу з особливими умовами праці працівникам, які безпосередньо виконують обов’язки й завдання на територіях можливих та активних бойових дій, у розмірі 50% і 100% посадового окладу відповідно”.

Органи місцевого самоврядування, військові адміністрації населених пунктів (у разі утворення) можуть запроваджувати таку надбавку працівникам закладів, які утримуються з відповідного місцевого бюджету, зокрема й педагогам.

Зауважимо, керівник школи несе персональну відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів під час встановлення доплати. Він зобов’язаний не допустити виплату коштів працівникам, які перебувають за межами відповідних територій.

У Міністерстві освіти зробили вважливе уточнення щодо доплати до заробітних плат за роботу в несприятливих умовах (“вчительська тисяча”). Там наголосили, що педагоги мають право вимагати від освітніх закладів та місцевої влади відповідної виплати, оскільки вона є обов’язковою.

Про це йдеться у повідомленні пресцентру Міносвіти.

Невиплата доплати до зарплат вчителів
Як зазначають в освітньому відомстві, попри обовʼязковість доплати для вчителів за роботу в несприятливих умовах праці і направлення коштів з державного бюджету в громади, дехто так її і не отримав.

У Міносвіти наголосили, що тримають ситуацію з виплатами на контролі, всі вчителі мають отримати виплати.

“МОН моніторить ситуацію з нарахуванням доплати й отримує інформацію про невиплату або зменшення інших надбавок і доплат. Якщо ви ще не отримали доплату, поцікавтеся у вашому управлінні освіти, чи місцева рада розподілила кошти”, — йдеться у повідомленні.

У відомстві пояснили, що в разі відсутності розподілу коштів — всі доплати нарахують після засідання місцевої ради.

Також нагадали, що метою встановлення відповідної доплати є збільшення зарплати вчителям, через це зменшення інших надбавок і доплат також є неприпустимим.

“Тож застерігаємо місцеві органи самоврядування від маніпуляцій із виплатами”, — додали у міністерстві.

зарплати вчителів

Оголошення. Джерело: Міносвіти
Які розміри вчительських доплат у 2025 році
З початку цього року усі працівники закладів загальної середньої освіти почали отримувати додаткові доплати. Новий проєкт допомоги реалізують у два етапи. Розміри виплат такі:

1 тис. гривень щомісячно з 1 січня 2025 року (1,3 тис. грн до сплати податків);
2 тис. гривень щомісячно з 1 вересня 2025 року (2,6 тис.грн до сплати податків).
Надбавки також передбачені таким працівникам:

шкільним психологам;
керівникам гуртків;
вихователям груп подовженого дня.

З початку нового навчального року українські вчителі отримають доплати обсягом 2 000 гривень. Водночас уряд поки не має можливості для одночасного підвищення зарплат усім категоріям педагогічних працівників. Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час години запитань до уряду у парламенті, передає УНН.

За словами Лісового, у Бюджеті-2025 було закладено 103,2 млрд гривень на зарплати вчителів. Додатково до цієї суми було виділено ще майже 12 млрд гривень.

“Таким чином ми отримали збільшення, але зафіксували це збільшення на 1 тисячу з початку навчального року і на 2 тисячі з початку навчального року 2025-2026-го. Це те збільшення в загальному обсязі 12 мільярдів, якого нам вдалося досягнути в цьому бюджеті”, – заявив Лісовий.

Окрім того, у МОН розробили кілька сценаріїв подальшого підвищення зарплат для всіх категорій педагогічних працівників – від дошкільної до вищої освіти. Однак реалізація сценарію одночасного підвищення потребує щонайменше 270 млрд гривень, що наразі є непосильним для державного бюджету в умовах війни.

“Якщо ми з вами, ви знаєте, можливо, таке джерело, будь ласка, давайте працювати з цим, тому що на сьогодні в контексті війни ми таких коштів не знаходимо”, – заявив міністр.