Загиблий ватажок так званої “ДНР” Олександр Захарченко планував приєднати тимчасово окуповані території Донбасу до Росії на особливих правах.

Про це в інтерв’ю сепаратистським ЗМІ повідомив колишній радник вбитого терориста Олександр Казаков.

Будучи впевненим у тому, що рано чи пізно Донбас стане Росією, Захарченко не хотів, щоб регіон прийшов у Росію жебраком. У Донецька своя, власна гордість. Регіон, який був свого часу індустріальним серцем великої Росії, який після розпаду СРСР годував Україну, повинен був, на думку Захарченка, увійти в Росію як регіон-донор,
– розповів радник ватажка бойовиків.

За його словами, Донбас нібито зазнав великих економічних успіхів в часи правління Захарченка.

“Економіка при Захарченку пройшла шлях від відкриття невеликого цеху з виробництва консерв у Новоазовському районі до запуску металургійного комбінату-мільйонника (ЮМЗ) і виробництва власного трамваю (“Я – Донецький!”). Не кажучи вже про створення з нуля оборонної промисловості (РСЗВ “Чебурашка”, РК “Сніжинка”)”, – розповів про сумнівні успіхи ватажка бойовиків Казаков.

Нагадаємо, 31 серпня у центрі окупованого Донецька біля ресторану “Сепар” пролунав вибух, внаслідок якого загинув лідер бойовиків так званої “ДНР” Олександр Захарченко. Згодом стало відомо і про смерть його охоронця В’ячеслава Доценка з позивним “Слов’ян”, який тоді перебував разом із Захарченком.
7 вересня так звана “народна рада “ДНР” в окупованому Донецьку призначила виконувачем обов’язків “глави “ДНР” Дениса Пушиліна, який на цьому посту замінив загиблого Олександра Захарченка. Він також є представником проросійських бойовиків у контактній групі у Мінську.

Оголошення так званих “місцевих виборів” в ОРДЛО – серйозна загроза. Це може призвести до кризи в переговорному процесі і реалізації мінських угод.

Таку думку 24 каналу висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.

Політолог підкреслює: вибори в ОРДЛО суперечать мінським домовленостям. Про це вже заявили в Україні та ЄС. Такі вибори в 2014 році зруйнували перші мінські угоди і призвели до загострення на фронті. Тому на Заході побоюються, щоб такого не відбулося знову.

По-друге, вважає Фесенко, якщо окупаційна влада ОРДЛО оголосить вибори, то з високою ймовірністю Верховна Рада не розглядатиме продовження на рік дії закону про особливий статус регіону. Це дасть привід Москві заявити, що Київ виходить з мінських угод.

В переговорному процесі і реалізації мінських угод виникла серйозна криза. Це не призведе одразу до руйнування “Мінська-2”, переговори спробують зберегти. Але розпочинається складна і драматична гра. Москва, як заявив прес-секретар Путіна Пєсков, не виходитиме з домовленостей і вимагатиме від Києва їх виконання. Кремль може послати сигнали в Берлін, Париж, Вашингтон, що вибори можуть бути відкладені, але за умови, що Верховна Рада проголосує за закон про особливий статус ОРДЛО,
– наголошує Володимир Фесенко.

В Києві на такі ультиматуми, вважає експерт, навряд чи погодяться. Це прояв слабкості.

“Якщо вибори в ОРДЛО проведуть, а через це парламент не продовжить дію закону про особливий статус регіону, буде тупикова ситуація і ефект зависання. Мінімум, до завершення президентських виборів в Україні. Москва звинувачуватиме Київ, натякаючи, що треба знімати санкції з РФ”, – зауважує політолог.

Виборами, говорить Фесенко, Москва хоче вбити двох зайців: вирішити технічну проблему легітимності окупаційної влади, а заодно полякати Захід і Київ зривом мінських угод і загостренням переговорів. Втім, на його переконання, західні переговорники діятимуть більш гнучко.

Нагадаємо, 31 серпня стало відомо, що внаслідок вибуху у центрі окупованого Донецька було вбито одного із ватажків проросійських бойовиків Олександра Захарченка. Так звана “народна рада “ДНР” призначила виконувачем обов’язків “глави ДНР” Дениса Пушиліна. Згодом у ЗМІ з’явилась інформація про те, що Владислав Сурков має намір більше не допускати ексцесів виконавців на місцях, тому з Пушиліним працюватимуть його довірені особи. Також повідомлялось, що на окупованих територіях Донеччини і Луганщини восени планують провести “вибори” нового ватажка проросійських бойовиків у зв’язку з вбивством Олександра Захарченка.

Ліквідація керівника окупаційної влади в Донецьку Олександра Захарченка – це операція помічника Путіна Владислава Суркова. За схожим планом усунули раніше Ігоря Плотницького. Мета – показати, що Україна ніби не договороспроможна.

Про це 24 каналу розповів співголова ГІ “Права справа” Дмитро Снєгирьов.

Ліквідація Захарченка була використана, як важіль дипломатичного впливу на Україну з метою примусити нас виконати мінські угоди. Одразу прозвучали заяви Путіна, Лаврова та інших російських можновладців про те, що немає про що домовлятися з Україною. Нормандський формат не працює,
– зауважує Снєгирьов.

На думку експерта, це все політичні заяви, аби показати, що Україна начебто порушує одне з основних негласних положень “Мінська-2” – не проведення диверсійних актів на території супротивника проти так званого керівництва. А тут ніби українська ДРГ ліквідувала одного з підписантів мінських домовленостей.

Водночас, як наголошує фахівець, схеми усунення від влади Плотницького і Захарченка майже ідентичні. Спочатку так званих міністрів вугільної промисловості звинувачують у корупційних оборудках. В “ДНР” – це такий собі Голенко, який разом з “колегою” з окупованої Луганщини прокручував поставки вугілля повз офіційне підприємство в “ДНР” “Вугільний дім”. Насправді – це був удар по Захарченку.

Плотницького і Захарченка усунули після їхніх зустрічей із Сурковим. Хоча Плотницького вивезли тихо, а Захарченка ліквідували. Заколот не вдався, і його позиції були міцнішими, ніж у Плотницького. Хоча теж питання. Труна була закритою. Але основний замовник вбивства Захарченка – Росія,
– наголосив Дмитро Снєгирьов.