Троє колишніх регіоналів, які перебували під слідствами, покінчили життя самогубствами

Вчорашнє передбачуване самогубство екс-губернатора Запорізької області Олександра Пеклушенка продовжило низку смертей в рядах колишніх регіоналів, що почалося два тижні тому зі смерті мера Мелітополя.

25 лютого, коли Сергія Вальтера повинні були судити по справі, пов’язаній з організацією злочинного угруповання, дружина знайшла його повішеним у власному будинку. Прокуратура вимагала посадити Вальтера на 14 років з конфіскацією майна, а сам 57-річний мер Мелітополя провину не визнавав. До речі, на наступний ранок після його смерті мертвим виявили одного з керівників мелітопольського міськвідділу міліції – 46-річного Олександра Бордюга, проте офіційно їх смерті не пов’язують.

Через кілька днів – у ніч на 28 лютого – у Києві скоїв самогубство колишній депутат Верховної Ради Михайло Чечетов, який викинувся з вікна. Перед загибеллю 61-річного Чечетова підозрювали у сприянні прийняттю “диктаторських законів” 16 січня 2014, а генпрокурор мав намір висунути йому нові обвинувачення.

Учора ж стало відомо, що колишній голова Запорізької ОДА, екс-нардеп Олександр Пеклушенко покінчив життя самогубством, вистріливши собі в шию. 60-річний Пеклушенко проходив підозрюваним у справі про розгін запорізького Майдану 26 січня 2014 року. Також його пов’язували з колишнім “наглядачем” по Запорізькій області Євгеном Анісімовим. Судовий процес у справі про розгін Майдану в Запоріжжі розпочався восени 2014 року, а останнє засідання суду пройшло 4 березня.

Як зазначив у коментарі “Сегодня.ua” політтехнолог Дмитро Раїм, ця низка смертей нагадує події 2004 року, коли з життя пішли Кирпа і Кравченко. До речі, минулого тижня було рівно 10 років з дня загибелі Кравченка, а джерела в МВС все ще не виключають його насильницьку смерть.

“Або створюється ситуація, коли це – єдиний спосіб, щоб уникнути в’язниці, або хтось ззовні з минулої команди влади зачищає після себе територію. У перший сценарій я вірю менше, тому що особисто знав цих людей як досить стійких. Так що я схиляюся більше до другого, що хтось із минулої влади просто зачищає сліди. і якщо згадати 2004 рік, смерті Кравченка і Кірпи, то, звичайно, не кращим способом, але, напевно, єдино ефективним”, – припустив експерт.

Він зазначив, що всі троє загиблих працювали в минулій команді влади, займалися питаннями на місцях і були виконавцями, а зараз проти них були порушені кримінальні справи, і вони могли дати свідчення проти людей з колишньої влади.

Дмитро Раїм також припустив, що трагічні події можуть бути пов’язані з місцевими елітами і не можна виключати нових жертв.

“Даний” список “може поповнитися ще низкою губернаторів і мерів, які або перебувають на так званій “окупованій території”, або на територіях, що з ними межують. Запоріжжя – перша ластівка. Я хотів би звернути увагу, що в 2012-2014 роках Одеська, Миколаївська, Запорізька, меншою мірою Харківська та Кіровоградська області, перебували в стані постійного конфлікту. І ситуація з Кернесом говорить про те, що це швидше питання місцевих еліт. Адже тоді в нього стріляли саме внаслідок місцевих розборок. І всі вище перераховані області об’єднує те, що там ще залишилося що ділити. Я думаю, це не останні “історії”, – уклав він.

Політолог Володимир Фесенко зазначає, що всі троє загиблих були в лавах Партії регіонів.

“Все що їх пов’язує – це приналежність до колишньої правлячої партії. При цьому йдуть не перші особи, фігури не першого плану, скоріше – виконавці. Але особи досить відомі, статусні”, – зазначив він.

Експерт також не виключив, що низка смертей може продовжитися.

“У період розпаду СРСР ми бачили цілу низку самогубств, багато з яких вважаються загадковими, і зараз є питання. І якщо по Чечетову я відразу сказав, що це – самогубство, про Пеклушенко різне говорять. Але бентежить сама низка цих смертей, надто багато і занадто часто. І якщо ланцюжок продовжитися, то підозра тільки посилиться”, – сказав Володимир Фесенко.