Як правильно садити огірки з насіння – основні правила і лайфхаки.

Огірки є одним з найбільш улюблених овочів, який вирощують дачники та городники. Попри безліч порад по вирощуванню, є відразу кілька загальних правил, яких варто дотримуватися.

І навіть попри багаторічний досвід обробітку культур, у багатьох городників нерідко виникають питання – чим підгодувати огірки для збільшення врожаю і коли садити огірки на розсаду.

Як найкраще садити огірки
Не варто забувати ключові закони, яких варто дотримуватися для отримання багатого врожаю:

борозни для посадки огірків слід робити в глибину до 4 сантиметрів;
відстань між борознами для посадки має бути не менше 70 сантиметрів;
вносити насіння в борозни треба не частіше ніж через 7-10 сантиметрів;
попередньо борозни слід зволожити, а після внесення насіння – полити (до 1,5 л води на рослину);
не забудьте облаштувати спеціальні опори уздовж грядок для того, щоб огірки могли плентатися.
Як правильно садити огірки у відкритому грунті
Досвідчені городники знають ряд “залізних” правил, які допоможуть домогтися ефекту при посадці огірків:

грядки повинні розташовуватися в місці, добре прогрівається сонячними променями;
не варто висаджувати огірки на вітряних ділянках;
враховуйте необхідність достатньої консистенції в грунті нейтральної кислотності;
ділянка повинна бути прийнятно пухка і з “легким” грунтом.
Що можна покласти в лунку при посадці огірків
Багато любителів колупатися в грядках знають “секрети”, які допомагають при вирощуванні огірків як в теплиці, так і у відкритому грунті:

для отримання багатого врожаю необхідно додати мікроелементи і калій (для цього в лунку сиплють деревну золу – до 2-х ложок в лунку);
можна зробити суміш грунту з добавкою (внести до 15 грамів нітроамофоски) і додати в лунку.
Де і коли найкраще садити огірки
Дачники і городники напевно знають, а для тих, хто не в курсі, уточнимо – огіркові грядки добре переносять сусідство з плодовими деревами.

При цьому наука висаджування огірків досить проста – переконайтеся, що на горизонті вже напевно не передбачаються заморозки. Це і буде оптимальним часом для старту посадочних робіт. Зазвичай, цей час “залізно” настає в травні (точні дати можуть залежати від розташування регіону і кліматичних особливостей).

Війна Росії проти України спричинила катастрофічні зміни на продовольчому світовому ринку. Немає практично жодної країни, яку б не зачепили наслідки цього вторгнення. Завдяки продуктам, які Україна постачала світу, вона фактично годувала 400 мільйонів людей. І сьогодні це джерело виявилося перекритим. Багато країн постали перед загрозою голоду поточного і наступного року.

Запасів зернових та олії в Україні вистачить, щонайменше, на два роки. Тож нашій країні голод не загрожує. Але обсяги валютного виторгу також суттєво скоротяться.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL розповів виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

– Чи можемо ми побоюватися, що врожай цього року через війну суттєво скоротиться? Якщо так, як це вплине на експорт нашої сільгосппродукції?

– Минулого року ми зібрали 72 мільйони тонн зерна. Для того, щоб нам наїстися, треба 18 мільйонів на рік. Залишається близько 53-54 мільйонів тонн. Це наш експортний потенціал.

До початку військових дій Російської Федерації Україна вивезла 26,5 мільйонів тонн. Решта зависла в припортових елеваторах. Основні потужності вивезення зерна – це порти Чорного моря. “Укрзалізницею” через західний кордон перевозиться украй мізерна частина. Плюс там ще й колісні пари міняти треба через різницю у стандартах тощо.

Порти Чорного моря наразі повністю заблоковані військово-морськими силами РФ. Держава запровадила ліцензування та квотування експорту. Та й суто технічно зараз нічого не вивезти.

Тому навіть якщо Україна не посадить цього року нічого, дефіциту продовольства не буде. Тому що нам реально вистачає запасів на два роки.

– А що з олією?

– Україна виробляє 6,5 мільйонів тонн олії на рік. Обсяг внутрішнього ринку – 450 тисяч тонн. Ми вивозимо за кордон 92% олії, яку виготовили. Тому нам купатися у ній можна.

Але реальні проблеми у тих країн, де ми представлені на ринках. Загалом Україна годує 400 мільйонів людей у світі. Наші традиційні ринки – це північ Африки, Єгипет, Марокко, Туніс, а також Близький Схід, Ізраїль, Південно-Східна Азія та Китай. Трохи кукурудзи ми веземо в Латинську Америку. 75% пшениці, яку їдять єгиптяни, – це українська пшениця.

А тепер уявіть, що на ці ринки нічого не поїде.

І ще один момент. У світі вільних обсягів продовольства у такій кількості немає. Я маю на увазі і зерно, і олію.

Чому зараз так активно почала бігати по стелі ООН та FAO, Міжнародна організація продовольства? Тому що вони страшенно переживають, що в цих країнах буде голод, пов’язаний із тим, що туди не приїде українське продовольство.

Тож на сьогодні у світі немає країн, яких би не зачепила та агресія, яку влаштовує Росія в Україні.

Спробуйте сьогодні у супермаркетах Європи знайти соняшникову олію. Нема її там. Ідуть обмеження щодо кількості пляшок, які продаються в одні руки. Це в Іспанії, Франції. Тому що порти заблоковані, бо нічого не їде.

Торік у Китаї була шалена повінь. Вони зібрали 70% урожаю. А цього року вони запланували масовий вихід на світові ринки для поповнення продовольчих резервів, але нічого у них не вийшло, бо росіяни розпочали війну.

Сьогодні у світі ціна на зерно вже зросла на 70% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Безпрецедентне зростання! Такого не було за всю історію спостережень.

– А що з продуктами тваринництва – м’ясо, молоко тощо?

– М’ясо, молоко вироблятиметься лише у випадку, якщо будуть корми. А корми – це зернові. Наприклад, 65% вартості яйця – це комбікорм. Комбікорм – це кукурудза. Якщо у вас не буде кукурудзи, не буде яєць, не буде комбікормів – не буде м’яса, молока. Фермери виріжуть всю худобу, впаде поголів’я, все швидко з’їдять за один раз.

– Якою є частка експорту цих продуктів тваринництва з України?

– Ми не надсилаємо продукцію тваринництва. Ми відправляємо зерно. Але від зерна безпосередньо залежить, чи буде тваринництво у тих країнах, куди ми даємо зерно. Наприклад, якщо ви не відправите овес на Близький Схід, там просто вимруть усі коні.

– Тож, що ми маємо в сухому залишку, який ваш прогноз?

– Світ точно буде голодувати цього року та наступного. Навіть якщо війна закінчиться протягом місяця, Україна все одно не встигне провести весняно-польові роботи та збере значно менше врожаю наприкінці. Незалежно від того, як швидко закінчиться війна, навіть якщо вона закінчиться за тиждень, світ голодуватиме і 2022-го, і 2023 року.

Ціна на продовольство поб’є рекорди.

Україна буде із продовольством. Але в Україні є один момент – продовольство є експортною продукцією, за яку ми отримуємо валюту. Ця валюта балансує нашу фінансову систему.

На нинішній день альтернативою є допомога наших партнерів. За березень нам дали у кредит 3 мільярди доларів. Україна, звичайно, зацікавлена якнайшвидше почати продавати продовольство у світ, але це залежить не від нас.

Підсумовуючи. Тих, кого не зачепила агресія Росії щодо України, у світі практично немає. Наприклад, італійські спагеті роблять із української пшениці. Це стосуватиметься всіх і насамперед позначиться фантастичним зростанням ціни на продовольство.

В Україні в 2021 році зібрали рекордний урожай зернових, але, як не парадоксально, на внутрішньому ринку утворився дефіцит пшениці, що неминуче призведе до подорожчання хліба.

Про це йдеться у матеріалі “Апострофа”.

За словами голови “Союзу українського селянства” Івана Томича, те, що на зерновому ринку України назрівають проблеми, було ясно ще влітку.

“Оцінивши ситуацію, трейдери прийняли рішення якнайбільше скуповувати якісну пшеницю II-III класів і вивезти її, поки не піднявся шум”, – зазначив він.

А в тому, що якісного зерна на внутрішньому ринку сьогодні мало, винний уряд, який цю проблему “проспав”.

“Так само, як і з газом, але тут ситуація ще складніша, тому що якісної пшениці II класу практично немає. При тому, що до нового врожаю ще дуже далеко, і в нас уже виникає дефіцит”, – констатував експерт.

Іван Томич прогнозує, що ціни на хліб із вересня 2021 року до вересня 2022-го зростуть до 35%. А це – втричі більше, ніж уже “звичне” зростання на 10-12% на рік. Тобто, якщо сьогодні буханець хліба коштує 20 гривень, наступної осені його ціна зросте до 25-28 гривень.

Дефіцит зерна позначиться і на якості продукції. Експерт вважає, що найближчим часом на нас чекає звуження асортименту хлібобулочних виробів на полицях магазинів.

“Якісного хліба буде менше. Крім цього, зменшиться кількість та погіршиться якість макаронних виробів”, – каже Іван Томич.

Від вибору розсади залежить майбутній урожай, тому дуже важливо вміти підбирати здорові рослини, які добре приживуться в грунті. На порталі “Kvitkainfo” дали кілька корисних порад, як правильно потрібно вибирати розсаду.

Основні правила вибору розсади:

1. Зовнішній вигляд.

У рослини не повинно бути жовтого листя або гілок. Колір листя повинен бути насиченим зеленим і рівномірним без плям.

2. Висота.

Розсада однієї культури і сорту повинна бути однакова по висоті. Це говорить про те, що рослини вирощували в стабільних умовах мінірального підживлення, поливу, освітлення і температури.

3. Якість.

Новачки часто роблять одну і помилку-вибирають перерослу розсаду. Однак великий розмір не завжди означає, що рослина приживеться.

Готове до посадки рослина має виглядати здоровим, мати прямий стебло і хорошу кореневу систему.

4. Коренева система.

Є два види кореневих систем-закрита і відкрита.

Закрита розсада продається в окремих ємностях і краще приживається. Її вартість вище, ніж у відкритої, але вигода від покупки очевидна.

Відкрита розсада вирощена в загальній ємності. У таких рослин існує ризик пошкодження коней від сонячних променів або фізичних впливів.

У 2020 році українські виробники зберуть один з найгірших за останні 5 років врожай ранньої суниці. Таке припущення зробили аналітики ОРСП “Шувар”, найбільшого у Західній Україні гуртового ринку, проаналізувавши динаміку пропозиції та цін на цю ягоду у першій половині сезону.

Навіть після обвалу ціни, який стався за останні три доби, вартість ягоди все одно є значно вищою, ніж у попередні роки. Вищі ціни в цьому сезоні пояснюються гіршими погодними умовами — через холодну погоду та брак сонця ягода дуже погано визріває в господарствах Півдня та на Закарпатті. До того ж сезон української полуниця -2020 розпочався на тиждень пізніше, ніж рік тому — у перших числах травня.

“Урожай ранньої суниці є одним з найгірших за останні 5 років, ми це бачимо по динаміці пропозиції та цін на майданчику нашого гуртового ринку. У попередні, навіть не дуже врожайні роки, суниця починала дешевшати з перших днів продажу, а в цьому році, через обмежену пропозицію, перші два тижні сезону ціни знижувались досить повільно, негативна динаміка посилилась лише після 15 травня”, – розповідає Тетяна Гетьман, керівник департаменту “Аналітика” ОРСП “Шувар”, найбільшого у Західній Україні гуртового ринку.

Станом на 18 травня 20120 року на майданчику гуртового ринку “Шувар” у Львові суниця гуртом пропонується по 65-75 грн/кг. За останні три доби ціни впали у середньому на третину, але вони все одно залишаються рекордно високими за останні 5 років. У попередні сезони найвища ціна 60-65 грн/кг була зафіксована у середині травня 2019 року, а найнижча ціна 22-25 грн/кг у 2016 році. Від початку сезону на майданчику ОРСП “Шувар” було продано понад 200 тонн суниці — найменший обсяг за останні 5 років.

“Від середини травня пропозиція почала досить швидко збільшуватись і скоріше за все найближчими днями ми побачимо більш інтенсивне зниження ціни. Втім вже зрозуміло, що особливістю цього сезону буде рекордно висока ціна на ранню ягоду. На жаль, не всі виробники зможуть на цьому заробити, деякі господарства втратили значну частину врожаю через заморозки у першій половині травня, “– додає пані Гетьман.

Цікавим є те, що у цьому році, не дивлячись на високу вартість, українська суниця доволі швидко витіснила з ринку імпортну ягоду від виробників Греції та Іспанії.

На Тернопільщині фермери, які недавно взялися вирощувати городину, – у розпачі, адже через карантин доводиться все викидати.

Люди бідкаються: заходиш у супермаркет — полиці заповнені польською й італійською зелениною, капустою з Албанії і Узбекистану, огірками з Туреччини, а в українських фермерів пропадають тонни редиски, огірків, капусти, зелені. Ціни на імпортні овочі — космічні. Пучок закордонної зеленини вартує близько 40 гривень. У той же час наші селяни готові за копійки віддати свою продукцію, та нема куди. В Україні відбувається справжній економічний суїцид на державному рівні.

Підприємець-овочівник Василь Мандзюк із Заліщицького району каже: майже половина редиски пропала, а кілька тонн віддав задарма.

Люди зараз усе викидають тоннами, поки у магазинах – ціни захмарні.

“Тяжко, бо нема де збувати вирощене, — зітхає пані Світлана. — У магазини привозять все з-за кордону, а ми збираємо замовлення через телефон, інтернет і в масках підвозимо людям під браму. Переживаємо і за себе, і за людей. Чималі витрати на доставку, багато зусиль, а ще боїшся, щоб не оштрафували… Але ж гріх викинути урожай! До того ж, люди хочуть домашніх овочів, а не магазинних, «нашпиговані» хімією. Усі ми з нетерпінням чекаємо відкриття ринків, щоб спокійно вийти зі своєю тепличною продукцією”.

Село Городок Заліщицького району називають «огірковим селом». Майже кожен господар там має на своєму городі теплиці, в яких вирощує ранні овочі. Ті, у кого є власний транспорт, як правило, везуть урожай на гуртові ринки, інші — здають перекупникам, що приїжджають до села, за нижчою ціною. Так було в попередні роки, а нинішній карантин призвів до безпорадності. У декого так і пропав перший збір, бо не було де продати.

Коломиянин Михайло М’якущак знає як на невеликому клаптику землі виростити солодкий і рясний виноград, а ще запашні та смачні помідори.
Про секрет свого успішного господарства розповів НТК, пише Бліц-Інфо.

Прикарпатець кожен сантиметр свого подвір’я намагається використовувати раціонально. На кожному клаптику землі щось росте: яблуні, груші та сливи, помідори, виноград.

Останнє пан Михайло почав вирощувати чотири роки тому. Під стінами свого будинку висадив кущі, а вже минулоріч зібрав понад 200 кілограмів винограду.

“Я роздаю відрами всім знайомим. Хто скільки хоче сам собі зриває і забирає”,- ділиться чоловік.

Детальніше в сюжеті.

На Івано-Франківщині люди продовжують збирати рекордні урожаї грибів.

Про це інформує кореспондент Фіртки.

В мережі грибарі активно діляться світлинами “здобичі” та обговорюють кращі місця.

Так калушанин Тарас Микитюк в мережі похизувався результатами свого тихого полювання вихідними.

На світлинах бачимо кілька десятків кілограмів великих білих грибів. Де “розкошують” такі боровики прикарпатець тримає в таємниці.

Учора, 28 серпня, у селі Висове, що на Сарненщині, 14-річна дівчинка під час збору урожаю потрапила у відсік картоплекопача.
Про це повідомили у відділі комунікації поліції області.

«Потерпілу в тяжкому стані реанімобілем госпіталізували до Рівного, де за її життя борються лікарі», – повідомляють правоохоронці.

У дівчинки діагностували відкриту черепно-мозкову травму, переломи склепіння черепа та травми голови.

Причини інциденту встановлюють правоохоронці у рамках досудового розслідування.

Сильний град у Сокирянському районі Чернівецької області побив урожай ранніх овочів та ягід.
Найбільше постраждали черешні, полуниця, абрикоси, кукурудза тощо, повідомляє «Укрінформ».

«Усе, що почало рости на городі, побив град – кукурудза, капуста, перець, помідори, які недавно висадили, нічого цього року не буде, – скаржиться житель села Гвіздівці, що на Сокирянщині, Ігор Гуцол. – Град тривав більше півгодини. Земля була білою, коли він закінчився. Також не буде цього року і абрикосів, черешні побиті, полуниця, страшна біда».

За словами очевидців, в окремих місцях град повністю знищив городину.