Міністерство освіти і науки України розпочало глобальне оновлення Державного стандарту початкової освіти. Зміни торкнуться всіх школярів 1–4 класів, а також вчителів та батьків, які вже звикли до чинних правил навчання.

Робоча група, що складається з освітян та експертів, проаналізує 7-річний досвід впровадження нинішнього стандарту, який діє з 2018 року. Реформа є неминучою, адже сучасні реалії – війна, дистанційне навчання та зміни в середній освіті – вимагають оновлення підходів.

Новий стандарт передбачає:

оновлені модельні навчальні програми;
нову Типову освітню програму;
сучасні підручники для молодших класів;
інтегровані навчальні курси.
Реформа обіцяє позитивні зміни, але водночас викликає багато питань. Чи не стане це черговим експериментом над дітьми? Чи будуть нові підручники відповідати реальним потребам школярів?

Одне зрозуміло – освіта в Україні не буде такою, як раніше. Оновлений стандарт врахує потреби всіх учнів, зокрема дітей з особливими освітніми потребами. Але чи зможуть вчителі швидко адаптуватися до змін, а батьки – допомогти своїм дітям?

Залишається лише чекати та сподіватися, що цього разу реформа не стане черговим викликом, а дійсно поліпшить якість початкової освіти в Україні.

Багато освітян працюють понаднормово через недофінансування шкіл, високі суспільні очікування та недостатню законодавчу регуляцію. Через це у вчителів виникає хронічна втома, професійне вигорання, знижується якість знань у школярів.

На цьому зауважує директор школи Дмитро Ламза у Facebook. За його словами, педагоги не повинні після уроків залишатися у закладі освіти, вони мають йти додому до своєї родини або у власних справах. Він зазначає, що заборона овертайму для вчителів – це важливий крок до захисту прав освітян.

“Категорична заборона овертайму для освітян – це важливий крок до захисту їхніх прав і створення умов для якісного навчання. Потрібно створити всі умови для того, щоб вчитель не залишався на роботі після уроків, а поспішав додому до родини, дітей, мав змогу відвідати театр або ресторан”, – запевняє Ламза.

“Реальність така, що багато освітян працюють понаднормово через недофінансування шкіл, високі суспільні очікування та недостатню законодавчу регуляцію. Це призводить до хронічної втоми, професійного вигорання та зниження якості викладання. Вчителі, які перебувають у постійному стресі, не можуть ефективно навчати учнів, а їхнє особисте життя страждає”, – додає він.

Директор школи пропонує кілька способів вирішення проблеми перевантаження вчителів. Вони передбачають чітке регулювання робочого часу, справедливу оплату за понаднормову роботу, оптимізацію навантаження та забезпечення психологічної підтримки. Освітянин запевняє, що це допоможе повернути баланс у систему освіти.

Водночас, за його словами, суспільство має усвідомити, що інвестиції в педагогів стануть вкладеннями у майбутнє країни. Він закликав змінити підхід до освітянської спільноти, для чого варто приділяти більше уваги педагогам, зокрема, унормуванню їхнього робочого часу.

Українці підтримали такі висловлення директора школи й зазначили, що на це мають зважати ті, від кого залежить розвиток освіти.

“Вчителі після уроків мають йти додому”: крик душі директора школи про перевантаження педагогів в Україні вразив мережу
“Правильні слова. Якби на це зважали всі, від кого залежить розвиток освіти”.

“Вже і так багато людей пішли з професії. Прибиральниці отримують більше у школі, ніж молодий вчитель без стажу і вислуги, ось і маємо. Чекаємо, поки нерви здадуть у тих, хто залишився”.

Також свою думку висловили й інші користувачі.

“Працюю дистанційно третій рік, комп’ютер вмикається о 8.00 і вимикається в кращому випадку о 20.00. Заняття, перевірка зданих робіт, підготовка до наступного дня, розробка методичних матеріалів для різних конкурсів, які ніколи не будуть введені в роботу, вебінари, семінари, курси і т.д., зору вже немає, окуляри в 34 роки. І так всі мої колеги. Заробітна плата фактично не змінювалась з 2019 року. Те, що додадуть, в іншому заберуть. Тримаємось”.

“В освіті багато залежить ще від того, якою людиною є вчитель. Для одних про те, що ви говорите, є дійсно проблемою як емоційною, так і зайвим навантаженням, а деякі у 70 років спокійно знущаються з дітей, застосовуючи совдеповські методи типу ярликів, залякування і навіть прикладання рук. І це їм сходить з рук за підтримки і відсутності реагування вищепоставлених осіб”.

Після резонансного випадку побиття вчителя в одній із шкіл Вінниці, у суспільстві знову заговорили про встановлення відеокамер у навчальних аудиторіях. На думку багатьох, це могло б зменшити кількість випадків булінгу та інших порушень у школах.

Прихильники ідеї наголошують на кількох важливих аспектах:

Протидія булінгу та мобінгу. Камери можуть допомогти запобігти агресії серед учнів і навіть педагогів.
Захист від неправдивих звинувачень. У конфліктних ситуаціях відеозаписи можуть стати ключовим доказом, що допоможе встановити істину.
Безпека. Камери можуть зафіксувати інциденти, такі як крадіжки або акти вандалізму.
Моніторинг навчального процесу. Деякі вважають, що це сприятиме підвищенню якості освіти.

Проте далеко не всі підтримують таку ініціативу. За даними опитування на платформі Освіта.ua, лише 29% респондентів висловилися за відеофіксацію уроків. Основні аргументи “проти”:

Порушення приватності. Камери можуть створити дискомфорт як для учнів, так і для вчителів.
Можливість маніпуляцій. Відеоматеріали можуть бути використані некоректно або з порушенням прав учасників освітнього процесу.
Фінансове питання. Встановлення камер вимагає значних ресурсів, яких часто бракує школам.
Дискусія щодо відеофіксації в школах продовжується. Більшість учасників опитування в телеграм-каналі «Батьки SOS» підтримують ідею встановлення камер, але лише за умови, що це буде чітко регульовано законом і не порушуватиме прав дітей і вчителів.

Міністерство освіти і науки України презентувало новий шкільний урок волонтерства для учнів 5-7 класів.

Про це у Телеграмі повідомила пресслужба МОН.

“Шкільний урок волонтерства — освітня ініціатива про основи волонтерства для учнів. За минулий навчальний рік 120 000+ учнів відвідали уроки волонтерства. Ми бачимо запит учителів/-ьок на матеріали для молодших школярів — тому розробили нову програму уроку”, – заявили у МОН.

Зазначається, що матеріали було створено з урахуванням вікових особливостей учнів та методик Нової української школи.

За інформацією міністерства, процес навчання наповнений інтерактивними вправами, цікавими роздатковими матеріалами та націлений на взаємодію між учнями.

Ці уроки можуть проводити освітяни (вчителі, педагоги організатори, класні керівники) та молодіжні працівники та активісти, волонтери та благодійники.

Завантажити відповідні матеріали можна на сайті. На цій сторінці також можна знайти програму для учнів старших класів та новий поглиблений урок про лідерство у волонтерстві.

Цей шкільний урок волонтерства був розроблений Українською Волонтерською Службою у партнерстві з ЮНІСЕФ Україна, за підтримки МОН та за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW.

У Міністерстві освіти України розглядають ініціативу скоротити максимальний термін відсутності дитини в школі без поважної причини. На сьогоднішній день учням дозволено пропускати уроки до 10 днів без медичної довідки або заяви від батьків. Проте в Міністерстві пропонують зменшити цей період до 5 днів.

Головна мета цієї ініціативи – полегшити роботу соціальних служб, які зможуть швидше виявляти сім’ї, де батьки не приділяють достатньо уваги навчальному процесу дітей. Це дозволить вчасно реагувати на можливі проблеми та повідомляти про них відповідні державні органи. znaj.ua

Міністерство навіть запустило громадське обговорення цієї пропозиції, отримавши приблизно сотню листів від громадян. Однак більшість із них висловили негативні відгуки щодо цієї ідеї. Учасники обговорення не підтримали скорочення терміну відсутності і виступили проти інформування поліції про дітей, які не відвідують школу без поважних причин.

На даний момент ініціатива залишається на етапі обговорення, і, ймовірно, найближчим часом не буде ухвалена. Батьки й надалі зможуть не пускати дітей у школу на кілька днів без необхідності надавати довідку від лікаря чи офіційні документи. Однак триваліші пропуски мають бути підтверджені заявою або медичною довідкою.

Половина школярів у країні зможуть продовжити очне навчання за відключення світла

Багатьох батьків непокоїть питання навчання їхніх дітей у школах під час можливих відключень світла у холодну пору року. За словами заступника міністра освіти і науки України Андрія Сташківа, сьогодні більша частина українських шкіл забезпечені генераторами та котельнями, тому освітній процес для учнів може проводитися в очній формі. Про це пише портал 24 Освіта.

Як зазначив Андрій Сташків, наразі ситуація у школах країни відрізняється, але понад 50% навчальних закладів оснащені генераторами, завдяки яким відключення не стануть перешкодою для очного навчання дітей. Такі школи, зокрема, мають свої котельні для забезпечення тепла в класах шкіл.

“Вони зможуть забезпечити теплом, оскільки мають свої котельні. Таких шкіл, за даними, які нам надали регіони, понад 50%. Це означає, що ці школи навіть при відключенні електроенергії навчатимуться у очному форматі, якщо у них є укриття та вирішує ситуація з безпекою”, – розповів заступник міністра освіти та науки України.

Водночас школи, де немає відповідного обладнання та котелень, не зможуть забезпечувати присутність дітей у класах та будуть змушені перейти на синхронний формат, у якому діти отримуватимуть завдання від вчителів, а потім педагоги перевірятимуть їх.

У деяких школах України вирішили перевести дітей на шестиденну форму навчання. Так, такий формат запровадили для школярів Житомира. Це нововведення необхідно, щоб у разі можливих тривалих вимкнень електроенергії продовжити школярам зимові канікули. У такому разі після канікул діти знову повернуться до звичного п’ятиденного графіка навчання.

За яких умов директор або завуч закладу освіти мають право відвідувати уроки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про освіту» академічна свобода – самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом.

Директор школи (заступник з навчально-виховної роботи) може у будь-який час прийти на урок до вчителя – представники адміністрації мають право і обов’язок відвідувати уроки, які проводять вчителі, але вчитель має бути про це заздалегідь попереджений, такі відвідування мають проводитися відповідно до плану‼️ Внутрішкільного контролю, вчитель‼️ Має знати мету відвідування його уроку. Представник адміністрації закладу має зайти до класу до початку навчального заняття і вийти після його закінчення.

Отже, керуючись вищевикладеним:

1. Адміністрація закладу має право відвідувати уроки вчителя, але обов’язково відповідно до змісту плану внутрішкільного контролю. Вчитель має знати мету відвідування його уроку.

2. Вчитель має академічну свободу, а керівник закладу зобов’язаний забезпечити право реалізації академічної свободи.

Проведення уроків російською мовою у школах України суперечить чинному законодавству.

Міністр освіти Оксен Лісовий в ефірі телеканалу «Дом» наголосив, що в таких випадках не можна виявляти лояльність.

Він порадив: «Звертайтеся до управління освіти, міського департаменту освіти чи обласного, мовного омбудсмена».

Лісовий додав, що на Україну чекає європейське майбутнє, а не у складі нового СРСР, де в пріоритеті була російська мова.

Міністр зазначив: «У нас немає перспективи в якихось пострадянських реінкарнаціях чи якійсь союзній державі, де домінує російська мова. Ми зараз воюємо за систему цінностей, яка кардинально відрізняється від системи цінностей Російської імперії. Нам точно не по дорозі з «рускім міром». Для чого ми тоді готуємо дітей до використання російської мови?»

Українцям розповіли, що категорично заборонено викладачам на уроках.

Як стало відомо, що у мережі з’явилася інформація про те, що заборонено викладачам у школі на уроках. Про це розповів у соціальній мережі міністр освіти Оксен Лісовий.

Отже, у цьому матеріалі наголошується, що проведення уроків російською мовою в українських школах суперечить чинному законодавству і в таких випадках не можна виявляти лояльності. Саме на це звернув увагу українців міністр освіти.

При цьому Оксен Лісовий зазначив, що Україна має європейське майбутнє, а не у складі нового СРСР, де російська мова домінувала.

“У нас немає перспективи в якихось пострадянських реінкарнаціях чи якійсь союзній державі, де домінує російська мова. Ми зараз воюємо за систему цінностей, яка кардинально відрізняється від системи цінностей Російської імперії. Нам точно не дорога з “російським світом”. Навіщо ми тоді готуємо дітей до використання російської? – риторично спитав міністр.

Тому всім батькам слід знати, що викладачам заборонено розмовляти на уроках в українських школах мовою агресора.

Додаткові компенсаційні заняття, які допоможуть учням надолужити втрачені у час війни знання, мають бути гідно оплачені. При цьому педагоги не мають бути дуже перевантажені.

Про це мовиться в інформаційних матеріалах МОН до слухань у комітеті ВР з питань освіти, науки та інновацій. Їх підготували, аби обговорити тему освітніх втрат.

Учителів можуть преміювати за додаткові уроки
Так, у Міносвіти кажуть: допомогти школярам надолужити втрачені знання можуть додаткові компенсаційні заняття, програма тьюторства тощо. Розклад має планувати заклад освіти.

Така робота не повинна стати ще одним додатковим неоплачуваним або низько оплачуваним навантаженням для вчителів, які мають отримувати гідну оплату праці та не мати значних обсягів понаднормової роботи,
– кажуть у МОН.

Оплачувати ці додаткові заняття можна за гроші освітньої субвенції, адже не кожна громада може профінансувати такі видатки. Водночас Мінфін поки вважає передчасним обговорення цього питання.

У Міносвіти уточнюють, що спочатку треба напрацювати алгоритм проведення досліджень і механізм вимірювання освітніх втрат. Це мають бути універсальні заходи. Вони повинні передбачати чинні ресурси, враховувати оптимізацію часу навчання та міжнародні практики.

До слова, у Києві у травні – червні 2023 року запроваджують індивідуальні та групові компенсаторні заняття.

Які доплати і надбавки мають вчителі у 2023 році
Окрім оплати за ставкою, педагоги мають право на доплати й надбавки.
Розміри доплат за окремі види роботи встановлюються згідно з Постановою № 1391.
Найбільш поширеними доплатами й надбавками у педпрацівників наразі є:
надбавка за стаж педагогічної (також науково-педагогічної) роботи – 10% (3 роки), 20% (20 років) та 30% (30 років);
надбавка за престижність праці – 20%;
доплата за перевірку письмових робіт – 15% (у 1 – 4 класах, незалежно від навантаження), 10 – 20% (у 5 – 12 класах, але тут все залежить від предмета: 20% – мова й література, 15% – математика, 10% – іноземна мова, креслення);
доплата за класне керівництво – 20% (початкові класи), 25% (старші класи);
доплати за завідування та керівництво гуртками, лабораторіями тощо – 10 − 15%;
надбавка за сертифікацію – 20%.