Повномасштабне російське вторгнення в Україну, що почалося 24 лютого 2022 року, вплинуло на усі складові середньої освіти.

Незважаючи на продовження воєнних дій, постійні обстріли енергосистеми та економічний спад, українські школи продовжують функціонувати, а вчителі – сумлінно виконувати свою роботу. Проте, умови праці вчителів суттєво змінилися, а виклики, з якими вони стикаються, стали складнішими.

Аналітичний центр Cedos за підтримки Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні підготував огляд умов праці вчителів у 2022-2023 роках і 12 квітня 2024 року відбулася онлайн-презентація дослідження «Умови праці вчителів і вчительок: вплив війни та перспективи змін». У ньому зокрема, досліджено зміни в оплаті праці, робочому середовищі, обов’язках та взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу. Огляд також зосередився на впливі повномасштабного вторгнення на добробут вчителів та їхні професійні виклики, включаючи психологічний стрес та нові стратегії викладання.

У експертній дискусії, яка відбулася одразу після презентації, взяв участь заступник Голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк.

У своєму виступі Сергій Романюк підкреслив, що головне – це змінити відношення до освіти і підвищити повагу вчителя, а це значно поліпшить якість освіти.

«Освіта – є локомотивом економіки. Технології самі собою не працюють, потрібні фахівці, які їх впроваджуватимуть та розвиватимуть… Реформи без коштів – це профанація. Адже вкладаючи гроші в освіту, ми формуємо насамперед людський капітал, який і є основою розвитку економіки», – наголосив заступник Голови Профспілки.

Далі мова йшла про те, якими є умови праці вчительства в умовах війни і що можна зробити, щоби поліпшити умови праці при нинішній ситуації та ресурсах?

Серед виступаючих були присутні Іван Юрійчук – заступник Голови Державної служби якості освіти України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, представники громадських організацій, вчителі, експерти Аналітичного центру Cedos – Іван Вербицький та Тетяна Жерьобкіна.

Основні висновки дослідження та рекомендації:

✔ Заробітна плата вчительства значною мірою складається з надбавок і доплат. Це створює високий ризик зниження заробітної плати шляхом скасування або скорочення цих додаткових виплат. Включення частини надбавок і доплат у посадовий оклад зменшить ризики.

✔ Заробітна плата вчителів нижча за середню по країні. Водночас професія вимагає високого рівня кваліфікацій і є емоційно виснажливою.

✔ Збільшення заробітної плати вчительства, особливо тих, хто нещодавно прийшли у професію, є критично важливим.

✔ Досвід шкіл, які опинилися на окупованих територіях чи в зоні бойових дій, свідчить, що паперовий документообіг створює ризики та додаткове навантаження на вчителів у критичних ситуаціях, коли необхідно швидко евакуюватися.

✔ Дистанційне навчання буде частиною української шкільної освіти ще довгий час. Зважаючи на це, необхідно забезпечити 100% вчительства технікою та стабільним доступом до інтернету, а також обладнаним місцем для роботи для тих, хто не має змоги працювати з дому.

✔ Умови праці вчительства під час повномасштабного вторгнення стали складнішими. Необхідно визначити, які обов’язки вчителя в цій ситуації є першочерговими, а які на період війни можна вважати менш пріоритетними.

Джерело:

Профспілка працівників освіти і науки України

Українці виїжджають за кордон не тільки через вищі зарплати. Загалом там кращі умови праці.

“Крім гідних заробітних плат для людини важливі високотехнологічні робочі місця та гідні умови праці. Щоб людина розуміла, що працюватиме на нормальному обладнанні та буде соціально захищена. Адже за контрактом роботодавець гарантує соціальний пакет – відпустку, медичне страхування, можливість підвищити кваліфікацію”, – каже в о. голови Державної служби зайнятості Валерій Ярошенко, інформує УНН.

Щоб українці не їхали працювати за кордон, в країні має бути стабільна фінансова система.

“Крім того, стабільною має бути соціально-політична ситуація. Тоді почнуть надходити інвестиції. Це створюватиме сприятливий клімат, коли можливо себе реалізувати, особливо молодим людям. Водночас вже сьогодні українці, які працюють вдома на іноземні компанії, не поспішають залишати країну”, – додає експерт.

За даними Держстату протягом 2015-2017 років чисельність трудових мігрантів склала 1,3 млн осіб. До виїзду за кордон більшість громадян (39%) працювали на будівництві, 16% були зайняті у діяльності домашніх господарств, 14% – у сільському, лісовому та рибному господарстві, 11% – у переробній промисловості, 9% – у торгівлі.

21-річного Гната Хабайло, жителя Чернівців зaсyдuлu до 8 років yв’язнeння в Російській Федерації.

Про це розповіла мати хлопця Ольги в ефірі українського телеканалу.

Ольга стверджує, що Гнату пiдкuнули нaркoтuкu.

Хлопець з Чернівців закінчив художнє училище. Але після навчання ніяк не міг влаштуватися на роботу. Через це вирішив поїхати за кордон, адже його родина жила бідно, а батько і бабуся – iнвaлiдu 2-ої групи, яким потрібно лiкyвaння. Тож, довірливий хлопець купився на оголошення, адже роботодавці обіцяли хороший заробіток в Російскiй Федерації та ще й безкоштовний переїзд і проживання.

“Пристойна зарплата, прийнятні умови праці, та ще й дорога, і проживання за рахунок роботодавця спокусили хлопця на поїздку за кордон”, – розповіла жінка.

Але, коли Гнат приїхав в РФ, то виявилося що грошова вакансія – це робота нaркoкyр’єрoм. Тому Гнат навiдрiз відмовився перевозити нaркoтuкu. Але тоді роботодавці відібрали у хлопця документи і пiдкuнyли “зiлля” в особисті речі.

В результаті хлопець уже півтора року перебуває за грaтaмu, а aпeляцiя і звернення в посольство, на жаль, результатів не дали.

Однак історія Гната не унікальна.

“З усіх областей попадають в таку саму ситуацію. П’ять тисяч дітей наших там. Всіх закликаю матерів, щоб не пускали дітей на такі обманні об’яви”, – говорить мама Гната.