Педагог не може фізично утримувати або розшукувати тих учнів і учениць, які самовільно намагаються залишити / залишили школу дорогою до укриття. У такому випадку вчителю варто повідомити про ситуацію батьків дітей і адміністрацію закладу.

Про це розповів Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS” в роз’яснені для “Нової української школи”.

За його словами, коли діти перебувають в закладі освіти (увесь час, а не лише на уроках), за їхнє життя та здоров’я відповідають педагоги. Про це йдеться в підпунктах 1, 5 пункту 6 розділу IV Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти.

Тобто у школі учитель має:

вчасно повідомити учням про загрозу;
супроводжувати їх до укриття;
залишатися там з учнями до відбою повітряної тривоги.

Попри те, чи закінчилися у вчителя уроки за розкладом, чи ні, залишати сховище до відбою педагоги й учні не мають права. Про це йдеться в пунктах 15-16 “Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту”.

Водночас ніякої відповідальності для учнів-“втікачів” (незалежно від того, чи є ракетна небезпека у цей час) у законодавстві для педагогів не передбачено. Але про такі випадки вчителю/адміністрації закладу краще повідомити ювенальну поліцію чи шкільних поліціянтів, аби ті провели зі школярами / школярками профілактичні бесіди.

Автор: Наталія Піпа, депутатка ВРУ

У твітері бачила історію, як батько привів дитину в садочок. Він не помітив, що тривога ще не закінчилась. Але ні його, ні дитину в укриття не пустили. Пізніше керівниця закладу сказала, що наказ МОН забороняє їй пускати в укриття, але так і не надала той наказ.

Чи справді є наказ, який забороняє вхід в укриття?

Я вирішила уточнити у МОН – то які ж правила доступу до укриттів? Текст відповіді додаю у коментарях, а тут напишу коротко:

Батьки, вчителі та учні мають повний доступ до укриттів у школах та садочках. Міністерство освіти запевняє, що не може бути ситуацій, коли батьків не пускають до укриття.

Алгоритм, коли приводити дітей до школи під час тривоги, визначає керівництво закладу. Наприклад керівник може встановити схожий алгоритм:

Якщо уроки починаються о 8:30, а тривога закінчується о 8:30, дитину можна привести на другий урок. Якщо тривога триває довше, навчання буде дистанційним.

Важливо дотримуватися цих алгоритмів, щоб уникнути небезпечних ситуацій для дітей та не залишати їх без нагляду. Не треба приводити дитину до школи доки триває тривога, бо там не буде вчителя який буде відповідати за дітей!

Ці алгоритми залежать від домовленостей директора з вчителями, оскільки їм також потрібно дістатися до роботи.

Тому, такі ситуації, як описана вище має кілька важливих висновків: в укриття батьків пускати мають, але їм важливо дотримуватися алгоритмів які надають керівники шкіл аби не залишати дітей в укриттях самих.

У навчальних закладах, де немає укриттів, обладнають захищені простори. Про це розповів заступник міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко в ефірі національного телемарафону.

За його словами, такі простори будуть обладнувати на цокольних та перших поверхах навчальних закладів. Їх можуть облаштувати шляхом встановлення металевих віконниць.

“Ми розуміємо, що є заклади освіти, які побудовані давно і взагалі не мають побудованих укриттів. Саме тому було запропоновано механізм створення захищених просторів. Держава має створити безпечні умови на території громад із задовільним або помірним рівнем ризику. Йдеться перш за все про школи, адже діти мають здобувати якісну освіту”, – наголосив Тимченко.

Водночас він додав – такі захищені простори не є повноцінними укриттями, вони лише на певний термін зможуть їх замінити.

Як повідомляли “Ми-Україна”, у Харкові активно готуються до нового навчального року, незважаючи на складну безпекову ситуацію. Місто очікує близько 5000 першокласників, які мають розпочати навчання з 1 вересня.

Важлива інформація для школярів та їхніх батьків щодо укриттів у навчальних закладах

Під час засідання Кабінету Міністрів було ухвалено рішення про виділення 2,5 млрд гривень на облаштування надійних укриттів у навчальних закладах. Це створить безпечні умови для офлайн навчання орієнтовно для 300 тисяч учнів. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“У роботі Уряду особливий наголос робиться на питання безпеки людей, особливо дітей”, – йдеться в повідомленні.
Шмигаль зазначив, що за кошти, надіслані громадам у рамках державної субвенції, вже облаштовано 235 укриттів у школах.
«Цього року виділяємо ще 2,5 мільярда гривень. Таким чином, плануємо створити безпечні умови для офлайн-навчання орієнтовно для 300 тисяч учнів», – наголосив він.
Прем’єр-міністр додає, крім цього, уряд передбачив 1 млрд грн на облаштування укриттів у лікарнях.
Довідка:
Кабінет Міністрів додатково виділив 5,6 млрд. гривень на будівництво фортифікаційних споруд;
в Україні планується створити Єдиний державний реєстр укриттів, який допоможе систематизувати дані щодо стану кожного по всій країні. Систему можуть інтегрувати в мобільний додаток Дія.

Користуватися укриттями у закладах освіти під час очного навчання можуть лише учасники освітнього процесу. Зокрема, школярі та їхні батьки або особи, що їх замінюють, адміністрація закладу, вчителі та інші працівники. Про це розповів освітній омбудсмен Сергій Горбачов. За його словами, зміни у Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку затвердила постанова Кабінету міністрів. Раніше, захисник прав у сфері освіти виносив на обговорення ситуацію щодо безперешкодного доступу до укриттів всіх громадян. Проте офіційно це не було ніде затверджено і відбувалось на рівні рішень адміністрації закладу освіти. Нині уряд окреслив правила перебування у шкільних сховищах під час тривоги.

Горбачов опублікував пояснення у Facebook. Освітній омбудсмен розповів, що школи та інші заклади освіти не відповідають за ведення обліку укриттів для цивільного захисту, які можуть бути в їхній власності. За це несуть відповідальність власники та засновники.

Освітній омбудсмен звернув увагу, що в Україні сховища, протирадіаційні та інші укриття, споруди подвійного призначення можуть бути в різних місцях і належати різним організаціям, але все одно повинні бути обліковані. Реєстрацію ведуть різні органи уряду, а також суб’єкти господарювання.

Системою обліку керує Державна служба з надзвичайних ситуацій, а інші організації, які ведуть контроль, вносять інформацію до неї. Дані, які стосуються об’єктів укриття, передаються щодня через електронний портал “Дія”.

Відповідно до 5 пункту Порядку місця, де розміщуються сховища для цивільного захисту, повинні бути легкодоступними для людей, які живуть далеко від них. Найвіддаленіші місця, де розміщені укриття, повинні бути на відстані:

не більше 300 метрів для високих будівель, таких як багатоповерхові будівлі, та для підприємств, які мають високий рівень важливості для цивільного захисту.
не більше 500 метрів для середніх та низьких будівель.
Тобто незалежно від того, де живе людина в місті чи населеному пункті, вона повинна мати змогу швидко дістатися до сховища у разі небезпеки.

Згідно з доданим у Порядок пунктом 23-1, громадяни можуть подати відгуки та пропозиції щодо стану та функціонування укриттів використовуючи портал “Дія”. Зокрема, оцінювати стан сховищ. Крім цього, міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади за необхідності вживатимуть заходи в межах своїх повноважень щодо покращення захисних приміщень.

У новому році в країні зростають заробітні плати для педагогів. Відтак, кореспондент «ВК» поцікавився, скільки будуть отримувати вчителі столиці.

За роботу в укриттях та психологічну підтримку: скільки заробляють вчителі в столиці
У мерії відзвітували, що у 2023 році середня заробітна плата у вчителів вищої категорії складала 17 тисяч 327 грн, а у молодих спеціалістів 9 тисяч 555 грн.

Аби педагоги могли отримувати таку офіційну суму, їм доплачували з міського бюджету 30%. Про це розповів Ілля Пасько, заступник директора департаменту освіти і науки КМДА.

На запитання «ВК», скільки будуть отримувати педагоги в 2024 році, у мерії відповіли загадково – надавши суми мінімальної зарплати, встановлені законодавством з 1 січня – 7 100 грн та з 1 квітня 8 000 грн.

Вочевидь, у мерії подумали: “Рахуйте самі”.

З такої математики можна очікувати, що у 2024 році вчителі першої категорії будуть отримувати з доплатою від мерії близько 20 тисяч гривень, а молоді спеціалісти трохи більше 10 тисяч на місяць.

Премії та відзнаки у конкурсах, звичайно, не вважаються зарплатою педагогів, адже їх отримують обрані, а також ті, хто любить участь у змаганнях. Однак, відомо, що вперше цільовою програмою «Освіта Києва 2024-2025 роки» передбачено щомісячні виплати щасливчикам, яким суворе журі присудить титул «Учитель року»:

за 1 місце – у розмірі 3 мінімальних зарплат;
за 2 місце – у розмірі 2 мінімальних зарплат;
за 1 місце – у розмірі 1 мінімальної зарплати.
Також від 3 до 8 прожиткових мінімумів отримають директори навчальних закладів, яких визначать лідерами року.

У Винниках Львівської області 39-річний чоловік зґвалтував 16-річного хлопця у бомбосховищі. У суді він не визнав провину, однак Личаківський районний суд Львова, дослідивши усі докази, призначив йому дев’ять років тюрми.

Про це пише ZAXID.net з посиланням на вирок суду.

Випадок стався у липні 2022 року у Винниках, що під Львовом. На той час 38-річний чоловік ремонтував бомбосховище на вул. Лісній, ввечері, 13 липня, до нього прийшли місцеві підлітки, щоб допомогти. Чоловік наливав їм спиртне та заманив одного з хлопців (на той час йому було 16 років) до бомбосховища, де вступив з ним у статеві відносини, попри спротив підлітка.

У суді неповнолітній розповів, що чоловік сказав, щоб він пішов з ним до бомбосховища, зачинив двері, змусив роздягнутись та вчиняв дії сексуального характеру. Прийшовши додому, хлопець розповів усе матері.

Інші хлопці підтверджували, що чоловік жартував на сексуальні теми, до всіх чіплявся і хотів, щоб його хтось поцілував.

У суді обвинувачений свою провину не визнав та заявив, що того вечора до нього прийшли підлітки, вони сиділи у наметі біля бомбосховища та пили пиво, згодом стріляли по порожніх бляшанках з пневматичного пістолета, який належить обвинуваченому. Один з хлопців начебто сказав, що того дня вони “курили траву”. Обвинувачуваний стверджує, що після цього пішов до бомбосховища, де заснув. Стверджує, що не вчиняв насильницьких дій щодо неповнолітнього.

Щодо знайденого у його телефоні інтимних відео та переписок з іншими чоловіками заперечив, сказав, що телефоном могли користуватись інші люди, бо у бомбосховищі немає Інтернету, і йому про це нічого не відомо.

Суддя визнав 39-річного чоловіка винним у зґвалтуванні неповнолітнього хлопця. Зловмисникові призначили дев’ять років ув’язнення. У чоловіка вилучили два пістолети.

У МОН вигадали новий тип укриттів для шкіл.

Залишається дедалі менше днів до початку нового навчального року. Школярі зможуть сісти за парти у очному форматі лише, якщо у навчальному закладі чи у безпосередній близькості є укриття, адже в країні продовжується повномасштабна російська військова агресія. У МОН вигадали, як убезпечити школи без укриттів, пише meta.ua.

Не всі навчальні заклади можуть забезпечити безпечне перебування школярів під час повітряних тривог, оскільки у таких школах немає укриттів.

Заступник голови Міністерства освіти та науки Андрій Вітренко поділився ідеєю, як можна таким навчальним закладам знайти вихід із такої ситуації.

У будинках освітніх закладів, у яких відсутня можливість організувати повноцінне укриття, укриття не робитимуть, оскільки в них немає підвалів.

За його словами, є такі проєкти, в яких не передбачено створення простого укриття у підвалах чи нижніх поверхах шкіл та дитячих садків.

Тому, розмістити їх можна не нижче за рівень землі, а прямо біля території школи. Представник МОН стверджує, що вони можуть розташовуватись на ділянці шкільного стадіону. Вітренко поділився, що подібний проєкт уже реалізовано на Київщині.

Варто зазначити, що прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наголосив, що держава виділила гроші на організацію шкільних укриттів, щоб діти могли навчатися у школах та бути у безпеці.

Він наголосив, що вони, крім того, що мають бути надійними, ще й комфортними та якісними. Також були розроблені типові проєкти дитячих садків та шкіл, які враховують сучасні вимоги щодо безпеки, безбар’єрності та енергоефективності.

Глава Кабміну радить використовувати органам місцевого самоврядування їх з метою економії грошей та розробки документації.

Також Шмигаль доручив знову перевірити укриття після останньої перевірки. Якщо в тих місцях, де були зауваження щодо стану укриттів, нічого не змінилося на краще, тоді він пообіцяв кадрові зміни.

Народний депутат заявив, що столична влада знайшла “вирішення” проблеми із закритими укриттями і поклала все на плечі вчителів.

У Києві “вирішили” питання із закритими укриттями. Щоб забезпечити доступ до бомбосховищ, змушують чергувати вчителів. При цьому ніхто за це не доплачує, а вранці доводиться викладати.
Про це розповів народний депутат Роман Грищук на своїй сторінці у соціальній мережі facebook.

За словами нардепа, Департамент освіти та науки Київської міської державної адміністрації (КМДА) змушує директорів та вчителів чергувати у школах уночі біля шкільних укриттів, щоб відкрити їх у разі повітряної тривоги.

Роман Грищук порівняв ставлення до вчителів із рабством, при тому, що ніхто їм не доплачує за нічні чергування у школі.

“Примушувати чергувати у школах вчителів – це пряма рабська праця. Вчителям за це не платять додатково. Просто примусове волонтерство”, – наголосив нардеп.

Грищук додав, що укриття справді мають бути постійно відкритими та доступними для людей, проте не такою ціною. Адже вчителям після таких чергувань уранці треба викладати. Він зазначив, що керівництву столиці потрібно шукати інші варіанти, наприклад взяти на додаткову ставку сторожа.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов почав отримувати звернення щодо правомірності залучення освітян до чергування в укриттях, зокрема у нічний час.

У зв’язку з цим він пояснив, коли і за яких умов педагоги можуть займатися такою діяльністю.

“Хочу зазначити, що під час дії режиму воєнного стану певні права громадян можуть бути обмежені відповідно до Конституції та чинного законодавства”, – стверджує Сергій Горбачов.

Утім, додає, що важливо, щоб залучення до чергувань педагогів відбувалося суворо у правовому просторі та з дотриманням чинного законодавства.

Омбудсмен зазначає, що забезпечувати готовність укриттів до використання за призначенням зобов’язані засновники закладів освіти.

Для обслуговування та експлуатації сховищ необхідно створити так звані підрозділи цивільного захисту та призначити відповідальних за це осіб.

Відповідно до постанови Кабміну №787, утворювати формування цивільного захисту в закладах освіти – не можна, “оскільки вони не мають необхідних умов та техніки”.

При цьому Горбачов додає, що такі формування утворюються у всіх областях України на території міських, селищних та сільських територіальних громад.

До їхнього складу можна залучати працівників на добровільній основі за їхньою згодою.

Є певний перелік осіб, яких можуть залучити до цивільного захисту:

чоловіки від 18 до 60 років;
жінки, віком від 18 до 55 років.
Вони за станом здоров’я мають бути здатними виконувати роботи в умовах надзвичайних ситуацій.

Залучати не можна:

вагітних;
жінок з дітьми до 8-річного віку;
людей з інвалідністю I та II групи;
осіб, які входять до складу професійних аварійно-рятувальних служб.
Як пояснює омбудсмен, під час воєнного стану роботодавець може перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди. Крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії.

“Педагогів не можуть примусово залучити до чергування в укритті. Їх можуть перевести, власне, на таку роботу. Оплата праці повинна бути не нижче середньої, ніж була на попередній посаді”, – зазначає омбудсмен.

Понаднормові роботи, згідно з законодавством, в Україні заборонені (ст. 52, 53 і 61 КЗпП).

Працедавець може залучати працівників до понаднормових робіт лише у виняткових ситуаціях:

якщо потрібно провести роботи, необхідні для оборони країни (у випадку стихійного лиха, певної виробничої аварії і т. д.);
при проведенні робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку (у випадку виникнення несподіваних обставин);
у разі необхідності закінчити розпочату роботу внаслідок непередбачених обставин;
якщо потрібно розвантажити транспорт у пунктах його відправлення і призначення.
Понаднормові роботи можна провадити лише з дозволу профспілкового представника підприємства (ст. 64 КЗпП).

Вимагати виконання роботи, яка не обумовлена трудовим договором, в Україні заборонено (ст. 31 КЗпП).

Тож якщо роботодавець хоче розширити коло обов’язків працівника, він має або отримати його згоду, або використовувати порядок, установлений законодавством (ч. 3 ст. 32 КЗпП).

Йдеться про зміну істотних умов праці у разі виникнення змін в організації виробництва та праці. Про них працедавець зобов’язаний повідомити працівника не пізніше, ніж за два місяці.

До роботи в нічний час заборонено залучати:

вагітних і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);
осіб, яким менше 18 років (ст. 192 КЗпП);
інші категорії працівників, які передбачені законодавством.
До робіт у позаурочний час заборонено залучати (ст. 62 КЗпП):

вагітних і жінок з дітьми до трьох років (ст. 176 КЗпП);
осіб, яким менше 18 років (ст. 192 КЗпП);
працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах. Відривати їх від виробництва, у дні занять заборонено(ст. 220 КЗпП).
Жінки, з дітьми від трьох до чотирнадцяти років або дитиною з інвалідністю, можуть залучатися до понаднормових робіт лише за добровільною згодою (ст. 177 КЗпП). Як і особи з інвалідністю, якщо це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172 КЗпП).

Нагадаємо, щоб проводити очне навчання в українських школах, укриття мають розміщуватися у підвальному приміщенні на цокольному чи на першому поверсі навчального закладу.