То чого ж все-таки бракує нашій освіті?

Чимало батьків, учнів та педагогів залишивши Батьківщину із повномасштабним вторгненням, змогли порівняти навчання за кордоном з українською системою освіти. Багато хто відзначає високий рівень знань, які мають українські діти.

При цьому, чимало й таких, які вважають невиправданою ціну такої науки: мовляв, діти не надто охоче відвідують українські школи або й зовсім не люблять шкільне життя.

В чому секрет навчальних закладів за кордоном, куди учні з України ходять охоче?
Варвара Арапова з Донецька, яка через війну опинилася у Великій Британії й там працює в школі, поділилася у мережі Facebook своїми спостереженнями.

Ось головні тези її допису:

Перерви… перерви по 30 хвилин. І на всіх перервах діти обов’язково на вулиці. Вони відриваються по повній – бігають, стрибають, верещать, грають і т.п. Ніхто не сидить на підлозі просто так, ніхто не нудьгує.

Телефонів діти не мають. Тобто вони є, але вдома. Тому ніхто і не сидить, втикаючи в телефон.

Ще одне важливе зауваження від Варвари:

В школі багато часу приділяється спорту. Окрім уроків фізичного виховання, окремим «предметом» є ігри.

Звичайно, на свіжому повітрі.

Також уроки музичного виховання не умовні, а дуже важливі. Кожна дитина грає на якомусь музичному інструменті, всі співають. Ніхто з дітей і не думає, що фізру та музику можна прогуляти.

Особливості харчування
Українка відзначила те, що двічі за час перебування у школі діти отримують перекуси у вигляді овочів та фруктів.

В моїй школі також є харчування у їдальні. Є страви для вегетаріанців, є і м’ясні обов’язково. Багато свіжих овочів – просто нарізані та у вигляді салатів.

По території школи є декілька кранів з питною водою. Вчителі постійно нагадують дітям про важливість питного режиму.

Варвара вважає, що коли в раціоні достатньо овочів та фруктів, та й основне харчування повноцінне, то дітей «на вреднощі не тягне».

Ніхто не приносить з дому цукерки або чіпси. І коли запитуєш дітей про улюблені страви, то ніхто не називає шоколадки та снеки, цукерки та колу, – розповідає педагогиня.

Про недоліки української школи
Працюю зараз і майже кожного дня в мене сльози на очах, – зазначає Варвара.

Бо я працюю у школі мрії, а нашим українським школам до такого рівня як до Місяця чи до Сатурна.

Українка стверджує, що вчителі в Британії не отримують найбільшу зарплатню у своїй країні.

Але вони не озлоблені на дітей, тут ніхто не оре як чайка. Вчителі дійсно люблять свою роботу, люблять дітей. І діти люблять школу, своїх вчителів, і ніхто не намагається прогуляти.

Я сама ніколи не почувала себе так комфортно та спокійно у школі, – продовжує українка.

Бо тут колеги-це дійсно друга сім’я. Бо тут адміністрація – як старші брати та сестри – завжди допомагають і піклуються про всіх. Бо тут директорка – це наша мама, яку ми любимо, поважаємо і цінуємо, а не боїмось дихати у її присутності.

Гуманітарний штаб Ахметова пропонує довгострокову глибинну допомогу для дітей, постраждалих від війни.

Сьогодні відбулася робоча зустріч експертів Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова з представниками Інституту модернізації змісту освіти МОН України та Українського методичного центру психології та соціальної роботи. Головною темою обговорення стало питання про ліцензування програми «Діти і війна» для її подальшого застосування в шкільних установах України.

Як відомо, з самого початку бойових дій на Донбасі, Штаб Ахметова активно займався пошуком вирішення проблеми надання якісної психологічної допомоги людям, постраждалим від війни. Восени минулого року Гуманітарний штаб дізнався про існування міжнародної програми «Діти і війна», розробленої британськими та норвезькими фахівцями, яку Львівський інститут психологічного здоров’я рекомендував для своїх студентів. На підставі цієї програми, зібравши воєдино практики українських та зарубіжних експертів, Гуманітарний штаб з грудня 2014 по травень 2015 безкоштовно провів навчання на курсі «Травма війни» для 250 психологів України.

Тільки пройшовши навчання в Гуманітарному штабі, психологи-практики визнали, що існують прості та ефективні заходи для допомоги людям, що потрапили в біду. Тому Психологічна служба штабу прийняла рішення поділитися своїми знаннями та досвідом.

У вересні 2015 Штаб Ахметова подав документи для отримання ліцензії на практичний курс «Діти і війна» від Міністерства освіти і науки України, щоб надалі її могли застосовувати в школах та інших дитячих установах України.

У ході сьогоднішньої зустрічі Леся Корецька, начальник відділу неформального та інформаційного освіти дітей Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України зазначила, що курс «Діти і війна» важливий і актуальний для країни. «Але при розробці програм для освітніх установ існують певні стандарти, яких необхідно дотримуватися. Тому ми рекомендуємо зібрати робочу групу, яка зможе доопрацювати програму для апробації в Україні», – сказала вона.

«Важливо прояснити, для кого призначена програма, опрацювати її погодинно, зрозуміти стратегію її впровадження серед психологів і вчителів. Тільки після цього можна подавати її на затвердження », – уточнив Юрій Луценко, науковий керівник Українського методичного центру практичної психології та соціальної роботи.

У той же час всі учасники зустрічі визнали, що системного підходу і координації процесу надання психологічної допомоги в Україні, як з боку держави, так і з боку міжнародних організацій, досі не існує.

«На сьогоднішній день ми бачимо неузгодженість в діях різних організацій. З одного боку, окремі міжнародні та українські структури заходять в Україну зі своїми проектами, з іншого – мало хто знає про це. Затвердженого на державному рівні інструменту психологічної допомоги, як і розроблених методик для вчителів та шкільних психологів, досі немає. Додайте до цього відсутність фахівців у багатьох населених пунктах буферної зони і зони АТО, там, де вони дійсно потрібні. У результаті страждають люди, в першу чергу, діти », – вважає Дарина Касьянова, керівник програм і проектів Штабу Ахметова.

Психологічна служба Штабу надає допомогу людям, як на непідконтрольних територіях Донбасу, так і в мирних містах України, які прийняли велику кількість переселенців – в Маріуполі, Харкові, Дніпропетровську, Києві та інших. За словами Касьянової, на відміну від міжнародних організацій, що спеціалізуються на первинній психологічної допомоги, Гуманітарний штаб пропонує і довгострокову глибинну допомогу для дітей, постраждалих від війни і мають симптоми ПТСР.

«Ми зацікавлені в тому, щоб програма« Діти і війна» застосовувалася системно і була доступна всім вчителям, як ефективний інструмент для надання необхідної психологічної допомоги постраждалим дітям. Тому найближчим часом Психологічна служба штабу зустрінеться з розробниками програми, щоб передати їм рекомендації Міністерства освіти і науки України. Зі свого боку, Штаб зробить все можливе, щоб доопрацювати програму і отримати дозвіл на її використання в шкільних установах України », – стверджує Дарина Касьянова.