78% вчителів спілкуються під час уроків українською мовою. Натомість у 2023 році таких педагогів було 82%, що свідчить про зменшення кількості працівників освіти, які послуговуються державною. За даними опитування школярів, така ж ситуація відбувається і під час перерви.

Такі дані повідомив голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак на презентації дослідження. Крім того, на 4% знизилася частка вчителів, які зазначали, що вони навчають та задають домашні завдання лише українською мовою.

“Відповіді учнів та учениць засвідчили, що 78% вчителів спілкуються під час уроків тільки українською мовою (минулоріч – 82%), а 69% респондентів зазначили, що таке саме спілкування відбувається і під час перерви (74% у минулому навчальному році), 5% вказали, що вчителі на перервах спілкуються як українською, так і російською однаковою мірою”, – сказав Гурак.

Натомість батьки повідомили, що у 93% закладів освітній процес відбувається виключно державною мовою, так само, як і спілкування вчителів. У спілкуванні з колегами 88% вчителів підтримують розмову лише українською мовою, а 9% — переважно українською.

Значна частина українських учителів скептично ставиться до рівня володіння українською мовою своїх учнів.

Про це йдеться в результатах моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі, що оприлюднений Державною службою якості освіти.

У контексті дослідження передбачалась можливість для респондентів оцінити рівень володіння українською мовою всіх учасників освітнього процесу.

Так, 92% старшокласників і 88% їхніх батьків високо оцінили рівень володіння українською мовою вчителів.

Окрім того, 95% педагогів також дали позитивну оцінку своєму володінню українською мовою, а 91% оцінили високим рівнем володіння українською мовою своїх колег.

Водночас попри високу оцінку свого рівня володіння українською мовою, яку дали собі батьки старшокласників (73%), вчителі іншої думки: тільки 48% із них зазначили, що батьки учнів вільно володіють державною мовою, а 46% вважають, що вони мають середній рівень.

До того ж, педагоги скептично ставляться до рівня володіння українською мовою своїх учнів. Відтак 52% оцінили знання дітей рівнем вільного володіння, а 45% – середнім рівнем.

Важливо зазначити, що рівень володіння українською мовою серед усіх учасників освітнього процесу залишився майже незмінним порівняно зпопереднім навчальним роком.

Проте вчителі виявили трохи більшу обережність щодо оцінки рівня володіння українською мовою своїх учнів. На думку вчителів, 9% учнів зазнали певного зниження рівня володіння українською мовою, перейшовши з вільного на середній рівень.

У Державній службі якості освіти зазначають, що ці дані вказують на потребу удосконалення та підвищення рівня знань з української мови у школярів.

За даними дослідження, 60% вчителів вважають, що найнегативніший вплив на використання української мови учнями має мова контенту в Інтернеті та соціальних мережах, якою вони ними послуговуються.

Окрім того, 41% вчителів зазначають, що учні в сім’ї розмовляють російською мовою, а 29% вбачають звичку дітей спілкуватися мовою, яка не є державною.

Відсоток вчителів, які вважають, що їхні учні мають недостатній рівень володіння українською мовою, становить 26%, тоді як тільки 25% вчителів зауважують, що діти спілкуються виключно державною мовою.

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий вимагає від педагогів у робочий час спілкуватися лише державною мовою. При цьому не лише з учнями, а й між собою.

Джерело: Українські новини

Про це мовиться у листі міністра до очільників закладів освіти. Документ з’явився у розпорядженні Українських Новин.

Лісовий поставив учителям ультиматум щодо мови
Лісовий наголосив: у межах освітнього процесу має лунати державна мова. Зокрема, під час:

уроків (крім занять з навчальних предметів, які викладають іноземними мовами або мовами корінних народів і національних меншин);
спілкування педагогів, викладачів, іншого персоналу навчальних закладів з учнями та між собою.
Очільник МОН при цьому нагадав: згідно зі статтею 9 мовного закону науково-педагогічні та наукові працівники, крім іноземців чи осіб без громадянства, мають знати й спілкуватися українською мовою.

Натомість представники корінних народів і національних меншин України, за словами міністра, мають право здобувати освіту рідною мовою поряд із державною. Російська мова не має відповідних пільг.

Міністр освіти також рекомендує закладам освіти посилити роботу з популяризації української мови та заохочення її застосування в спілкуванні під час уроків і на перервах.

Чи можна на перервах розмовляти російською
Не так давно мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив: чимало батьків скаржиться, що на перервах у школі діти спілкуються російською. Вчителі на це не реагують, бо часто самі спілкуються мовою країни-агресора.
При цьому Кремінь наголосив: перерва – частина освітнього процесу, тому вимагає спілкування лише українською.
Освітній процес, до слова, включає уроки, перерви, виховну роботу, спілкування у класах, учительських, їдальнях, коридорах, спортивних залах, на стадіоні, на території школи.
У Міністерстві освіти і науки нашої держави опісля уточнили: мова освітнього процесу – українська. Ця норма обов’язкова для виконання.

Міністерство освіти і науки України нагадує, що мовою освітнього процесу є державна мова відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 7), «Про повну загальну середню освіту» (стаття 5), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (стаття 21).

Окрім того, згідно зі статтею 9 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані керівники закладів освіти всіх форм власності, педагогічні, науково-педагогічні й наукові працівники. Ця норма не стосується іноземців чи осіб без громадянства, які працюють у закладах освіти та/або наукових установах на тимчасовій основі як наукові, педагогічні, науково-педагогічні працівники або викладачі іноземної мови.

Також звертаємо увагу на рішення Конституційного Суду України від 16 липня 2019 року № 10-p/2019 про визнання Закону України «Про освіту» таким, що повністю відповідає Конституції України. У цьому рішенні зазначено, що українська мова як державна є обов’язковою на всій території України в державній сфері, а також у публічних сферах суспільного життя, зокрема й у сфері освіти. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання, остаточним та не може бути оскаржене.

Отже, науково-педагогічні, педагогічні й інші працівники закладів освіти повинні використовувати українську мову в робочий час.

Зокрема:

під час навчальних занять і в навчальних матеріалах (крім предметів і курсів, які згідно з освітньою програмою закладу освіти викладаються іноземними або мовами корінних народів і національних меншин);
у спілкуванні вчителів, викладачів, іншого персоналу закладів освіти як зі здобувачами освіти (вихованцями), так і між собою.

Лариса Ніцой поділилася інформацією щодо зниклих підручників з української мови для 5 класу авторства Ніни Голуб та Олени Горошкіної. Пані Лариса стверджує, що автори підручників не отримали гонорар, а самі підручники зникли так і не діставшись шкіл. Всеосвіта не може перевірити цю інформацію, підтвердити чи спростити, тому питає у самих вчителів, чи стикалися ви з відсутністю нових підручників. (Портал ВСЕОСВІТА  ТОВ «Всеосвіта» ).

Інформацією пані Лариса Ніцой поділася на своїй сторінці у ФБ на початку допису критикуючи Міністра освіти за написання раши з великої літери. Пані Лариса, як і більшість українців, переконана, що написання раші з маленької літери — це теж боротьба, але на гуманітарному і ментальному рівнях. Далі пряма мова авторки про розмову з журналісткою та зниклі підручники зі зверненням до Оксена Лісового.

У мене сьогодні був етер на радіо, після якого я розревілася від злості і безсилля.

Спочатку все було нормально. Ми обговорювали наказ Оксена Лісового писати рашу з великої літери.

…

— Я би хотіла, щоб Оксен Лісовий з таким самим запалом, як писав наказ про велику літеру для раші, написав наказ і виніс догану тим, хто заховав 503 тисячі (пів мільйона) надрукованих за гроші Євросоюзу підручників з української мови для 5 класу авторства Ніни Голуб та Олени Горошкіної і ці підручники (20 фур на секундочку) кудись зникли. До шкіл вони не доїхали (хіба до деяких).

— А чому саме ці підручники мають попасти в школи, а не якісь інші? — запитала журналістка.

— Бо цей підручник пройшов конкурсний відбір в МОН і переміг. За нього голосували люди. Цей підручник довго не друкували, а тоді до авторів звернулися з пропозицією, що підручник, над якими вони працювали упродовж кількох років, можуть надрукувати в рамках спонсорської підтримки Євросоюзом, якщо автори відмовляться від гонорару. Чесно кажучи, я просто в шоку від того, які в нас автори раби і їхня важлива робота нічого не коштує. Я розумію, що європейці спонсори і умова була, щоб це був не комерційний проєкт. Але ж міністерство могло хоч якось відзначити авторів? Могло придумати якусь премію? Ви лише вдумайтеся 503 тисячі примірників. Якби з кожної книжки всього лише по 1 гривні дали авторам, це була б гарна сума на їх підтримку. Гаразд, європейці мають свої умови. МОН за свої ресурси могло подумати про авторів? Премію вони від МОН заслужили хоч по кілька тисяч? Попри це, автори погоджуються просто так віддати свою працю, бо вони вирішили, що служать українським дітям. Оксен Лісовий дякує видавництвам “Ранку” й “Освіті”, що ті віддали макет, про авторів жодного слова, тобто автори що, з повітрям працювали? Потім міністр повідомляє в себе на сторінці, у червні й липні, що підручники надруковані. В Україну приїхало 20 фур з цими підручниками! До мене звернулися автори цих підручників. Підручники зникли. Департаменти освіти різних міст кажуть, що не отримували. У школах їх немає. А в МОНі взагалі ходять чутки, що міністерство збирається замовляти новий підручник у іншого автора.

— Ну це ж лише чутки, — каже мені журналістка. — Ми не знаємо, що там насправді. Ми ж не будемо якісь плітки обговорювати!

— Але журналісти існують для того, щоб дослідити питання. Ви ж журналісти? Перевірте вірогідність інформації! Спростуйте її або підтвердить. Заодно спитайте, де підручники. Приїхали у червні-липні. 12 вересня — діти без підручників. Запитайте, чи не хоче Оксен Лісовий вліпити догану тим, хто влаштував цей саботаж. Бо я, переглянувши цей підручник на сайті МОН, і побачивши, який він, починаю думати, що його зникнення — це диверсія.

— Та прямо там…

Я починаю закипати, знаючи передісторії і кульбіти з іншими підручниками при інших міністрах освіти, і наскільки журналісти не в темі.

— Ви не розумієте, але цей підручник іде в розріз з політикою теперішньої влади. — пояснюю я, поспішаючи, бо ж мало етерного часу. — На перших уроках традиційно обговорюється роль мови в житті людини і завжди на першому місці в мови була комунікативна функція. Але це неправильно! І в цьому підручнику це нарешті виправлено. Ні, комунікативна функція там теж є, але й з’явилася в української мови така роль, яку ніколи раніше дітям не казали. На перших же сторінках написано, що українська мова — ознака українців і вирізняє нас з-поміж інших народів. Що українська мова формує з нас український народ. Тощо. Ви розумієте, що це означає з установкою влади на багатонаціональну країну і вказівку на обов’язкову присутність російської мови в єдиному марафоні? Цей підручник не відповідає політиці цієї влади, а Оксен Лісовий, скільки б він не розповідав, що він патріот, він буде виконувати вказівку влади, бо влада підбирає таких чиновників на посади, які виконуватимуть замовлення влади. Цей підручник, з того, що я побачила в електронній версії, уже з перших сторінок не вписується в русло цієї влади. Може саме тому його кудись і заникали?

— Та в чому проблема, — нетерпляче каже журналістка, — якщо є електронна версія — нехай діти вчаться з електронного підручника.

Я ловлю себе на тому, що мій голос починає накалятися, але не можу його стримати, мною починає трясти:

— Тобто, 305 тисяч живих підручників десь лежить, а учні нехай сидять в гаджетах? Ви знаєте, що Європа відмовляється від електронних підручників? Ви це чули взагалі? Ви знаєте, що Швеція забороняє в школах електронні підручники? Ви знаєте, що є наукове обґрунтування шкідливості електронних підручників і користь друкованих? Не знаєте? То прогугліть! І по-друге, якщо ви думаєте, що у всіх дітей в Україні є планшети чи ноутбуки і вони можуть на уроці сидіти з гаджетом, то ви помиляєтеся, не всі їх мають.

— Пані Ларисо, ви маніпулюєте. Зараз у всіх учнів є телефони! — каже журналістка.

— Ви знущаєтеся? Тобто діти повинні сидіти на уроці в телефоні, видзьобуючи в ньому книжку? — вигукую я і мене, не попрощавшись, виключають з ефіру.

Десь з половини нашої розмови я так рознервувалася, що бачила, що ледь не кричу на них, але нічого не могла із собою вдіяти. Ця розмова — це така катастрофа! Ми не просто з різних планет. У мене було таке враження, що якби я розмовляла з тумбочкою — це був би такий самий ефект. Від злості в першу чергу на себе (треба ж було нявкати ніжним голосом, так люблять українці, а не говорити верескливо) від безсилля і відчаю я розплакалася.

Чекаємо на відповідь МОН щодо ситуації навколо підручників з української мови для 5 класу авторства Ніни Голуб та Олени Горошкіної. Лариса Ніцой стверджує, що підручники не відправили в школи через те, що підручники не відповідають політиці чинної влади.

Як відомо, у 2022 році за офіційною інформацією п’ятикласників було 400 тисяч.

Цього року на видання й доставлення шкільних підручників із державного бюджету виділено 754,9 млн гривень.

Також ще 138,1 млн гривень на підручники отримали від донорів, інформує Міністерство освіти і науки України.

Джерело: facebook.com

Українська мова в деяких школах не буде основною мовою навчання з 1 вересня 2023 року. Натомість там викладатимуть більшість предметів мовами національних меншин, йдеться в матеріалі one.ua.

Така норма діятиме упродовж наступного 2023-2024 навчального року. Тобто, повний перехід на українську мову навчання в національних школах відстрочили ще на рік. Це стало можливим завдяки законопроекту №9332, що був схвалений Верховною Радою. Цей законопроект вносить зміни у прикінцеві та перехідні положення закону “Про освіту”.

Відповідно до діючих законодавчих норм, школи з національними мовами викладання мали остаточно перейти на українську з 1 вересня 2023 року. Але тепер вони отримали відстрочку. Відразу зауважимо: на російську та білоруську цей закон не поширюється, оскільки в ньому йдеться лише про мови Євросоюзу.

“Особи, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини, продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою не до 1 вересня 2023 року, як передбачено чинним законодавством, а до 1 вересня 2024 року”, – йдеться у пояснювальні записці до законопроекту.

Тобто, очевидно, ще рік у деяких школах викладатимуть угорською, румунською, польською і болгарською мовами. Втім, можливо в деяких регіонах є ще й школи з іншими мовами викладання.

Викладачка Державного податкового університету в Ірпені Любов Воробйова відмовилась викладати матеріал для першокурсників українською мовою. Замість того, щоб перейти на українську, викладачка запропонувала студентам вивчати предмет самостійно.

Відео з викладачкою оприлюднили студенти у вівторок, 4 квітня. На записі з заняття викладачка філософії заявила, що продовжуватиме говорити російською на іспиті, пише zaxid.net.

«Я вам дозволяю не приходити на лекцію. І в Moodle, і в підручниках все подається українською мовою – будь ласка, можете опановувати там. А коли ми зустрінемось з вами на іспиті, я з вами буду обов’язково розмовляти російською мовою», – заявила Любов Воробйова.

Жінка додала, що студенти можуть не бути присутніми на заняттях, якщо їм неприємно чути російську мову, а предмет вивчати дистанційно. Своє небажання перейти на українську мову вона пояснила тим, що викладає філософію російською вже 35 років.

У п’ятницю, 7 квітня, в Студентському парламенті університету відреагували на поведінку викладачки, повідомивши, що щодо Любові Воробйової вживатимуть необхідних заходів.

«Університет, який зазнав руйнувань, але вистояв під час окупації та відбудовується, не допустить використання мови агресора в освітньому процесі. Це громадянська позиція, це позиція держави! Реакція адміністрації навчального закладу на ситуацію однозначна: діятимемо рішуче, наслідки для винних в межах законодавства будуть невідворотними», – повідомив виконувач обов’язків директора ДПУ Дмитро Серебрянський 6 квітня.

Викладачку відсторонили від виконання своїх обов’язків. Розпочато службове розслідування щодо інциденту. Нагадаємо, з січня 2021 року українська мова є обов’язковою у сфері надання усіх освітніх послуг – як у школах, так і у вишах.

Жінці вказали, що підтримка українців – це тест на людяність.

Громадянка Польщі поскаржилася, що їй не подобаються оголошення у магазинах однієї із популярних мереж українською мовою, але їй відповіли, що “підтримка українських біженців – це тест на людяність”.

Про це йдеться в повідомленні видання money.pl.

Зазначається, що жінка у соцмережі Facebook зробила повідомлення, в якому обурилася, що у німецькій мережі магазинів у Польщі повідомлення українською.

“Чи в німецьких є такі ж польською мовою?”, – написала полька.

Своєю чергою, у торговельній мережі їй відповіли, що співчуття та підтримка громадян України – “це тест на людяність, який зараз проходить кожен із нас”.

“Анно, емпатія та підтримка громадян України у кризові для них часи – це тест на людяність, який зараз проходить кожен з нас. Як соціально відповідальна фірма ми намагаємося полегшити побут прибувшим до нашої країни. Продуктові покупки – це проста справа, яка, однак, може викликати дискомфорт, якщо не розуміти вказівок чи повідомлень біля каси, для цього всі каси самообслуговування в наших магазинах мають також функції українською мовою”, – відповів представник мережі.

У Мережі повідомлення представника магазинів було підтримано іншими клієнтами.

Видання зауважує, що від початку широкомасштабної війни в Україні, коли сотні тисяч біженців прибували до Польщі, тамтешні мережі динамічно змінювали свої пропозиції та комунікацію, щоб охопити якомога ширшу групу клієнтів і підтримати українців. Нарприклад, для українців в банках, на пошті та в офісах Польщі також з’явилися пропозиції українською та російською мовами.

Нагадаємо, у Польщі розгорілася дискусія через те, що багато українських біженців спілкуються не українською, а російською мовою.

У сусідній країні не розуміють, як можна будувати Україну мовою країни-терористки, яка нищить домівки мирних людей і вбиває їх. Тож у Польщі пропонують навчити українців рідній мові.

Цинічності росіяньців немає меж. Так, у Кремлі вирішили написати для громадян України підручник для “вивчення класичної української мови”.

Про це повідомив керівник Міністерства освіти РФ Сергій Кравцов, пишуть російські засоби масової пропаганди.

У Москві заявили, що вони підготують підручники для “вивчення класичної української мови”. Ними нібито користуватимуться школярі в окупованих частинах Луганської та Донецької областей. Росіяни навчатимуть українців рідної мови по написаних у Росії методичках та навчальних планах.

У РФ також заявили, що вчителі уже “пройшли підвищення кваліфікації, щоб навчати дітей класичної української мови”.

З 16 липня 2022 року почали діяти нові норми закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Про це нагадали у Міністерстві культури та інформаційної політики України.

Відтепер на всіх сайтах та сторінках в соціальних мережах суб’єктів, зареєстрованих в Україні, має з’явитися україномовна версія, яка буде завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні. Українська версія сайту може існувати поряд з іншими мовними версіями сайту, але містити не менший обсяг контенту.

“Українська мова – це наш кордон. Це дуже важливий фактор формування української громадянської ідентичності. Мова – це те, що нас об’єднує як націю і зміцнює суспільство у протистоянні агресивному ворогу”, – зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики.

Будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – пральна машина, кавоварка чи автомобіль, повинен бути адаптований для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками.

Відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня 2022 року може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову, або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності. Це означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і має викликати обгрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації.

Розмір штрафу за відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу становить від 3400 до 7500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення – штраф від 7500 до 11900 грн.