Журналісти сайту “24” коротко нагадають вам про те, чим колишній грузинський президент запам’ятався українцям за час своєї губернаторської роботи.

Звідки Саакашвілі взявся в Україні?

З Грузії. Він значно активізував свою діяльність в Україні під час Євромайдану. Після обрання Президентом Петра Порошенка Саакашвілі був його позаштатним радником. Коли у лютому 2015 року Президент створив Дорадчу міжнародну раду реформ, він призначив її головою саме Саакашвілі, з яким разом навчався у КНУ ім. Шевченка.

Коли Саакашвілі став губернатором Одеської області?

Як нового очільника області його було представлено 30 травня 2015 року. За день до того Саакашвілі надали українське громадянство. Оскільки Одеська область завжди була однією із найбільш корумпованих в Україні, де і чиновники, і силовики мали величезний простір для незаконного збагачення, свій перший виступ новопризначений губернатор присвятив саме боротьбі з корупцією. Він пообіцяв не давати спокою ані корупціонерам, ані бандитським елементам і запевнив, що має намір зробити з Одеси столицю Причорномор’я.

Для чого йому це було йому потрібно?

Сам Саакашвілі від початку заявляв, що не має політичних амбіцій в Україні і рано чи пізно повернеться до Грузії. І більшість політичних експертів сходилися на думці, що його робота в Україні – спроба Саакашвілі реабілітувати свою політичну репутацію у Грузії.

Чим він займався на посту губернатора?

Найбільше висвітлювалась саме боротьба з корупцією та доволі активна чистка кадрів. Одразу після призначення Саакашвілі вигнав силовиків з портів, звільнив начальника Іллічівського порту Юрія Крука, чого не вдавалося зробити багатьом президентам і Кабінетам міністрів. Це значною мірою дозволило бізнесу полегшено видихнути. Паралельно із цим він наполовину скоротив штат Одеської обласної адміністрації, і після чого почав формувати свою команду, до якою включив, у тому числі і своїх колишніх соратників, які допомагали реалізовувати реформи у Грузії. Однак безперечно позитивна задумка була дещо криво реалізована і окремі його кадрові рішення супроводжувалися гучними скандалами.

Чимало сил він кинув на знесення незаконних зборів на одеських пляжах. Однак до логічного завершення ця ініціатива доведена не була. Як і амбітна заявка про будівництво нової траси Одеса-Рені. Візитною карточкою його діяльності можна було б назвати створення Центру адміністративних послуг, якби на початку листопада він не припинив своєї роботи.

Чим Саакашвілі запам’ятався українцям найбільше?

Не активною антикорупційною діяльністю, а ефектними та гучними політичними скандалами. Почалося все із тривалого з’ясування стосунків із тодішнім прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, якого Саакашвілі неодноразово звинувачував в корупції, зв’язках з олігархами і неефективному управлінні країною в цілому, і у неефективній реалізації реформаторських ініціатив зокрема. Наступне гучне з’ясування стосунків має кодову назву “Бепепе”. У грудні 2015 року на засіданні Національної ради реформ відбулася сварка між Саакашвілі та міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, яка супроводжувалася жбурлянням посуду і гучними суперечками. Тоді губернатор звинуватив Авакова у контролі та фінансуванні неформальних збройних формувань.

Окрім того, Саакашвілі відзначився звичними для нього екстравагантними вчинками, як, наприклад переніс свій робочий кабінет з будівлі ОДА в армійську палатку на узбіччі траси “Одеса – Рені” та демонстративне катання на велосипеді у напрямку виборчої дільниці.

Що далі?

Президент України Петро Порошенко готовий підписати указ про звільнення Міхеїла Саакашвілі, якщо Кабмін внесе відповідне подання. Про те, чим Саакашвілі займатиметься далі, конкретно під час свого виступу екс-голова Одеської ОДА не розповів, зазначивши лише, що він “почне новий етап боротьби”. Однак більшість політологів переконані – Саакашвілі йде, щоб повернутись. У якій ролі – дізнаємось, мабуть, вже найближчим часом.