У Микулинецькій громаді майже добу без світла перебувало 18 населених пунктів, у той час, як на свинофермі та пивзаводі світло не зникало взагалі. На ситуацію оперативно та різко відреагував голова Тернопільської ОВА Володимир Труш.

Під час наради голова Тернопільської ОВА дуже емоційно дав наказ врегулювати цю ситуацію. Відео навіть поширили у мережі ТікТок, де воно набрало уже кілька тисяч переглядів.

“Скільки разів за дві доби свинокомплекс та пивзавод були відключені? – запитав Володимир Труш під час наради. – Я не електрик, але я вам розкажу. Вручну можна вимкнути! Зменшити споживання електроенергії двома величезними підприємствами і тим самим населені пункти. Тож хочу бачити, щоб у Микулинецькій громаді усі 18 населених пунктів, які сидять без світла 23 години, були підключені. Як не знаєте, як це зробити, надішлю до вас бригаду з обленерго”, – заявив під час наради Володимир Труш.

У війні за батьківщину загинув 18-річний волинянин Андрій Труш.

Звістки про його загибель розмістили на сторінках навчальних закладів, де хлопець здобував освіту.

Відомо, що Андрій Труш – уродженець Любешівщини. Він закінчив Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні, а до того навчався у Любешівському ліцеї.

На сторінці Любешівського ліцею опублікували зворушливі спогади про Андрія від його першої вчительки та однокласників.

«Знову непоправне горе прийшло в нашу шкільну родину. Клята війна забрала ще одне молоде життя. Ми разом дружили, навчалися, мріяли…
Важко повірити у те, що Андрійка уже не має серед нас. Його світлий образ залишиться у нашій пам’яті назавжди. Він мріяв стати поліцейським, а став військовим. Пригадую, під час екскурсії у пожежне депо, дітям дозволили піднятися на високу вежу. Андрій був першим. Розумний, чесний, сміливий і принциповий. Таким він залишиться у нашій пам’яті назавжди.

Україна має знати своїх героїв, а світ – яке зло творить росія в Україні. Цього ні забути, ні вибачити не можна.

Висловлюю свої щирі співчуття мамі Наталії, татові Віктору, рідним і близьким Героя. Нехай Господь дає сили пережити це велике горе, Андрійкові нехай Земля буде пухом», – висловилася перша вчителька Прокоп’юк Любов Мартинівна.

Друг Андрія Олександр Юрашкевич сказав: «Мій найкращий друг, Андрій! Він залишився в пам‘яті як щирий, із добрим серцем, сміливий, завжди готовий допомогти. На нього можна було покластись на всі 100%. Я ніколи не забуду проведений час з ним, наші уроки в школі, весело проведені канікули, риболовлі та відпочинок на природі. Ми завжди старалися допомагати один одному. З ним я міг поговорити на різні теми, розказати багато секретів, тому що знав, Андрій дуже відповідально до всього ставиться. Він ніколи не боявся правди! Якою б вона не була! Завжди відповідав за свої слова! Мені дуже не вистачає його підтримки та дружньої поради!
Пам‘ятаю, люблю і шаную. Вічний спокій Герою».

Однокласниця Аліна Матюк: «Я не вірю, що це трапилось. У мене шок! Згадуються лише позитивні моменти, пов‘язані з Андрієм…..
Ти був хорошим другом і однокласником, напрочуд щирим, добрим, веселим, працьовитим. Ти наша гордість, наш Герой і наш біль… Ми завжди будемо тебе пам‘ятати, спочивай з миром.
Вічна Слава Герою захиснику України!».