З’явилася інформація, що в Україні, цілком ймовірно, може бути змінено чинний Трудовий кодекс. Нові правила позначаться на кожному працездатному громадянину.

Про це повідомляє портал “Хвиля” з посиланням на Telegram-канал OneNews Україна.

На розгляд членів Кабінету Міністрів України знаходиться новий Трудовий кодекс, що передбачає цілий ряд серйозних поправок в порівнянні з документом, який в даний час регулює відносини роботодавця і працівника.

Ключовими змінами можуть стати наступні п’ять пунктів:

– шість робочих днів на тиждень за рішенням роботодавця;

– відпустка, як і зараз, 24 дні, але за свій рахунок можна взяти 30 днів;

– оплата понаднормових скоротиться з 200% до 120% від зарплати,

– трудовий договір обов’язковий, навіть з фрілансерами (буде 7 видів угод);

– відсутність трудових книжок;

– звільнити можна без причин і попереджень, але з компенсацією.

Також варто нагадати нашим читачам, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 4051, який має оновити Положення про дистанційну роботу. Адже вони не змінювалися з 1981 року. Про це повідомляється на сайті партії “Слуга народу”. У законопроєкті сказано, що положення про дистанційну роботу досі регулюються радянськими актами. Очевидно, вони застаріли і не відповідають сучасним викликам на ринку праці. Новий законопроєкт вносить зміни до Кодексу законів про працю України, Закону України “Про охорону праці”.

В законодавстві офіційно закріпили гнучкий графік робочого часу та дистанційну роботу.

Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) (законопроект реєстр № 3275 від 29.03.2020).

Документ опрацьовувався Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку.

Законом внесені зміни в Кодекс законів про працю України. Зокрема, додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

На час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатись поділ робочого дня на частини;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту, інше) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи.

У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено.

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Дистанційна (надомна) робота
Дистанційна (надомна) робота — це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки звернення до суду за вирішенням трудового спору продовжуються на строк дії такого карантину.

Також внесені суттєві зміни в Закон України «Про зайнятість населення»
Допомога по частковому безробіттю тепер може надаватися у тому разі, коли зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, якщо роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації.

У разі, коли роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, право на допомогу по частковому безробіттю мають усі застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини.

Період виплати допомоги по частковому безробіттю у разі, коли роботодавцем вживалися заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю з причин виробничого характеру.

Виходячи із змін до прикінцевих та перехідних положень, Кабмін, скоріше за все, призупинить видачу дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, в тому числі в окремих регіонах чи на окремі види діяльності.

Служба зайнятості має право визначати особливості реєстрації, перереєстрації, надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю, без дотримання встановленого порядку.

Статус безробітного будуть надавати особам з першого дня реєстрації їх у центрах зайнятості за їх особистою заявою без вимог до наявності підходящої роботи.

Український уряд планує ввести нове трудове законодавство в найближчому майбутньому

Серед важливих нововведень – трудовий договір, який вже скоро буде обов’язковим в Україні.

Згідно з новим законодавством, такий документ потрібно буде підписувати навіть з сезонними робітниками і фрілансерами, які зазвичай працюють віддалено. А також зі студентами, які можуть виконувати роботу не весь день. Всього буде сім видів угод.

Головні умови в трудовому договорі:

– відпустка 30 днів в році замість 24;

– робочий тиждень збільшений до 6 робочих днів (вирішує роботодавець);

– можливість звільняти співробітників з підприємств без пояснення причини;

– відсутність трудових книжок.

Робочий час залишається таким же – 40 годин на тиждень.

36 годин на тиждень – норма для працівників від 16 до 18 років. Аналогічна ситуація і для вагітних і працівників з шкідливими умовами праці.

Зайнятість від 22:00 до 06:00 буде розцінена як робота в нічний час. Вона повинна бути не більше 8 годин за кожну добу.

Можлива понаднормова робота, але тільки не для вагітних, дітей до 18 років і працівників з шкідливими умовами праці.

Щорічна оплачувана відпустка буде встановлена в розмірі 24 днів, а для дітей до 18 років – 31 день. За допомогою законопроекту також планують скасувати норму про обов’язкову 14-денну відпустку протягом року.

Ще працівники можуть збільшити можливу відпустку за власний рахунок з 15 до 30 днів.

Раніше повідомлялося, що за новим законопроектом працівник зможе розривати трудовий договір за своєю ініціативою, але він повинен попередити начальство за 14 днів. Якщо права працівників порушуються, то він повинен привести відповідні докази, а роботодавцю доведеться виплатити грошову компенсацію (мінімум 50 середньоденних зарплат).

Що стосується звільнення співробітників, то роботодавець може це зробити також за власною ініціативою і зобов’язаний виплатити компенсацію.

Більш того, співробітника можуть звільнити без його згоди відразу і без попередження, виплативши йому компенсацію не меншу, ніж подвійний середньоденний заробіток за кожен робочий день зменшення терміну попередження.

В рамках нового Трудового кодексу, запропонованого Кабінетом міністрів України, роботодавці можуть встановити для своїх працівників навіть 12-годинний робочий день.

Про це повідомляють українські ЗМІ, посилаючись на норми варіації Трудового кодексу від КМУ.

Так, згідно з останньою редакцією законопроєкту, нормою є 40 робочих годин на тиждень. Тобто фактично в законі не прописана можливість збільшення робочого дня до 12 годин, але вона при цьому і не заборонена – новим кодексом створюються умови, які дозволяють працювати і в такому режимі також.

В новому Трудовому кодексі прописана норма, що визначає тривалість відпочинку між змінами – перерва має становити не менше 12 годин протягом доби. Слід зазначити, що це менше, ніж в нинішньому КЗпП – на сьогоднішній день тривалість відпочинку повинна бути вдвічі більшою, ніж тривалість зміни.

Крім того, в проєкті Трудового кодексу від Кабміну є пункти щодо понаднормової роботи. Якщо українець працює понад 40 годин на тиждень, то роботодавець має платити йому теж більше – розмір доплат визначається трудовим або колективним договором. При цьому доплата має бути не меншою за 20% від звичайної зарплати. Доплата здійснюється за фактично відпрацьовані години.

Закон про працю в Україні готує ряд важливих новацій

Новий закон про працю в Україні має прийти на заміну Трудового кодексу у разі ухвалення Верховною Радою урядової ініціативи та готує українцям ряд істотних нововведень.

Пост у мережі та найменше запізнення: українців буде легше звільнити
Деякі норми викликали у експертів та юристів серйозні побоювання. Зокрема, це стосується можливості різного трактування положень про звільнення співробітників.

Ще одним суперечливим моментом стала можливість розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця внаслідок призову працівника в армію. У той же час зазначається, що звільнення в такому разі має здійснитися до дня початку військової служби, передає ТСН.

Якщо цього не сталося, то за працівником зберігається місце роботи та заробітна плата.

Серед основних новацій у законопроекті “Про працю” можна виокремити такі:

Зміни торкнуться кожного: розкриті деталі зміни закону “Про працю”
Введення нового виду трудових договорів, в якому кількість збільшується з нинішніх трьох до семи. Це:

строковий (до 5 років);
безстроковий;
короткостроковий (до 2 місяців);
сезонний (у певний період часу, але не більше 8 місяців підряд);
з нефіксованим робочим часом (мінімум 8 годин на місяць, може відбуватися постійно);
учнівський (поєднання навчання і роботи, не довше ніж на півроку).
з домашнім працівником (для обслуговування домашнього господарства або сім’ї).
Розірвання трудового договору може відбутися з ініціативи працівника (потрібно проінформувати начальство щонайменше за 2 тижні). Якщо порушуються права співробітника, то він має навести відповідні докази, а роботодавець буде зобов’язаний виплатити компенсацію (мінімум 50 середньоденних зарплат).

Доплати можуть зменшити у 5 разів: українців попередили про неприємний “сюрприз”
Роботодавець також має право звільнити працівника за власною ініціативою. Для цього він повинен повідомити про свої наміри за 15 днів – якщо працівник працює менше півроку, за 30 днів – якщо працює до 5 років, за 60 днів – якщо працює до 10 років, і за 90 днів – якщо працює понад 10 років. Такі терміни попередження можна замінити грошовою компенсацією у розмірі середньоденної зарплати працівника за кожний робочий день.

Крім того, роботодавець може звільнити працівника без його згоди відразу і без попередження, виплативши компенсацію не меншу, ніж подвійний середньоденний заробіток за кожен робочий день зменшення терміну попередження.

Роботодавець має право звільнити працівника, якщо він порушив його умови щонайменше двічі протягом 180 днів, або ж якщо не приходить на роботу більше 10 днів поспіль без пояснення причини. Також якщо він протягом 4 місяців підряд або 150 днів протягом року не з’являється на роботі з причини тимчасової непрацездатності.

Якщо ж колишній працівник поновлений на посаді за рішенням суду, то роботодавець має право все одно розірвати договір, але зобов’язаний надати йому іншу роботу (посаду) або ж виплатити компенсацію не менше ніж 20 середньоденних заробітних плат.

Не можна звільняти вагітних та жінок у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами, а також жінок і чоловіків, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до 3 років.

В Києві змусили звільнитися вагітну жінку: деталі скандалу
При цьому відсутня норма про заборону звільнення працівників, якщо вони знаходяться на лікарняному або у відпустці.

Робочий час залишається такий самий – 40 годин протягом тижня. Можлива понаднормова робота (тільки не для вагітних, дітей до 18 років та працівників із шкідливими умовами праці).

Для працівників від 16 до 18 років встановлена скорочена тривалість робочого часу – 36 годин на тиждень. Аналогічна ситуація і для вагітних і працівників із шкідливими умовами праці.

Занятість від 22:00 по 06:00 вважається роботою у нічний час. Вона повинна бути не більше 8 годин за кожну добу.

В Україні кардинально змінять Трудовий кодекс: пеня та миттєве звільнення
Термін щотижневого відпочинку хочуть скоротити з обов’язкових 48 годин на тиждень до 24. За роботу у вихідні працівник має право домовитися з роботодавцем про надання іншого дня для відпочинку. Якщо працівник бажає оплату за роботу у вихідні, святкові, неробочі дні або за нічну роботу і понаднормові, то вона складе щонайменше 120% від зарплати.

Відпустки. Щорічну оплачувану відпустку планують встановити в розмірі 24 днів, а для дітей до 18 років – 31 день.

Між тим, хочуть скасувати норму про обов’язкову 14-денну відпустку протягом року. Ще працівники можуть збільшити можливий відпустку за власний рахунок з 15 до 30 днів.

Міністр економіки України Тимофій Милованов пояснив, що у законопроєкті “Про працю” йдеться про можливість звільняти працівника за ініціативою роботодавця, але не йде мова, що це має відбутися без пояснення причин.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook, передає Економічна правда.

Милованов також підкреслив, що зараз, за чинним законодавством є 10 причин для звільнення працівника, при цьому жодної матеріальної компенсації для працівників там не передбачено.

“Вихідна допомога у розмірі окладу видається тільки у виняткових випадках.

За чинним Кодексом, якщо роботодавець хоче, то він легко звільнює працівника і не несе жодної матеріальної відповідальності за своє рішення.

Реорганізація (одна з причин для звільнення за Кодексом – ЕП) стала універсальним механізмом для масових скорочень”, – пояснює міністр.

За словами Милованова, у статті 35 проєкту закону “Про працю” йдеться про можливість звільнення за ініціативою роботодавця, але не йде мова, що це має відбутися без пояснення причин.

“Причинами для звільнення за ініціативою роботодавця можуть бути підстави, прописані в трудовому договорі, який підписує працівник і роботодавець під час оформлення трудових відносин.

У законопроекті “Про працю” пропонуємо зробити матеріальну компенсацію обов’язковою, а також заборонити фіктивні перетворення підприємств задля скорочення штату”, – підкреслює Милованов.

Далі міністр навів статтю законопроєкту, в якій передбачаються строки повідомлення про звільнення, які можуть бути замінені грошовою компенсацією.

Стаття 35. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

Роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником.
Про рішення розірвати трудовий договір з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, роботодавець повинен письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку повідомити працівника у строк:
1) не менше ніж 15 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців.

2) не менше ніж 30 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців;

3) не менше ніж за 60 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад п’ять років;

4) не менше ніж за 90 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років

За домовленістю сторін строки попередження, зазначені у частині другій цієї статті можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення.
Роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження, передбачені частиною першою цієї статті, грошовою компенсацією у суму розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження. Порядок розрахунку середньоденного заробітку визначається Кабінетом Міністрів.
У разі відмови працівника підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку шляхом надання працівнику в спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення інформації про розірвання трудового договору.
Спори, пов’язані з відсутністю згоди працівника на розірвання трудового договору за цією підставою, вирішуються в порядку встановленому для вирішення індивідуальних трудових спорів.

За що можуть звільнити працюючих українців після зміни Трудового кодексу.

До Трудового кодексу України готуються внести зміни, які передбачають можливість звільняти працівників за втрату довіри начальства, найменші запізнення, невиконання розпоряджень, розголошення комерційної таємниці – ці пункти викликали у юристів масу питань через нечітке формулювання в законопроекті і, як наслідок, підвищені ризики двоякого трактування норм, повідомляє РБК-Україна.

Так, в новому трудовому законодавстві роботодавець зможе розірвати контракт/договір із працівником з причин, за якими раніше цього зробити не міг.

Мова йде про проект закону № 2584 “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав для звільнення”. Документ авторства групи нардепів, як зазначено на сайті Верховної Ради, пройшов розгляд Комітету і зараз наданий для ознайомлення.

Серед інших реформ зайнятості мають намір законодавчо закріпити можливість дистанційної роботи. Де-юре, гнучкий графік і дистанційна робота не є дозволеними, що є приводом для штрафів від органів.

З КЗпП планують прибрати положення про обов’язок працевлаштувати вагітних жінок і жінок, які мають дітей у віці до 3 років у випадках реорганізації або ліквідації організації або у разі їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

Між тим, звільняти працівника за участь у страйку буде не можна, як і у випадку оскарження дій роботодавця за звинуваченням у порушенні трудового законодавства, або звернення у відповідні органи.

У той же час, нерідко коли співробітники фіксують можливі порушення на виробництві, знімаючи відео і викладаючи в мережу – для публічності та як доказ. Але тепер це може прирівнюватися до розголошення комерційної таємниці, тобто стати приводом для звільнення. Потім – за бажанням – можна звертатися до суду і відстоювати свою правоту…

За словами юриста Центру соціальних і трудових досліджень Віталія Дудіна, за новим законодавством пропонується відразу звільняти людину за пост у Facebook, в якому розміщений певний документ або знято відео виробничих приміщень, передають “Факти”.

“На сьогоднішній день існує перелік відомостей, які не становлять комерційної таємниці. Визначені ці відомості декретом Кабінету міністрів від 1993 року. Там написано, що комерційною таємницею не може бути розмір заробітної плати, інформація про недотримання безпечних умов праці тощо. Але все те, що чітко не зазначено в цьому декреті, роботодавці намагаються захистити комерційною таємницею”, – розповів він.

На сьогоднішній день за її розголошення можна винести догану, але відразу звільнити не можна – тільки після двох доган на третій раз.

Юрист побоюється, що в разі посилення норми про порушенні співробітниками комерційної таємниці можливі зловживання.

Щодо звільнень за запізнення експерт розповів, що зараз таке право роботодавці можуть застосувати за три години відсутності на робочому місці (успадкована ще від радянських часів) – це є достатньою підставою.

“У пропонованому формулюванні виключені слова про три години. Можливо, автори законопроекту № 2584 хотіли поліпшити становище працівників і мали на увазі відсутність протягом усього робочого дня. Не 3 години, а, припустимо, 8 годин. Але через некоректне юридичне формулювання норма читається, як привід звільнити кого завгодно навіть за 5-хвилинну відсутність на роботі”, пояснив він.

Дудін переконаний, що двояке трактування норми може породити конфлікти.

Ще одним подібним ризиком юрист назвав можливість в новому КЗпП звільняти за невиконання розпоряджень роботодавця, навіть якщо це не входить до трудових обов’язків працівника.

“З формулювання випливає, що це дві самостійні умови для звільнення. При цьому не обов’язково, щоб таке розпорядження було пов’язане з трудовими обов’язками. Це, звичайно, суперечить основоположним принципам трудового права. Ясно, що всі обов’язки, які виконує працівник, повинні виникати з його трудової функції, хоча прямо це в проекті не прописано… Порушується принцип правової визначеності”, – зазначив він.

Проект нового Трудового кодексу визначає поняття “трудові відносини”, види трудових договорів та підстави їхнього розірвання.

Верховна Рада опублікувала ініційований Кабінетом міністрів законопроект “Про працю”, який покликаний змінити ухвалений ще в 1971 році Кодекс законів про працю, – пишуть Fakty.

У проекті нового Трудового кодексу є 98 статей, які розподілені за десятьма розділами.

Серед іншого в тексті чітко прописується поняття “трудові відносини” (стаття 12) і те, що підставою для їх виникнення є трудовий договір.

Також у законопроекті визначено шість ознак трудових відносин (стаття 13) і види трудових договорів: безстроковий, строковий, короткостроковий (він укладається на термін до двох місяців), сезонний, з нефіксованим робочим часом, учнівський трудовий договір і трудовий договір із домашнім працівником (стаття 17).

Підставами припинення трудового договору можуть бути такі причини: закінчення терміну трудового договору, згода сторін, розірвання трудового договору з ініціативи працівника, розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, незалежні від волі сторін підстави, підстави, передбачені трудовим договором, або інші підстави, передбачені законом.

Серед іншого в статті йдеться, що “працівник має право в будь-який час за власною ініціативою розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово або зазначеними в трудовому договорі засобами електронного зв`язку не менше ніж за дві тижні”.

Стаття 35 передбачає, що роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником. При цьому про рішення розірвати він повинен повідомити працівника письмово або засобами електронного зв`язку у визначений термін.

Крім цього, законопроект передбачає, що нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин протягом кожного семиденного періоду (Стаття 48).

Урядовий законопроєкт також передбачає визначення в законодавстві гнучкого режиму робочого часу та дистанційної (надомної) роботи.

Деякі зміни мають подвійне трактування

В Трудовий кодекс України внесуть поправки, які змінять життя українців.

Так, у Трудовий кодекс України готуються внести зміни, які можуть дозволити начальникам звільняти працівників за втрату довіри, невиконання завдань або расглашение комерційної таємниці. Про це повідомляє Politeka.net з посиланням на сайт Верховної ради України, де був опублікований проект закону № 2584 “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав для звільнення”.

Юристи почали уточнювати ці пункти, адже непарна формулювання викликає підозри і питання. Пункти кодексу можуть неправильно трактувати, що призведе до великих ризиків.

Серед основних змін слід виділити деякі з них. Наприклад, в новому трудовому законодавстві, якщо роботодавець виступає ініціатором звільнення працівника, то він повинен буде виплатити йому грошову компенсацію. Крім того, сам співробітник може звільнятися за власним бажанням без обов’язкового відпрацювання двох тижнів, як це було прийнято раніше.

З позитивних тендеций окремо слід відзначити можливість віддаленої роботи як офіційної. Зараз же гнучкий графік і дистанційна робота призводить до штрафів від органів.

Також з Кзпп планують прибрати положення про обов’язкове пошуку роботи для вагітних жінок і жінок, що мають дітей у віці до 3 років у випадках реорганізації або ліквідації організації або у разі їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

Крім усього цього, звільнити працівника стане складніше. Стане табу звільнення працівника за участь в страйку або за оскарження дій роботодавця за звинуваченням у порушенні трудового законодавства. Однак, тут є свої підводні камені. Фіксування порушень на виробництві можуть розглянути як розголошення комерційної таємниці, тобто, стати приводом для звільнення.

У парламенті українцям готують новий Трудовий кодекс (ТК), який повністю замінить нинішній. Милованов вже анонсував зміни в ньому і розповів про наміри збільшити відпустки та створити чотиригодинну “сієсту” для найважчих професій.

Про те, як насправді переписують Трудовий кодекс, і що це означає для українців повідомляє Сьогодні.

До кінця 2019 року українцям обіцяли представити проект нового Трудового кодексу, тому що нинішні закони вже морально застаріли, говорить президент Всеукраїнської асоціації кадровиків Вікторія Липчанський.

“Немає багатьох понять, які є в трудовому законодавстві. Там навіть немає поняття “роботодавець”. Немає “фріланса”, “аутсорсингу”, немає навіть пояснення, що таке “поєднання”, “дистанційна/віддалена робота”, – перераховує Липчанський.

Новий кодекс анонсували як ліберальний для бізнесу. Щоправда, проект так досі і не опублікували.

“Це реформа по підвищенню зайнятості населення. І щоб люди самі вирішували, як їм краще працювати”, – пояснив Милованов.

Зміни у кодексі:

− дозволять вагітним жінкам, інвалідам, пенсіонерам працювати дистанційно з дому за гнучким графіком;

− безстрокові договори дозволять фіксувати суму штрафу або компенсацію в разі порушення домовленостей з боку роботодавця;

− з’явиться можливість домовлятися про гнучкий графік роботи і пропорційної оплати праці;

− випробувальний термін дозволить позбутися від небажаних для роботодавців категорій професій;

− зберігає пільги для бійців АТО/ООВ, вагітних жінок, мам/пап в декреті (до 3 років), осіб з обмеженими можливостями та неповнолітніх;

− профспілки будуть регулюватися новим окремим законом;

вводить поняття нефіксованого робочого часу, завдяки чому буде легалізований оренду нерегулярних працівників;

− вводяться учнівські, строкові та інші гнучкі форми трудових договорів;

− електронні книжки переводяться в цифрову форму.

Новий кодекс анонсували як ліберальний для бізнесу. Щоправда, проект так досі і не опублікували.