Український президент Володимир Зеленський підписав закон, який регулює питання трансплантації анатомічних матеріалів людині. Йдеться про документ №1967-ІХ, ухвалений монобільшістю парламенту в другому читанні 16 грудня.

Про це в середу, 5 січня, повідомили у пресслужбі глави держави. Законом зокрема вносять зміни в законодавство щодо трансплантації.

Документом встановлено, що для пацієнтів трансплантації мають проводити безкоштовно, оскільки оплачувати їх буде держава. У законі вказано, що тарифи покривають витрати лікарень на проведення операцій.

Зазначається також, що Єдина державна система трансплантації робитиме підбір донора-реципієнта. Ця система, як зазначили у пресслужбі глави держави, є повністю незалежною від людського впливу. Крім того, вона має визначені критерії, за допомогою яких робитиме підбір.

Документом також вирішено питання щодо можливості надання прижиттєвої згоди або незгоди на донорство через застосунок державних послуг Дія.

Закон набирає чинності наступного дня після його опублікування, крім окремих положень, які набирають чинності з 1 грудня 2022 року.

Нагадаємо: раніше Антон Геращенко, коментуючи ухвалення документа у парламенті, заявив, що Україна за часів Незалежності майже втратила власну трансплантологію, насамперед через складну процедуру отримання згоди рідних на донорство органів померлої людини або пацієнта, в якого зафіксовано смерть мозку. Через це, за його словами, сотні хірургів-трансплантологів покинули Україну, тоді як у нашій державі помирало щорічно від 4 до 5 тисяч українців, які не дочекалися трансплантації.

Зазначений закон він назвав “революцією в питанні збереження життя українців”.

До 2021 року в Україні запустять повноцінну систему трансплантації органів. Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №2457 – в ньому прописано створення бази донорів і автоматизація їхнього пошуку.

Що дасть новий закон і як тепер шукатимуть органи на пересадку – розбирався OBOZREVATEL.

Головне:

Система трансплантації запрацює до 1 січня 2021 року;

Буде створено дві бази даних донорів та реципієнтів: з органами і з гемопоетичними стовбуровими клітинами;

Пошук пар донор-реципієнт відбуватиметься автоматично;

Контроль за сферою трансплантації здійснюватиме новий орган – Координаційний центр трансплантації органів, тканин і клітин;

Завдяки створенню нових баз даних можна буде співпрацювати з іноземними клініками й донорами;

Пошук донорів автоматизують
Інформацію про донорів і реципієнтів міститимуть дві бази даних: Державна система трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин і Єдина державна система трансплантації органів і тканин (ЄГСТ).

Обидві працюватимуть за схожими принципами – в кожній міститимуться дані про те, які органи або клітини можуть віддати донори і які матеріали потрібні реципієнтам. Якщо говорити більш детально, то, наприклад, в ЄГСТ можна буде знайти наступну інформацію:

дозвіл або заборона особи (або її представника) на посмертне донорство;

перелік анатомічних матеріалів особи, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів

список живих донорів;

список реципієнтів;

список людей, яким вже що-небудь трансплантували;

клініки та інші установи, де можуть здійснити трансплантацію

перелік трансплант-координаторів;

Щоразу, коли відомості про стан потенційного донора і реципієнта вноситимуться до будь-якої з двох баз, буде відбуватися пошук пар. Так зможуть оперативно знайти органи тим, хто їх потребує. Крім того, пошук підбиратиме пари з урахуванням безлічі критеріїв: сумісність, ступінь екстреності трансплантації, відстань між клініками тощо.

Ще одним важливим моментом є те, що завдяки цим системам з’явиться можливість обмінюватися органами із іноземними інституціями. Це вирішить проблему неможливості проведення деяких операцій, які можуть здійснювати тільки в Європі або інших країнах.

Українські лікарі вже готові до нововведень і чекають тільки сигналу. У коментарі OBOZREVATEL директор Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, академік Василь Лазоришинець розповів: щойно буде готова нормативно-правова база, хірурги зможуть здійснювати пересадку серця.

“У нас підготовлені дві бригади, які готові проводити дві трансплантації серця водночас, і одна бригада із забору серця. Тобто, щойно буде готова нормативна база, ми готові робити і такі операції. Українські хірурги готові до цього – тільки дайте нам закон, і ми перевернемо світ у галузі трансплантології”, – зазначає академік.

Новий орган для контролю пересадки органів
Займатися контролем в цій сфері буде новий орган – Координаційний центр трансплантації органів, тканин і клітин. Його співробітники (трансплантат-координатори) стежитимуть за пересадкою органів і тим, щоб цей процес не порушував Закон.

Також, за згодою сторін, він може запрошувати осіб, що перенесли трансплантацію, для додаткових консультацій родичів донора і реципієнта. Єдині операції, де такий співробітник не знадобиться, – пересадка гемопоетичних стовбурових клітин.

Трансплантат-координатором не може бути людина, пов’язана з реципієнтом, або ж лікар, який констатував смерть донора, з яким він працює. Також у освітню програму для медиків додадуть теорію і практику з теми трансплантат-координації.