До вересня 2023 року у українців існувало досить цікаве свято, яке називалося Старий Новий рік (13 січня). Цього дня віряни святкували Маланки та накривали Щедру кутю. Після переходу на новоюліанський календар дата змінилася. Коли ходить Маланка?

Коли ходить Маланка: дата за новим календарем
Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар більшість великих церковних свят українці святкують на 13 днів раніше. Тому і свято Маланки буде 31 грудня (замість 13 січня). Цього дня ми будемо накривати другий, після Різдва Христового, святковий стіл — Щедру кутю.

Хто така Маланка: що означає це свято
В дохристиянські часи в українців існувала давня легенда, за якою богиня кохання Лада та бог всеєдної гармонії Ладо мали доньку Маланку. Одного разу викрав її змій та й ув’язнив у підземеллі. Але молодик на ім’я Василь звільнив красуню з полону і за це вона вийшла за нього заміж. Саме тому наші предки вшановували Маланку, яка була символом Місяця, а наступного дня святкували день Василя, який символізував Сонце.

Коли на наші землі прийшло християнство, було вирішено не викорінювати повністю стародавні традиції, а вплести їх у церковні історії. Тому віряни 31 грудня вшановують преподобну Меланію, яка народилася у християнській родині і у віці 14 років вийшла заміж за Апініана, який також був знатним та багатим. Молода родина використовувала все своє майно, щоб допомагати бідним. Згодом Меланія оселилася на Єлеонській горі, де скоро виріс монастир.

Що можна робити на свято Маланки: традиції

На святковому столі цього вечора обов’язково стоїть Щедра кутя, а ще можна готувати різні пиріжки, ковбаси, вареники і млинці. Всі страви повинні бути ситними. Наприклад, готувати рибу за давніми традиціями заборонено, тому що тоді щастя попливе з дому, наче маленька рибка.

Готували страви зі свинини. В давнину, в дохристиянські часи, наші предки запікали ціле порося як пожертву Василю, який вважався покровителем цієї тварини. Тоді він дарував родині достаток і щастя. Також можна було готувати і різні страви зі свинини: холодець, ковбасу, сало тощо.

Також наші предки випікали спеціальний обрядовий хліб. Коли жінка починала вимішувати тісто на випічку, то йшла, не миючи руки, з чоловіком “лякати” дерева, що погано вродили. Чоловік при цьому брав палицю чи сокиру, підійшовши до дерева, він стукав тричі по корі і промовляв: “Не будеш родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати”. Дружина повинна була відповісти за дерево: “Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в пригоді стану”. Після цього вона витирала об кору дерева руки.

Щедрування на Маланку
Це одна з найцікавіших новорічних традицій українського народу. Жінки та дівчата збиралися гуртом, переодягалися і обходили своїх сусідів, співаючи щедрівки та прославляючи господарів дому. Щедрувати починали після заходу сонця, коли, за повір’ями, вилазить різна нечиста сила.

Переодягалися у різних фольклорних персонажів. Ця розвага була особливо популярною серед молоді, яка любила веселитися. З колективу зазвичай обирали одного хлопця, який повинен був грати Маланку, його переодягали в жіночий одяг. Іншими персонажами були Орач, Ведмідь, Коза, Циган, Журавель, Рогатий чорт. Такий звичай в народі називався “водити Маланку”.

На світанку 1 січня хлопці також йшли засівати. Колись цей звичай мав ритуальне значення, адже вважалося, що він приносить родині добробут, щастя, багатство. Сіяти дозволялося лише хлопцям, тому що “дівчата не приносять щастя”.

Не секрет, що день Вчителя українці відзначають щорічно у першу неділю жовтня. У 2023 році цей день припадає на 1 жовтня. Зі святом вітають не тільки вчителів, але й усіх педагогів та освітян.

Вперше, день Вчителя відсвяткували у 1947 році. Це трапилось в невеликій школі міста Сен-Пауло, у Бразилії. Однак, тоді це було неофіційне свято. На державному рівні День вчителя почали святкувати через 16 років, в 1963-му.
А в Україні, свято офіційно почали святкувати в 1980 році. Згодом, згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року, день Вчителя відзначається в першу неділю жовтня.
Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.
«День вчителя – свято, яке залишається з нами назавжди»

День літнього сонцестояння — унікальна подія, яка здавна має в Україні свої особливості і традиції. Коли найдовший день і найкоротша ніч року?

Сонцестояння — особливе явище, яким здавна люди насолоджувалися. За рік Земля переживає дві такі події — взимку і влітку. ТСН.ua дізнавалося, коли буде найдовший день і найкоротша ніч в Україні 2023 року і які традиції пов’язані з літнім сонцестоянням існували ще у наших предків.

Коли літнє сонцестояння 2023 року
В народі цей день часто називають найдовшим світловим періодом року, серединою або початком літа. Як би там не було, а літнє сонцестояння завжди відбувається приблизно в одну і ту саму дату, в залежності від зрушень календаря (20 або 21 червня).

2023 року найдовший день і найкоротша ніч року українцям слід очікувати в середу, 21 червня о 17:57 за київським часом. Саме в цей момент центр Сонця буде проходити через найпівнічнішу точку екліптики (точка літнього сонцестояння).

Що відбувається в день літнього сонцестояння

Літнім сонцестоянням називають момент, коли вісь планети Земля максимально нахилена до Сонця.

Говорячи простими словами, літнє сонцестояння припадає на найдовший день та найкоротшу ніч року. В цю дату висота піднімання Сонця на небосхилі вважається найвищою.

За визначенням, саме в цей день у Північній півкулі починається літо. Скільки триває найдовший день в Україні? 21 червня 2023 року сонце зійде о 03.46 ранку та зайде о 20.13 вечора. Тобто найдовший день триватиме 16 годин 27 хвилин.

Що потрібно робити в день літнього сонцестояння
День літнього сонцестояння вважався серед наших предків особливо містичним і таким, який відрізняється від інших сильною енергетикою. Навіть сьогодні езотерики стверджують, що в цю дату краще вставати на заході сонця, коли енергетика перебуває на найвищому рівні. Також в цей період можна загадувати бажання, які обов’язково збудуться.

Щоб привернути прихильність Сонця, варто носити яскраві кольори (помаранчевий, червоний, жовтий). Навіть якщо в вашому гардеробі важко знайти одяг таких відтінків, завжди можна додати до образу золоті прикраси чи інші деталі.

Це день позитивної енергетики, тому лаятися, кричати і підвищувати голос не варто.

Літнє сонцестояння і традиції українців

До введення григоріанського календаря на території сучасної України, наші предки святкували день літнього сонцестояння 7 липня, тобто в день Івана Купала. Здавна людям подобалися гуляння, збирання лікарських трав, стрибки через багаття, співи, танці та пошук таємничої квітки папороті. До речі саме вода мала сакральне значення для українців в день літнього сонцестояння в давнину. Зранку дівчата навіть збирали росу з трави, щоб вмитися нею. Вважалося, що так можна зберегти красу і молодість.

Також обов’язково купалися у відкритих водоймах, а незаміжні дівчата ще й ворожили на судженого: плели вінки і пускали їх за водою.

Наші предки суворо дотримувалися традицій, які споконвіку існували на території сучасної України: прокидалися на сході сонця, вітали зірку, випивали чай з медом. Цього дня було прийнято відмовлятися від їжі тваринного походження.

А ще в день літнього сонцестояння звертали увагу на природні явища, які вказували на погодні умови в майбутньому:

велика кількість роси вранці — чекайте на великий урожай;
хмари, дощі та грози — урожай не вдасться;
на небі багато зірок — восени буде багато грибів.
Вірили, якщо прокинутися в день літнього сонцестояння до світанку, то можна весь рік бути здоровим. Існувала й цікаве повір’я, пов’язане з водою: якщо хлопець випадково облив дівчину — незабаром на них чекає весілля.

Цієї ночі залишають частину їжі біля вхідних дверей, на підвіконні або на обідньому столі – для померлих родичів.

Вальпургієва ніч (Ніч відьом, Відьом вогнища) – відзначається в ніч з 30 квітня на 1 травня. У багатьох країнах Західної Європи цієї ночі згадують про свято весни.
У це свято відьом, ще до ночі, вдень 30 квітня намагайтеся робити добрі справи, а ніч на 1 травня провести з сім’єю та очистити свій розум від негативних думок. Вважається, що навіть негатив у думках може стати джерелом негараздів.

Цієї ночі часто сняться пророчі сни. Також вищий шанс побачити уві сні нареченого або наречену.

Цієї ночі залишають частину їжі біля вхідних дверей, на підвіконні або на обідньому столі – для померлих родичів. Трапезу починали тільки після молитов і хороших спогадів про інший світ.

Цієї ночі моляться святій Вальбурзі про спасіння душі, про захист від темних сил: “Свята Вальбурга, моли Бога за нас, щоб він захистив мене і моїх близьких від магії, пристріту і недобрих людей. Моли Бога за нашого здоров’я, про кохання та процвітання нашої сім’ї. Допоможи нам стати краще, амінь”.
Найкраще бути цієї небезпечної ночі поруч із близькими людьми.

ЗАБОРОНИ Вальпургієвої ночі
У жодному разі не можна в цей день приносити букети бузку. За повір’ям, вона дурманить людину і наближає смерть.

У Вальпургієву ніч не можна сваритися, дратуватись, згадувати нечисту силу. Агресивна людина в ніч проти 1 травня може стати іграшкою в руках злих духів.

В одязі варто уникати чорного кольору, а також не одягати речі, з якими пов’язані погані спогади.

18 січня віряни святкують Водохресний Святвечір (Надвечір’я Богоявлення або Голодна кутя). Що відомо про це свято та які традиції в українців існують — читайте в матеріалі ТСН.ua.

Водохресний Святвечір — святковий вечір, який завжди припадає на 18 січня, тобто напередодні великого церковного свята Богоявлення Господнього (Водохреща). В цей час починають проводити обряди, які пов’язані із освяченням води.

В народі Водохресний Святвечір отримав назву “Голодна кутя”. А все тому, що святковий стіл повинен бути пісним, а ще цього дня закінчувалися всі застілля й гучні розваги.

Водохресний Святвечір: що він означає
Назва “Святвечір” у церкві пов’язана з традицією ставити на святковий стіл кутю або сочиво. Страву обов’язково готують із пшениці або рису, додають родзинки та інші сухофрукти. Також обов’язковими атрибутами вважаються перетертий мак і запашний мед.

18 січня — пісний день. Тому до вечора дозволяється лише пити воду. Після святкової вечері, яка також складається лише з пісних страв, продовжують поститися, поки в церкві не освятять воду.

Віряни обов’язково йдуть на святкову ранкову літургію, а коли повертаються, починають займатися прибиранням в оселі, приготуванням страв. Ввечері знову йдуть до храму на вечірнє богослужіння, після якого господар дому окроплює освяченою водою всі кімнати, дає кожному членові родини випити ковток рідини і запрошує всіх до столу.

Традиції та обряди

В народі Водохресний Святвечір вважали розгулом нечистої сили. Існувала думка, що вона найбільш небезпечна для людей у певний час доби, а саме від опівночі до 3 години ночі. Ці години ще навіть називали “диявольськими”.

Для вірян цей день — день суворого покаяння та посту. Вони готують людей до світлого та важливого свята — Хрещення Господнього, яке святкується з особливою урочистістю. В церкві проводять одразу два обряди, які пов’язані з освяченням води:

напередодні Хрещення Господнього (тобто на Водохресний Святвечір) — всередині храму;
в день самого Хрещення Господнього — на річці, озері чи іншому джерелі.
Здавна вірили, що водохресна вода допомагає очиститися від хвороб і гріхів, дає благословення Господнє. Цікаво, що наші предки наділяли особливою силою і сніг, зібраний напередодні Водохреща. Ним умивалися, а потім довго зберігали та використовували для різних господарських потреб. Дівчата обтирали обличчя талим снігом, щоб залишатися молодими і гарними весь рік.

Перед Водохресним Святвечором господар будинку малював крейдою хрест на дверях. Це береже оселю від нечистої сили.

Народні прикмети на 18 січня
йде сніг на Водохресний Святвечір — буде хороший врожай зернових;
небо вночі тьмяне, зірок не видно — восени буде мало грибів;
на небі яскраві зірки — будуть добре плодитися ягнята;
багато снігу на деревах — до хорошого урожаю меду та плодів;
йде сніг вранці — буде багато хліба та гречки.
Страви на Водохресний Святвечір
Традиційно на столі повинні бути лише пісні страви:

Голодна кутя — головна страва на святковому столі, готується з пшениці, перетертого маку, родзинок, меду. Додавати масло заборонено.
Пісний борщ — традиційна українська страва, яка готується цього дня без м’яса.
Запечена риба — найкраще готувати її на грилі чи в духовці. Можна додати гарнір з овочів.
Пісні пироги — начинка може бути різною (від картоплі до яблук).
Компот із сухофруктів — також його називають узваром. Найчастіше використовують сушені груші, яблука, чорнослив і курагу.

Хрещення Господнє, або по-народному Водохреще, святкують 19 січня. Воно є останнім святом з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки. Саме з Водохрещем пов’язують хрещення Христа в річці Йордані.

Як відзначали це свято наші предки та яких традицій дотримувалися – детальніше читайте в матеріалі Styler.

Історія свята
За біблійськими переказами, 19 січня Ісусу Христу виповнилося 30 років, і в цьому віці він прийняв хрещення. Цікаво, що в цей день сталася лише ця подія, а от свято має цілих три назви: Хрещення Господнє, Водохреще та Йордан за назвою річки.

Ця дата є важливою в календарі як православних, так і греко-католиків. Раніше українці відзначали його 6 січня, однак із переходом на григоріанський календар дата посунулася на 13 днів.

Як відзначали давні українці
Свято Водохреще увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів. Очевидно, що всі вони були пов’язані з водою. Найперше, що потрібно було зробити, – це освятити воду.

Церемонія освячення води відбувалася просто неба на берегах річок. Напередодні з льоду вирубували великий хрест і ставили його поруч з ополонкою. Народ вірив, що така вода не буде псуватися цілий рік. Крім того, на освячення приходили й ті, хто страждали від певних хвороб.

Зараз найвідомішою традицією є купання в ополонці. Хоча деякі історики переконані, що така традиція була насаджена українцям, свідчення про народні купання залишилися.

Хрещення Господнє або Водохреще: що не можна робити і як правильно святкувати

Християнство спочатку сильно боролося з цим шануванням води, але не змогло його перемогти, і в кінці прийняло й освятило його. Як і до того, віряни були впевнені, що вода з ополонки допоможе одужати від усіх хвороб.

У кожному регіоні існували свої традиції святкування. За описом Павла Чубинського, у селі Шендерівка Канівського повіту “після водосвяття деякі молоді селяни купаються в ополонці, для здоров’я, а іноді стріляють по кілька разів у повітря і, таким чином, “очищеніє от гріхів в миру ізвіщають”.

Цікаво, що й на Кубані, яка зараз належить Росії, люди відзначали Водохреще за всіма українськими традиціями.

Сучасні українці також шанують моржування. Щороку біля ополонок збираються черги, присутні медики та рятувальні служби на випадок надзвичайних ситуацій. Одним із найбільших відомих прихильників пірнання в ополонку був президент Віктор Ющенко.

Хрещення Господнє або Водохреще: що не можна робити і як правильно святкувати

Іншою традицією було готувати кутю. Вона була третьою у всьому році та називалася Голодною.

Увесь цей день віряни нічого не їдять, а вечеряють лише з появою вечірньої зорі. На вечерю подають смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар.

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату.

Хрещення Господнє або Водохреще: що не можна робити і як правильно святкувати

Що не можна робити 19 січня на Водохреще
Не потрібно плакати на Водохреще, бо якщо лити сльози, можна проплакати до наступного свята.
Не можна прати, бо вода споганюється.
Заборонено робити будь-яку роботу.
Також не можна навіть виносити сміття.
Не можна ворожити, інакше наврочите біду.
У борг гроші на Водохреще давати не можна: можна залучити бідність до будинку.
Дорогі подарунки – погана прикмета на Водохреще.
Не можна занурюватися у воду без сповіді та причастя.
Не можна сваритися та думати про погане, коли освячуєте воду.
Хрещення Господнє або Водохреще: що не можна робити і як правильно святкувати

Народні прикмети
Коли на Водохреща риба табунами ходить – на рої добре.
На Водохрещі день теплий – буде хліб темний.
Якщо хмарно – хліба буде вдосталь.
Йде лапатий сніг – на врожай.
Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди.
Коли на Водохрещі з’явився повний місяць – бути великій воді.
Удень йде сніг – на врожай гречки: вранці – ранньої, вдень – середньої, а ввечері – пізньої.
Якщо вдень випав іній, то у відповідний день весни треба сіяти пшеницю.
Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли та колоситимуться хліба.

14 січня віряни святкують велике свято — Обрізання Господнє. Що воно означає і які традиції існують — читайте в матеріалі ТСН.ua.

За місцевими традиціями у дитячому віці Ісусу Христу провели обрізання крайньої плоті. В ті часи процедура вважалася прообразом хрещення, щоб дитину прийняли в християнство. На честь цієї події щороку 14 січня віряни святкують свято Обрізання Господнє. А ще на 14 січня випадає вшанування пам’яті святого Василя, цей день в народі часто називають Старий Новий рік.

Що це за свято Обрізання Господнє
Через тиждень після народження Христу зробили обрізання крайньої плоті, яке тоді робили всім немовлятам чоловічої статі. Цей обряд в ті часи означав приналежність до народу, який був обраний Богом.

Обрізання було дуже поширеним обрядом у ранніх християн, але в наші дні він практикується рідко. Зараз його замінили “духовним обрізанням”, тобто проведенням процедури хрещення та дотримання постів. В наш час обрізання залишилося лише у мусульман та іудеїв.

Також саме цього дня Христу дали ім’я і вперше прилюдно назвали Ісусом. Хоча Ангел Господень казав Святому Сімейству, що в них народиться син на ім’я Ісус, але це пророцтво було таємницею. Саме тому 14 січня ще називають днем імені Христового та днем Ісусової молитви.

В чому суть свята
Обрізання Ісуса Христа несе у собі глибокий метафоричний сенс. Це обряд, який показує важливість смиренності людини перед Богом, а також дотримання всіх заповідей, які залишив нам Господь.

У стародавніх християн обрізання такод означало “видалення” гріхів. Хоча Ісус і був безгрішним, адже він був Сином Божим, та не потребував цього обряду, його приклад показав всім вірянам, як важливо змиритися, дотримуватися законів Господа.

Традиції святкування Обрізання Господнього
Обрізання Господнє збігається зі святкуванням Старого Нового року або святого Василя. Тому традиції цих свят сильно змішалися. 14 січня здавна наші предки накривають “Щедру кутю” — святковий стіл з великою кількістю страв. На відміну від “Багатої куті”, яка накривається 6 січня, всі страви цього дня непісні. Особливо часто готують свинину, а “королем” свята по селах буває запечене порося.

Хлопчики та чоловіки зранку йдуть посівати і бажати господарям багатого року. Дівчатам ходити посівати заборонено, тому вони здавна збиралися разом, щоб повеселитися та поворожити. Хоча Церква і забороняє ворожити, однак в багатьох регіонах України язичницькі традиції поєдналися з релігійними з приходом християнства.

Віряни обов’язково відвідують храм, де проводиться святкова служба Божа.

Що не можна робити
Не давайті нічого в борг, тому що тоді весь рік в боргах проживете. Кредити також краще не оформляти.
Цього дня заборонено фізично працювати і займатися домашніми справами.
Церква рекомендує забути про сварки.
Погана прикмета відмовити цього дня в допомозі тим, хто її потребує.
А ще не варто виносити з будинку сміття.
Сильна молитва на свято Обрізання Господнє
“Ісусова молитва” вважається улюбленою серед православних ченців. У монастирях її називають також найсильнішою і часто порівнюють з молитвою “Отче Наш”.

Звучить “Ісусова молитва” дуже просто:

“Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас. Амінь”.

Читати ці слова можна стільки разів, скільки бажає ваше серце.

В православному календарі є так звані дванадесяті свята – це великі церковні свята, яких всього дванадцять. Деякі з них не мають постійної дати. Коли українці будуть святкувати Вербну неділю, Великдень, Трійцю та інші важливі для вірян дні 2023 року – читайте в матеріалі ТСН.ua.

Зміст
Дванадесяті свята: перелік
Великі церковні перехідні свята 2023 року: дати
Як вирахувати самостійно дату Великодня
В переліку дванадесятих свят є ті, які мають фіксовану дату, та перехідні. Останні завжди прив’язані до святкування Великодня.

Дванадесяті свята: перелік
Різдво Христове – 7 січня;
Хрещення Господнє (Богоявлення, Водохреща) – 19 січня;
Стрітення Господнє – 15 лютого;
Благовіщення – 7 квітня;
Вхід Господній до Єрусалиму – неділя перед Великоднем (Вербна неділя) – перехідне;
Вознесіння Господнє – 40-й день після Великодня, четвер – перехідне;
День Святої Трійці (П’ятидесятниця, Зіслання Святого Духа) – 50-й день після Великодня, неділя – перехідне;
Преображення Господнє, також Спас – 19 серпня;
Успіння Пресвятої Богородиці – 28 серпня;
Різдво Пресвятої Богородиці – 21 вересня;
Воздвиження Хреста Господнього – 27 вересня;
Уведення в храм Пресвятої Богородиці – 4 грудня.
Великі церковні перехідні свята 2023 року: дати
Найбільшим православним святом для вірян з нефіксованою датою є Великдень. 2023 року він припадає на 16 квітня.
За сім днів до Великодня Церква святкує Вербну неділю, яку ще називають Входом Господнім до Єрусалима. 2023 року вона припадає на 9 квітня.

2023 року Вознесіння віряни святкуватимуть 25 травня.

А ось свято Трійці (П’ятидесятниця) припадає 2023 року на 4 червня.

У православних християн Великий піст 2023 року триватиме від 27 лютого до 15 квітня.

Як вирахувати самостійно дату Великодня

Щоб це зробити, потрібно взяти до уваги місячний календар. Потім дізнатися дату, коли була перша повня після весняного рівнодення, яке завжди припадає на 21 березня. Далі відрахувати тиждень після повного місяця – це і буде дата, коли віряни святкують Великдень.

2023 року перша повня після весняного рівнодення припадає на 6 квітня. Через тиждень після цього буде 13 квітня, але це четвер. А ми знаємо, що Великдень завжди святкується в неділю. Саме тому 2023 року Великдень буде 16 квітня.

Варто звернути увагу – якщо цей день збігається зі святкуванням єврейського свята Песах, то Великдень традиційно переносять ще на один тиждень вперед.

Вознесіння Господнє – одне з найбільших церковних свят. Читайте в матеріалі ТСН.ua, коли Вознесіння Господнє, що можна робити, про заборони дня і сильну молитву для кожного.

Зміст
Якого числа святкують Вознесіння Господнє 2022 року християни західного та східного обряду
Традиції святкування
Вознесіння Господнє: що можна робити і заборони
Молитва на Вознесіння Господнє
Щорічно велике церковне свято Вознесіння Господнього святкують на 40-й день від Великодня. Приурочена подія тому періоду, коли Ісус Христос був зі своїми учнями протягом місяця після свого воскресіння.

Якого числа святкують Вознесіння Господнє 2022 року християни західного та східного обряду
Свято Вознесіння Господнього завжди припадає на різну дату, адже прив’язане до іншої великої події – Великодня. А тому 2022 року християни західного обряду святкуватимуть його 26 травня, а християни східного обряду – 2 червня.

Згідно з Євангелієм, коли Ісус Христос, Син Божий, воскрес із мертвих, то він ще понад місяць перебував серед своєї пастви та апостолів на землі. Згодом зібрав він всіх учнів на горі Елеон, подарував їм своє благословення, а потім вознісся у плоті на небо. Після цього присутні побачили янголів, які з’явилися серед хмар та сповістили, що Господь ще повернеться на землю.

Традиції святкування

Вознесіння Господнє входить до переліку дванадесятих свят, а тому вже напередодні під час святкового богослужіння починаються урочисті співи та Всенічне бдіння. Віряни обов’язково відвідують храми або приділяють час молитві вдома. Свято завжди припадає на четвер, тому не кожен може цього дня піти до церкви. В цю дату немає посту, тож можна вживати будь-яку їжу.

Серед слов’ян ця дата була відома, як перехід весни в літо, в цей період починається спека. В давнину наші предки традиційно водили хороводи, славили Бога. В кінці дня влаштовували святкові столи та гуляння.

На Вознесіння Господнє часто пекли пироги із зеленою цибулею та особливе частування під назвою “драбинка”. Це був пиріг, який зверху прикрашали тістом, щоб вийшли такі собі “перекладини”. Їх освячували в церкві, а потім ставили на святковий стіл.

Вознесіння Господнє: що можна робити і заборони
В свято Вознесіння Господнього є певні заборони від Православної церкви:

не можна пліткувати, лихословити;
якщо вас попросили про допомогу, не відмовляйте;
забороняється їздити на кладовище і поминати померлих;
не можна вінчатися;
категорично не дозволено плювати на землю, тому що по ній ходив Ісус Христос.
А ось працювати в цей день дозволяється, адже це не вихідний. Віряни також стараються на Вознесіння Господнє подавати милостиню жебракам, допомагати нужденним.

Молитва на Вознесіння Господнє

Це коротенька, але дуже важлива молитва, яка допоможе знайти відповіді на свої запитання, додасть здоров’я, сил і наснаги:

“Всемогутній Боже! Твій Син Єдинородний, наш Господь Ісус Христос, вознісся на небеса.

Дай, щоб ми також возносилися у сeрцi та розумі і постійно перебували там із Ним, Господом, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь”.

Страсна п’ятниця – найскорботніший день Великого тижня, який передує святу Воскресіння Христового. 22 квітня 2022 року згадуються страждання Ісуса Христа та його розп’яття на Голгофі.

Що категорично не можна робити в цей особливий день – нижче в матеріалі Styler.

Великим гріхом сьогодні являється рубати дрова, або тесати що-небудь сокирою. І взагалі кращі відмовитися від роботи з гострими предметами – ножами, лопатами, тощо. Навіть хліб варто розламувати руками.

Гріхом також є співати пісень. Вважається, що на Великдень ви будете плакати.

Що можна робити в цей день
Обов’язково треба відвідати храм.

Також в цей день можна (за деякими твердженнями) пекти паску, а також садити капусту. Інші народні вірування забороняють саме в п’ятницю пекти паски.

Що категорично не можна в Страсну п’ятницю
Веселитися, вживати алкоголь, шуміти, розважатися, слухати гучну музику, танцювати, співати. Адже в цей день було розіп’ято Ісуса Христа, тому треба тужити за стражданнями Сина Божого.
Їсти щось крім хліба і води. Пост в цей день має бути якомога суворішим.
Шити, в’язати, вишивати – будь-яке рукоділля заборонене.
Проводити хрестини і вінчання, а якщо у вашій родині на цей день випадає яке-небудь свято – день народження, річниця, захід краще перенести.
Лаятися, лихословити, сперечатися, з’ясовувати стосунки, сваритися, скандалити.
Існує повір’я, що якщо вживати алкоголь у цей день, може з’явитися алкогольна залежність.