Служба безпеки України прийняла рішення про примусове повернення до Польщі студента тернопільського вишу.

За вчинення хуліганських дій, які відкрито принижували національну честь та гідність українців, а також могли призвести до розпалення національної ненависті, співробітниками СБУ ухвалено рішення щодо примусового повернення з України громадянина Республіки Польща, який навчався у одному із вищих навчальних закладів Тернополя.

Про це інформує прес-служба УСБУ області.

Правоохоронцями встановлено, що 19-річний поляк під час відпочинку з друзями у закладі громадського харчування публічно спалив у каміні стилізоване зображення Малого Державного Герба України, що прикрашало стіну зали. Зважаючи на відсутність у діях іноземця складу злочину та одночасну невідповідність його подальшого перебування в Україні інтересам забезпечення безпеки нашої держави, 12 березня правопорушника примусово повернуто на територію Польщі із забороною в’їзду до України терміном на три роки.

Співробітники СБУ висловлюють вдячність адміністрації закладу харчування та керівництву вишу, завдяки принциповості та патріотичній позиції яких вдалося оперативно розслідувати обставини інциденту.

WestNews сьогодні повідомляв про дикий випадок у коломийському кафе “Звенислава”, де чоловіки нищили символіку Майдану і катували хлопця.

Мовчазним спостерігачем за наругою над майданівськими символами та молодим хлопцем став консультант коломийських суддів Михайло Прислупський, інформує WestNews. Як свідчить відеозапис із камер відеоспостереження, він не те, що не спробував зупинити неподобство, а й заплатив за вечерю. Прикрі події розгорілися в закладі, який є патріотичним та прикрашений реальними атрибутами з Революції Гідності.

Журналісти підняли ґвалт та оприлюднили відео, обурені надзвичайною дикістю і зневагою молодиків. Журналістка Ольга Баранецька

просить ЗМІ максимально поширити інформацію, аби учасники інциденту спокійно не умили руки.

Сам Прислупський наразі коментарів не дає і переховується від преси.

Дивіться відеосюжет про цю подію від телеканалу “НТК“.

Віднедавна 8-9 травня Україна відзначає День пам’яті та примирення і 70-ту річницю Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Нова емблема скорботного свята – червоні маки – символ пам’яті про тих, хто загинув під час Другої світової та гине на сході України у боротьбі за незалежність.

В Україні здавна кажуть: маки цвітуть там, де була пролита козацька кров. Тому червоний мак не лише Європейський, але й Український символ скорботи про героїв, загиблих у двох кровопролитних світових війнах війнах минулого століття.

Хоч символіку Україна перейняла Європейську, проте червоні квіти маку спрадавна слугували українським оберегом. Червоний мак з давніх-давен є могутнім талісманом українського роду, адже означає красу, молодість та їхню скороминущість. За красою та могутністю наші предки ставили мак в ряд з іншими улюбленими символами-рослинами – калиною і волошками. Недаремно у прабабусиних колядках співається:

«Ой на всім небі Сонце сияє,

А в цего ґазди мак процвітає…»

У Європі ж символ червоного маку як символу пам’яті про загиблих з’явився «за мотивами» вірша канадського лікаря, підполковника Джона Маккрея «На полях Фландрії» – про маки, що виросли на місці битви під бельгійським містом Іпр, де під час Першої світової війни було вперше використано хімічну зброю. Сама ідея використовувати червоний мак як символ спогаду та скорботи належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії, Сполучені Штати. У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру», де заприсяглася завжди носити червоний мак у пам’ять за загиблими.

Нова європейсько – українська символіка зі зображенням червоної квітки українських полів – маку, була затверджена в Україні відповідно до Указу Президента, підписаного 24 березня 2015 року. До цієї дати приурочене і святкування Дня пам’яті та примирення, в минулому – Дня перемоги. От уже два роки поспіль Україна підтримує нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі під гаслом «Пам’ятаємо, перемагаємо».

Нині червоний мак символізує не тільки спомин за жертвами Першої світової війни, а й за жертвами усіх військових та цивільних збройних конфліктів у світі. Вперше квітка маку замайоріла на українському одязі у 2014 році на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни. Червоні маки, роки 1945-2015 та гасло «Пам’ятаємо, перемагаємо» розміщені також на аверсі ювілейної медалі «70 років Перемоги над нацизмом», заснованої Президентом України 29 квітня 2015 року.

Вже третій рік поспіль Україна разом із Європейськими країнами підтримує офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни у Європі та перемоги над нацизмом. Разом із Європою та світом, Україна розпочинає вшанування загиблих 8 травня (день підписання капітуляції нацистською Німеччиною) і продовжує урочистості традиційно 9 травня. Організація заходів 8 травня також дозволяє українцям проводити частину святкувань у єдності із іншими країнами антигітлерівської коаліції: Британією, Францією, США.

До травневих Днів перемоги та примирення українцям прийнято виготовляти стилізовані маки переважно з паперу, пластику або тканини. Розміщують саморобну чи придбану квітку маку на одязі на лівій стороні грудей, поближче до серця.

Зазначу, що використання радянсько-імперського символу Дня Перемоги – «георгіївської стрічки» – дискредитовано у зв’язку з нинішньою агресію Росії проти України. Адже смугаста чорно-жовта стрічка у сприйнятті українців тепер виступає негативним символом, який асоціюється з небезпекою і тероризмом. Водночас «георгіївська стрічка» в Україні на державному рівні офіційно не заборонена.

Довідка. Посилаючись на сайт «Українського інституту національної памяті», червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни та гасло. Минулорічним гаслом свята було «Ніколи знову».

Джерело: https://www.0382.ua

На Прикарпатті продають хлопавки, що виготовляються у Косові. “Прикрашають” їх – Діди Морози на російська символіка. Про це у соцмрежі пише Петро Гложик:

“Цікаві хлопавики виготовлені в селі Старі Кути, Косівського р-ну(((
“хлопайтє на здаровьє-гражданє бєндєровци”)))

І сайт виключно “государтвєнним язиком”…”, йдеться у його дописі.

В соцмережі іванофранківці з обуренням обговорюють новий дизайн сувенірних пляшок з горілками, який пропонує Івано-Франківське обласне державне об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, ТМ “Княгинин”.

“Люди добрі! Ну, так не можна! Ну як можна плодити такий кіч, несмак?” – франківський художник Ігор Роп’яник опублікував в соцмережі фото нових пляшок “Княгинина”.

“Всі пам’ятаємо горілку від “Княгинина” – у керамічних пляшках у вигляді писанки, куманця. Це справді були прекрасні сувеніри, з якими не соромно було поїхати в інше місто і навіть в іншу країну. Випускали цю ексклюзивну тару для франківського підприємства аж на Донеччині, у місті Макіївці, на тамтешньому ТОВ “Фарфор Керамік”. Потім ця ниточка обірвалася. І що далі? Краще було нашим місцевим “дізайнєрам” взагалі нічого не придумувати взамін, аніж випустити таке страхіття, яке інакше, ніж рагульством, не назвеш!” – обурюється Роп’яник.

“Яке відношення, скажіть, має Ейфелева вежа до Прикарпаття, Гуцульщини?! Те, що вона раптом стала жовто-блакитною? А тризуб? Точніше, Тризуб – з великої, – бо це наш герб, символ. Він – як тара для горілки? У вас розум є, “дизайнери” недороблені?” – не стримується франківець.

В коментарях під фотографіями, які ілюструють особливий креатив “Княгинина”, франківці підтримали Ігоря Роп’яника.

“Що називається – “приїхали”. За “Тризуб” (Малий герб) люди голови клали, життя віддавали. Ганьба “Княгинину”, – пише Мирослав Качмарик.

“Приїхали цього літа до Франківська у відпустку, Знайома каже: хотіла вам сюрприз зробити, щось наше подарувати, від Княгинин, та і ми думали щось для друзів придбати, але, на жаль… це дійсно жахливо, особливо Тризуб…” – погоджується Lessia Alexart Zukraïnu.

“Сільський кіч… циганщина якась”, – відгукнувся Petro Goy.

Експлуатують патріотичну та державну символіку для розливу й продажу спиртних напоїв не тільки в Івано-Франківському сприто-горілчаному об’єднанні.

Підставку “Тризуб”, у який можна встромити  будь-яку пляшку з келішками, як “Карпатський сувенір” пропонують в інтернет-магазині карпатських виробів з міста Косова.

Керамічний Тризуб як сувенірну пляшку-“чекушку”, в яку можна заливати різні алкогольні напої, виготовляє і продає гуртом зі знижкою “Елегія Гранд”.

На сайті цієї фірми, що спеціалізується на упаковках сприто-горілчаних напоїв, сказано прямо – “Бутилка для водки “Трєзубєц”.

У Прикарпатському університеті студенти факультету туризму провели виставку-конкурс композицій з осінніх овочів і фруктів «Туристський гарбуз’2016».

Учасниками заходу були студенти 2-4 курсів, інформує прес-служба ПНУ

Конкурсанти проявили креативність й неординарний підхід до оформлення своїх композицій. Об’єднані тематично, вони дивували різнобарв’ям, оригінальністю, винахідливістю. До створення композицій їх автори використали широке коло овочів і фруктів, які зібрали на власних присадибних ділянках. Не оминули увагу студентських очей і екзотичні заморські фрукти.

За результатами конкурсу переможцем стала група – ГРС-22, друге призове місце посіли – ГРС-21, ГРС-41, а третіми стали студенти ГРС-42,ГРС-31 та ГРС-32.

У Яремче невідомі познущалися над національною символікою