Сьогодні, 12 квітня, на 74-му році життя відійшла у вічність мама глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Віра Шевчук.
Про це повідомив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький.

“Сьогодні на 74-му році життя відійшла у вічність мама глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Віра Шевчук. Висловлюю щирі співчуття Блаженнішому Святославу, усім рідним та близьким покійної. Розділяю біль важкої втрати.

Царство Небесне її душі і вічний спокій”, – пише Максим Козицький у Фейсбуку.
Як повідомляють в УГКЦ, сьогодні (12 квітня) о 19:00 в поминальній каплиці храму Святих Володимира і Ольги м. Стрия (вул. Григорія Коссака, 7а) відбудеться Парастас. Похоронні богослужіння розпочнуться завтра, 13 квітня, об 11:00 у храмі Святих Володимира і Ольги.”Моя мама майже все своє життя пропрацювала в музичній школі і була викладачем класу фортепіано. Якщо говорити про перші спогади, то вони пов’язані з фортепіано. До нас додому приходили учні та постійно лунала музика. Навіть коли моя мама займалася домашніми справами, наприклад, готувала їжу на кухні, то завжди в сусідній кімнаті грали студенти на фортепіано”, – розповідає Блаженніший Святослав.

Глава УГКЦ Святослав Шевчук про Різдво, Томос, єднання з ПЦУ, політиків та війну.

В першій частині великого інтерв’ю поговорили про Різдво, заяву Блаженнішого про єднання з ПЦУ, процес об’єднання з УАПЦ (оновленої) та перспективи отримання патріархату для УГКЦ. Дізналися як визначити гідного кандидата на майбутніх президентських виборах. В другій частині намагалися з’ясувати, чого гостро бракує УГКЦ. А на закінчення розмови ми поставили ряд особистих питань. Пише radiomaria. Джерело

Про Різдво

Ми зазвичай, коли готуємось до Різдва, добачаємо людську сторону цього приготування.- Зазначає Блаженніший. – Господині готуються до святкової різдвяної вечері. Ті хто опікуються храмами – їх прибирають відповідно. Наші співаки розучують різдвяні колядки, пісноспіви.

Але є ще інша сторона. Божа сторона! – Наголошує Глава УГКЦ.- Дуже часто сьогодні, коли спілкуюся з багатьма людьми, вони ще вирішують за старим чи новим стилем святкувати Різдво! Так бачу де хто думає лише про людську сторону, але недобачає Божественну!

Божественна сторона полягає у тому, що Господь Бог готував історію людства, готував у Дусі Святому Свого Єдинородного Сина до моменту Його народження у людському тілі. Тому Різдво це є центральною подією в історії людини і Всесвіту! Коли Творець входить в історію свого сотворіння.

Господь Бог робить Першим крок назустріч людині. Він приходить, щоб здійснити оцей містичний обмін дарами. Бере на себе все те, що притаманне людині.

Таїнство Воплочення – це є втілення Божої любові! Він відкриває нам те, що називається джерелом Небесного миру! – Підсумував очільник УГКЦ.

Про Томос

Сам факт, що всі українці незалежно від конфесії визнали Об’єднавчий Собор нашого православного люду – ключовою подією 2018 року! Це є своєрідна перемога! Перемога єдності над роз’єднанням!

Про єднання з ПЦУ та можливість надання статусу патріархату для УГКЦ

Ми розділяємо поняття між єднанням і об’єднанням! Єднатися ми можемо вже і всі разом! І з протестантами і з католиками і православними! Єднатися в любові, служінні народу, добра, кращої долі людей, християнського свідоцтва!
Очевидно, що не йдеться про якусь нову структуру!

Мені видається, що сьогодні Господь Бог творить певні історичні можливості, які існували в Київський церкві на початку XVII століття. Тоді нашу Унійну (саме так вона тоді називались) очолював митрополит Йосип Веніамин Руцький, а православну спільноту Київської церкви – митрополит Петро Могила. В ті часи йшлося про можливість об’єднання спільного патріархату. То була цікава ідея!

Тепер ПЦУ отримала автокефалію у статусі митрополії. Думаю, вони теж чувають, що це певний старт! Але, кожна Східна помісна церква у своєму розвитку стремить до патріархату! Тому до патріархату стремить УГКЦ. До патріархату прагне і ПЦУ.

Чи це будуть два різних патріархати, чи спільний? Не знаю! Це гарне завдання і питання, яке ставить перед нами Бог. Щоб гідно відповісти на нього – два предстоятелі мають бути на висоті!

Про вибори і політиків

У 2018 році мені дуже бракувало ще одного закону. Про який ми говорили ще навесні, у нашому послані Синоду, в якому ми проголошуємо “Рік молитов за чесні і справедливі вибори в Україні”.

Ми визначили певні небезпеки які чекають на наше суспільство в тому часі. Ми говорили, що для того, щоб справді конструктивно, і з новою якістю можна було пережити вибори і президентські і парламентські Україна потребує нового Закону про вибори. Потрібно удосконалення законодавства.

На жаль, цього не відбулося. Чому? Не знаю! Якщо цього не відбудеться, багато людей можуть не прийти на вибори… Якщо люди не прийдуть – ми можемо втратити державність!

Наша задача як душпастирів не так вказувати за кого голосувати, бо це б означало, що ми вважаємо наших вірних – незрілими дітьми, які самі не здатні до свідомого вибору.

Наше завдання допомогти усвідомити моральні принципи та критерії за допомогою яких можна оцінювати виборчі програми тих чи інших кандидатів. До речі в тому посланні – ми сигналізуємо про небезпеки.

Вказуємо на певні моральні принципи. Наприклад, ми говоримо про небезпеку популізму. Застерігаємо від спокус використовувати насилля всередині країни. Говоримо про небезпеку вузькопартійного лобізму приватних інтересів.

Бліц

Чи буде ратифікована Стамбульська конвенція?

Сподіваюсь, що ні! Думаю, що буде розвинуте українське законодавство до тої мірі, щоб не потрібно було її ратифіковувати.

Чим пов’язане суттєве омолодження нововисвячених ієрархів в ПЦУ, РКЦ та УГКЦ. Всім небагато за 40.

Наступає весна Церкви!

Коли максимально відчували присутність Христа?

В найтяжчих періодах свого життя, коли відчував, що власними силами не можу адекватно дати відповіді тим викликам, які стоять. Тоді відчуваєш, що Господь є поруч!

Кого (чого) вам бракує найбільше?

Важке запитання! Часом мені бракує не когось, але чогось! Мені бракує викладацької діяльності, бо я багато років був викладачем. Мені бракує студентів. Бракує часу займатися богословською наукою.

Найважчий день в житті?

Відчуття, що мене ніхто не турбує. Коли не до кінця відчуваю, що мене хтось потребує! Але Богу дякувати, що такого є дуже мало!

Чого сьогодні не вистачає УГКЦ?

Місійного духа! Наші душпастирські потреби набагато більші наших можливостей…

Що зараз читаєте окрім Біблії?

Читаю різного роду сучасну українську літературу. Наприклад, тепер намагаюся читати Лесю Українку, ми ведемо діалоги з пані Оксаною Забужко. Наскільки можна по-християнські відчитати певні її біблійні образи. Це є знак запитання. Побачимо!

Скільки мов знаєте, яку б хотіли ще опанувати?

Дозвольте не відповідати, скільки знаю мов! Але, хотів би опанувати багато! Наприклад, хотів би мати досвід не тільки читання, але і вживання французької мови. Не знаю німецької мови, пообіцяв німецьким друзям її навчитися! Коли це зроблю? Не знаю!

За що зараз найбільше болить?

За наш народ який стpаждає від вiйни! Коли матері оплакують дітей, коли діти втрачають батьків! Коли тіло нашого народу кpовоточить.

Улюблена різдвяна страва, колядка?

Квашений борщ з вушками! А колядка, “Нова радість стала”! Я її першу навчився! Вона найбільш поширена серед нашого середовища на Стрийщині звідки я родом.

Скільки щодня молитесь, скільки спите на добу?

Спати доводиться по-різному. Буває більше, буває менше. Молитися намагаюсь не менше двох годин! Як би не було, ревно виконую молитовне правило: молюсь Часослов, щоденно служу Божественну Літургію. Так само щодня намагаюся читати Святе Письмо. Це три складових духовного життя, яких я навчився ще у підпіллі. Якщо чогось бракує – ми починаємо вичерпуватися!

Коли востаннє втрачали віру?

Такого часу не було. Але було, що мій пошук, заставляв мене дозрівати у вірі. Бо часом ми маємо ілюзії релігійні, які називаємо вірою. А Господь через певні обставини життя, дає нам можливість зростати у вірі…

Якби мали можливість поставити Богу одне запитання, і щось попросити, щоб це було?

Запитав би: Господи, для чого ти нас воскресив? Адже, наша церква була ліквідована, а потім воскресла! Яка наша місія сьогодні? Що ми повинні зробити, як церква, як Божий народ? Яка моя роль, як душпастиря, як глави цієї церкви? Яке місце цієї церкви в Божому промислі?

А попросив би у Бога сповнити все це, щоб Він дав нам сили і благодаті і ми не підвели!

Схарактеризуйте самі себе одним реченням?

Великий грішник, який є жебраком Божого милосердя!

Папа Римський Франциск відвідав українську громаду в соборі Святої Софії в Римі. Зустріч відбулася на запрошення глави Української греко-католицької Церкви (УГКЦ) Святослава Шевчука.

Під час зустрічі з громадою понтифік подякував українським жінкам, які доглядають в Італії за старими людьми, а також за хворими та дітьми. Він назвав їх “апостолками милосердної любові та віри”.

Папа Римський відзначив роль жінок в історії української церкви, котрі, за його словами, хрестили дітей і мужньо передавали віру в складні часи.

“Українські жінки – дійсно героїні”, – сказав понтифік, цитує його слова “Радіо Ватикану”.

Папа Римський і Святослав Шевчук разом помолилися за мир в Україні. Глава Української греко-католицької церкви назвав конфлікт на Донбасі “забутою війною” і відзначив, що це один із “найбільших конфліктів Європи після Другої світової”. Понтифік також згадав ситуацію на Сході України і сказав, що благає, аби “змовкла зброя”. “Розумію, що в той час, коли перебуваєте тут, ваше серце б’ється для вашої країни, й пульсує не лише з любов’ю, але й з почуттям тривоги, насамперед через лихо війни та економічних труднощів”, – сказав він.

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук 22 грудня прибув на парафію святих Кирила і Методія, що в Івано-Франківську.

Святкування Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, розпочались Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолює Глава УГКЦ.

«Для того, щоб ми зрозуміли, чому ми сьогодні через тисячі років після тої події знову її згадуємо і святкуємо, ми повинні прислухатися до Слова Божого. Змістом сьогоднішнього свята є благовість перемоги – перемоги добра над злом, перемоги чистоти над нечистю і всім тим, що постає на Бога. Сьогоднішнє свято є святом сили добра», – такими словами звернувся Предстоятель до вірних на початку своєї проповіді.

Глава УГКЦ також звернув увагу на те, що сьогоднішнє свято звертає нам увагу на те, що в лоні св. Анни непорочно зачинається Пречиста Діва Марія. Маючи природніх батьків, будучи зачатою від батька і матері, вона не зазнала над собою влади первородного гріха. Тому в наших піснеспівах ми її величаємо як «Присноблаженную і непорочну».

«Я сьогодні приїхав до вас, щоби урочисто завершити ювілейний рік, присвячений 100-річчю об’явлень Матері Божої у Фатімі. Ми починали цей ювілейний рік там, разом з усіма східними католицькими єпископами Європи. На цю прощу з’їхалися наші прочани, наші емігранти з центральної і західної Європи, які вперше провели свій з’їзд. І там я звернувся до них тими словами, якими Діва Марія звернулась до дітей: «Ви хочете каятись і молити Бога за грішників? Чи ви хочете жертвувати свої діла покути, свої страждання за навернення Росії?» Мої люди сказали мені: «Хочемо!» – поділився спогадами Патріарх.

За його словами, фатімські об’явлення говорять нам про Україну. Пресвята Богородиця попереджали нас про час великої війни, про те, що ці диявольські ідеології, які йшли з Росії, будуть небезпечними усім. Вона просила дітей, щоб вони стали учасниками перемоги добра над злом. І цей заклик стосується абсолютно кожної людини.

«Щоб завершити цей ювілейний рік, я приїхав до вас. Тому що, коли ці обіцянки Пречистої Діви Марії не дійдуть до кожної парафії, коли кожен християнин, кожен українець не пообіцяє Богові і Церкві, що він буде боротися зі злом, коли не стане співучасником боротьби проти зла, – до того часу ми не відчуєм радості перемоги, яку ми уже сьогодні святкуємо», – наголосив Блаженніший.

На думку Глави УГКЦ, вже сьогодні той змій, який нас кусає, який вбиває на Донбасі наших синів і дочок є переможений.

«Нам інколи здається, що добро і правду треба захищати. Нам деколи здається, що неправда і зло є сильнішими. Але, повірте мені, – це є ілюзія, яку навіює нам наш ворог, тому що добро і правда, як світло, яке засвічуємо на свічнику, має свою власну силу, має свою власну перемогу. Добро треба чинити, тоді воно буде світити. Правду треба проголошувати і свідчити. Вона має власну силу перемогти всяку неправду і всяке зло. Живімо в правді, чинімо добро і побачимо його перемогу, його силу!» – заохотив Патріарх.

Варто зазначити, що Блаженніший Святослав привітав усіх з сьогоднішнім святом, особливо ж тих, хто носить ім’я матері Пресвятої Богородиці св. Анни. Він також побажав усім присутнім брати участь в перемозі добра над злом. Цього нас навчить Пречиста Діва Марія, об’явлена в Фатімі, через щоденні жертви, покути, молитву за навернення грішників.

«Берімо участь в перемозі України!», – закликав Глава УГКЦ присутнім.

Після завершення спільної молитви, на церковному подвір’ї відбулось освячення ікони-мозаїки Фатімської Богородиці. Також Патріарх благословив наріжний камінь під будівництво дитячого садочка «Ковчег».