Не секрет, що день Вчителя українці відзначають щорічно у першу неділю жовтня. У 2023 році цей день припадає на 1 жовтня. Зі святом вітають не тільки вчителів, але й усіх педагогів та освітян.

Вперше, день Вчителя відсвяткували у 1947 році. Це трапилось в невеликій школі міста Сен-Пауло, у Бразилії. Однак, тоді це було неофіційне свято. На державному рівні День вчителя почали святкувати через 16 років, в 1963-му.
А в Україні, свято офіційно почали святкувати в 1980 році. Згодом, згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року, день Вчителя відзначається в першу неділю жовтня.
Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.
«День вчителя – свято, яке залишається з нами назавжди»

Після переходу на новоюліанський церковний календар із 1 вересня 2023 року в Україні зміняться дати православних свят. Проте не всі дати змістяться, а парафії самі зможуть вирішувати, за яким календарем їм жити.

Про це пише Styler.

Як зміниться календар
Кілька століть Православна церква України та Українська греко-католицька церква жили та відзначали свята за старим юліанським календарем, який відстає від сучасного на 13 днів.

Обидві церкви перейдуть на новоюліанський календар, у якому неточність виправлена. УГКЦ заявила про свій перехід ще у лютому 2023, але як і ПЦУ почне жити по-новому від 1 вересня.

За словами митрополита ПЦУ Епіфанія, календарна комісія вже підготувала реформу, щоб не було жодних перешкод з практичної точки зору.

При цьому парафії та монастирі ПЦУ, за бажанням (що має бути офіційно оформлено на парафіяльних зборах – протоколом), можуть продовжувати залишатися на “старому календарі”.

Які дати не зміняться
Дата Великодня та пов’язаних з ним подвижні свята (Вербна неділя, Трійця і Вознесіння Господнє) вираховується за місячним календарем. Християни східного та західного обрядів користуються різною методикою обчислення дати свята.

Під час переходу на новий церковний календар ПЦУ залишить стару методику. Тому Великдень та пов’язані з ним дати, у тому числі Великодній піст, будуть єдиними церковними святами, які християни західного та східних обрядів відзначатимуть окремо.

Нові дати свят
Обрізання Господнє – 1 січня (замість 14 січня).

Богоявлення, Водохреще – 6 січня (замість 19 січня).

Стрітення Господнє – 2 лютого (замість 15 лютого).

Благовіщення Діви Марії – 25 березня (замість 7 квітня).

Великий піст 2024 триватиме за західним обрядом із 14 лютого по 30 березня, а за східним – з 18 березня по 4 травня.

День Святого Юрія – 23 квітня (замість 6 травня).

Вербна неділя 2024 – дата змінюється щороку, відзначається за тиждень до Великодня. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 28 квітня, а за західним – 24 березня.

Великдень 2024 – 5 травня за східним обрядом, 31 березня – за західним.

Вознесіння Господнє 2024 – дата змінюється щороку, відзначається через 40 днів після Великодня. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 13 червня, а за західним – 9 травня.

Трійця 2024 – дата змінюється щороку, відзначається через 50 днів після Великодня. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 23 червня, а за західним – 19 травня.

Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) – 24 червня (замість 7 липня).

Апостолів Петра та Павла – 29 червня (замість 12 липня).

Пророка Іллі – 20 липня (замість 2 серпня).

Маковія (Медовий Спас) – 1 серпня (замість 14 серпня).

Преображення Господнє (Яблучний Спас) – 6 серпня (замість 19 серпня).

Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня (замість 28 серпня).

Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня (замість 21 вересня).

Воздвиження Хреста Господнього – 14 вересня (замість 27 вересня).

Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня).

Архістратига Михайла – 8 листопада (замість 21 листопада).

Введення в храм Пресвятої Богородиці – 21 листопада (замість 4 грудня).

Андрія Первозванного – 21 листопада (замість 4 грудня).

День Святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня).

Різдво Христове – 25 грудня (замість 7 січня).

Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (замість 8 січня).

Щедрий вечір, день Святої Маланки – 31 грудня (замість 13 січня).

Зазначимо, що вже від Різдва Пресвятої Богородиці 2023 святкувати можна буде за новим літургійним календарем.

В Україні змінилися правила святкування Великодня.

Цього року у квітні українці святкують одне з найважливіших свят Великдень. За законами понеділок після великодня вихідний, однак через війну, яку розпочала російська федерація на території України, вже другий рік поспіль вихідного після Великодня не буде. Про це пише сайт “Стіна”.

Не всім українцям це буде до вподоби, однак, такі правила функціонують в Україні на період воєнного часу. У 2023 році святкуватимуть 16 квітня. Якби війни не було, 17 квітня, в понеділок був би вихідним днем.

Однак цього року українці виходити на роботу, як у звичайний день. Воєнний стан було продовжено до 20 травня 2023 року. Тому всі святкування, які припадають на цей період не відзначатимуть окремими вихідними днями.

Варто знати, що рішення про надання вихідного дня на Великдень для робітника залишається за роботодавцем.

Великдень день відзначають кожного року у різний день, його можна розрахувати самостійно. Для цього слід дізнатися дату першого повного місяця після дня весняного рівнодення. За юліанським календарем, православна церква, Великдень в 23-му році відзначає 16 квітня, а католики тижнем раніше — 9 квітня.

У Великдень строго заборонено працювати. Крім фізичної праці, у Великодній день існує кілька інших заборон. Зокрема, не можна:

сваритися, лаятися, лихословити;
викидати освячені продукти;
ходити на кладовище;
вінчатися.
До великоднього кошика не можна класти ножі, алкогольні напої, овочі та фрукти, матеріальні цінності, страви з крові тварин.

Православний Великдень у 2023 році відзначатиметься у неділю, 16 квітня. В Україні понеділок після великого церковного свята завжди був вихідним. Однак через нинішнє військове становище звичних для всіх українців трьох вихідних на Великдень цього року не буде.

Коли відзначається Великдень у 2023 році
Великдень – одне з головних релігійних свят для представників усіх конфесій. Іудеї цього року відзначають Великдень 5 квітня, католики – 9 квітня, а православні – 16 квітня.

Згідно з українським законодавством (ст.73 КЗпП), у понеділок після Великодня має бути додатковий вихідний. Однак в Україні до 18 травня діє військовий стан, і всі додаткові вихідні скасовано.

Таким чином, у понеділок 17 квітня 2023 року українці не отримають додатковий вихідний день і працюватимуть.

Нагадаємо, що за тиждень до Великодня (7 квітня 2023 року) православні відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці.

В останній тиждень перед Великоднем кожен день має сакральне значення. Саме в цей період віруючі починають випікати паски, фарбувати яйця, і дотримуються найсуворішого посту. Найважливішими днями вважаються Чистий четвер (13 квітня 2023 року) та Страсна п’ятниця (14 квітня 2023 року).

Увечері у суботу проводиться Великодня служба. Після настання опівночі у церквах розпочинається ранкова великодня служба – урочисте богослужіння. До сходу сонця потрібно освятити паски, крашанки та інші продукти, які несуть віруючі у великодніх кошиках.

Незважаючи на війну, і минулого року, і цього року, великодні богослужіння в церквах на Великдень не скасовуються.

Скільки вихідних буде в українців з нагоди Великодня-2023.

Вже у квітні українці відзначатимуть одне з найважливіших християнських свят – Великдень-2023. Чи буде додатковий вихідний у громадян, поділився Апостроф.

За законом України, понеділок після Великодня у країні вихідний. Але українці вже другий рік поспіль відзначатимуть це світле свято в умовах воєнного стану, спричиненого повномасштабним військовим вторгненням росії.

Тому, на час дії такого особливого режиму жодних додаткових вихідних з нагоди державних чи церковних свят не буде.

Христос Воскрес: Більшість християн світу відзначають Великдень
Варто зазначити, що загалом квітень складається з 30 днів, з яких 20 будуть робочими, а 10 – вихідними й це будуть лише суботи та неділі.

Також українцям нагадали, що щороку Великдень відзначається у різні дати, у православних християн він у 2023 році припадає на 16 квітня.

Тобто, 17 квітня, як це було б, якби країна-агресор не пішла на нас із повномасштабною війною, не буде вихідним днем. Українці вже мають вийти цього дня на роботу.

Востаннє воєнний стан і, відповідно, мобілізацію в Україні продовжили ще на 90 діб до 20 травня 2023 року.

Варто зазначити, що 8 березня теж не був вихідним днем ​​через оголошений воєнний стан. Мало того, українцям провели опитування, чи хочуть вони відзначати й далі 8 березня, чи це має бути вихідний день або ж від нього, як від радянського свята варто відмовитися.

До речі, у багатьох країнах це свято пов’язане із боротьбою за права жінок. Оскільки більшість тих, хто проголосував за те, щоб це свято не скасовували, його народні депутати пропонують перейменувати з Міжнародного жіночого дня на День боротьби за права жінок.

В опитуванні взяли участь понад 2 млн українців та понад 60% за те, щоб свято залишилося. Був варіант його скасувати, а 25 лютого відзначати День української жінки в день народження української письменниці Лесі Українки.

За збереження святкової дати в календарі – понад 1,3 млн українців.

В Україні тривають дебати щодо того, чи залишати 8 березня вихідним днем, чи зробити його робочим. У першій половині лютого зареєстрували відповідний законопроєкт, а 28 лютого запустили голосування з цього питання в “Дії”. Понад 1,3 млн українців висловилися за те, щоб залишити цей день вихідним.

Про це повідомив віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у Telegram.

“Понад 2,1 млн українців взяли участь в опитуванні про 8 березня в “Дії”. Неймовірний результат. Наш рекорд. Більшість проголосувала за те, щоб залишити 8 березня вихідним — 1,3 млн+ голосів. Вдячний усім, хто голосує і допомагає нам будувати електронну демократію. Робимо все, щоб держава враховувала думку кожного українця”, – зазначив Федоров.

Результати врахують у парламенті перед ухваленням відповідного законопроєкту.

Нагадаємо, що 13 лютого на розгляд Верховної Ради подали законопроєкт №9009, яким пропонується скасувати святкування 8 березня, 1 травня та 9 травня, а замість них започаткувати три нові свята.

Зокрема, замість 8 березня, коли зазвичай в Україні відзначають Міжнародний жіночий день, депутати пропонують запровадити вихідний 25 лютого, у день народження поетеси Лесі України – День української жінки.

Українська греко-католицька церква та Православна церква України домовилися про створення робочої групи, яка має напрацювати пропозиції календарної реформи до 2025 року.

Про це у коментарі “Еспресо.Захід” повідомив керівник інформаційного відділу Департаменту інформації УГКЦ отець Тарас Жеплінський.

Раніше Глава УГКЦ Блаженніший Святослав назвав три засади, на яких має ґрунтуватися календарна реформа та зміна Юліанського стилю на Григоріанський в Україні. Перша причина полягає в тому, що оскільки Україна – поліконфесійна країна, перехід варто проводити усіма церквами разом, зауважує отець Тарас.

“Не йдеться про окремі єпархії, які хотіли б перейти, але ми як ціла церква не вважаємо достатнім самостійно перейти на новий календар, ми б хотіли це робити з іншими православними церквами.

Для того, щоб календарна реформа відбулася і посприяла єдності українського народу, оскільки кількісний показник тих, хто наполягає на святкуванні Різдва 25 грудня вже цього церковного року, на заході України значно більший, ніж у решті регіонів, треба прийняти збалансоване виважене рішення спільно усіма конфесіями”, – пояснює отець Тарас Жеплінський.

Друга засада в тому, що змінювати потрібно весь календар, а не тільки дату святкування Різдва. Це важливий аспект, бо з датою Різдва пов’язні інші свята, безпосередньо Благовіщення, яке українська церква відзначає 7 квітня, рівно за 9 місяців до народження Сина Божого. За Григоріанським стилем цей день святкують 25 березня. Тобто весь цикл нерухомих свят, які мають фіксовану дату, так само всі іменини зміщуються на 13 днів, а церковний рік починається не 14-го, а 1-го вересня, зазначає священник.

Ще одна, третя засада календарної реформи – війна в країні, що вимагає мобілізації громадян, натомість перехід на новий календарний стиль у такий період, за словами отця Тарас Жеплінського, є не дуже сприятливим. Календарна реформа в Україні є епохальною за своїм масштабом. Українці ніколи не жили за Григоріанським календарем, люди будуть дезорієнтовані, треба кілька років пережити, щоб звикнути.

“Спроби переходу в Україні були, але вони не завершилися. Як приклад, майже 100 років тому це було в теперішній Івано-Франківській архиєпархії, тоді вона називалася Станіславською. Владика Григорій Хомишин навіть започаткував введення календарної реформи у своїй єпархії, але потім через різні суперечки її не вдалося.

УГКЦ має досвід переходу на новий календар, особливо у діаспорі, зокрема у Північній Америці. При тому, треба бути дуже обережним при переході. Бо є групи людей, які за перехід, а є ті, які кажуть, що не треба переходити. Потрібно не розколоти цих людей між собою. Те, що, наприклад, ми бачили у Чикаго, де дві українські великі греко-католицькі церкви, розташовані через 100 метрів одна від одної, навіть сьогодні живуть за двома різними календарями”, – каже отець Тарас.

Якщо єпископ хоче перейти на новий календар у своїй єпархії, він має канонічне право, проте це радше буде служити для поділу, але не для єднання, додає священник.

Він також нагадав, що 24 грудня відбулася зустріч Блаженнішого Святослава з Митрополитом Епіфанієм, на якій вони погодилися створити спільну робочу групу, яка має напрацювати пропозиції для проведення в Україні календарної реформи. Результати подадуть предстоятелям та синодам єпископів обох церков, і планують це у межах святкування 1700-ліття Першого Вселенського Собору, який відбувся в 325 році. Його відзначатимуть у 2025 році. Водночас стверджувати, що перехід на новий календар в Україні відбудеться саме у той час, не можна. Отець Тарас Жеплінський вважає, що зміна календаря може бути й пізніше.

Щоб правильно почати Новий рік, потрібно позбавитись негативу — непотрібних образ, речей, усього застарілого.

Свято Нового року починається з прибирання. Щоб підготуватись до зустріччі нового, потрібно викинуте все зайве, що заважає його приходу.

Езотерики і психологи радять зробити перед Новим роком генеральне прибирання та очистити простір від негативної енергетики.
Від чого потрібно позбутися перед Новим 2023 роком
Зіпсовані предмети
Переберіть посуд, надбитий, тріснутий викидайте без жалю, старе взуття, в якому можна з’їздити на дачу, краще відвести на дачу, або викинути. Магнітики з відбитими краями точно не прикрашають ваш холодильник Техніку, яку нібито можна відремонтувати, але яка чомусь не відремонтована протягом року, краще викинути або віддати на деталі.

Одяг, який не носите
Речі, які не носили 2022 року, звичайно, не потрібно викидати, віддайте їх людям, які їх потребують. Зараз багато фондів, організацій, які опікуються біженцями та допомагають людям, які втекли від війни. Не полініться знайдіть адреси таких організацій, вони обов’язково є у вашому місті, районі.

Непотрібний папір, документи
Чеки, інструкції, рекламні буклети, чернетки, все, що не має часу чи бажання перебирати – все можна здати на макулатуру.

Позбавтесь квитанцій та документів, якщо термін їх зберігання вийшов ( це звичайно зазначено на них).

Речі для прибирання
Перевірте кухню, ванну, передивіться всі швабри, миючі засоби, ганчірки та серветки та викиньте старе, затерте у сміття. Не забудьте позбавитесь пустих баночок з-під засобів для миття посуду, кремів тощо.

Косметика, якою не користуєтеся та протерміновані ліки
Засохлу туш, старі тіні, що розсипаються, затверділі лаки для нігтів не шкодуйте відправити до смітника, Використання їх не лише не зробить вас привабливою, а й може нашкодити здоров’ю. Ще більше небезпечним є зберігання таблеток, спреїв, мазі, термін придатності яких закінчився.

Речі, з якими у вас пов’язані погані спогади
Їх точно краще позбутися – продати чи комусь подарувати. І тоді позитивні зміни швидше увійдуть у ваше життя.

Переживання
І найголовніше, залиште в старому році непотрібні стосунки, погані спогади, стрес, хвилювання, втрати та будьте щасливими у Новому році.

Про це написала Marta Filonova на своїй сторінці у Facebook.

В моєму батьківському будинку зберігається старовинний молитовник, датований 1908 року і виданий у місті Львові українською грекокатолицькою церквою.

Він нам дістався у спадок від моєї прабабусі Агафії, яка завжди розповідала що ще до приходу радянської влади наші люди святкували Різдво Христове 25 грудня, і я родом не з Львівщини є, а із Буковини. Моя мати розказувала, що моя брабабця, навіть попри зміну дати Різдва на 7 січня, коли західна Україна стала частиною радянського союзу, завжди кожного року казала в день 25 грудня, що сьогодні є Різдво Христове.

Не кажіть, що ваші баба і дід святкували Різдво 7 січня і ви будете святкувати, бо це омана. Ваші дід і баба може і святкували 7 січня, але їхні їхні предки святкували 25 грудня впродовж кілька століть.

То чому наші деякі українці так тримаються за цю дату 7 січня, невже ви не розумієте, що це символічна “совкова дата”, яка асоціюється з приходом на нашу землю совєтів, які вам “впихали” юліанський календар із зміною дати Різдва і московський патріархат.

Весь цивілізований демократичний світ, який нам допомагає у війні проти росії зброєю, санкціями, гуманітарною допомогою – святкує 25 грудня. Невже ми не розуміємо, що у стані війни, ми не можемо таке велике свято, як Різдво Христове, святкувати в один той самий день разом з окупантами.

І як завжди, хтось скаже не на часі, бо в Україні війна, а коли буде на часі? Коли знову настане мирне небо над Україною і ми знову станемо толерантними до всього. Як кажуть “куй залізо поки гаряче”.

Запам’ятайте одну істину, ніхто із на не вічний, і наші діти та внуки перейдуть на календар григоріанський і будуть святкувати із всім світом не тільки Різдво, а і Великдень в один день. Мій принцип є такий – нічого не хочу мати спільного з окупантами та вбивцями і раджу всім так думати.

Слава Україні

Ось фото з старовинного молитовника:

Цього року Українська Греко-Католицька церква в Україні святкуватиме Різдво Христове, як і раніше – 7 січня.

Про це розповів отець Тарас Жеплінський, керівник інформаційного відділу департаменту інформації УГКЦ, передає “Українська правда”.

За словами отця Тараса Жеплінського, місцеві парафії без відповідного дозволу церковної влади не можуть самостійно вирішувати звершувати різдвяні літургії 24-25 грудня.

“Жодного рішення Синоду єпископів щодо впровадження в Україні календарної реформи не прийнято, а отже у день Різдва Христового за григоріанським календарем – 25 грудня – парафії УГКЦ в Україні не звершуватимуть різдвяних богослужінь”, – говорить керівник інформаційного департаменту УГКЦ.

Однак брати участь 25 грудня у різдвяних богослужіннях інших церковних конфесій, наприклад Римо-Католицької Церкви в Україні, прихожанам УГКЦ не забороняють.Що стосується переходу на григоріанський календар, то, за словами священника, УГКЦ має багатолітній досвід переходу на нього.

“Багато парафій нашої Церкви за кордоном вже живуть за новим календарем. Нещодавній приклад – з 1 вересня 2020 року УГКЦ в Італії (170 парафій) повністю перейшла на григоріанський календар”, – каже Жеплінський.

На новий календар у своїй більшості, хоч ще не повністю, перейшла і церква у Франції, Швейцарії та країнах Бенілюксу.

Чимало парафій у Північній Америці, зокрема у США, живуть за григоріанським календарем. А в Аргентині є такі парафії, які від свого заснування (понад 100 років тому) взагалі ніколи не жили за юліанським календарем, а тільки за григоріанським.

Утім, Тарас Жеплінський зазначає, що окрім позитивного досвіду переходу на григоріанський календар, є і “болючий досвід так званих календарних війн”.

“Інколи траплялося, що календарна реформа розділяла українські церковні громади. В Україні УГКЦ ще не жила за григоріанським календарем, хоч у першій половині ХХ століття були спроби переходу”, – говорить голова департаменту.

За його словами, наразі питання переходу на новий календар активно вивчається.

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав назвав три засади, необхідні для проведення календарної реформи в Україні.

Передусім, зміна дати Різдва потягне за собою зміну дат інших свят.

“Різдво – це цілий період літургійного року. Тому його потрібно відповідно організовувати й переживати. Не можна змінювати дату лише одного свята. Нам потрібна всеохопна, цілісна реформа, що потягне за собою зміну всіх інших дат нерухомих свят у літургійному році. Миколая буде 6 грудня, а День українського війська на Покров – 1 жовтня”,– пояснив Блаженніший Святослав.