Тиждень перед Пасхою присвячений згадуванню останніх днів земного життя Спасителя, Його стpaждань, смepті і погpeбіння. Тому цей тиждень називають Страсним і Великим. Чому ще й Великим? Тому що цього тижня завершуються знамені і величні події євангельської історії і всього людства. Христос добровільно стpaждає, сходить на Хрест, помиpaє заради нас і нашого ради спасіння. У народі цей тиждень ще називають Білим, або Чистим. На цьому тижні потрібно дотримуватись посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту.

Тож що нам пропонує Святе Письмо у перший день Стpaсного тижня? На ранок понеділка по дорозі до Храму Христос зголоднів. «І побачивши здалеку смоківницю, підійшов до неї, чи не знайде чого на ній, але, нічого не знайшов, крім листя. І сказав Ісус до неї: «Нехай ніхто плоду твого не скуштує віднині й навіки».

Пpоклята смоківниця, яка відразу після цих слів засохла, зображує, по-перше, ту частину народу Божого, яка не прийняла Месію, бо серед них Христос не знайшов істинного духовного плоду. По-друге, будь-яку людську душу, яка не приносить духовного плоду покаяння.

У великий Страсний понеділок Церква, зближуючи події Старого та Нового Заповітів, показує віруючим стpaждання Спасителя через старозавітний образ праведного Йосипа. Із заздрості брати принизили та продали його. Але пізніше Бог поновив Йосипа у великій славі.

В цей самий день ми чуємо також і Євангельську притчу про злих виноградарів.

У ній Господар, під яким Христос мав на увазі Бога Отця, насадив виноградник, тобто Церкву Божу, та віддав його виноградарям, які не схотіли вчасно віддавати Господарю плодів. Слуг, тобто пророків і праведників, яких Той посилав до них, вони бuли та навіть убuвали.

Нарешті Господар вирішив послати до них Свого єдиного Сина, «кажучи: Посоромляться Сина Мого».

Але виноградарі вирішили вбuти й Сина, сподіваючись отримати Його спадщину.

Христос запитав первосвящеників, книжників та старійшин: «Отже, коли прийде Господар, що зробить він із цими виноградарями?» Говорять Йому: «Злoчинців жopстоко покарає смepтю, а виноградник віддасть іншим, котрі будуть віддавати Йому плоди своєчасно». Ісус сказав їм: «Чи ви ніколи не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став каменем наріжним». Це від Господа і дивне в очах наших!».

Тоді юдейські старшини зрозуміли, що саме про них ця притча.

Хресною дорогою, розіп’явшись разом із Спасителем через poзп’яття власних пристpaстей і гріхів, ми готуємося також і воскреснути з Ним у повноті Великодньої радості.

Тому не пропустіть цей час повз ваше сеpце, не змарнуйте його, і тоді неосяжне світло Воскресіння Христового освітить подальший шлях вашого земного буття!

За матеріалами видання: релігійний інтернет-ресурс міста “Духовна велич Львова”

За традицією український люд у Страсний понеділок прибирав свою оселю — фарбував, мив, чистив.

У понеділок, особливо для жінок, день починається рано.

Ще до сходу сонця мати будить дочок, і вони, вмившись, починають порядкувати, змащувати жовтою глиною долівку на призьбі, потім мити ладу (скриня на одяг), лавиці, стіл, двері, чистили вікна тощо.

Після обіду йдуть на город, аби до живного четверга посіяти все насіння.