Для учнів старших класів записали важливе звернення до ТЦК.

Для учнів 11 класів, які цього року збираються вступати до вищого навчального закладу в Одеському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), записали важливе звернення. Відео публікує Telegram-канал Одеса. Офіційно.

Співробітниця ТЦК в Одесі поінформувала, що з 1 січня 2024 року стартувала вступна кампанія, яка триватиме до 1 червня цього року.

Весь цей час триватиме відбір кандидатів на вступ до вищих військових навчальних закладів країни. Також можна вступити й на військові підрозділи – військові інститути, кафедри, факультети чи відділення військового вишколу вищих навчальних закладів.

Співробітниця ТЦК поінформувала, що охочим пов’язати своє майбутнє з військовою справою слід звертатися до районних ТЦК за більш детальною інформацією.

Наголошується, що там фахівці допоможуть обрати майбутній шлях, військову спеціальність, а також здобути всі переваги від навчання у вищому військовому навчальному закладі.

На відео також показано будівлю Військової академії в Одесі. Повідомляється, що у закладі є 5 факультетів, можна обрати із 16 спеціальностей на 22 кафедрах.

У ролику вказується, що вступити можуть охочі віком від 17 до 30 років, які мають повну середню загальну освіту. Також є у країні й військові коледжі.

Наприкінці ролика також наведено перелік усіх військових навчальних закладів країни з номерами телефонів для зв’язку.

Зокрема, ще українцям можна здобути освіту у таких військових вищих закладах:

Військова академія (Одеса)
Національний університет повітряних сил ім. І. Кожедуба (Харків)
Національна Академія Сухопутних військ ім. П. Сагайдачного (Львів)
Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут (Київ)
Військовий інститут ім. С. П. Корольова (Житомир)
Військовий інститут Національного університету ім. Т. Шевченка (Київ)
Інститут Військово-Морських сил Національного університету “Морська академія” (Одеса)

Зовсім скоро в українських школах введуть 12-річний план навчання, а за кілька років поділять старшу школу за профільними предметами. Розбираємось разом, що нас чекає та як зміниться система шкільної освіти. (Портал ВСЕОСВІТА ТОВ «Всеосвіта»).

Українські школи найближчим часом очікує ґрунтовна реформа: введення 12-річної системи навчання, а також формування профільної освіти на базі старших класів. Вводити усе будуть поступово, починаючи з 2027 року, а перші результати ми побачимо лише через 10 років після стартус. Спробуємо разом розібратися, чи зможуть батьки адаптуватися до нових правил навчання та як саме планують вводити реформу.

У чому суть освітньої реформи?
З 1 вересня 2027 року шкільна освіта буде поділятися на три рівні:

Початковий (1—4 роки навчання).

Базовий (5—9 роки навчання).

Старша профільна школа (10—12 роки навчання).

Найбільші метаморфози чекатимуть старшу школу — її перейменують у ліцей. Таким чином, гімназії та ліцеї стануть рівнями освіти, а не статусами окремих шкіл, як повідомила ексміністерка освіти та науки Ганна Новосад. Це передбачає реформа Нової української школи, яка закріплена законом «Про освіту» 2017 року та деталізована законом «Про повну загальну середню освіту» 2020 року.

Найголовніші зміни:

Початкова, середня та старша школа будуть розділені на різні будівлі. Однак в окремих випадках, якщо школа має спеціальний статус (наприклад, з математичним чи англійським ухилом), початкові класи може входити у склад гімназії, адже рівень підготовки буде складнішим.

Профільна старша школа має окрему мету: не тільки надати знання, але й допомогти школярам обрати напрямок, за яким вони хочуть навчатися. Для цього будуть введені додаткові тести та співбесіди.

Школа стане 12-річною. Першими за новою програмою навчатимуться десятикласники 2027 року, ті, що починали навчання за системою Нової української школи.

Реформа лише розпочалася, але громадські обговорення, а також відкриті дискусії діячів Міністерства освіти оголили ряд проблем, з якими доведеться зіштовхнутися в процесі змін.

Порядок випливе з хаосу: що не так з реформою освіти?
Найперша проблема — це розділення шкіл. Усі три рівні нової освіти зможуть забезпечити лише у приватних та корпоративних школах. Звичайні загальноосвітні не підійдуть, адже немає ані додаткових приміщень, ані технічних можливостей, ані людського ресурсу через брак вчителів.

До 1 вересня 2024 року (тобто, вже за 8 місяців) обласні та міські ради мають визначитись, які школи мають стати початковими, які — базовими, а які — ліцеями для старших класів. Однак поки що жодних готових проєктів немає.

Друга проблема — це кількість учнів та шкіл. Через повномасштабне вторгнення в Україні зруйновано повністю або частково майже 5000 шкіл. Кількість школярів також зменшиться: через демографічну кризу, яка посилилася в Україні з 2018 року та масовий відʼїзд за кордон

Ми розуміємо, що через демографічну кризу найбільше учнів у модернізованих ліцеях буде в проміжку між 2027 і 2030 роками, а в наступні роки дітей ставатиме менше, тому для нас важливо планувати заходи з побудови ефективної мережі з урахуванням демографічних тенденцій, — зазначає заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній.

До 2027 року Україні потрібно не лише проаналізувати усі проблеми освіти, але й вирахувати правильну стратегію змін та визначити «правила гри». Є усього лише 3,5 роки, щоб визначити, які освітні заклади зможуть включитися у реформу першими, які учителі та за якими профілями викладатимуть.

І тут ми спираємось на ще одну величезну проблему шкільної освіти: катастрофічний брак вчителів. До речі, ця проблема глобальна не лише в Україні. За даними ЮНЕСКО, до 2030 року світ потребуватиме 69 млн вчителів. А щодо нашої держави, показово те, що у школах Дніпра станом на жовтень 2023 року відкрито понад 300 вакансій (з них 200 — це профільні викладачі, «серце» нової освітньої реформи).

У жодному нормативному акті стосовно нової освітньої реформи МОН не прописало, як будуть боротися з браком кадрів і також не зазначає, якою буде мотивація тих викладачів, що залишаться та будуть згодні на зміни. Як ми вже писали, зарплата вчителів в Україні сьогодні складає у середньому 9—10 тисяч гривень і підвищувати її поки не планують.

Зауважуючи усі фактори, на такі суттєві зміни в освіті залишається лише молитися й вірити, адже єдиного механізму все ще немає. Чи не стане освітня реформа, згадуючи усі невирішені проблеми, черговим експериментом — поки що невідомо. Однак сподіваємось, як завжди, на краще.

МОН кличе на допомогу: як у реформі може допомогти громадськість?
Надію в успіх реформи вселяє те, що ніхто не буде вводити її методом директив зверху. Як повідомив заступник міністра освіти та науки Андрій Сташків, МОН вже розробили приблизний стандарт для старшої профільної школи. Зараз тривають обговорення проєкту з експертами, представниками громадськості та освітянами. До спільної роботи МОН запрошувало експертів ще у червні 2023 року. Серед них є й іноземці.

Фінський уряд виявляє бажання долучитися до підтримки реформи НУШ, і саме пілотування старшої школи може бути одним із напрямів, у якому МОН отримає підтримку. Світовий банк може надати кредит, а ми отримаємо інвестиції в старшу школу, не забуваючи про базову, — повідомив Сташків.

Наприкінці жовтня МОН відзвітувало про закінчення попередньої роботи над проєктом. 31 жовтня міністр освіти Оксен Лісовий повідомив про початок громадських обговорень, до яких може доєднатися будь-хто охочий, для цього варто написати свої пропозиції на електронну пошту: svitlana.fitsailo@mon.gov.ua. до 30 листопада.

Учні зможуть самі формувати «освітню траєкторію»
Саме так пише Оксен Лісовий про нову реформу шкільної освіти. Учні старшої школи зможуть обрати профіль та частково — предмети для вивчення. Усього освітніх галузей буде девʼять:

мовно-літературна;

математична;

природнича;

технологічна;

інформаційна;

соціальна і здоров’язбережувальна;

громадянська та історична;

мистецька;

фізична культура.

Навчальні результати передбачатимуть основний та поглиблений рівні, що дасть закладам освіти змогу комбінувати власні моделі профілів — поглиблене вивчення предметів, курси для поглиблення профільності та інше. Поки що навчальний план не буде остаточно вільним для вибору, проте міститиме години для вільного обрання предметів та курсів. У 10 класі — 105—210 годин за обраним профілем та 35—140 годин загальних предметів. У 11—12 класах — 385—595 профільних годин та 70—280 поза профілем за два роки.

У такій системі є два безсумнівних плюси: діти зможуть обрати уроки та активності до свого смаку, а також суттєво знизиться навантаження з загальних предметів. На цьому, до речі, наголошує й освітній омбудсмен.

На жаль, багаторічна система шкільної освіти наповнює голови учнів великою кількістю фактів, понять, другорядною інформацією, яка не дозволяє учням отримати цілісну картину світу. В результаті учні вивчають все й одразу, витрачають на це багато часу, а ефективності від такого навчання мало. Така ж ситуація і з освітою старшокласників. Навчальний план для учнів 10—11 класів перенасичений предметами — вони вивчають понад двадцять предметів замість того, щоб зосередитися на тому, що їм подобається, чим планують займатися у житті, до чого мають хист, — повідомляє омбудсмен.

Таким чином мотивація до навчання падає, діти вивчають лише ті предмети, які потрібні на ЗНО та не можуть свідомо обрати для себе професію чи галузь освіти.

Розділення на профілі: це ж було вже?
Ще на початку 2000-х років у школах України розробили систему класів з поглибленим вивченням якогось профілю. Діти могли обрати галузь освіти, але не окремі предмети. Така концепція була втілена у ліцеях та гімназіях, а також у спеціалізованих школах. Однак до навчальних планів не були підключені факультативи, гуртки чи окремі курси.

Також концепція 12-річної школи обговорювалась з 2008 року. До 2018 це питання декілька разів відкладали, потім на цю ідею не було достатньо фінансування. Однак далі почалася реформа Нової української школи, яка передбачала перехід на 12-річну систему навчання, зокрема через сильне навантаження на дітей у старших класах.

Реформа старших класів: приклади закордонних шкіл
США. У Штатах система навчання також поділяється на початкову, середню та вищу школу. Однак самі навчальні заклади розподіляються на державні (з середнім рівнем освіти), приватні та закриті школи (нерідко це може бути школа з релігійним ухилом). Предмети діти починають обирати вже у середній школі — з 6-го класу їм дозволяється обрати самостійно 1—2 уроки.

Вчаться діти 12 років, випускаються зі школи у 18, а перед першим класом дуже часто йде підготовча група, куди приймають у 5—6 років.

Цікава також частина позакласної діяльності: у школах діють різноманітні гуртки та факультативи, оркестр чи театр, спортивні секції, радіо чи газета, проводять наукові та сільськогосподарські ярмарки, концерти тощо. Участь та успіхи зараховуються дітям у бал атестата та нерідко допомагає при вступі до коледжу. Окрім того, діти з 15 років можуть працювати неповний день та проходять обовʼязковий профорієнтаційний тест.

Нідерланди. Діти саме з цієї країни вважаються найщасливішими за даними UNICEF, а все завдяки системі stress-free schooling. Дітей тут готують до школи вже у чотири роки, а до 12 не ставлять оцінок та не проводять тестів. Потім діти складають профорієнтаційний тест за здібностями та уподобаннями, після чого їм пропонують навчання по трьох напрямках. VMBO — найпростіший рівень навчання, HAVO — середній рівень, VWO — складний рівень. Усі вони визначають, яку професію та коледж надалі може отримати дитина.

Данія. Усе заради особистості та творчості дитини! До 5-го класу у данських школах не ставлять оцінок та не проводять тестів. Завчення та нервову конкуренцію тут не заохочують. Креативність, ініціатива та вміння фільтрувати інформацію цінують найбільше. У 8-му класі учнів так само розподіляють по профілях. Однак, якщо дитина не готова обрати профіль, є ще один рік постшколи (Efterskole), під час якого вчителі максимально приділяють час творчим здібностям.

Школу закінчують у 18 років, після чого кожен може спробувати вступити до вищого навчального закладу, це для громадян країни безплатно.

Підсумок
Найбільше, що хочеться побачити у нових українських школах після реформи — це щасливих дітей, які свідомо роблять свій вибір на користь майбутньої вищої освіти та професії. Розділення предметів, можливість обрати рівень навантаження, позакласні активності — все це, без сумніву, має допомогти.

Проте чи впорається реформа з викликами для України: наслідками війни, кризою на ринку праці освітян, дефіцитом фінансування та закриттям великої кількості шкіл? Сподіваємося, так!

Зараховувати учнів до старшої школи у 2021-му будуть так само, як і минулого року, і закриття 10-11 класів найближчим часом не буде.

Принаймні так запевняють у Міністерстві освіти і науки.

У соцмережах ширяться чутки, що з 2021 року в деяких школах закриють 10-11 класи. Відповідно, невідомо, що робити дітям, які у цих закладах закінчують 9 клас.

Чутки виникли не безпідставно – незабаром в Україні має стартувати реформа, яка справді передбачає реорганізацію шкіл та ліквідацію старших класів у деяких школах.

То що ж насправді відбувається?

“Українська правда. Життя” спробувала розібратися:

чи справді закриття 10-11 класів – це чутки;
коли і чому ліквідовуватимуть старші класи у школах, і що в цьому випадку робити дітям і батькам;
як невдовзі виглядатиме старша школа в Україні;
та що досі не відомо про зміни, які чекають учнів та їхніх батьків.
З цими питаннями ми звернулися до:

ексміністерки освіти і науки Ганни Новосад;
чинного очільника Міносвіти Сергія Шкарлета і, зокрема, до МОН;
Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації;
директора Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Олега Фасолі.

Що це за реформа та у чому її суть?

З 2027 року шкільна освіта має поділятися на три рівні:

початкову (1-4 роки навчання),
базову (5-9 роки навчання),
старшу профільну школу (10-12 роки навчання).
Це передбачає реформа Нової української школи, яка законодавчо закріплена законом “Про освіту” 2017 року та деталізована законом “Про повну загальну середню освіту” 2020 року.

Базова школа буде називатися гімназією, а старша профільна – ліцеєм.

“Тепер гімназія та ліцей – це рівні освіти, а не назви чи статуси окремих шкіл, як це в нас було раніше.

Закон “Про освіту” навів порядок і наблизив нашу термінологію шкільної освіти до кращих світових практик”, – розповідає ексміністерка освіти і науки Ганна Новосад.

У кожного виду школи має бути своє приміщення – тобто початкова, гімназія і ліцей мають бути в окремих будівлях.

“В окремих випадках початкова школа може входити в склад гімназії.

Так само ліцей може містити в собі гімназію, але не початкову школу”, – пояснює Новосад.

Водночас три рівні освіти можуть бути лише у приватних та корпоративних школах, а також в закладах освіти, діяльність яких визначена міжнародними договорами України.

Профільна школа має дати школярам можливість вибрати напрямок, за яким вони хочуть навчатися. Умовно це може бути фізико-математичний, філологічний чи географічний напрям.

До 1 вересня 2024 року обласні та міські ради мають визначитися, які школи стануть початковими, а які – гімназіями та ліцеями.

Трирічна старша профільна школа має стартувати з 2027 року, коли до 10 класу підуть учні, які від першого класу вчаться за програмою НУШ.

Якими мають бути ліцеї?

Профілі в ліцеях
Наразі немає конкретного переліку профілів у ліцеях. Його має визначити державний стандарт, розробка якого тільки стартувала.

Утім, в МОН зазначили орієнтовні напрями профілізації:

гуманітарний,
технологічний,
природничо-математичний,
художньо-естетичний,
спортивний тощо.
Ліцеї можуть бути одно- або багатопрофільні – але це також має бути прописано в нормативних актах.

“Важливо не перегнути палку з кількістю напрямків в ліцеї. Інакше це залишиться та сама школа з універсальним профілем.

Школа не може бути сильною у всьому”, – зазначає ексміністерка Новосад.

Водночас директор Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Олег Фасоля вважає, що однопрофільні ліцеї можливі тільки у містах-мільйонниках.

“Поки що ми не бачимо потреби в однопрофільних ліцеях. Навіть в 300 тисячному Хмельницькому ми не наберемо дітей на фізико-математичний ліцей, а робити його із двома класами – неефективно.

Ми не забезпечимо педагогів відповідним навантаженням і не зможемо залучити висококваліфікованих працівників”, – пояснює Фасоля.

Кількість дітей
У складі ліцею має бути не менше чотирьох 10-х класів від 5 до 30 учнів в кожному.

Територіальна доступність
Початкова школа має бути обов’язково поряд з місцем проживання дитини.

З ліцеями ситуація інша. Великі міста і обласні адміністрації мають самі визначити, де розташовуватимуться ліцеї.

“Щоб сформувати ліцеї з різними профілями, треба дуже ретельно підходити до формування мережі.

І, на жаль, може справді виявитися так, що умовно фізико-математичний ліцей від дому дитини буде далі, ніж гуманітарний”, – розповідає Новосад.

У зв’язку з цим органи місцевого самоврядування мають забезпечити довезення дітей.

Також закон дає можливість мати в ліцеях пансіони – гуртожитки, в яких школярі проживатимуть під час навчання.

Попередньо за утримання дитини у пансіоні батьки мають щомісяця платити суму, не більшу за 20% середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім’ї.

Як діти мають вступати до ліцеїв?

Є два варіанти розвитку подій: конкурсний відбір і звичайне зарахування.

Усе залежить від того, чи кількість охочих вчитися в конкретній школі перевищуватиме кількість передбачених місць.

У будь-якому випадку 9-класники складатимуть державну підсумкову атестацію. І вже їхні результати при потребі використовуватимуть для створення рейтингу для вступу в 10 клас.

Точний формат іспитів наразі невідомий.

Визначити остаточну формулу вступу до старшої школи має МОН. Але документу, який визначає порядок проведення іспитів після 9 класу в рамках реформи, наразі немає.

Утім, Український центр оцінювання якості освіти ще навесні 2019 розробив “Стратегію розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року”.

Цим документом передбачено два можливих формати підсумкової атестації для випускників 9 класу.

Перший – іспити у школі, тобто Державна підсумкова атестація (ДПА).

Другий – Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), аналогічне за підходом до того, що проводять в 11 класі.

Кожен випускник 9 класу в Україні зможе продовжити навчання у ліцеї. У межах децентралазації органам місцевої влади хочуть надати повноваження для створення старших профільних шкіл.

Про це розповіли міністр освіти Сергій Шкарлет та голова комітету Верховної Ради України з питань освіти та науки Сергій Бабак під час всеукраїнського форуму “Україна 30”, пише Обозреватель.

У першу чергу міністр пояснив процес ліквідації шкіл, що так стурбував українців. Деякі громади дійсно закривають школи відповідно до якості, санітарного регламенту, наявності вчителів та учнів. Їх переводять до опорних шкіл або філій. Для цих дітей з бюджету спеціально виділяють кошти на шкільні автобуси для підвозу до місць навчання.

Шкарлет підтвердив, що усі діти, які захочуть навчатися у 10-12 класах, матимуть таку можливість. Міністерство освіти та профільний комітет Верховної Ради сформували законопроєкт, що дозволить керівникам місцевих органів влади та ОТГ формувати власну позицію щодо ліцеїв відповідно до наявних можливостей для їх створення.

Зараз відповідно до чинного законодавства, міста з населенням 50 тис. та більше мешканців формують мережу старшої профільної школи самостійно. У менших громадах її може формувати обласна влада.

“Але це не означає, що в тій чи іншій громаді не буде цієї старшої профільної школи. Просто треба поглянути трохи з висока, щоб не було такого, що у сусідніх громадах однакові профілі, наприклад хімічний, і не забезпечений для дитини гуманітарний профіль”, – пояснив Сергій Бабак.
За його словами, на сьогодні у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти, що мають за мету дозволити громадам засновувати та утримувати ліцеї, обов’язково зберігаючи при цьому необхідний рівень якості освіти.

У новому навчальному році в багатьох школах України відбудуться серйозні зміни. Відповідно до реформи шкільної освіти, тепер не у всіх закладах середньої освіти будуть 10-11 класи. Ті діти, які захочуть продовжити навчання в старшій школі, повинні будуть переходити в ліцеї. А решта випускники можуть вступати в коледжі або професійно-технічні училища, де також отримають середню освіту і спеціальність.

Багатьох батьків це шокувало, хоча про плани реформи відомо вже давно. Вони вважають, що їхніх дітей позбавляють вибору, відправляють в ПТУ. До того ж в реформі існують підводні камені, які можуть привести до корупції.

Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Які зміни чекають школу
За Законом “Про повну загальну середню освіту” звична для нас школа повинна зазнати серйозних змін. Наприклад, молодша (1-4 класи), середня (5-9 класи) і старша (10-11 і в майбутньому ще й 12 класи) школи повинні бути розділені.

Середня школа повинна називатися гімназією, а старша – ліцеєм. Це в ідеалі. Оскільки в Україні навряд чи знайдеться стільки окремих приміщень, де будуть навчатися учні різного рівня, то допускається, що 1-9 класи зможуть перебувати в одному приміщенні закладу освіти.

А ось ліцеїв буде значно менше, ніж просто шкіл і гімназій. Їх випускники будуть готуватися до вступу до вищих навчальних закладів. Задумано, що ліцеї будуть створюватися в населених пунктах, в яких проживає понад 50 тисяч осіб. Тобто в селах і навіть деяких невеликих містах їх не буде. Бажаючим доведеться добиратися на навчання щоранку, або місцева влада повинні будуть організовувати гуртожитки для дітей.

Які саме школи стануть гімназіями, а які ліцеями – вирішує влада на місцях. У Києві в багатьох районах на сайтах райадміністрацій вже кілька днів тому з’явилися відповідні списки і відразу ж батьки влаштували дискусію.

батьки збунтувалися
На сторінці в Facebook “Батьки SOS” батько школяра Дарницького району столиці Олександр Крикунов написав, що 25 шкіл Дарницького району будуть позбавлені права набирати учнів 10-11 класів вже в цьому році. Вони стануть гімназіями, де навчатимуться лише діти з 1 по 9 класи.

“Потрапити в переповнений ліцей можна буде лише за конкурсом, і, очевидно, не тільки знань, а й товщини гаманця батьків. Тому що навчання в більшості ліцеїв на сьогодні платне – як офіційно, так і неофіційно. А вступити вчитися в коледж при вузі, з урахуванням напливу бажаючих, можна буде тільки на платній основі “, – описав свої побоювання Крикунов.

Він упевнений, що таким чином навчання в ліцеї і подальше навчання у вузі стане привілеєм багатих батьків зі зв’язками. “Будемо дві третини дітей вчити до 9 класу, а потім в батраки, до поляків?” – задає питання батько школяра.

Насправді – в державних ліцеях навчання безкоштовне. Інша справа, якщо мова йде про неофіційні побори.

Також батьки впевнені, що в хороші коледжі, де дійсно дають освіту і професію, а не тільки “диплом для галочки”, можна поступити тільки на платній основі, а таких грошей у багатьох немає.

“Нас просто виганяють в платні коледжі. Батькам доведеться оплачувати навіть середню освіту!” – обурюється бабуся школярки Дніпровського району Києва Ірина Мусієнко.

Багато батьків не задоволені тим, що в такому разі їх дитині в 9 класі доведеться не ходити пішки до школи в сусідньому дворі, а їздити в інший район міста в ліцей. Гірше для дітей з сіл та районів – там ліцей взагалі може перебувати в 10-20 км від будинку.

Незадоволені і педагоги. Особливо ті, хто викладає як у середній, так і в старшій школі. “Якщо не буде 10-11 класів, то у нас можуть скоротити вчителів історії, української мови та літератури, математики. Адже кількість годин серйозно скоротиться, а ліцеїв набагато менше і всіх туди не візьмуть. Єдиний вихід – займатися репетиторством”, – зітхає вчитель української мови столичної школи Леся Петрівна.

У деяких містах реформа вже йде
Співзасновник громадської організації “Батьки SOS” Олена Бондаренко каже, що процес переходу школи на нову систему має закінчитися в 2024 році. А ось міняти свідомість суспільства, зокрема батьків, доведеться ще років десять.

“У нас в суспільстві звикли: відвів дитину в садок у своєму мікрорайоні, тут він повинен і школу закінчити і ще й у вузі відучитися. Тоді як в інших цивілізованих країнах діти йдуть за вивченням предмета, а не за колективом. Там змінюють школи, змінюють класних керівників, щоб не було застою. щоб діти звикали спілкуватися з різними людьми і вивчати предмети. А у нас зміна директора школи або класного керівника – подія світового значення “, – говорить Бондаренко.

В Україні створення ліцеїв вже почалося і діє рік-два в деяких містах. Так в Кременчуці залишилося всього 10 шкіл, де ще є старші класи. Але навіть не в усіх з них можуть набрати учнів.

“Дійсно розподіл відбуватиметься таким чином. У початковій школі всі діти здобувають загальну однакову освіту, воно має бути доступне, а школи повинні перебувати поруч з будинком. У середній школі вже будуть кілька предметів за вибором. А в старшій школі і ліцеях має бути поглиблене вивчення якихось предметів, адже діти готуються до вступу до вищих навчальних закладів. і тут потрібно вивчати думку дітей і батьків свого району або міста, чого вони хочуть – щоб вибір напрямку не був бездумним; щоб не вийшло так, що в ліцеї з математичним ухилом чергу, а там, де вивчають мову, не можуть знайти учнів “, – пояснює Бондаренко.

Щоб уникнути корупції, потрібні незалежні іспити
Ще одне принципове питання – як діти повинні надходити в ліцеї. “Поки залишилася стара система. Виходить так: ті учні, які закінчують 9-й клас в школі, де вже є ліцейські класи, переводяться в них без всяких іспитів, а решта повинні складати іспити. Це несправедливо і це потрібно змінювати на законодавчому рівні”, – вважає Бондаренко.

Крім того, за словами експерта, потрібно міняти систему надходження. Діти при закінченні 9 класу здають Державну підсумкову атестацію (ДПА), а після цього повинні ще складати іспити до ліцею. По-перше, це навантаження, по-друге, тут може виникнути елемент корупції. Всі ми знаємо, як можуть проходити іспити всередині закладу освіти.

“Необхідно ДПА зробити за принципом ЗНО – незалежним. І на її основі діти зможуть подавати документи в кілька ліцеїв, щоб мати вибір”, – говорить Бондаренко.

Секретарок вже готувати не треба
Також доведеться міняти і наповнювати систему освіти в професійно-технічних училищах та коледжах. На жаль, вона дійсно застаріла.

“Потрібно зробити так, як в інших країнах. Там в коледжах навчають дітей дизайну, IT-наук, медицини. Там з першого курсу коледжу студентів вчать складати бізнес-плани, допомагають відкрити свій стартап. І молода людина виходить вже зі своїм бізнес-планом, на основі якого він може відкрити власну справу. А у нас, крім зварника і кухаря, ще вчать спеціальності набору тексту на комп’ютері. Зрозуміло, що все це давно застаріло “, – говорить Бондаренко.

Також доведеться скорочувати і кількість спеціальностей у вищих навчальних закладах, так і самі вузи. Тому що 4 роки вчити людину діловодства, бібліотекарських справі або давати професію менеджера по туризму – немає ніякого сенсу.

Реформа середньої освіти в Україні повинна закінчитися в 2024 році. І батькам доведеться звикати до того, що зовсім не обов’язково штовхати своїх дітей в старшу школу тільки заради того, щоб потім вони відсиділи безглузді 4-5 років у вузі. Адже і в коледжі можна протягом 2-х років отримати те ж саме загальна освіта і потім вступити до вузу, здавши ЗНО.

Влада України вигадала чергове “нововведення” – цього разу зміни торкнулися старшої загальноосвітньої школи.

Так, з 2021 року більшість шкіл позбудеться права приймати на навчання старшокласників. Учням 10-11 класів доведеться заново вступати, але вибір буде невеликий — з існуючих середніх шкіл лише чверть прийме старшокласників. Але хвилюються не тільки учні, а й вчителі, адже більшості доведеться шукати роботу — їхні послуги школам більше не знадобляться.

Після 9 класу учні повинні будуть вступати на вибір:

або до закладів системи професійно-технічної освіти (колишні ПТУ та технікуми),
або до спеціалізованих ліцеїв.
Кількість таких ліцеїв – чверть від існуючих ще шкіл, де діти навчалися в старших класах.

За інформацією ЗМІ, в одному з великих районів Києва з більш ніж 60 наявних на цей час загальноосвітніх середніх шкіл I, II та III ступенів, де навчалися діти з 1-го до 11-го класів, у тому числі спеціалізованих, за новими правилами, залишається близько 15, в яких можна отримати повну середню освіту. Це приблизно по одній – дві на великий мікрорайон.