Соціологи вияснили, хто б з українських політиків виграв президентські вибори, якби вони відбулися найближчим часом.

За даними Центру Разумкова, якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів у першому турі отримав би чинний глава держави Володимир Зеленський (17% усіх опитаних або 25% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме).

За Петра Порошенка – відповідно 11% і 17,5% опитаних, за Юрія Бойка — 8% і 11%, за Юлію Тимошенко — 7% і 9%, за Дмитра Разумкова — 5,5% і 7,5%.. Інші відомі політики не мають і 5% підтримки.

У порівнянні з жовтнем 2021 року на статистично значущому рівні зросла електоральна підтримка Порошенка (з 9% до 11% серед усіх опитаних) та Гройсмана (з 2% до 3,5%), рівень електоральної підтримки інших кандидатів у першому турі на статистично значущому рівні не змінився, – кажуть соціологи.

Опитування показало, що Зеленський у випадку електорального суперництва у другому турі з Порошенком отримав би 26% голосів усіх опитаних або 54% голосів тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, а Порошенко — відповідно 22% і 46%.

У порівнянні з результатами аналогічного опитування, що проводилося у наприкінці липня-на початку серпня цього року, частка голосів, які респонденти готові віддати за В. Зеленського, не змінилася на статистично значущому рівні (у липні-серпні серед усіх опитаних готові були голосувати за нього 28% серед усіх опитаних), але частка тих, хто готовий голосувати за Порошенка, зросла статистично значуще (з 17% до 22%), – йдеться у результатах дослідження.

Соціологи визначили також, що у випадку виходу до другого туру Зеленського і Бойка за Зеленського проголосували б 29% усіх опитаних або 66% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, за Бойка — відповідно 17% і 34%. Щодо пари Зеленський-Разумков, то за чинного президента проголосували б 23% усіх опитаних або 50% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, а за Разумкова — відповідно 25% і 50%.

Нагадаємо, у вересні 31,1% українців готові були голосувати на президентських виборах за чинного президента Володимира Зеленського. За Порошенка – 13,3%.

У жовтні за підтримку Зеленського було 25,7% українців.

У листопаді 2021 року 21,8% українців проголосували б за чинного главу держави Володимира Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором).

Партію “Слуга народу” найбільше підтримали жінки, жителі обласних центрів і молодь, “Батьківщину” – жителі сіл, а “Європейську солідарність” – чоловіки.

Про це свідчать результати аналізу соціально-демографічних груп виборців, які брали участь у Національному екзит-полі на парламентських виборах-2019, проведеному Фондом “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”, Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

“Слуга народу” стала переможцем в усіх регіонах України (на заході партія набрала 39,4% підтримки, у центрі – 45,5%, на півдні – 50,2% та на сході – 37,6%).
Також у західному регіоні хорошу підтримку отримала партія “Голос”(14,1%), у центральному – “ЄС” (10,1%), на півдні і сході – “Опозиційна платформа – “За життя” (16,7% та 30,3% відповідно).

“У населених пунктах різного типу першість має партія “Слуга народу”, причому різниця у підтримці незначна: найбільша – у містах з населенням від 100 тисяч жителів (47,6%), найменша – у містах з населенням від 50 до 100 тисяч (39,9%)”, – йдеться в повідомленні.

В обласних центрах найбільше голосів набрала партія “Слуга народу” (40,8%). У великих містах (понад 100 тисяч жителів) велику кількість голосів також здобули ОПЗЖ (15,5%) та “Опозиційний блок” (8,2%).

У групі виборців з вищою освітою у партії “Слуга народу” 40,3% голосів, партії “Європейська солідарність” – 12,8%, “Опозиційної платформи – За життя” – 9,6%, “Голосу” – 8,8%, “Батьківщини” – 6,1%.

У групі виборців з неповною середньою освітою “Слуга народу” отримала 41,9% голосів, “Опозиційна платформа – За життя” – 13,3%, “Батьківщина” – 9,3%.
Загалом більше половини виборців (55%) визначилися з вибором партії незалежно від виборчої кампанії, бо “були прихильниками цієї партії задовго до виборів”.

“Це характерно для виборців “Європейської солідарності” (74%), “Батьківщини” (71%), “Свободи” (70%), “Опозиційної платформи – За життя” (67%), “Опозиційного блоку” (60%)”, – повідомляють соціологи.

А от виборців, які визначилися в останній день голосування чи безпосередньо на виборчій дільниці, найбільше серед виборців партій “Українська стратегія” (11%), “Радикальної партії Олега Ляшка” (10%), партії “Громадянська позиція” (10%) і “Голосу” (9%).

На поточному етапі серед партій, які будуть балотуватися до Верховної Ради, лідирує партія “Слуга народу”, а “Опозиційна платформа – За життя” обігнала “Блок Петра Порошенка-” Солідарність “і” Батьківщину”.

Про це стало відомо з результатів соціологічного дослідження, проведеного 23-30 квітня Міжнародним дослідницьким центром BURI-Україна (The Belgium-Ukraine Research Institute, Бельгія).

Згідно з результатами опитування, в Раду наступного скликання точно проходять чотири партії: “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Блок Петра Порошенко-” Солідарність “і” Батьківщина “.

Інші партії відстають з великим відривом. Але шанси подолати п’ятивідсотковий бар’єр зберігаються у “Радикальної партії”, “Громадянської позиції”, “Сила і Честь” і ВО “Свобода”.

Нагадаємо, чергові вибори до ВР відбудуться 27 жовтня. У зв’язку з цим очікується, що парламентська кампанія стартує 28 липня, якщо новообраний президент Володимир Зеленський не розпустить ВР достроково і не оголосить дострокові вибори. В такому випадку позачергові вибори до ВР мають відбутися не пізніше 27 липня.

Хоча зберігається колізія з крайньою датою терміну повноважень ВР: останній день приведення до присяги нардепів наступного скликання ВР – 16 грудня, тобто гіпотетично президент може видати указ про розпуск до 16 червня. І тоді позачергові вибори ВР відбудуться не пізніше 16 серпня.

Міжнародний дослідницький центр BURI (Бельгійсько-Український науково-дослідний інститут) провів опитування в Україні 23-30 квітня 2019 року. Загальна кількість респондентів склала 2024 людини (репрезентативна вибірка). Метод опитування – комбіновані інтерв’ю. Похибка становить 2,2%.

А ось за результатами соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), Центром Разумкова і групою “Рейтинг” у березні місяці, рейтинг партій виглядав наступним чином.

За результатами соціологічного дослідження, проведеного “Київським міжнародним інститутом соціології” (КМІС) з 9 по 14 квітня 2019 року рейтинг партій був наступним:

Найбільше людей із вищою освітою проголосували за Порошенка, третина – за Зеленського, а найменше – за Ляшка.

Кандидата у президенти та українського шоумена Володимира Зеленського у першому турі президентських виборів підтримали переважно громадяни віком від 18-ти до 39-ти років.

Про це свідчать результати спільного соціологічного дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) та Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

Водночас за Петра Порошенка віддало свій голос найбільше українців віком від 50-ти років.

Соціологи додають, що порівняно з 2014 роком активність молоді знизилась на 6%, а активність найбільш вікової групи зросла на 15% – до 70%.

Згідно з опитуванням, Зеленський набирає 57% серед молоді до 30-ти років, на другому місці – Порошенко із результатом у 14%, на третьому – Тимошенко з 7% голосів. Решту кандидатів молодь узагалі не підтримала.

Результати зібрано з огляду на невисоку явку наймолодшої вікової групи.

“За віком: у Зеленського у віковій групі 18-29 років – 25%, 30-39 років – 28%, 40-49 років – 21%, 50-59 років – 15%, від 60 років – 12%. У Порошенка 18-29 років – 11%, 30-39 років – 18%, 40-49 років – 19%, 50-59 років – 22%, від 60 років – 30%”, – повідомила експерт КМІС Світлана Хутка.

46% людей із вищою освітою проголосували за Порошенка, водночас соціологи не озвучили дані про освіту електорату Зеленського, лише зазначили, що шоумена підтримала третина всіх виборців із вищою освітою.

“Була така тенденція – показувати, що ті, хто був готовий проголосувати за Зеленського, – не надто освічені, м’яко кажучи. Але ось дивимося: незакінчена вища освіта, а це студенти, – 42%, Порошенко – 17%, Тимошенко – 10%, Бойко – 7%, далі ще менше. Вища освіта – за Зеленського проголосувала третина”, – повідомила Бекешкіна.

У лідера партії “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка 43% виборців з вищою освітою, у екс-віце-спікера парламенту від “Всеукраїнського об’єднання “Свобода” Руслана Кошулинського – 40%, в той час як у Ляшка – лише 12%.

Нагадаємо, за офіційними даними переможцем першого туру став Володимир Зеленський – 30,24% (5 714 034 голосів), другим став Петро Порошенко – 15,95% (3 014 609). Юлія Тимошенко у першому турі отримала 13,40% голосів (2 532 452), Юрій Бойко – 11,67% (2 206 216), Анатолій Гриценко – 6,91% (1 306 450), Ігор Смешко – 6,04% (1 141 332).

Українці продовжують з великим оптимізмом очікувати кращого.

Українська компанія маркетингових і соціологічних досліджень Research & Branding Group з’ясувала, що українці чекають від 2016 року.

Українці продовжують з великим оптимізмом очікувати кращого, пише компанія R&B.

Так, 28% жителів України очікують, що 2016 рік буде вдалим і хорошим для них і їхніх сімей.

70% українців не бачать майбутнього в країні

Майже стільки ж, 24% очікують, що 2016-й буде важким, поганим.

Ще 38% українців стримані у своїх очікуваннях – чекають від майбутнього року як удач, так і труднощів.

Що стосується очікувань від 2016 року для України, то в цілому тут оптимістів менше (19%), ніж песимістів (34%), а стриманих очікувань приблизно стільки ж (35%).

Соціологи відзначають, що різниця в особистих очікуваннях й очікуваннях для України не настільки чітка, як під час оцінки жителями України років, що минули.

Оптимізм і песимізм в особистих очікуваннях від 2016 року залежить від регіону проживання, пише компанія.

Так, найбільше (44%) оптимістів – тих хто чекає, що 2016 рік буде вдалим і хорошим – проживає у Західній Україні, а найменше – у центральних (19%) і східних областях (20%).

Стриманих у своїх очікуваннях – тих, хто думає, що 2016 рік у чомусь буде вдалим, а в чомусь – важким – найбільше (50%) в центрі України, тоді як у західному регіоні таких 34%, а у східних областях – 31%.

Що стосується песимістів, то їх найбільше (42%) у східному регіоні, тоді як в центрі і на заході таких відповідно 23% і 10%.

На відміну від інших регіонів, жителі південних областей розділилися на три практично рівні частини в особистих очікуваннях від 2016 року: по 30% оптимістів і песимістів, а також 28% стриманих у своїх очікуваннях.

Також відмінності в особистих очікуваннях від 2016 року залежать від віку респондентів. Так, число оптимістів тим менше, чим старша людина: очікують, що 2016 рік буде вдалим і хорошим, 39% молоді до 30 років, 29% людей у ​​віці від 30 до 49 років, 24% 50-54-річних українців і 21% тих, кому “за 55”.

Відповідно, з віком кількість песимістів зростає: 14% молодь, 18% люди 30-39 років, 23% – 40-49-річні, 29% – 50-54-річні і 33% – ті, кому “за 55”.

Кількість стриманих у своїх очікуваннях від 2016 року українців практично однакова у всіх вікових групах: 39-40% українців у віці від 18 до 54 років і 36% серед тих, кому “за 55”.

Стать і місцевість проживання практично ніяк не позначається на особистих очікуваннях того, яким буде наступний рік.

Дослідники з’ясували, що керує людьми, які зважуються на адюльтер.

Соціологи з Вашингтонського і Коннектикутського університетів (США) класифікували людей, котрі зраджують своїх партнерів, на дві категорії, пише LiveScience.

До першої групи, на думку фахівців, можна віднести партнерів, які нудьгують.

“Це ті, хто має тривалі стосунки і тепер прагне нових вражень. Такі партнери не надто активно шукають нових пригод, але коли випаде така нагода – на конференції, на робочому місці чи на вечірці, вони нею неодмінно скористаються”, – пояснює професор соціології Вашингтонського університету Пеппер Шварц.

Другими соціологи класифікували тих партнерів, які справді нещасливі у стосунках.

Такі люди, на думку експертів, найчастіше не розстаються зі своїми половинками тільки через непереборні обставини – найчастіше через дітей чи матеріальну залежність.

За словами другого автора дослідження, соціолога з Університету Коннектикут Крістін Мунш, саме статки відіграють в подружніх адюльтерах не останню роль.

Раніше учені пояснили вплив грошей на чоловічі зради.