Скрипалька залишила інструмент на багажній полиці потяга.

Американська скрипалька під час подорожі Німеччиною забула у вагоні потяга скрипку Страдіварі 1727 року вартістю 2,6 мільйона доларів, повідомляє Reuters.

Молода скрипалька приїхала з Мангейма до Саарбрюккена на гастролі. На вокзалі дівчина зрозуміла, що залишила дорогу скрипку на багажній полиці в потязі.

Поліцейські знайшли скрипку за кілька хвилин до відправлення потяга назад до Мангейма.

Нагадаємо, 2014 року американська поліція знайшла викрадену скрипку Страдіварі, вартість якої оцінюється п’ять мільйонів доларів.

Секрет звучання скрипок старовинних італійських майстрів пов’язаний з лаком, що використовувався, стверджує харків’янин.

Харківський скрипковий майстер Валентин Тимошенко стверджує, що розкрив секрет скрипок Антоніо Страдіварі. Про це він заявив на прес-конференції в понеділок, 14 вересня.

“Я знайшов загублену технологію старовинних скрипкових майстрів… Розгадка технологій старовинних скрипкових майстрів пов’язана з мистецтвом живопису художників епохи Відродження. Я вперше значно поліпшив старовинну технологію Андреа Аматі. За моїм припущенням, саме він запозичив у великих художників епохи Відродження спеціальний лак, який став основною технології”, – сказав Тимошенко.

На його думку, секрет звучання скрипок старовинних італійських майстрів пов’язаний з лаком, що використовувався, а також з тим, що інструменти проходили жорстку контактну термічну обробку, починаючи з найбільш ранньої стадії.

“Перш за все, всі деталі інструменту просочувалися спеціальним складом, після цього на внутрішню поверхню наносився спеціальний ґрунт і тут починалося головне – контактна термічна обробка високою температурою. Робили її спеціальним інструментом – мідними стержнями з ручками, робоча поверхня яких була ретельно відполірована… Завдання – максимально ущільнити внутрішню поверхню інструменту і максимально прогнути обидві деки назовні”, – зазначив майстер.

Після чого на зібраному інструменті остаточно коректувалася товщина дек і їх профіль, потім на весь корпус наносився спеціальний ґрунт і починалася жорстка контактна обробка всього корпусу з максимальним ущільненням поверхні і максимальним прогином дек всередину.

“При необхідності цю термічну обробку проводили повторно, на оброблений таким чином інструмент наносили шар лаку і вся процедура повторювалася спочатку… Лак, ґрунт і просочення під дією високої температури ущільнювалися і з’єднувалися, перетворюючи дерево в інший матеріал”, – сказав Тимошенко.