За даними ЗМІ, Леонід Кравчук уже місяць лежить в реанімації після операції на серці.

Перший президент України Леонід Кравчук з кінця червня перебуває в реанімації.

Про це повідомляє 24 канал з посиланням на свої джерела.

За їхніми даними, екс-президент України підключений до апарату штучної вентиляції легенів.

Інших подробиць про стан здоров’я першого українського президента і глави української делегації в Тристоронній контактній групі немає.

Кравчук – операція на серці була проведена 29 червня
Леонід Кравчук 28 червня пропустив урочисте засідання Раді з нагоди Дня Конституції, адже готувався до операції на серці.

Операцію йому зробили в Києві 29 червня.

Тоді ЗМІ повідомляли, що він відновлюється після операції в лікарняній палаті і відчуває себе добре, оскільки операція пройшла за планом без будь-яких побічних проблем.

Станом на 22 лютого у лікарнях Івано-Франківську зайнято 84% ліжок, призначених для хворих на коронавірус. Міська влада розраховує на використання наявних резервів, про розгортання польових шпиталів наразі не йдеться.

Про це в ефірі телеканалу OBOZREVATEL розповів міський голова міста Івано-Франківськ Руслан Марцінків. “Є питання реанімаційних відділень, їх теж не вистачає, тому що мова не просто про ліжка, а про медичний персонал, про наявність апаратів ШВЛ й кисневих точок”, – зауважив мер.

За його словами, у двох міських лікарнях перебувають 604 пацієнти з підтвердженим COVID-19 або з підозрою на коронавірус. Для таких хворих було виділено один із корпусів у дитячій лікарні і корпус міського пологового будинку. Перший уже повністю завантажений, “три поверхи пологового будинку вже зайнято, лишився тільки один”, – повідомив мер.

Водночас міська влада працює над тим, щоб використати резерви обласних закладів охорони здоров’я. Зокрема, центральної обласної лікарні та обласної інфекційної лікарні.

Марцінків також зауважив, що в міських лікарнях лікуються не лише городяни, а й жителі районів і області. “Кожен третій в місті є пацієнт з області, кожен другий в міській реанімації – житель області”, – повідомив мер.

Говорячи про медпрацівників, він наголосив, що масових звільнень немає. Проте, за його словами, вони відчувають колосальне навантаження. “Вони не можуть надавати медичну допомогу в такому темпі, і з цим є проблема”.

З цієї причини міська влада озвучила ініціативу про те, щоб “перерозподіляти ургентність” між усіма медичними закладами. На думку Марцінківа, організаційні заходи допоможуть “медикам передихнути”.

У Львівській обласній дитячій клінічній лікарні «ОХМАТДИТ» станом 5 січня, пребуває 10 неповнолітніх пацієнтів з підозрою і підтвердженим ліагнозом COVID-19. Так одну дитину, якій 4 роки, підключили під ШВЛ. За словами ліарів, стан її стабільний і загрози життю немає.

Як розповіла керівник медзакладу Олександра Бурда, з початку пандемії коронавірусу у львівському «ОХМАТДИТі» пролікували майже пів тисячі дітей з підозрою та підтвердженим ковід. До прикладу, з вересня по грудень у середньому в медзакладі лікували 75-80 маленьких пацієнтів.

«39 % – це позитивні пацієнти. Серед пацієнтів, які були в нас проліковані, це і новонароджені діти і діти віком 17 років. Найбільша частка дітей – від 5 до 14 років», – зазначила Олександра Бурда.

Медик розповіла, що упродовж останнього часу збільшився відсоток дітей, які важко переносять недугу. Зокрема за увесь період лікування коронавірусної інфекції, було проліковано 15 дітей з синдромом Кавасакі. Це – гостре гарячкове захворювання дитячого віку. Характеризується ураженням коронарних та інших судин з можливим утворенням аневризм, тромбозів та розривів судинної стінки. Без адекватного лікування летальність сягає 1 %. Але навіть при інтенсивному лікуванні можлива смерть окремих хворих.

«Це дуже серйозний синдром, який може мати різні ускладнення для життя, зокрема він ускладнюється коронаритом – запаленням коронарних артерій серця. Основне лікування – це введення імуноглобулінів. Таке лікування є дорогим, але всіма зусиллями ми стараємось дітям допомогти», – додає Олександра Бурда.

Перебіг коронавірусу у кожної людина може бути різним. У когось з’являється висока температура, а у когось вона ледь сягає 37,2, у когось болить горло, мучить сильний кашель, а у когось просто єдиний симптом COVID-19 – нежить.

Чому це так, розповіла лікарка-інфекціоністка вищої категорії Світлана Куніцина, пише ТСН.ua.

“Це можна пояснити тим, що люди взагалі по-різному переносять одне й те ж захворювання. Одна людина, наприклад, із запаленням легень опиняється на лікарняному ліжку, інша – “лікує” на ногах, просто ковтаючи пігулки. У одного апендицит закінчується легкою катаральною формою – прибрали і через три дні він здоровий, а в іншого – це гангренозна форма із серйозним втручанням”, – каже лікарка.

За її словами, зараз ми бачимо, що до України прийшов, напевно, не найбільш злісний і агресивний вірус, який має легший перебіг для пацієнтів.

“Хоча є важкі форми, але порівняно з тим, що ми бачили в Європі, в Україні він менш агресивний. Дуже велике значення має не тільки стан мікроорганізму, але й стан самого макроорганізму. Чому у нас зараз найбільш вразлива категорія – це люди похилого віку? Тому що, по-перше – у них уже є в багажі букет хронічних соматичних захворювань, передовсім бронхолегеневої системи і серцево-судинної. Відомо, що коронавірус, як респіраторний вірус, вражає верхній відділ дихальних шляхів, бронхи і альвеоли, а також судинну систему. Не відразу, але з часом”, – каже лікарка.

Вона додала, що велике значення має стан кровоносних судин, тобто люди, які мають з ними проблеми, частіше схильні до важких форм перебігу COVID-19.

“У дорослих людей, саме в літніх, є набір хронічних захворювань – це одне. Друге, до цього віку організм зазвичай слабшає настільки, що його імунна система не здатна чинити опір так, як у молодих людей. Якщо ми говоримо не про літніх, а про молодих, і у молодої людини є, приміром, цукровий діабет, або ревматизм, або сильні ендокринні захворювання, – то це теж буде мати значення. Тому на те, як різні люди переносять один і той самий вірус впливає стан самого організму людини, наявність хронічних захворювань, вік та стан імунітету”, – підсумувала лікарка.

Лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко, яка захворіла на коронавірус, на даний час у критичному стані.

Про це в ефірі телеканалу “Україна 24” заявив народний депутат від “Батьківщини” Вадим Івченко.

За його словами, вона не підключена до апарату штучної вентиляції легенів.

“Люди в критичному стані, яких потрібно рятувати з того світла, підключаються до апарату ШВЛ.

Юлія Тимошенко в критичному стані, у неї висока температура, вона вживає всіх відповідних до протоколу заходів для вентиляції легенів, але це не апарат ШВЛ, це певні пристосування, які потрібно застосовувати по протоколу”, − сказав Івченко.

Лідерку партії “Батьківщина” Юлію Тимошенко, яка захворіла на коронавірус, підключили до апарату штучної вентиляції легенів. Її стан важкий.

У Тимошенко не опускається температура нижче 39 градусів, повідомляє “РБК-Україна”.

За наявною інформацією дочка Тимошенко – Євгенія та зять – Артур Чечоткін переносять хворобу в легкій формі.

Що відомо про коронавірус у Тимошенко

Інформація про те, що Юлія Тимошенко захворіла на COVID-19, з’явилась 23 серпня.
Про це розповіла прессекретарка лідерки “Батьківщини” Марина Сорока. Вона додала, що стан політика оцінюється, як важкий.
Де і коли інфікувалась Тимошенко – невідомо.
Крім лідерки фракції, діагноз підтвердили у її дочки і зятя.

Хто з нардепів хворіє на коронавірус
Напередодні у “Слузі народу” повідомили про 3 хворих COVID-19 депутатів. Один з заражених – колишній гуморист Роман Грищук.

Також випадки інфікування коронавірусом є і в родинах нардепів.
У серпні на COVID-19 перехворів голова комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Апарати штучної вентиляції легень при коронавірусному захворюванні неефективні й навіть завдають шкоди.

Про це розповів в інтерв’ю “Новинарні” лікар-терапевт Ярослав Глагола, який працює у відділенні для лікування пацієнтів із COVID-19 Ужгородської центральної міської клінічної лікарні.

“Апарати ШВЛ не є ефективними при коронавірусі. Їх підключають хворим у коматозному чи передкоматозному стані. Досвід показав, що [при коронавірусному захворюванні] є потреба в інших апаратах – “оксиметах”, або ж кисневих концентраторах“, – наголосив медик.

Він пояснив, що для “ковідної” пневмонії характерна зовсім інша картина, ніж для “звичних” бактеріальних та вірусних пневмоній.

“По своїй морфології, клінічній картині ті зміни, які відбуваються [при коронавірусній хворобі] не мають нічого спільного із запаленням легень”, – підкреслив Глагола.

Лікар розповів, що “звичайна” пневмонія, як правило, вражає якусь частину легені — наприклад, нижні долі. Потім ураження піднімається вгору, поширюється на нові тканини.

Натомість при COVID-19 йдеться радше про пневмоніт. Він вражає у першу чергу альвеоли, точніше, їхні судини. А застосування ШВЛ при такому ураженні загрожує погіршенням стану хворого.

“Уявіть собі гроно винограду. От як у виноградинках, у стінках альвеол відбувається газообмін, насичення крові. При «ковідній» пневмонії вражаються саме ці судинки, вони руйнуються. Кров виливається в альвеоли. А що таке ШВЛ? Це апарат примусового дихання, коли людина самостійно не може зробити вдих-видих. Фактично, це просто насос, який качає повітря замість неї.

Таким чином, маємо пошкоджені альвеоли, в які під тиском закачується повітря чи кисень. Звичайно, ніякого газообміну від цього не буде. Альвеоли, по суті, замуровані. А ті з них, які ще здорові, механічно роздувають: у підсумку вони втрачають свою еластичність і, зрештою, руйнуються.

Тому апарат ШВЛ навіть у важких випадках є недоцільним, навіть шкідливим”, – наголосив лікар.

Він також пояснив, чому при “коронавірусній” пневмонії ефективніший кисневий концентратор – оксимет.

“У хворих у палатах є пульсоксиметри, якими замірюють сатурацію — насичення крові киснем. Коли ми бачимо, що сатурація падає, то швидко під’єднуємо хворого до кисневого концентратора – і не треба носити ніякі балони зі шлангами. Адже основна задача на етапі лікування — зберегти всі функції організму в рамках біологічної норми. Оксимет допомагає утримати хворого від стану гострої легеневої недостатності”, – підкреслив Ярослав Глагола.

Він зауважив, що на початковому етапі, коли Україна ще не мала досвіду лікування коронавірусної хвороби, лікарі дуже боялися гострої легеневої недостатності. Тому тоді закуповували апарати штучної вентиляції легень, які, як виявилося, в такій кількості не потрібні.

Водночас лікар запевнив, що закуплені під час пандемії апарати ШВЛ іще знадобляться медзакладам в інших ситуаціях.

Про це повідомляє Ігор Берник, заступник головного лікаря інфекційної лікарні.

“З хороших новин – лікарям відділення реанімації вдалось від’єднати 51-річну пацієнтку від апарату ШВЛ, на якому вона перебувала 33 доби. На даний час вона дихає самостійно”, – повідомив лікар.

За вчора, 9 червня, з лікарні з одужанням від Covid-19 виписано ще 14 jcs,, з них 3 медики.
За весь період поступлення в лікарню хворих з Covid-19 310 jcs, виписано з одужанням (по області одужало – 557).

У Городенківській ЦРЛ на даний момент підтверджено коронавірус у 15 хворих.
Пацієнти почуваються задовільно, виписані на амбулаторне лікування. Про це повідомляють на сторінці лікарні.

“Ситуація із захворюваністю в районі стабільна. На сьогоднішній день підозрілі госпіталізуються тільки в інфекційне відділення, всі інші відділення запрацювали як профільні. При потребі готуємо до розгортання під інфекційне відділення неврологічне відділення в якому технічно найлегше розгорнути інфекційну реанімаційну палату з централізованою подачею кисню. Хворий, який знаходився на апараті ШВЛ, помер, ПЛР результат від’ємний, очікуємо патанатомічних досліджень. На лікуванні та діагностиці на COVID-19 знаходиться 13 чоловік, стан їх задовільний”,- йдеться в дописі.

Станом на ранок 6 квітня на Калущині вже є 10 підтверджених випадків коронавірусної інфекції.

Раніше йшлося, за офіційною інформацією, на Калущині зафіксована перша смерть від коронавірусу.

Як повідомила «Вікнам» медичний директор Калуської ЦРЛ Наталія Кінаш, померла хвора, мешканка міста Калуша, 1948 року народження, яка була підключена до апарату штучної вентиляції легень.

Під час брифінгу заступник директора департаменту охорони здоров’я Володимир Чемний повідомив, що 72-річна калушанка мала супутню патологію:

“У пацієнтки була досить важка тотальна зливна вірусно-бактерійна пневмонія. На жаль, наступила легенева недостатність і хвора померла”.

Зараз у відділенні інтенсивної терапії лікуються шестеро пацієнтів з пневмоніями. З них у одного — підтверджений діагноз коронавірусної інфекції. Усі пацієнти у важкому стані й отримують кисневу підтримку. Жоден хворий не потребує штучної вентиляції легень.

Ще 15 пацієнтів з пневмоніями станом на ранок 6 квітня лікуються у пульмонологічному відділенні Калуської ЦРЛ. З них троє мають підтверджений діагноз коронавірусної інфекції.

Наймолодший пацієнт з COVID-19 у Калуській ЦРЛ — 1980 року народження, найстарший — 1940 року народження.