Деякі категорії громадян можуть розраховувати на особливі посади
У Кабміні затвердили механізм формування резерву працівників для роботи на окупованих територіях. Про це йдеться у публікації Telegram-каналу Мінреінтеграції.

Зокрема, Кабмін підтримав постанову “Про реалізацію експериментального проєкту щодо створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України”.

Документ розроблено Мінреінтеграцією спільно з Національним агентством з питань державної служби (НАДС) та Представництвом Президента України в АР Крим. Це дозволить забезпечити кадрами військові адміністрації та інші державні органи ДОП.

Особи, які бажають працювати на деокупованих територіях, заповнюватимуть електронну анкету. Далі НАДС розглядатиме заповнені анкети та перевірятиме професійну підготовку кандидатів.

Пріоритетне право на призначення на посади матимуть такі громадяни:

ветерани війни;
внутрішньо переміщені особи;
особи, які раніше обіймали ці посади;
особи, які мають досвід роботи з реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Крім того, проводитиметься професійне навчання осіб, зарахованих до резерву.

Такий принцип формування резерву відновлення дозволить у найкоротші терміни після звільнення відновити роботу державних органів на окупованих територіях та забезпечити їхню прискорену реінтеграцію.

Ухвалений депутатами законопроєкт №8399 забезпечує фінансування для новостворених Мінвідновлення та Державного агентства відновлення

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №8399 щодо збільшення видатків Державного бюджету на 5,5 млрд грн – це перші зміни до держбюджету-2023. Про це повідомила у Facebook народний депутат, голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа.

За її словами, закон забезпечує фінансування для новостворених Мінвідновлення та Державного агентства відновлення. Також він передає Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (52,5 млрд) до Мінвідновлення.

Підласа додала, що до другого читання депутати додали кілька змін:

Передбачили можливість компенсації (страховку) для власників морських суден та суден, які ходять у внутрішніх водах у разі, якщо вони отримують пошкодження чи будуть знищені Росією. Загальний обсяг компенсацій – до 20 млрд грн в цьому році (до прикладу, середня вартість суден, які заходили в Одеські порти в рамках «зернової угоди» – 13 млн доларів). Джерелом виплат Кабміну дозволяється використовувати Дорожній фонд.Звісно, ми сподіваємось, що ці страхові випадки не настануть, але така норма – можливість мінімізувати ризики припинення аграрного експорту, у разі якщо Росія почне саботувати домовленості «зернового коридору». Крім того, очікується, що гарантія грошової компенсації знизить вартість перевезення не тільки в «зерновому коридорі», але і на Дунаї.
Додали ще одне джерело наповнення Фонду ліквідації – продаж активів російських олігархів по закону «Про санкції».
Зробили взаємозалік для Пенсійного фонду (1,8 млрд грн). Вони повертають гроші, які були виділені в ковід на поворотній основі для Фонду соцстраху (нині приєднаний до ПФУ), і ми їх одразу розподіляємо на пенсії. Розблоковує ці кошти для виплати пенсій.
Нові напрями використання Фонду ліквідації: будівництво житла для тих, хто втратив житло, і компенсації за знищене житло, а також можливість відновлення об’єктів військової інфраструктури.
Також зал підтримав правку Ярослава Железняка про те що у виняткових випадках кошти Фонду ліквідації можуть використовувати на потреби оборони.

Нагадаємо, із початку війни у середньому за рік зарплата українців збільшилася на 3%, порівняно із 2021.

Крім того, у березні пенсія може вирости на 18-20%. На пенсію розміром понад 4 000 гривень можуть претендувати учасники бойових дій.

У Державному бюджеті на 2023 рік закладена середня зарплата на рівні 18,5 тис. грн, інфляція може сягнути 30%, середньорічний курс долара буде коливатися в районі 42 гривень. Про це повідомив Прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду, передає УНН.

Цитата

«Ситуація з бюджетом, макропрогнозом, відновленням економіки напряму залежить від ситуації на фронті. Ми рахували багато різних сценаріїв. Той проект бюджету, який ми подаємо до Верховної Ради — це консервативний середньо песимістичний розрахунок. Цього року ми живемо в ситуації, коли бюджет переглядається щомісяця залежно від першочергових потреб фінансування. Наступний рік, принаймні його початок, буде відбуватися за аналогічним сценарієм», – сказав Шмигаль.

Деталі

За його словами, разом із кожним проектом бюджету уряд також завжди ухвалює макроекономічний прогноз, на основі якого далі будується кошторис держави.

«Цей прогноз включає розмір ВВП та інфляції, середню зарплату, курс долара та інше. Цього року такий прогноз є консенсусом між Урядом, Національним банком України та міжнародними фінансовими організаціями. Залежно від того, як буде змінюватися ситуація на фронті, економіка у 2023 році може як впасти на 0,4%, так і зрости на 10 та більше відсотків. Так само й з іншими показниками», – пояснив Шмигаль.

Він підкреслив, що нинішній макропрогноз — це доволі консервативний сценарій, адже Україна має бути готова до будь-яких варіантів розвитку подій.

«Отже, в рамках цього макропрогнозу економіка наступного року зросте на 4,6% у реальному вираженні та на 37% у номінальному. Середня зарплата орієнтовно складе 18,5 тисяч гривень, інфляція може сягнути 30%, середньорічний курс долара буде коливатися в районі 42 гривень», – повідомив Шмигаль.

Він зазначив, що попри всі виклики та труднощі, українська економіка й фінансова система цьогоріч вистояли.
«Також у нас є повне розуміння, як ми завершимо рік з точки зору проведення всіх необхідних виплат», – сказав Шмигаль.
Прем‘єр-міністр зазначив, що проект бюджету, який сьогодні затвердили дає повне розуміння пріоритетів на наступний рік.
«Ми забезпечимо нашу армію, профінансуємо пенсії, зарплати медиків і вчителів, будемо підтримувати найбільш соціально вразливі категорії населення, продовжимо програми стимулювання економіки. Україна обов’язково переможе, і ми почнемо наймасштабнішу відбудову та трансформацію в Європі за останні 70 років», – розповів Прем‘єр-міністр.

Міністерство охорони здоров’я схвалило вакцину проти COVID-19 Sinovac, якою мають щеплювати українців, повідомляє Reuters із посиланням на МОЗ.

У відомстві про це поки що офіційно не сповіщають.

Виробник запевняє, що її ефективність складає 83,5%. Хоча попередні дані показували, що загальний рівень ефективності вакцини Sinovac нижче 60%, але вище 50%.

Українська фармацевтична компанія “Лекхім” – один з партнерів Sinovac – має угоду з виробником на поставку 5 мільйонів доз вакцини в Україну. З них 1,9 мільйона доз – за схемою держзакупівель.

У лютому “Лекхім” подала заявку в МОЗ на реєстрацію вакцини Sinovac.

Ціна за одну дозу препарату – 504 гривні.

Як працює вакцина
У вакцині Sinovac є вбиті вірусні частинки, які не можуть спричинити хворобу, але викликають реакцію імунітету.

Дозування: 2 ін’єкції з інтервалом в 2 тижні.

Точних даних про побічні ефекти від вакцини Sinovac наразі немає.