26 квітня в Крихівцях на околиці Івано-Франківська відбулася акція протесту під будинком проросійського пропагандиста, котрий втік у Москву, Михайла Шпіра. 

Її влаштували активісти місцевих ГО “Блекліст ІФ” та ГО ,,Народний Контроль Обєднаних Громад” (НКОГ). Кілька десятків людей приїхали до будинку Шпіра, та повісили на паркан плакати з інформацією про його антиукраїнську діяльність. Також присутні водії посигналили під його помешканнням, пише Галка

.

“Нині акція під будинком Михайла Шпіра – зрадника України і зрадника Івано-Франківська. Нехай не думають, що їх хтось тут підтримує, що хтось вболіває за росію. Це зрадники українського народу. І всім їм ганьба”, – прокоментував акцію голова ГО “НКОГ” Олександр Чепура.

Нагадаємо, ще в березні 2021 року СБУ повідомила про підозру проросійському пропагандисту з Франківська Михайлу Шпіру.

Він неодноразово виступав на телеканалі «россия 24», до якого на території України введено санкції, та на «News Front», який діє на тимчасово окупованих територіях ОРДЛО і пропагує ідеї сепаратизму. Призначені слідчими експертизи засвідчили, що пропагандист просуває систему поглядів, яка цілеспрямовано прищеплює аудиторії ідею неповноцінності України, необхідності її демонтажу. Він популяризує ідеї створити на її місці інші суб’єкти, а частину території приєднати до рф.

Фігурант публічно закликав до розправ над учасниками Революції Гідності та АТО/ООС і їхніми родинами. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну – підтримує дії агресора і очікує перемоги окупантів.

Шпір давно втік до росії, і перебуває в розшуку. А в Івано-Франківську над ним вже триває заочний суд. Йому повідомлено про підозру в:

• посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України;
• порушенні рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками;
• виготовленні, поширенні комуністичної, нацистської символіки та пропаганді комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Найближче засідання відбудеться 27 квітня.  До слова, це буде вже не перше судове засідання – активісти хотіли б, аби проросійський пропагандист швидше отримав вирок про свою вину перед Україною.

Віктора Медведчука впіймали. На фоні постійних новин про війну, ця інформація від СБУ значно підбадьорила українське суспільство. Кума путіна взяли на спробі втечі з Київщини – виглядав він жалюгідно. Тепер йому світить в’язниця – шансів його посадити стало значно більше. Та що це означає для його сподвижників?

Насамперед, соратникам-втікачам Медведчука слід бути більш настороженими – українські спецслужби таки можуть їх дістати. Їхній лідер – яскравий цьому приклад. Та й доказової бази на них – чимало. Як от на Михайла Шпіра, справа якого розглядається в суді. Що ми знаємо про нього?

Михайло Шпір родом з Івано-Франківська, де колись редагував журнал «Сноб» – маловідоме видання, якого вже давно не існує в природі. До 2014-го року Шпіра ніхто не знав. Та саме після Революції Гідності почалися його істеричні антиукраїнські випади. Шпір – умілий провокатор. Його замовник – Віктор Медведчук. До речі, Шпір намагався балотуватися від «ОПЗЖ» на минулих виборах, але безуспішно. Апогеєм впізнаваності Шпіра став момент, коли Медведчув створив свій медіахолдинг «Новини» – пул каналів «112», «ZiK» та «NewsOne». Там Шпіра позиціонували як «політичного експерта». Його головний меседж – Україна є державою, яка «не утвердилась». Він доносив, що українська мова – меншовартісна, мова «селюків та хуторян». Власне, цей меседж він доносив і на своїй сторінці у Фейсбук. Щоправда, у значно брутальнішій формі.

Або ж – висміює загибель українських солдатів.

Та для чого ці провокації? Очевидно – дестабілізація в українському суспільстві. Сіяння ненависті між українцями, намагання знецінити українську культуру та державність. Нині Шпіра, як і іншу агентурну мережу Медведчука, виводять на чисту воду.

Призначені слідчими експертизи засвідчили, що пропагандист просуває систему поглядів, яка цілеспрямовано прищеплює аудиторії ідею неповноцінності України, необхідності її демонтажу. Він популяризує ідеї створити на її місці інші суб’єкти, а частину території приєднати до рф.

Нині Шпір переховується в москві. І активно, у «своєму стилі», коментує російське вторгнення в Україну.

І це – мабуть найм’якіший його пост. Публікувати коментарі «експерта» про різанину в Бучі не будемо з етичних міркувань.

В ході судового процесу суспільство дізнається ще багато фактів, в тому числі, і про фінансування Шпіра.

Залишається лише одне питання – чи вистачить українським суддям духу винести справедливий вирок?

Уже кілька днів соцмережі обговорюють інцидент, який стався в Івано-Франківську у ніч з четверга на п’ятницю. Члени кількох націоналістичних організацій зустріли на вокзалі Руслана Коцабу – пропагандиста каналів Медведчука, «пацифіста», який не бачив російських військ на Донбасі, зате «бачив, як на Майдані стояли проплачені люди». Націоналісти його зустріли зеленкою та яйцями, він же погрожував написати заяву до поліції. Та зараз – не про це. А про те, як меседжі таких Коцаб нині програють в українському суспільстві.

Почнемо з персони самого Руслана. Він не завжди був апологетом «їхтамнетов», «міра ва всьом мірє» і так далі. Неймовірно, але ще в 2014-му році Коцаба активно підтримував Революцію Гідності, дякував українським воїнам та називав президента РФ Путіна, м’яко кажучи, не надто хорошими словами. Та вже за півроку війни все змінилося. Коцаба сподівався, що Революція гідності спрацює в його житті як соціальний ліфт, але дійсність його розчарувала. Навесні 2014 року він балотувався до Верховної Ради по мажоритарці, але оголосив, що знімається на користь кандидата від партії «УДАР» Володимира Чорноуса, назвавши участь у перегонах «журналістським експериментом». Оголосив запізно, тож у бюлетені прізвище Коцаби було — він набрав 1,17% голосів. У новій владі місця йому знов не знайшлося.

У червні Коцаба їде до Луганська, звідки закликає українських військових і «ополчення» стріляти одне в одного влучніше, аби не вбивати цивільних. Пізніше проводить «антивоєнний» телеміст із «громадськістю» окупованої частини Луганщини. Виступає на російських телеканалах нібито «на захист України», але насправді роблячи Росії та бойовикам усілякі реверанси. Їздить на ефіри до Москви.

Далі – заклик до зриву мобілізація, довга судова тяганина, понад рік у СІЗО. Закінчилося усе вступом до партії Рабіновича-Медведчука «За життя», та роботою на сьогодні заблокованому каналі NewsOne. Якщо вслухатися в те, що він говорив за ці роки, можна почути, що: «кримчани зробили правильний вибір» (овва, а як же «фашисти,  які напали на Україну»?); Майдан був змовою олігархів; війна на Донбасі — це українська агресія; Луганську й Донецьку народні республіки проголосили у відповідь на антитерористичну операцію; влада в Україні — фашистська; Україна не суб’єктна — всім керує Держдеп; українські військові — «камуфляжні муфлони, які навіть мови, крім матюків, ніякої не знають».

Та хто, крім правоохоронців та медіааналітиків, слухав «полум’яні виступи» Коцаби? Заглянемо на його Youtube-канал.

59 підписників – мабуть, у дітей-блогерів аудиторія більша. Ситуацію з Коцабою у Франківську висвітлював і не менш скандально відомий українофоб Михайло Шпір. Писав він про це у своєму телеграм-каналі. А там…

Ну що ж, дуже «успішний політтехнолог». І так у більшості людей з медіа-пулу Віктор Медведчука. Вони – маргінали. І не мають успіху серед українських глядачів та читачів. А це свідчить про те, що кремлівські наративи все більше і більше втрачають популярність серед українців.