До відкриття ринку землі залишається трохи більше чотирьох місяців. Один з напрямків, яким активно займаються різні держоргани останнім часом, — створення відкритих земельних реєстрів та онлайн-майданчиків, які дозволять кожному українцю бачити стан справ у земельній сфері.
Про це пише сайт «Сьогодні».

Другий важливий напрямок — зміни в законодавстві, які ще необхідно ухвалити.

Що змінить геопортал відкритих даних:

у лютому Мінагрополітики обіцяє презентувати громадськості геопортал відкритих даних;
вже сьогодні у відкритому доступі є Публічна кадастрова карта України, яку веде Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). На цій карті можна побачити, в чиїй власності перебуває та чи інша ділянка землі, і замовити в Держгеокадастрі більш детальну інформацію про ділянку, яка цікавить.
Експерти кажуть: в перспективі купувати ділянки можна буде тільки на аукціонах.

«Щодо придбання ділянок, що належать органам місцевого самоврядування, то ініціаторами продажу, найімовірніше, як і раніше будуть виступати місцеві ради чи об’єднані громади. Вони затверджують переліки вільних ділянок до продажу через аукціон. Відповідно, придбати у власність вільну земельну ділянку комунальної власності (без капітальних споруд на ній), наприклад, для забудови можна саме на таких аукціонах», — пояснює керівник адвокатського бюро Наталя Нечаєва.

Законопроєкт про земельні торги (№ 2195) планується ухвалити найближчим часом. Він передбачає, що торги будуть проводитися в єдиній електронній системі у формі електронного аукціону в режимі реального часу. Доступ до них зможе отримати будь-який громадянин України.

Під час реформування Держгеокадастру відбудеться реформа землевпорядної та містобудівної документації. Багато типів документів і багато процедур будуть скасовані, до того ж найближчим часом.

Зокрема, скасовуються:

дозвіл на розробку проєкту землеустрою для зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності;
державна експертиза землевпорядної документації;
попереднє узгодження матеріалів місця розташування об’єкта;
узгодження органів екології та органів охорони культурної спадщини;
спецдозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву;
Крім того, істотно спрощується процедура зміни цільового призначення земельних ділянок. А містобудівна документація стане одночасно й земельною документацією.