Звинувачений у державній зраді проросійський блогер Руслан Коцаба зміг виїхати з України на підставі того, що супроводжував свою матір з інвалідністю.

Про це свідчать надані Коцабою під час перетину кордону медичні документи, номери яких опинилися у розпорядження НГЛ, пише антикорупційне видання “Наші гроші“.

56-річний Руслан Коцаба перетнув український кордон зі Словаччиною ще 24 серпня минулого року через пункт пропуску у Малому Березному на Закарпатті. Нагадаємо, що українським чоловікам віком до 60 років на час дії воєнного стану заборонений виїзд з країни, проте є певні винятки – зокрема, і для тих, хто супроводжує людей з важкою формою інвалідності.

Раніше Держприкордонслужба у відповідь на запит «Суспільного» відмовилася повідомити, яким чином і коли Руслан Коцаба перетнув кордон, посилаючись на те, що це інформація з обмеженим доступом.

Зараз Коцаба перебуває у США за програмою «Єднання заради України», запровадженої для допомоги українським біженцям. Про це Коломийському міськрайонному суду, де розглядають справу Коцаби за звинуваченням у держзраді, повідомила його адвокатка Світлана Новицька. За її словами, американську візу Коцаба отримав у жовтні 2022 року і він має намір оформити статус політичного біженця. При цьому у США Руслан Коцаба продовжує поширювати проросійські наративи.

Прокурор Івано-Франківської обласної прокуратури Олексій Безрукий заявив НГЛ, що на наступному засіданні суду у Коломиї, обвинувачення клопотатиме про оголошення Руслана Коцаби у розшук і його арешт. «Раніше йому уже обирали запобіжний захід тримання під вартою, але апеляційний суд його скасував. Надалі обвинувачений з’являвся на засідання і не порушував встановлених правил, а тому підстав для обрання нового запобіжного заходу не було», – пояснив Олексій Безрукий.

Нагадаємо, Руслана Коцабу затримали у лютому 2015 року в Івано-Франківську через відеозвернення, у якому закликав бойкотувати мобілізацію. У 2016-му суд першої інстанції визнав його винним у перешкоджанні ЗСУ і присудив три з половиною роки позбавлення волі. Оскільки йому зарахували час проведений у СІЗО, то Коцаба мав провести провести у в’язниці рік. В подальшому вирок скасувала апеляція, натомість у 2017-му касаційний суд відправив справу на повторний розгляд.

Таким чином справа потрапила до Долинського районного суду на Івано-Франківщині, який повернув обвинувальний акт прокурору через брак доказів. Прокуратура оскаржила справу в апеляції й у 2019 році обвинувальний акт передали на розгляд Коломийському міськрайонному суду.

Блогер Руслан Коцаба, обвинувачений у перешкоджанні діяльності ЗСУ в особливий період, заперечує присутність російських військових і техніки на непідконтрольних уряду територіях східних областей України.

Про це він заявив журналістам у приміщенні Вищого спеціалізованого суду України, де у середу була зачитана ухвала ВССУ щодо скасування ухвали апеляційної інстанції про виправдання Коцаби, пише Фіртка з посиланням на Укрінформ.

“Ви повторює фейки ще трирічної давнини. Четвертий рік триває громадянська війна. Четвертий рік українські спецслужби – ні Головне управління розвідки, ні СБУ, ні прокуратура – не можуть надати жодного доказу військової присутності регулярної військової сили на Донбасі”, – заявив блогер, відповідаючи на питання, чи досі він вважає, що на окупованій частині Донбасу немає російських військовослужбовців та військової техніки.

При цьому сам Коцаба зазначив, що брав інтерв’ю на непідконтрольній уряду території “у росіян, які були добровольцями”.

Під приміщенням суду зібралися декілька десятків людей, як прибічників Коцаби, так і його опоненти, яких блогер назвав “нацистами”.

На засіданні ВССУ був зачитаний повний текст ухвали колегії судової палати у кримінальних справах від 1 червня. На думку колегії, висновок апеляційного суду про недоведеність винуватості Коцаби у вчиненні перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період є передчасним.

Колегія постановила касаційну скаргу прокурорів, які брали участь у судових засіданнях першої та другої інстанцій, задовольнити частково, ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2016 року щодо Руслана Коцаби скасувати та призначити повний розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Таке рішення було ухвалене через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Рішення про обрання запобіжного заходу Коцабі у ВССУ не розглядалося.

“Після суду Коцаби імпровізований проплачений ватний заповідник закидають монетами”, – повідомляє C14 news.

12 травня 2016 року Івано-Франківський міський суд визнав винним Руслана Коцабу у перешкоджанні діяльності ЗСУ в особливий період і призначив покарання у вигляді 3,5 років ув’язнення.

Руслан Коцаба дав переше інтерв’ю після 500 днів в СІЗО (відео)

Державної зради, в якій Коцабу звинувачувала прокуратура, суд у діях блогера не побачив, а його матеріали для російських ЗМІ розцінив як реалізацію права на свободу слова. Також суд скасував арешт на майно, яке було вилучено під час арешту Коцаби. Прокуратура просила для обвинуваченого 13 років ув’язнення.

Після вироку Івано-Франківського міського суду Коцаба та його обидва адвокати заявили про намір апелювати рішення міського суду. Блогер своєї вини не визнає.

22 червня суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Олександр Васильєв, якому випав розгляд справи блогера, подав заяву на самовідвід. Своє рішення він пояснив тим, що часто відвідує окуповану територію, де має близьких родичів, рухоме та нерухоме майно, а ці факти «відповідно як до національного законодавства, так і до європейського, можуть бути використані кожною зі сторін процесу як такі, що викликають сумнів у неупередженості судді». Тоді Апеляційний суд Івано-Франківської області взявся за розгляд заяви судді.

Раніше Коцаба оприлюднив звернення до Президента «Я відмовляюсь від мобілізації».

«Будь-якого дня, відкривши газету, ви знайдете розповідь про те, що когось десь ув’язнили, катували або стратили лише за те, що його думка виявилася неприйнятною для влади. […] Читач відчуває нудотне почуття безсилля. Тим часом, якщо відразу багатьох людей об’єднати в єдиний порив, можна багато чого досягти », – Петер Бененсон, засновник «Amnesty International»

Не так давно я зафрендив в Фейсбуці  дружину Руслана Коцаби – Уляну.

Час від часу я лайкю її пости, які мені подобаються, а вона час від часу – мої. Дуже дивне відчуття. У цьому моменті ти починаєш відчувати, як живе ця людина.Глухота проходить. 

Руслан Коцаба – івано-франківський журналіст, який виставив на Youtube ролик, де виступив проти мобілізації. Більше року він сидить в івано-франківській в’язниці. Весь цей час суд займається неймовірним фантастичним заняттям: слухає людей, свідків, які роздумують, чи могли слова Руслана Коцаби зірвати мобілізацію в області або країні? Від їх РОЗДУМІВ залежить, отримає Руслан Коцаба 15 років, або не отримає.

Свідки приходять до суду і роздумують, що могли подумати вони, чи інші люди, ЯКБИ раптом почули слова Руслана Коцаби. Таким чином суд збирає доказову базу за статтею «зрада батьківщини» (яка загрожує позбавленням волі до 15 років). Суддя не задає найпростіших питань: чи обов’язково було заходити на Ютюб Руслана Коцаби))), щоб потім не піти до військкомату. Чи можна сприймати слова Руслана Коцаби, як наказ не мобілізовуватись. Чи обов’язкові були до виконання слова Руслана Коцаби? Або це просто слова приватної особи в соцмережі. І якщо вони не обов’язкові до виконання, то в чому проблема? Чому ми рік слухаємо цих «свідків» в суді, здебільшого засліплених безглуздою ненавистю до Коцаби, і таким же безглуздим довірою до тих, хто їх щомиті обкрадає і посилає на смерть. Але це їх право – обманюватися. Питання в іншому: чому доля людини повинна залежати не від закону, а від ошуканих і «їх думок»? І це зовсім не окремий випадок, а проблема країни. Під таку ж злочинну роздачу не тільки Коцаба потрапив, але і люди абсолютно протилежних думок. А скільки їх ще буде … Тому що, коли так легко, так можливо – не по закону. Те це легко і можливо по відношенню до всіх …

Тут останнім часом багато що залежить не від закону, а від ошуканих громадян і «їх думок». У тому числі – життя людини. Чи зручно так жити?Тим, хто обманює – безумовно. Одна з найвідоміших правозахисних організацій в світі «Амнесті Інтернешнл», вперше за п’ять (!) Років заявила, що в Україні є в’язень совісті. І це – Руслан Коцаба.

Я переглянув цей ролик Коцаби. У нього там вид людини крокуючого в безодню. Людини, яка і хотіла би нічого не говорити, але не в силах стримати себе. Він знав, що з ним буде. Але не зміг … промовчати. Зрозуміло, що багатьом взагалі не зрозуміло це почуття, коли ти дієш на шкоду собі, на погибель собі. Знаю, що такого виду ніколи не буде у більшості журналістів, політиків етс, які говорять те, що хочуть від них почути. Які говорять для оплесків, голосів, а в підсумку – грошей.

Ну і добре. Ось хвилює інше питання. Свого часу був модним такий термін «івано-франківський феномен». Йшлося про якесь сузір’я письменників Івано-Франківська: Андрухович, Прохасько і менш відомі.

Прохасько, як людина за своєю природою добра спочатку злегка сполошився з приводу Коцаби і написав ось що:

«… Якісь ентузіасти подали запит на свого колеґу-журналіста до служби безпеки. Вимагаючи покарання за те, що він говорив. Розуміючи, що таке покарання вимірюється десятьма роками ув’язнення, усвідомлюючи, що службі безпеки в радість працювати саме з такими, не надто небезпечними фіґурантами.

Якийсь час тому всі проґресивні журналісти показово шкодували за убитими французькими карикатуристами, які у своїй свободі слова зайшли значно дальше. А тепер готові відректися від колеґи, який говорить про те, що знає – про проблемність Донбасу, про елементи громадянської війни, про недосконалість і потворність мобілізації, про своє небажання убивати…

І виявилося, що кращого способу полеміки, як вимагати розправи над незручним журналістом від спецслужби, яка спеціалізується на розправах, нема. Просто настукати…» кінець цитати.

Це написав Тарас Прохасько більше року тому.Більш ніж ясно написав … І надійно замовк. І я розумію, що більше не напише.

Всі мовчать. Всі ці «борці» за демократію і великі письменники. Знають точно, що не по закону сидить, не дурні. Але мовчать. Тому що Коцаба чужий для них: на думку, по погляду, призначена для кращого розуміння «як себе вести». А для “чужих” демократія закінчується, що у тих, що у цих. Так що там демократія, звичайне людське закінчується. Не знайшлося жодного «дурня» в цій тусовці феноменів. Який би … заступився. Жодного. Прохасько «зірвався». Але це пройшло.

Всі ці Андрухович і недоандруховічі, подандруховічі виявилися … мещаністей міщан.Вони настільки дріб’язкові, скупі, глухі, що шкодують для «чужого»: ковтка вільного повітря, неба без решітки, погляду його рідних дітей, яких він не може побачити. Ласкаво б це було десь … далеко і вони не знали деталей.Але ж це вдома у них відбувається. Знають точно, що без закону сидить. Ну а … чого він, такий … думають. Його захищати – некрасиво.«Непоправні іміджеві Втрати». А це тонка для письменника річ. …

І зовсім не відчувають почуття «нудотного безсилля» (дивіться епіграф). Як і мільйони інших менш відомих людей, таких же щасливих і щасливих, що не крокуючих в безодню. Як їм чомусь здається.

Джерело: versii.if.ua

ЇЇ профіль, з переліком інкримінованих злочинів, з’явився у базі даних центру “Миротворець”, який спеціалізується на фіксації фактів антиукраїнської діяльності.

Тетяна Монтян відома своїми антиукраїнськими висловлюваннями та вчинками. Вона надавала допомогу терористам, в т.ч. юридичну, повідомляє Кореспондент.

Брала участь в узгодженні з бойовиками інформаційних операцій проти України.

Неодноразово незаконно перетинала державний кордон України та закликала до припинення опору російській агресії.

На сьогодні Тетяна Монтян вільно продовжує свою діяльність на території України.

До слова, вона є захисноком одіозного франківського журналіста, якого звинувачують в держзраді.

Адвокат та правозахисник Тетяна Монтян на своїй сторніці опублікувала зверення Руслана Коцаби, який, наразі перебуває у СІЗО за звинуваченням у державній зраді.

Публікуємо текст звернення:

“Дякую всім за матеріальну і моральну підтримку, за вашу фінансову доброчинність для поїздок адвокату Тетяні Миколаївні та для потреб моєї сім’ї. Якби не ця всебічна підтримка, то сиділося би мені за цими 90-сантиметровими стінами значно сумніше

Незручно визнавати свою “пророчість” у власному прогнозі 10-місячної давності, коли я на першому судовому засіданні (після арешту) наголошував, що хоч є першим політв’язнем в демократично-європейській” Україні, проте за мною підуть наступні політарештанти…

Причому життя доказало, що арештовують не стільки за якісь конкретні політичні уподобання, а за бажання не коритися цій сатанинській владі, яка громадянську війну використовує як звичайний бізнес-інструмент у своїх олігархічних ігрищах.

Як активний учасник усіх політичних “двіжняків” та “революцій”, починаючи з 1988-го року (Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності і т.д.), змушений визнати, що наївно давав себе та свій довірливий ідеалізм використати спритним політичним ділкам, які уміло використовували накопичуваний у народі максималізм, анархізм та потяг до змін і реформ, – використовували у своіх блядських політсхемах.

Мушу визнати, хоч це і не надто приємно сивобородому 50-літньому “ветерану-революціонеру”, що замість того, аби із роззявленим ротом вислуховувати на майданах чергові побрехеньки чергових брехунів, краще би свою кипучу енергію та енергію однодумців спрямовував тоді, аби тих політаферистів зігнати з трибун та барикад, а самим завоювати владу в цій нещасній і занедбаній Україні.

Моє покоління, на жаль, просрало свій політичний шанс і тому опинилося на маргінезі матінки-історії… Тому звертаюся до всіх, хто мене знає і довіряє: не витрачайте, будь-ласка, ваші щирі устремління на те, щоби виясняти, хто є “ватником”, а хто “вишиватником”. Хутчіш ставайте “адекватниками”!

Бо наш справжній ворог – це тупа злодійська влада, яка будує тоталітаризм і деспотію у самісінькому центрі Європи! Цей ниций ворог користується нашим невіглаством, темнотою і непоінформованістю щодо захисту найелементарніших політичних і майнових прав.

Насамкінець передаю вітання такій самій жертві політпропаганди, як і я сам – Віті Заверусі. Бажаю віри в Перемогу та найшвидшого звільнення!“.

Нагадаємо, франківського блогера й активіста Руслана Коцабу звинуватили у державній зраді (частина 1 статті 111 та частини 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України).

Уночі 8 лютого стало відомо про затримання блогера на 36 годин до засідання суду. Рішенням Івано-Франківського міського суду блогера було арештовано.

Волонтери активно обговорюють допис адвоката Руслана Коцаби Тетяни Монтян у ЖЖ, в якому вона перед поїздкою в Івано-Франківськ, заїхала в «ДНР».

Окрім того, Монтян вкотре українську владу назвала «хунтою» і відзначила, що уже не дочекається, коли ж «хунтята» її заарештують.

Звернути увагу на адвоката представників СБУ закликала волонтер Дана Ярова на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Уважаемые серьезные мужчины. Может займетесь этим ээээ… персонажем… А то ходить запугивать волонтеров это круто, может займетесь делом? Как этот персонаж может спокойно ходить по Киеву?», – написала Дана Ярова, а в коментарях до посту додала, що під «серйозними чоловіками» розуміє власне працівників СБУ.

Нагадаємо, у понеділок, 6 квітня, о 15.30 в приміщені Івано-Франківського міського суду відбудеться підготовче засідання у кримінальному провадженні стосовно Руслана Коцаби.

джерело http://versii.if.ua/novunu/aktivisti-prosyat-rozibratis-iz-prihilnitseyu-separatistiv-advokatom-ruslana-kotsabi-tetyanoyu-montyan/