У російському місті Ярцево загинуло немовля після того, як мати викинула його з вікна восьмого поверху.

За даними Слідчого комітету РФ по Смоленській області, це трапилося 23 лютого, коли жінка запанікувала через пожежу.

“У квартирі, розташованій на 6 поверсі багатоповерхового житлового будинку в місті Ярцево, трапилася пожежа. Жінка, яка проживала на 8 поверсі будинку, побачивши займання і задимлення, запанікувала і викинула свою дитину 2018 року народження з вікна на попередньо розтягнуту очевидцями тканину під вікном. в результаті дитина отримала травми, і не дивлячись на надану медичну допомогу, померла в лікувальному закладі”,

– уточнюється в відомстві.

За даним фактом порушено кримінальну справу для з’ясування всіх обставин події. За даними СК РФ, на місці працювали криміналісти. Пожежники евакуювали мешканців будинку, а господар квартири, яка спалахнула, госпіталізований.

“У рамках розслідування кримінальної справи слідчим належить вивчити умови проживання малолітньої дитини, а також інші обставини, що призвели до трагедії. Розслідування кримінальної справи перебуває на контролі у в.о. керівника слідчого управління”, – підсумували в СК.

Торік прислужники кремлівської мафії приблизно раз на місяць заявляли, що економіка досягла “дна”, і скоро почнеться довгоочікуване відновлення. Проте ВВП падав УСІ чотири квартали. Судячи з обвалу цін на нафту нижче за позначку в 30 доларів за барель, “відскоку” доведеться чекати набагато довше.

До кінця січня ціни на нафту Brent знизилися до 27 доларів за барель. Слідом за ними продовжив падати рубль.

20 січня, коли курс долара становив близько 80 рублів, перший віце-прем’єр Ігор Шувалов порадив не звертати уваги на валютні котирування, відповідаючи на питання про необхідність валютних інтервенцій ЦБ. “Начебто все нормально. Які інтервенції? Треба менше дивитися на курси [валют]”, – сказав заступник голови банди.

У той же день глава ЦБ Ельвіра Набіулліна заявила, що ризиків для фінансової стабільності в росії зараз немає, тому інтервенції проводити не планується. За її словами, курс рубля близький до фундаментальних значень.

Настільки ж оптимістичними російські учасники доступу до “корита” були і протягом усього минулого року.

У березні 2015 року під час виступу в Держдумі Улюкаєв заявив, що ситуація на валютному ринку стабілізувалася. “Є об’єктивні можливості для деякого зміцнення рубля”, – зазначив він, додавши, що в учасників ринку зникли “девальваційні очікування”. До того моменту курс долара дійсно стабілізувався на рівні 61-62 рублів. Ціни на нафту Brent становили близько 60 доларів за барель.

Згодом рубль зміцнився ще більше: в кінці травня кілька днів офіційний курс долара тримався на рівні 49 рублів. Проте потім знову почалося ослаблення “дерев’яної” валюти росії, і з серпня вартість долара в країні вже не опускалася нижче 60 рублів. У другій половині грудня курс впевнено закріпився на позначці в 70 рублів. Ціни на нафту Brent впали нижче за позначку в 40 доларів.

“Є можливості забезпечити в поточному році інфляцію від 11 до 12 відсотків”, – заявляв Силуанов у березні на з’їзді Російського союзу промисловців і підприємців. За його словами, на той момент вже намітився перелом тенденції у зростанні цін.

На початку того ж місяця Росстат опублікував дані, згідно з якими ціни за період з березня 2014 по березень 2015 зросли на 23,3%, тобто інфляція виявилася майже в чотири рази вище, ніж за аналогічний період роком раніше.

Наприкінці грудня Силуанов заявив, що інфляція за підсумками 2015 року становитимуть понад 13%. Росстат 31 грудня попередньо оцінив інфляцію в 12,9%. За останні 15 років річне зростання цін перевищувало цей показник тільки тричі: в 2001 (18,8%), 2002 (15,06%) і 2008-му (13,28%) роках.

За підсумками першого кварталу ВВП скоротився на 1,9%, повідомив в середині травня Росстат. Динаміка виявилась кращою, ніж прогнозувало мінекономрозвитку (2,2%). “Постійне апелювання до кризи вже недоречно”, – відреагував Шувалов.

“За нашою оцінкою, у нас буде така траєкторія: перший, другий квартал – спад, далі вирівнювання, стабілізація і поліпшення вже до кінця року”, – додав віце-прем’єр, пославшись на “економічних експертів, з якими спілкується уряд”.

У другому кварталі ВВП впав вже на 4,6%, а в третьому – на 4,1%. Даних за четвертий квартал ще немає, але у вересні падіння склало 3,8% в річному вираженні. За підсумками року спад російської економіки складе 3,9%, прогнозує мінекономрозвитку.

У червні на Петербурзькому економічному форумі Путлер заявив, що країна “впевнено” проходить “смугу труднощів”. Владі вдалося не допустити зростання безробіття і зберегти контроль над інфляцій, запевнив він. Також він зазначив, що споживчий попит почав відновлюватися.

По іншому оцінював ситуацію головний економіст і заступник голови Зовнішекономбанку, колишній заступник голови мінекономрозвитку Андрій Клепач. У серпні Клепач заявив, що нинішній спад економіки пов’язаний в першу чергу зі зниженням попиту – головним чином, у роздрібній торгівлі.

Клепач відзначив, що скорочення споживчого попиту на цей раз виявилося сильнішим, ніж в попередні кризи: “Це дуже великий шок. Він важче, ніж те, з чим ми стикалися і в 1998 році і в 2009 році”. За його словами, попит почне відновлюватися тільки в 2016 році.

Це п’яте “дно”, виявлене міністром економічного розвитку за два роки. У січні 2014 року він заявив, що російська економіка пройшла “нижчу точку” у третьому кварталі 2013 року (втім, тоді Улюкаєв не знав про прийдешні санкціях і обвалі цін на нафту).

Через рік, вже після “чорного вівторка”, міністр знову повідомив, що намітилися ознаки стабілізації. “Схоже, що ми намацали, так би мовити, нижні межі тих ризиків, з якими зіткнулися в кінці минулого року”, – заявив Улюкаєв.

16 березня, як згадувалося вище, він повідомив про проходження “гострої зони”. 27 липня міністр відзвітував про спад ВВП за підсумками ІІ кварталу і зазначив, що “це, ймовірно, нижня точка”.

Багато російські високопосадовці бояться не говорити слово “криза”, а якщо і вживають його у своїй промові, то тільки по відношенню до минулих подій.

Думка Путлера про те, що російська економіка навчилася пристосовуватися до мінливих умов, у жовтні продовжив заступник міністра фінансів Максим Орєшкін. Він заявив, що “кризи як такої немає”, просто Росія перебуває в “нової реальності”. З нею, мабуть, доведеться жити і далі.

Тоді ж Орєшкін відзначив, що нова реальність вимагає “подальших структурних змін і подальшої адаптації на стороні бюджету”

Кризи в економіці немає, заявив в кінці жовтня Улюкаєв. Він уточнив, що “найнижча точка падіння” була пройдена в червні.

“У червні цього року ми досягли нижчої точки. Червень до липня [зростання ВВП] – нуль, липень до серпня – нуль, серпень до вересня – нуль, а вересень до серпня – 0,3%”, -заявив міністр.

Згодом стало відомо, що в жовтні по відношенню до вересня ВВП знову скоротився – на 0,1%.

Заява Ельвіри Набіулліної про те, що банківської кризи в росії немає, стало реакцією на слова глави Ощадбанку Германа Грефа. Керівник найбільшої російської фінорганізації заявив наприкінці листопада, що на банківському ринку спостерігається “масштабну кризу”.

“Ми бачимо нульовий прибуток банківського сектора, величезне формування резервів, ЦБ доводиться очищати банківський сектор від банків, які такими не є”, – зазначив Греф. За його словами, в цілому ситуація важка, але контрольована.

Глава Ощадбанку додав, що нинішня криза – затяжний за останні 20 років. Також він позитивно оцінив зусилля влади. “Якби держава не виділила трильйон рублів, то ситуація могла б бути значно драматичнішим”, – зазначав Греф.

Джерело – http://www.bbc.com/russian/business/2016/01/160120_russian_officials_crisis

“Рассєйських військових “ватніків” відправляють “на бойню” в Сирію не повідомивши їх про “відрядження” і не запитавши їх бажання. Контрактники, які не бажають їхати до Сирії, написали заяви про звільнення. “Пишіть-пишіть, все одно поїдете”, – повідомляє видання “Газета.ru”.

“Поки на руках у контрактників лише посвідчення про відрядження з 27 серпня по 25 вересня. «Тактичні навчання та супровід вантажів» – написано в графі «мета відрядження».

Солдати однієї з частин в Східному військовому окрузі РФ розповіли, що дізналися про відправку до Сирії постфактум, коли приїхали до Новоросійська, звідки йде перекидання на кораблях військової допомоги Москви Дамаску.

“У нас були розмови з нашим командуванням. Нам говорили, що в країні прибуття буде спекотно і що важливо пам’ятати про гігієну і ні в якому разі не робити ні кроку за територію військової частини, також пояснили, що робити і як себе вести в полоні і на допиті. Нам конкретно говорили, що там незвичний для нас клімат, змії, гадюки. Але куди конкретно відправлять, не говорили, посилаючись на секретні директиви Генерального штабу”, – сказали російські військовослужбовці.

За словами одного з солдатів, який дав інтерв’ю виданню, він думав, що їх відправлять в Донбас. “Думали, що на Донбас, а виявилося – в Сирію… досі наше командування відкрито не говорило, куди ми конкретно їдемо. У складі нашого полку є безліч рот і, як нам сказали, зібрали 20 кращих бійців. Але майже всі обурюються і не готові їхати до Сирії, інші двоє-троє в силу молодості і довірливості просто думали, що командування не пошле нас туди, а ми поїдемо в Крим або Осетію”, – зазначив він.

Представник Генштабу РФ відмовився уточнювати план відрядження, знову посилаючись на секретність. А помічник військового прокурора підкреслив, що навіть усний наказ особовий склад зобов’язаний виконувати.

Видання повідомляє, що скандал навколо “відмовників” змусила командування відкласти їх відправку до Сирії, яка була намічена на 17 вересня. У військовій частині тепер чекають офіційної військово-лікарської комісії, яку контрактники не проходили, а командир, так само як і рядовий склад, чекає офіційного наказу про відрядження.

За даними “Газети.Ru”, у військовій частині ходять чутки про те, що скоро в ній ФСБ встановить “глушилки”, щоб присікти витік інформації в зовнішній світ. Контрактники, які не бажають їхати до Сирії, написали заяви про звільнення. “Пишіть-пишіть, все одно поїдете”, – сказали їм у частині.

Джерело – http://www.gazeta.ru/politics/2015/09/16_a_7760297.shtml

Поховання військовослужбовців російської армії у Нижній Кринці Донецької області

У бойових діях на сході України беруть участь підрозділи російської армії – зокрема, ті, які в мирний час базуються на Далекому Сході Росії. Про це свідчать дані британського

Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень. За даними співробітника цього інституту Ігора Сутягіна, наразі на південному сході України перебувають від 9 до 12 тисяч російських військових.

І.Сутягін в інтерв’ю “Радіо Свобода”:

– Яка зараз ситуація на сході України? Чи є підстави стверджувати, що істотні підрозділи російських військ зараз знаходяться на чужій території?

– Станом на кінець лютого в південно-східних районах України перебувала досить значне угруповання російських військ. Оцінки НАТО навіть перевищують ті дані, які я отримав. Командувач американськими військами в Європі, генерал-лейтенант Бен Ходжес оцінив кількість російських військ, які безпосередньо знаходяться на території України, в 12 тисяч чоловік, ця заява зроблена 3 березня. Через два дні після нього виступав заступник генерального секретаря НАТО Олександр Вершбоу – і він називав схожі цифри. Мої оцінки показували, що до останнього тижня лютого на території України було близько 9000 російських військових, але з тих пір їх чисельність зросла на 1,5–2 тисячі осіб. Принаймні, інформація про те, що 1,5-2 тисячі осіб перетнули російсько-український кордон в останні десять днів, була.

– Чи правильно я розумію, що саме російські військові відіграють вирішальну роль у конфлікті на сході України? Якби їх не було, українська армія придушила б опір сепаратистів, як це, здається, ледь не сталося в серпні минулого року.

– Так, так вважати – правильно. У районі, скажімо, Дебальцева це було чітко помітно: підрозділи, сформовані з сепаратистів, відверто кажучи, використовувалися як «гарматне м’ясо», тому й виникло велике невдоволення і у керівництва так званої «ДНР», і у її рядових бійців. Це призводило і до конфліктів з російськими частинами, російськими військовослужбовцями. Воно й зрозуміло: ефективне використання сучасної бойової техніки «колишніми трактористами і шахтарями» все ж проблематичне.

– Чи є дані про те, як організована система командування військовою операцією на сході України, хто всім цим ділом керує? Які стосунки між військовим керівництвом самопроголошених республік і російськими командирами?

– Про військове керівництво самопроголошених республік я, чесно кажучи, нічого сказати не можу, тому що, як мені здається, такого просто немає. Ті люди, які фігурують на телеекранах в якості військового керівництва, по-моєму, просто зіц-голови, які виконують функції ширми. В інтернеті і взагалі у ЗМІ широко обговорюється фігура людини, вкрай схожої на генерал- лейтенанта Олександра Ленцова, заступника командувача сухопутними військами ЗС Росії, що з’являвся у роликах, виготовлених «сепарат-ТВ». Військовий керівник «республіки» поруч з ним виглядав, як підлеглий. Прослизала інформація про те, що і начальник штабу Південного військового округу присутній в районі операції; власне, він керує цією операцією. Бойові дії розвиваються в зоні відповідальності Південного оперативно-стратегічного командування, яким у разі війни повинен стати Південний військовий округ. Тому все логічно.

– Чи відомо, чим займаються військові з обох сторін після підписання нових мінських домовленостей про припинення вогню? Зміцнюють нинішню лінію розмежування паралельно з формальним відведенням важких озброєнь? Чи готують нові стратегічні удари?

– Із «російської сторони», безумовно, насамперед – спільно зміцнюють бойові можливості цих самих сепаратистських республік. По-друге, не виключено, що створюють передумови для наступу на Маріуполь. Це цілком укладається в стратегічну картину бойових дій, в загальному, досить прозору. Одна з цілей, яких намагається досягти Росія, – знищити Україну економічно. Для досягнення цієї мети захоплення Маріуполя – важливий етап. Взяти Маріуполь – значить відрізати Україну більш ніж від чверті виробленої в країні сталі. Це дуже важливе джерело валютних доходів для України. Говорити про те, що такий наступ планується, у мене немає підстав, тому що ми не знаємо, які реальні оперативні плани російського командування. Але передумови до того, щоб такий наступ міг бути успішним – якщо військово-політичне рішення буде ухвалене, – створюються.

– Наскільки з моменту початку кримської кризи виросла боєготовність української армії?

– Значно. Рік тому ця армія була не готова воювати насамперед морально, вона взагалі не була готова до ведення взагалі яких би то не було – не те що бойових, а взагалі яких би то не було дій. У тому числі тому, що навчання фактично не проводилися, близько 70 відсотків бюджету Міністерства оборони йшло просто на виплату зарплат. Закупівель нової техніки фактично не було, навчань щодо злагодження частин теж не було. З іншого боку, для української армії психологічно було дуже високим бар’єром – воювати проти росіян. Українське населення не зазнавало такої пропагандистської обробки, як військовослужбовці і взагалі населення в Росії, українці не були готові побачити в росіянах ворогів. Ось цей рубіж після перших місяців боїв було перейдено. Тепер українські військові дійсно бачать у росіянах ворогів, і це найважливіший етап у піднятті боєздатності української армії.

Джерело – http://www.radiosvoboda.org/content/article/26899095.html