Екологи нещодавно перевірили воду Дніпра, Дністра та Сіверського Дінця на вміст забруднювальних речовин. В ході цільового скринінгу у воді головних річок країни виявили залишки препаратів для лікування COVID-19.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на слова заступника міністра екології та природних ресурсів України Михайла Хорєва в інтерв’ю каналу “Дом”.

За словами Хорєва, у воді цих річок виявили велику кількість цинку, пестициди, метали, а також фармпрепарати. Водночас у воді майже не виявили ртуті.

“Ковідних препаратів дуже багато. Те, що входить саме до “ковідного” протоколу, саме ці речовини зараз у нас у воді. Ми це фіксуємо. Ми ж з вами вживаємо таблетки. Велика кількість людей лікується, і це все потрапляє туди”, – сказав він.

Хорєв також пояснив, як залишки препаратів для лікування COVID-19 та інших ліків потрапляють у річкову воду.

“Звідки беруться? Ми з вами вживаємо якісь таблетки, якісь уколи тощо, це все виводитися з організму й рано чи пізно потрапляє у водний об’єкт”, – зазначив заступник міністра.

Однак вміст COVID-препаратів у воді, як сказав Хорєв, не є особливістю України. Така ж ситуація зараз спостерігається і в річках Європи.

“Європейці чітко оцінюють: якщо фармпрепарати трапляються у воді – це значить, що погано, недостатньо працюють очисні споруди… У Європі є й хороші модернізовані очисні споруди, але є й старі”, – додав він.

Прикарпатців попереджають про підйом рівня води в річках.

Про це повідомляє Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області, пише Фіртка.

У зв’язку з потеплінням та сніготаненням в горах, впродовж 11 – 12 квітня на річках області очікується підйом рівнів води на 0,2 – 0,7 м, без негативних наслідків.

Як відомо, на Заході України починаючи з суботи температура росла: нічна в суботу +2 °С, у неділю +5 °С, в понеділок +6 °С; денна: в суботу до +13 °С, у неділю та понеділок до +20 °С. У вихідні переважно сонячно, без опадів, але вже в понеділок на небі з’явиться невелика хмарність.

Через безсніжну зиму та тривалу відсутність опадів в Україні катастрофічно міліють водойми. До критичної позначки вже наближається одне з найзнаменитіших озер на Волині – Світязь, а в одній із найбільших річок України – Десні – рівень води впав до історичного мінімуму.

Чи існує загроза повного зникнення частини водойм в Україні – дізнавався OBOZREVATEL.

Водойми міліють
Нещодавно в мережі з’явилися приголомшливі фото й відео найглибшого озера в Україні Світязь, на яких видно, що вода відійшла від звичних берегів на десятки метрів.

Науковий співробітник Шацького національного природного парку Петро Юрчук повідомляє, що зараз рівень води в озері на 20 см нижчий за нормальний і на 60 см нижчий, ніж має бути навесні.

Мінімальні опади та відсутність снігу призвели до того, що водойма вже з весни вкрилася піщаними косами. Фахівці прогнозують, що водна частина туристичної перлини Волині зменшиться щонайменше на 300 гектарів.

Складна ситуація і з рівнем води в Десні в районі Чернігова, що зараз становить 145 см над “0” поста. Це є мінімальним показником за всю історію спостережень, повідомив голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко.

Завдяки недавнім опадам рівень води збільшився всього на 1 см, а в разі сприятливої погоди може вирости ще на 3-4 см. Але цього однаково катастрофічно мало, оскільки нормальним для цього періоду є показник 680 см, адже зазвичай в цей час настає пік весняних паводків.

За попереднім прогнозом, якщо кількість опадів не збільшиться, то в разі несприятливих умов влітку рівень води знизиться до 50-70 см над “0” поста. За більш сприятливих – коливатиметься від 120 до 150 см.

На щастя, поки ризиків для постачання населенню питної води немає, але через її нестачу постраждати можуть аграрії.

Під загрозою посухи південні регіони України
Підвищення середньорічної температури та зменшення кількості опадів – ці два фактори впливають як на обміління озер, так і на падіння ґрунтових вод, стверджують екологи.

“Під загрозою зникнення замкнуті системи: болота, озера й малі річки, де приплив води незначний. Для великих річок ситуація не настільки критична, тому що обміління Десни та Дніпра спричинене саме аномально теплою зимою. Але це аномалія, яка, найімовірніше, не відбуватиметься з року в рік. За останні десятиліття ми могли спостерігати подібні гойдалки з дуже теплими або навпаки дуже холодними зимами”, – розповів у коментарі OBOZREVATEL еколог Олександр Соколенко.

Якщо умови останньої зими не повторяться, можна спрогнозувати, що в наступні роки рівень води в річках буде вищий, ніж зараз. Але навіть в такому разі складається загрозлива для багатьох сфер ситуація.

“Це спричинює дуже багато наслідків, зокрема масове висихання дерев, особливо хвойних. Сотні тисяч гектарів лісів у нас фактично перебувають у пригніченому стані. Це удар по сільському господарству, оскільки відчувається нестача вологи в ґрунтах, що впливає на вегетацію рослин і урожай. Це і проблеми з питною водою, які можуть з’явитися в низці регіонів, тому що в колодязях води не буде”, – попередив Соколенко.
У зону ризику особливо потрапляють південні області. Якщо погода виявиться посушливою, є ймовірність введення обмеження на постачання питної води для населення.

“Проблеми поглиблюються з просуванням на південь, там ці процеси відчутніші. Південна Україна – перший кандидат для таких обмежень. Звісно, якщо синоптична ситуація кардинально зміниться і підуть постійні дощі, цей ризик зменшиться. Але якщо погода буде посушливою, то це стане неминучим”, – заявив еколог.

Трьох дітей з Києва, які застрягли на острівці посеред річки Прут на Прикарпатті, врятували напередодні рятувальники. Про це УНН повідомляє з посиланням на прес-службу управління ДСНС в Івано-Франківській області.

“7 липня о 17:03 рятувальники Державного пожежно-рятувального поста селища Делятин виїжджали для надання допомоги трьом дітям (2009 р.н.; 2008 р.н. та 2007 р.н., всі жителі міста Київ), які через підняття рівня води в річці Прут не могли самостійно покинути острівець посеред річки”, – вказали у відомстві.

Працівники пожежно-рятувальної служби за допомогою рятувального жилета та “кінця Александрова” переправили дітей через водну перешкоду. Стан дітей задовільний, додали у ДСНС.

Протягом ночі та ранку 1 травня, на Прикарпатті пройшли сильні та дуже сильні дощі. Через це в ріках сильно піднялася вода.

Зокрема, за повідомленнями рятувальників, найбільші руйнування негода спричинила у Снятинському, Верховинському, Надвірнянському, Калуському та Коломийському районах.

Наприклад у селі Битків Надвірнянського району велика вода підмила і пошкодила міст. Також прикарпатці викладали в мережу світлини і відео як підтопило вулиці та городи. На Верховинщині сильні зливи спричинили кілька зсувів грунтів.

Як повідомили Бліц-Інфо в Дністровському БУВР, водозахисні дамби на ріках області забезпечили захист населених пунктів від затоплень. Втім повторних пошкоджень зазнали дамби на річці Прут в селі Борщів на Снятинщині та в селах Підлісся і Березівка Тисменицького району на Бистриці Надвірнянській. Через це підтопило шість будинків та присадибних ділянок.

Слід зазначити, наразі рівень води дещо стабілізується. Однак, за прогнозами синоптиків, на початку наступного тижня знову можливе погіршення погодних умов у вигляді проливних дощів.

Управління з питань цивільного захисту Івано-Франківської обласної держадміністрації оголосило штормове попередження на вівторок, 27 березня.

У зв`язку із очікуваними дощами та сніготаненням 28-30 березня на ріках басейну Дністра очікується підйом рівнів води на 0,2-1 м над рівнями 27 березня станом на 08.00, повідомляє WestNews.

У Космацькій об’єднаній територіальній громаді оштрафували трьох селян за викидання сміття у прибережній зоні річки Пістинька.

Адміністративні протоколи, складені інспектором екологічного нагляду, розглянули на засіданні адміністративної комісії сільської ради ОТГ 1 серпня, передає WestNews з посиланням на «Наш Космач».

Двох селян оштрафували на 340 гривень, ще одного – на 510 гривень.

Ближче до осені екологічна інспекція при виконкомі Космацької сільської ради планує проводити перевірки на зливання каналізаційних відходів у русла річок та потічків. Виявлені порушники змушені будуть сплати штраф у розмірі 1340 гривень, запевнили у сільраді.

Борщівник Сосновського – отруйна рослина, що загрожує прикарпатцям вже не перший рік.

Зокрема, на березі річки Бистриці Солотвинської, де відпочиває чимало франківців, журналісти знайшли не одну небезпечну рослину.

Відео: TV Karpaty

На річках басейну Прута очікується продовження підйомів рівнів води на 0.2-1.4 м над перед паводковим.

Про це повідомляє WestNews із посиланням на Управління з питань цивільного захисту Івано-Франківської облдержадміністрації.

В басейні Дністра 5-7 лютого продовження підйомів рівнів води на 0.3-1.4 м над перед паводковим, особливо на річці Дністер.

Подальше послаблення льодового покриву, його руйнування, льодохід, при заторах додатковий підйом на 0.5-1.5 м.

У  той же час, 4 лютого поступило повідомлення від начальника  Долинського РВ УДСНС про те, що в селі Княжолука на річці Свіча на водозаборі місцевого водоканалу спостерігається накопичення криги (затор).

На місце виїжджали перший заступник голови Долинської РДА та керівник водоканалу. Загрози гідротехнічним спорудам на даний час немає, підтоплень не спостерігається.

Через масову вирубку лісів більшість з рік міліє або ж взагалі висихає. В інших вода забруднена відходами стає неприйнятною для використання. Так природа реагує на людське втручання.

Про екологічні проблеми з водоймами у Західній Україні та як їм зарадити розповідають місцеві жителі, активісти та народний депутат від партії «ВОЛЯ» Юрій Дерев’янко

в сюжеті телеканалу «Рада».

Через масову вирубку лісів мальовничі гори можуть стати не лише лисими, а й безводними.

«Будемо боротись щоб наш ліс не нищили, тому що в нас вже нема рік, води, студні і колодязі  повисихали. Якщо вже в Карпатах не буде води то де вона буде? – кажуть жителі села Лопушани Львівської області. – То буде біда і для бідного і для багатого. Бо і за гроші не купить чистої води, а без неї життя немає».

Гірські ріки перебувають у стані хронічного захворювання. Водні басейни Прикарпаття страждають від постійного забруднення. Від інтенсивної забудови прируслових долин насамперед страждають ріки. Безліч приватних садиб, санаторіїв, готелів зливають свої відходи прямо в річку. Вона перетворюється на каналізаційні стоки.

«Це питання ми піднімаєм вже шість років. Ми отримали близько трьох мішків відповідей чиновників, але вирішення питання на нулю» – каже житель селища Ворохта Петро Кермощук.

Інфільтратами та отруйними речовинами річки забруднюються і через несанкціоновані стихійні звалища. Береги карпатських рік вкриваються тоннами твердих побутових відходів. Вони стікають у води, і вже за кілька років, за прогнозами екологів, річки можуть перетворитися на плавучі звалища.

Така ситуація є зокрема у Косівському районі на річці Пістинька, яка впадає в Прут. Якщо рівень води підніметься на 10 метрів, що може статись після танення снігу чи сильних дощів, то весь бруд по річці попливе вниз. Через забруднення вмиратиме не лише річка, а й все живе що її населяє, наприклад карпатська форель, що мешкає вийнятково в гірських ріках.

Про страшну екологічну загрозу відкрито заявляють лише активісти. Місцеві чиновники про проблему говорити не хочуть. Через відсутність сміттєвих баків, машин для вивозу відходів та полігонів горе-господарі готові нищити власну природу. До полігонів, що розташовані за 50-100 км від населених пунктів доїжджають одиниці.

«Немає куди відвозити сміття. І це проблема не місцевих депутатів, голів, ця проблема ховається набагто вище. Треба на цій території знайти місце для полігону або сміттєпереробного заводу» – зазначає депутат Косівської райради від партії «ВОЛЯ» Петро Іванишин.

Народний депутат від партії «ВОЛЯ» Юрій Дерев’янко переконаний, що цю проблему треба вирішувати комплексно, а не перекладати її на місця.

«Кошти які сьогодні збирає держава з виробників упаковок, а це великі кошти, повинні йти на спорудження сміттєпереробних заводів, полігонів, так само як і кошти, які передбачені екологічною програмою – зазначив Юрій Дерев’янко. – Тому з одного боку має бути дисципліна і екологічна культура, з іншого боку ми повинні мати повноцінну інфраструктуру для роздільного збору сміття і його переробки».