З життя пішов режисер фільму “Москва сльозам не вірить” Володимир Меньшов. Йому йшов 82-й рік.

Звістки про смерть відомого радянського і російського кінорежисера Володимира Меньшова повідомила його сім’я спільно з “Мосфільмом”. В офіційному повідомленні йдеться, що актор, продюсер і член правління “Мосфільму” помер через наслідки Covid-19. Відомо, що артист боровся з двосторонньою пневмонією і знаходився на третій стадії дихальної недостатності.

“Кіноконцерн” Мосфільм” і сім’я Володимира Меньшова з сумом повідомляють, що сьогодні Володимир Валентинович пішов з життя. Видатний радянський і російський кінорежисер, актор, сценарист, продюсер, член правління “Мосфільму” помер від наслідків коронавірусної інфекції на 82-му році”, – йдеться в заяві.

22 червня Володимир Меньшов був госпіталізований в московську лікарню, оскільки показник сатурації був дуже низьким – всього 89. Лікарів викликали рідні режисера.

Варто відзначити, що фільм Володимира Меньшова “Москва сльозам не вірить” був номінований на американську кінематографічну премію “Оскар” в номінації “Кращий фільм іноземною мовою”.

На 64 році життя відійшов у вічність український режисер і продюсер Сергій Проскурня. Про це написав ексміністр культури Євген Нищук у Facebook, передає УНН.

“Це був не просто режисер, видатний культурний діяч, філософ. Я його називав наш Драматург.. Важко осягнути масштаби подій, яких торкалось його серце та креатив. Мій великий друг”, – написав Євген Нищук. Він не вказав причину смерті режисера.

Сергій Проскурня народився 1957 року у Львові. Він український театральний режисер, продюсер, лауреат премії Національної спілки театральних діячів України “Експеримент”. З грудня 2007 року входив до команди міністра культури і туризму України Василя Вовкуна, згодом став радником міністра на громадських засадах. Був художнім керівником Одеського театру опери та балету.

З 2009 до 2015 року працював головним режисером Черкаського драмтеатру. У 2013-2014 роках зняв кінопроект “Наш Шевченко” (частину сюжетів знімав на Євромайдані). Розробив концепцію виставки “Шевченкоманія” у “Мистецькому арсеналі”.

9 березня 2014 з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка вийшов фільм Сергія Проскурні “Тарас Шевченко. Ідентифікація”.

У Росії у вівторок, 17 листопада, помер знаменитий режисер, народний артист України Роман Віктюк. Йому було 84 роки.

За кілька тижнів до смерті Віктюк був госпіталізований з коронавірусом. Про це повідомили в дирекції московського Театру Романа Віктюка, пише ТАСС.

“Роман Григорович помер у лікарні, це трапилося сьогодні”, – сказало джерело. Час і місце прощання будуть відомі пізніше.

27 жовтня стало відомо, що Роман Віктюк був госпіталізований із коронавірусом. Пізніше з’ясувалося, що причиною смерті став інсульт.

Час і місце прощання з режисером поки невідомі. Представники театру заявили, що можливо, Віктюка поховають у його рідному місті – у Львові.

У Міністерстві культури України висловили співчуття рідним, близьким і шанувальникам таланту Віктюка.

Віктюк народився 1936 року у Львові. З 1970-х років ставив спектаклі в різних театрах Москви: “Царську охоту” в Театрі ім. Моссовета, “Чоловік і дружина знімуть кімнату” і “Татуйовану троянду” – у МХАТі. У 1988 році на сцені театру “Сатирикон” поставив свій найзнаменитіший спектакль “Служниці”, в якому всі ролі грали чоловіки. А через три роки спектаклем “М. Баттерфляй” відкрив Театр Романа Віктюка.

На рахунку режисера понад 250 вистав, створених у театрах Росії, України, Литви, Латвії, Італії, США, Фінляндії та інших країн.

Увечері, 4 червня, на хуторі Обирок Борзнянського району Чернігівської області виявили тіло відомого режисера, продюсера, мандрівника і письменника Леоніда Кантера, передає Корупція.Інфо

Повідомляється, що він наклав на себе руки, застрелившись.

На сторінці чернігівської поліції у Facebook повідомляється, що на місце події негайно виїхала слідчо-оперативна група поліції, яка виявила труп чоловіка з наскрізним вогнепальним поранення в щелепу.

“Поруч з тілом правоохоронці виявили зброю. Інформація про подію внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження і перевіряються всі обставини події”, – йдеться у повідомленні поліції.

Друг Кантера Олександр Чуб на своїй сторінці в Facebook написав, що загиблий залишив передсмертну записку.

“На жаль, те, що Леонід Кантер покінчив життя самогубством – правда. Він залишив листа рідним. Підозрюю, що це був його свідомий вибір“, – написав Чуб.

У свою чергу лідер руху “С14” Євген Карась зазначив, що близькі друзі Леоніда підтвердили, що у Кантера були серйозні сімейні проблеми, за якими він міг піти на такий крок.

“Сподіваюся, що ця загибель буде детально розслідувана. Оскільки Кантер вніс дуже вагомий внесок в боротьбу з російською пропагандою і у нього було багато ворогів. Крім того, боровся з місцевою мафією, яка вирубала ліси. Тому могли бути різні складні версії вбивства. Поки все виглядає як самогубство”, – додав він.

Серед найвідоміших кіноробіт режисера фільм про кіборгів донецького аеропорту “Добровольці Божої чоти” і фільм, який незабаром вийде в прокат про загиблого на Донбасі добровольця, оперного співака Василя СлІпака з позивним “Міф”.

Водій не впорався з керуванням.

У суботу, 3 лютого, в Івано-Франківській області сталася моторошна дорожньо-транспортна пригода.

Як повідомляє прес-служба Нацполіціі, смертельна аварія сталася в селищі Підпечери на Тисменицькій трасі. Водій, мешканка Тисмениці, яка була за кермом автомобіля Toyota Corolla, не впоралася з керуванням, виїхала на смугу зустрічного руху, де в цей момент їхала вантажівка МАN.

Загиблими виявилися відомий в Полтавській області та Україні звукорежисер телевізійного каналу “Лтава” Петро Петрович Сливка і його дружина Олена. Під час зіткнення вони знаходилися на пасажирському сидінні.

Дія розгортатиметься на початку 1970-х – в середині 1980-х років.

Режисер Мішель Мак-Ларен, відома своєю роботою над телепроектами “Гра престолів”, “Секретні матеріали”, “Пуститися берега” і “Ходячі мерці”, зніме серіал про легалізацію і зростання порноіндустрії в Нью-Йорку, повідомляє The Deadline. У проекті будуть залучені Меггі Джилленхол і Джеймс Франко. Джилленхол виступить також продюсером серіалу.

Дія розгортатиметься на початку 1970-х – в середині 1980-х років. Серіал покаже глядачеві непростий світ, що існував на Манхеттені до широкого поширення ВІЛ та насильства, пов’язаного з наркотиками.

Джилленхол втілить на екрані повію Айлін Меррелл на прізвисько Цукерочка.

Драма була написана творцем серіалу “Прослушка” Девідом Саймоном. Зйомки, як очікується, розпочнуться в жовтні в Нью-Йорку.

Названо найкращі серіали всіх часів

Меггі Джилленхол – сестра актора Джейка Джилленхола. Здобула популярність завдяки ролям у фільмах “Донні Дарко”, “Секретарка”, “Посмішка Мони Лізи”, “Шляхетна жінка”, лауреат премії “Золотий глобус”, номінантка на “Оскар”.

Раніше повідомлялося про те, що серіал “Гра престолів” виграв головну премію “Еммі”.

Деяким проектам вистачить виділених грошей на завершення кіновиробництва. 

Держкіно продовжує розраховуватися з боргами і фінансувати зйомки нових фільмів, повідомила прес-служба відомства. Станом на 24 квітня з початку року виробникам перерахували близько 14 мільйонів 333 тисячі гривень, за рахунок чого режисери зможуть продовжити роботу над замороженими проектами.

Зокрема, гроші виділили на п’ять фільмів, серед яких Моя бабуся Фані Каплан (3 млн 194 тис гривень), До біса! (3 млн 295 тис гривень) і Гніздо горлиці (2 млн 622 тис гривень). Трохи менше отримали виробники фільму Тепер я буду любити тебе (близько 2 млн гривень), а Атракціон – 41,6 тисяч гривень. При цьому у відомстві сподіваються, що до кінця року відбудуться нові прем’єри українських фільмів.

“Завдяки виділеним грошам ми зараз починаємо відновлювати зйомки, припинені через відсутність фінансування, – розповіла Корреспондент.net режисер історичного фільму Моя бабуся Фанні Каплан Олена Дем’яненко. – Відновлюємо зв’язку з тими, хто був задіяний у проекті, готуємося замовляти декорації і шити костюми , і вже в середині липня плануємо закінчити зйомки”.

Згідно з угодою, Держкіно має профінансувати половину бюджету фільму, загальна сума якого – близько 22 мільйонів гривень.

“Все виробництво зараз в однаково складній ситуації, оскільки більшість прив’язували бюджет перед зйомками до курсу долара по 8 гривень, – зазначила Дем’яненко. – При цьому техніка та витратні матеріали дуже дорогі, наприклад, одна зі спеціальних ламп коштує близько $2 тисяч”.

За словами фахівця, середній бюджет українського фільму для прокату становить не менше 1 мільйона доларів. Приміром, на зйомки Поводиря витратили $2 мільйони, а на Незламну – $5 мільйонів. Дешевше обійшлися зйомки хіба що Тіней незабутих предків – 877 тисяч доларів. Якщо ж мова йде про зйомки для інтернету, то витрати копійчані, зазначила Дем’яненко.

14 квітня Держкіно виділило ще частину грошей на виробництво фільмів, при цьому деякі отримали близько 200-300 тисяч гривень (Професіонали і Будинок з басейном). Це невеликі гроші, але краще, ніж нічого, кажуть фахівці.

“Якщо в проекті багато візуальних ефектів або є батальні сцени, то така сума може становити невелику частину бюджету. Все залежить від того, наскільки проект витратний”, – сказав Корреспондент.net гендиректор кінодистриб’юторської компанії Kinolife Ілля Свідлер. – В цілому ж український кінематограф врятує тільки спільне виробництво з іншими країнами і, звичайно ж, “молода кров”.

Тим не менш, ситуація зі зйомками в Україні не катастрофічна. Приміром, у березні в прокат вийшли три українські проекти – Смертельно живий, Лореля і Незламна, зазначив керівник компанії. Крім того, в процесі виробництва і підготовки до релізу знаходяться Толока, Максим Оса, Тев’є-Молочник і Моя бабуся Фанні Каплан. Також поки що припинене виробництво таких фільмів, як Урсус, Казка старого мельника і Окупація.

За словами Дем’яненка, український кінематограф почали реанімувати близько 4 років тому, а до цього фільми в країні не знімали протягом 20 років. При цьому за останні роки вітчизняні режисери зробили якісний і кількісний ривок – вийшли нові фільми і дебюти.

“Роботи українців стали отримувати нагороди на зарубіжних фестивалях, наприклад, фільм Люксембург виграв грант від Норвезької південної кінофундації (близько 59 тисяч євро), – сказала режисер. – На наш кінематограф звернули увагу інші країни. Процес запущений”.

Крім того, за її словами, невипадково, що зараз з’явилося багато документальних фільмів, які можна побачити на різних фестивалях. “Це актуально, затребувано суспільством, оскільки люди хочуть розібратися, що відбувається поза ТБ, – сказала режисер. – Також будуть затребувані комедії та розважальні жанри, оскільки художнє осмислення вимагає якоїсь дистанції. Адже і в час Другої світової війни в тилу знімали фільми і про звичайне життя, і про перемогу. Люди хочуть повернутися в мирне життя і відволіктися хоча б на ті дві години, поки йде кіно”.

Як повідомляв Корреспондент.net, військова драма україно-російського виробництва Незламна отримала приз Пекінського міжнародного кінофестивалю Tiantan.

На краудфандинговій платформі Indiegogo триває збирання коштів на документальний фільм “Звільнити Олега Сенцова”.

Фільм буде присвячено розслідуванню обставин кримінальної справи кримського режисера Олега Сенцова, якого арештувала ФСБ Росії за підозрою в тероризмі. Над створенням фільму працюють режисери Аскольд Куров (“Зима, йди”, “Ленінленд”, “Діти 404”) та Андрій Литвиненко (“Євромайдан. Чорновий монтаж”), продюсери – Ольга Журженко, Марія Гаврилова та Максим Туула.

На сайті Indiegogo.com творці фільму пишуть: “Вивчаючи деталі цього дивного політичного процесу, з приватного розслідування фільм перетворюється на історію, яку міг би сьогодні написати Франц Кафка – страшну й безглузду історію протистояння людини і бездушної державної машини, в колеса якої Олег Сенцов потрапив, схоже, випадково”.

Фільм планують закінчити восени 2015 року

Висхідною точкою сюжету має стати арешт Сенцова у травні 2014 року. “Накидавши його портрет за допомогою інтерв’ю, телерепортажів, архівних матеріалів і змалювавши обставини його арешту, знімальна група має намір провести власне розслідування”, – вказано в описі майбутнього фільму.

“Крок за кроком, деталь за деталлю ми додаватимемо штрихи до картини – через розмови зі свідками подій, судові хроніки, соціальні й політичні події в обох країнах”. Ініціатори планують додати до фільму інтерв’ю з європейськими кінематографістами, які висловили солідарність зі своїм українським колегою. Закінчити стрічку має “вирок суду” або, як зауважують ініціатори фільму, “в ідеалі – звільнення Олега”.

Знімальна група сподівається розпочати постпродакшн фільму в червні й закінчити роботу восени 2015 року. Усього потрібно зібрати 12,5 тисяч євро. Краудфандингова кампанія закінчується 19 травня.