Рік тому, 21 березня, нардепи нарешті відправили у відставку скандального очільника Міносвіти Сергія Шкарлета разом із його плагіаторським шлейфом. МОН отримало нового керівника, який приїхав просто з фронту – Оксена Лісового.

1
Я і моя молода команда
2
(Не)наступити на наукові граблі Шкарлета
3
Мовчання (не)золото
4
Не словом, а ділом
5
Що поки не по зубах МОН і Лісовому
6
Реформи на старт
7
Далі буде…
Науковець, освітянин та воїн Лісовий мав нарешті вдихнути нове життя в українську освіту та науку, яку паралельно з війною ледь не добив Шкарлет. Останній пробув у міністерському кріслі понад 2 роки, тож освітня спільнота з нетерпінням чекала на нового лідера та змінотворця.

Після того, як Оксен Лісовий змінив фронтові окопи на міністерське крісло, анонсовані зміни у сфері української освіти не забарилися. Як і скандали зі, здавалося б, майже ідеальним новим очільником МОН. Чого вдалося досягнути посадовцю разом із командою за рік своєї діяльності та чи дотримує він слова, читайте у матеріалі Освіти 24.

Я і моя молода команда
Після призначення Лісовий “позбувся” більшості заступників Шкарлета і почав формувати власне оточення у стінах МОН. Зокрема, переманив зі свого попереднього місця роботи – Малої академії наук – і подарував посаду першого заступника Євгенові Кудрявцю. Ще одним доволі молодим заступником став Дмитро Завгородній. Якщо ви можете хвилюватися через їхній молодий вік для цих посад (до ейджизму не вдаємося, лише висловлюємо припущення окремих українців), то їхні біографії розкажуть доволі багато. Однак крапки над “і” має розставити їхня діяльність у МОН.

(Не)наступити на наукові граблі Шкарлета
Не встиг Лісовий добре всістися у крісло міністра, як вже втрапив у скандал. Його, як і попередника, назвали “плагіатором”, адже у дисертації знайшли “копіпаст”. І хоча звинувачення пролунали від журналіста, якого звинувачують у держзраді, все ж історія набула розголосу. Лісовий віддав свою дисертацію на перевірку і заявив: у разі виявлення плагіату у його роботі зречеться наукового звання. Ба більше, повідомив, що формуватиме в Україні нову культуру доброчесності. Однак конкретні правила не озвучив. Згодом перевірку дисертації міністра призупинили, бо він відмовився від наукового ступеня. Цією стежкою пішов і очільник Освітнього комітету Ради Сергій Бабак. І на цьому публічні відмови від наукових привілеїв (які передбачають доплати) українських посадовців та науковців вичерпалися.

Мовчання (не)золото
Міністр не любить розкидатися словами – як і часто спілкуватися з пресою. Здебільшого це роблять його заступники. Однак Лісовий не боїться висловити свою позицію (здебільшого на своїх сторінках у соцмережах) щодо окремих наболілих тем в українській освіті чи відвертих і резонансних скандалів, які сколихнули суспільство. При цьому сам міністр намагається бути ближчим до народу.

На початку своєї каденції Оксен Лісовий також висловив своє бачення змін у сфері освіти.

Пріоритет навчання – безпека;
система освіти має формувати у молодих українців історичну пам’ять;
треба зменшити навантаження на учнів-біженців та зробити можливим зарахування їхніх академічних результатів в Україні;
завдання МОН – вивести дітей в офлайн, гарантувати безпечне навчання та якісну онлайн-освіту там, де офлайн неможливий;
збільшити зарплату вчителям та стипендію студентам;
профтехосвіта має бути у пріоритеті;
маніпуляції щодо мови неприпустимі, учні та вчителі у межах освітнього процесу повинні спілкуватися лише українською мовою, а толерувати викладання російською не можна.
треба модернізувати окремі шкільні предмети;
архітектурна трансформація радянських шкіл.
Згодом ми переконались, що це були не просто красиві слова, а нова команда МОН таки намагається покращити свою царину і робить для цього конкретні кроки.

Не словом, а ділом
На своїй посаді міністр також почав утілювати у життя чимало того, чого від нього очікувало суспільство та фахівці. Зокрема, бачимо виконання чи часткове виконання таких завдань:

освіта стала пріоритетом уряду та отримала більше фінансування з бюджету (у 2024 році – понад 170 мільярдів гривень. Зокрема, на облаштування укриттів, друк підручників, забезпечення Нової української школи);
МОН розробило програму для учнів-біженців, аби вони не “тягнули” паралельно дві програми, а вивчали, перебуваючи за кордоном, лише предмети українознавчого компонента. А результати їхнього навчання у закордонних школах зараховуватимуть в Україні після повернення. Щодо налагодження постійного контакту з дітьми з ТОТ, питання залишається відкритим. Перш за все варто думати про безпеку цих учнів, адже за навчання в українських школах окупаційна влада карає сім’ї.
Лісовий повернув історію України у список обов’язкових для складання предметів на НМТ у 2024 році.
В Україні також відбудовують зруйновані у час війни навчальні заклади. Однак часто це не заслуга Міносвіти. Проте відомство опікується питанням спорудження надійних укриттів у закладах освіти, на які уряд скеровує кошти (торік – 1,5 мільярда гривень). Це і є один з елементів поняття “безпека”, озвученого міністром. Іншим – є робота поліцейських у школах, які вже працюють в окремих регіонах. Щодо будівництва підземних шкіл – за це відповідає місцева влада.
Дітей завдяки допомозі міжнародних партнерів забезпечують гаджетами для онлайн-навчання.
МОН також намагається залучати громадськість до обговорення реформ.
Громадськість нарешті дочекалася, що скандальний ректор Національного авіаційного університету – Максим Луцький – кум одіозного ексміністра освіти Дмитра Табачника – після догани Лісового тимчасово “усунувся” від виконання обов’язків.
Студентів та учнів, принаймні тих, що вчаться у закладах освіти, розташованих на захід від Києва, з 1 вересня таки повернуть на виключно офлайн-навчання.
В Україні нарешті знайшлись гроші на фінансування науки та дослідження молодих учених.
Міносвіти популяризує профтехосвіту, аби у майбутньому в Україні були кваліфіковані фахівці, які відбудовуватимуть країну, а не шукатимуть роботу із дипломом про вищу освіту. Освіту військових закладів уже переформатували на потреби ЗСУ.
МОН залучає додаткові кошти на освіту, зокрема й з-за кордону.
Зарплату вчителям підвищили, але несуттєво.
Відновлення реформування освіти також триває. І це, власне, найцікавіша складова діяльності МОН.
Що поки не по зубах МОН і Лісовому
Вищезгадане питання розв’язання проблеми академічної недоброчесності та корупції у вишах поки висить у повітрі та гучними заявами не пахне.
Дозвіл студентам-хлопцям на виїзд на навчання за кордон так і не надали. Але тут питання не до МОН, а до військово-політичного керівництва країни.
Підвищення зарплати вчителям та стипендії студентам – поки у планах і лише анонсоване.
Суттєвого перегляду кількості шкільних предметів та переформатування змісту освіти ми поки не побачили (окрім винятків), лише почули про них.

Реформи на старт
Тепер детальніше про те, які ж реформи втілює у життя Міносвіти при Лісовому. І що важливо – таки втілює та продовжує чинні, які загальмували.

Дошкілля. МОН анонсувало реформу у сфері дошкільної освіти. Дитсадки мають стати ближчими додому, а вихователі – “позбутися” своєї мізерної зарплати.

НУШ. Міносвіти нарешті відновило та продовжує втілювати у життя реформу Нової української школи. НУШ також отримала довгоочікувані кошти на функціонування, а учні – підручники. А до 2027 року планують створити мережу академічних та професійних ліцеїв. МОН готується до пілотування реформи у 2025 році.

Реформування навчальної програми. Міністр зазначав, що ключові навчальні дисципліни у школі не скорочуватимуть. Також триває осучаснення навчальних програм, однак ми чуємо лише про окремі предмети, адже цього вимагає воєнний час. Зокрема, реформують історію України, “Захист України”, інформатику. Однак батьки та вчителі скаржаться на часто невідповідність змісту навчальних програм. І це насправді – значна сфера для опрацювання МОН.

Збільшення зарплат учителям. МОН було занепокоєне й тим, що чимало вчителів досі не повернулося з-за кордону через війну. Лісовий пообіцяв підвищення зарплат педагогам вже з наступного року. Воно відбулося з 1 січня та ще буде з 1 квітня, однак недосить суттєве. При цьому йде одним кроком зі збільшенням мінімальної зарплати в Україні. Все ж МОН обіцяє у наступні роки реформувати систему оплати праці педагогів.

Вища освіта. Чи не найбільше змін відбувається у системі вищої освіти. МОН втілює у життя модернізацію системи вищої освіти шляхом об’єднання окремих вишів (хоча на час вступної кампанії процес призупинили), як і анонсував міністр. Посадовці пояснюють: треба покращити якість вищої освіти. І зазначають, що на сьогодні маємо приблизно на половину менше вступників, ніж років 15 тому, а вишів – майже незмінна кількість.

Також з вересня абітурієнтам мають видавати гранти на здобуття вищої освіти та можливість у межах індивідуальних траєкторій коригувати термін навчання. А от заочну форму навчання МОН таки не наважилося замінити дистанційною через тиск громадськості.

МОН обіцяє також збільшити стипендії студентам та реформувати систему нарахування зарплат викладачам. Однак це поки анонси, тому чекатимемо на конкретні дії.

Далі буде…
Так, можемо зробити висновок, що Оксен Лісовий та його команда не гають час та намагаються таки реанімувати й реформувати українську освіту та науку навіть у час війни. Якщо у вищій освіті вже розпочалися суттєві зміни, то царина шкільної освіти, зокрема питання/проблема осучаснення та перегляду і змін навчальних програм, потребує суттєвого аналізу та змін. На сьогодні осучаснюють лише окремі предмети. Також суспільство чекає на конкретні дії та відповіді щодо втілення у життя академічної доброчесності та подолання корупції у вишах.

Тож місія врятувати українську освіту і науку після Шкарлета та у час війни й реформувати її на благо українців триває. “Далі” – обов’язково буде.

Чому в українських університетах більшість освітян не хоче займатися науковими дослідженнями? (Портал ВСЕОСВІТА ТОВ «Всеосвіта»).

Заступник Міністра освіти і науки України М.Винницький прокоментував підготовку законопроєкту №9600 до другого читання Верховною Радою. Майбутні нововведення передбачатимуть внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти

Сьогодні, 1 лютого, законопроєкт буде розглянутий Комітетом з питань освіти, науки та інновацій. Впродовж трьох останніх місяців секретаріат комітету разом із директоратом вищої освіти збирали й опрацьовували зауваження й поправки депутатів, побажання й думки експертів щодо цього документа. За словами М.Винницького МОН висловлює певні побоювання зі сторони науково-педагогічних працівників, а також керівників закладів вищої освіти. Тому заступник Міністра освіти і науки вирішив пояснити широкому загалу що саме зміниться в ролі та навантаженні викладачів на цьому етапі трансформації системи вищої освіти.

Документ, який є результатом спільної роботи Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій та Міністерства освіти і науки, має на меті відповісти одразу на декілька «євроінтеграційних» викликів. Функції законопроєкту передбачають виконання зобов’язань, передбачених статтею 431 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом щодо реформування та модернізації системи вищої освіти, зближення у межах Болонського процесу, підвищення рівня якості вищої освіти та розширення можливостей закладів вищої освіти. Цим законопроєктом ми наближаємо навантаження наших науково-педагогічних працівників до рівня колег в європейському просторі вищої освіти, — пояснює М.Винницький

Концепція педагогічного працівника
Соцмережами шириться міф — нібито МОН встановлює «норму» для виконання наукової роботи, а хто її не виконає, буде переведений з науково-педагогічних працівників (НПП) у педагогічні. За словами М.Винницького сьогодні концепція педагогічного працівника запроваджена для того, щоб дати студентам доступ до фахівців-практиків з їхнім досвідом, уміннями й школою. У законопроєкті передбачено, що до 30% освітньої програми можуть здійснювати саме педагогічні працівники. Такий розподіл посад у ЗВО сприятиме розвитку реальної науки в університетах й усуне псевдонауку. Проте справді певна кількість сьогоднішніх НПП стануть лише педагогічними працівниками.

У нас в університетах працюють й освітяни, які не мають бажання займатися дослідженнями, але є прекрасними викладачами. Ми маємо дати можливість таким майстерним викладачам самореалізуватися і бути максимально ефективними в системі вищої освіти, — аргументує М.Винницький

Перелік основних посад працівників ЗВО
Приблизно три чверті пропозицій і зауважень народних депутатів до вищезгаданого законопроєкту, які надійшли до Комітету після першого читання, стосувалися запропонованих змін до 55 статті Закону України «Про вищу освіту». У цій статті викладено список основних посад наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти. У першій редакції пропонували доповнити перелік посад педагогічних працівників такими:

концертмейстер,

лектор,

інструктор,

тьютор,

наставник.

Згодом це викликало велику кількість зауважень, мовляв, це робити недоцільно, адже посад «тьютор» і «наставник» немає у Національному класифікаторі України. Інші народні депутати пропонували розширити перелік у законі додатковими посадами. Після низки консультацій в Комітеті дійшли висновку, що перелік посад не має регулюватися Законом України, для цього достатньо буде відповідних підзаконних актів або внутрішніх документів закладу освіти. Наприклад, посада «тьютор» застосовується в дистанційній формі здобуття вищої освіти, а посада «наставник» – дуальній. Але не всі заклади вищої освіти пропонують дистанційну або дуальну форму здобуття вищої освіти, тож було б неправильно законодавчо нав’язувати їм ці посади. Саме тому незабаром зазнає змін Закон України «Про вищу освіту». Перелік основних посад в університетах тепер встановлюватиме не лише Кабмін, а й самі ЗВО в межах своєї автономії.

Лімітування науково-педагогічної роботи в годинах
Запропоновані в початковій версії законопроєкту норми 400, 500 і 900 годин на рік спричинили бурхливе обговорення. І навіть більше: пропозиція розподілу трьох видів робіт НПП – наукової, навчальної, організаційно-методичної – на конкретну кількість годин навантаження налякала і заплутала деяких працівників ЗВО. Тому було ухвалено рішення відмовитися від чіткого визначення кількості робочих годин на рік. У новій редакції законопроєкту вказано:

наукова робота для науково-педагогічного працівника на навчальний рік має становити не менше 30% його робочого часу;

максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника не може перевищувати 30% загального робочого часу, педагогічного працівника – 60% робочого часу на навчальний рік.

педагогічні працівники можуть забезпечувати освітній процес не більше ніж на 30% від загального обсягу освітньої програми.

Такі формулювання залишають «виделку» гнучкості для закладу вищої освіти для встановлення власних норм навантаження співробітникам.

Як бачимо з коментарів у соціальних мережах, дехто злякався перспективи «нормування» наукової роботи. Що робити науково-педагогічному працівнику, який серйозно займається наукою і якому 30% часу буде замало? Він завжди може встановити собі більше годин для заняття наукою, адже 30% – це мінімальна планка. Саме так нормами цього законопроєкту посилюється наукова робота в університетах, — пояснює заступник Міністра освіти і науки.

Бліц-відповіді на болючі питання
Педагогічним працівникам скоротяться ставки науковців?

Законопроєкт цього не передбачає, МОН впевнене, що доброчесні заклади цього робити не будуть.

Чи може штатний викладач, який не хоче займатися наукою, працювати як педагогічний працівник?

Так.

Чи будуть «норми» для виконання наукової роботи, нижче яких – примусове переведення в педагогічні працівники?

Єдиної норми для всіх закладів вищої освіти не буде. Примусового переведення законопроєкт не передбачає, але це питання у компетенції автономії закладу.

Чи правда, що науково-педагогічним працівником буде лише той, хто не менше 30% робочого часу виділяє науковій роботі?

Так.

На думку М.Винницького регулювання наукової роботи та зменшення лімітів щодо неї не призведе до скорочення ставок в університетах, а навпаки створить можливість для збереження ставок та надасть можливість вибору посади тим викладачам, які з певних причин не хочуть займатися науковою діяльністю.

Цей рік у сфері освіти був доволі насиченим та подарував чимало змін. Зокрема, Міносвіти отримало нового очільника, який разом з командою взявся за реанімацію української освіти у час війни. Не обійшлося і без скандалів.

1
Новий міністр освіти, його команда і скандал
2
Анонси реформ не забарилися
3
Навчання у час війни та зміни у програмі
4
Вища освіта
5
Скасування відстрочки від мобілізації для частини студентів
6
Результати PISA
7
Презентація освітньої Мрії
8
Полегшення для школярів-біженців
9
Англійська мова – мова міжнародного спілкування
10
Успіхи на міжнародній арені
11
НМТ та вступна кампанія
12
Визнання освіти, здобутої на ТОТ
13
Дерусифікація у дії та розквіт української мови
Які зміни відбулися у навчальному процесі в Україні, що варто знати про нового міністра освіти, його команду і їхнє бачення реформування освітньої сфери, які здобутки на міжнародній арені та новації у межах держави тішили українців у 2023 році – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Найголовніші події 2023 року в українській освіті
Новий міністр освіти, його команда і скандал
У березні нарешті відбулася заміна міністра освіти і науки України. Скандальному Сергієві Шкарлету, який дивом протримався у кріслі очільника МОН понад два роки, таки вказали на двері. Натомість 21 березня на посаду міністра освіти і науки України призначили науковця, воїна та директора Малої академії наук Оксена Лісового.

Однак невдовзі після його призначення на посаду спалахнув скандал. Лісового так само, як і його попередника Шкарлета, у докторській дисертації якого вчені виявили чимало плагіату, так само звинуватили в академічній недоброчесності. Мовиться про кандидатську дисертацію з філософії, яку Лісовий захистив у 2012 році. Хоча звинувачення й опублікували на сторінці скандальної організації “Українського руху пацифістів”, очільника якої обвинувачують у держзраді, все ж історія набула розголосу.

Оксен Лісовий натомість заявив про нульову толерантність до академічної недоброчесності й подав дисертацію на перевірку до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. При цьому пообіцяв: якщо у його роботі виявлять порушення, відмовиться від ступеня кандидата наук. Свою дисертацію на перевірку подав і очільник Освітнього комітету Ради Сергій Бабак.

Згодом міністр наголосив, що в Україні формулюватимуть нову ідею доброчесності й у кінці травня зізнався, що відмовився від наукового ступеня. Тож історія з перевіркою дисертації міністра зайшла у глухий кут. Бабак відмовився від наукового ступеня слідом за Лісовим. Що цікаво, з 2023 року в Україні тепер можна відмовитися від наукового ступеня.

Лісовий і його команда
Все ж на тлі скандалу Лісовий почав формувати свою команду і забирати посади у людей Шкарлета. Залишив зі старої команди хіба що Андрія Вітренка, але “забрав” у нього посаду першого заступника і зробив просто замом, та Світлану Даниленко. Також ухвалив такі кадрові рішення у межах керівного складу Міносвіти:

першою особою після міністра став соратник Лісового по МАН Євген Кудрявець – відповідає за європейську інтеграцію;
Дмитро Завгородній став заступником з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
відповідальним заступником за середню освіту призначили Андрія Сташківа;
Михайло Винницький став заступником з питань вищої освіти;
Євгенію Смірнову призначили заступницею з питань дошкілля;
держсекретарем МОН призначили Максима Ярмистого;
ще одним заступником став Денис Курбатов, який відповідає за науку і новації.
Зверніть увагу! Яких реформ та освітніх змін чекали від Лісового на посаді глави Міносвіти, ми писали тут.
Анонси реформ не забарилися
Після приходу нового міністра, звичайно, почали лунати його заяви про реформи у системі освіти. До того ж ледь не у кожній її ланці. Долучилися з деталями й профільні заступники. Міносвіти також оприлюднило Візію майбутнього освіти і науки України.

Очільник МОН зазначив, що, зважаючи на непростий воєнний час, освітня інфраструктура має бути безпечною та сучасною. І анонсував формування нової культури, змісту освіти та методології. І наголосив: у час повномасштабної війни з Росією на першому місці – безпека. І додав, що у планах Міносвіти також – зміна принципів підбору та навчання освітян, цифровізація і моніторинг системи освіти, зміна принципів оплати праці, а також профтехосвіта тощо.

Дошкілля
Так, Лісовий анонсував реформи у сфері дошкільної освіти. Зокрема, такі як перехід від принципів догляду до принципів розвитку дитини, гарантоване місце у дитсадку та нову систему оплати праці вихователів.

Школа та відновлення реформи НУШ
Міносвіти також заявило про відновлення реформи “Нової української школи”. У її межах планують створити мережу академічних та професійних ліцеїв. Це має відбутися вже до 2027 року. Кошти на втілення реформи передбачили, тож підручники друкують, а вчителі повинні проходити підвищення кваліфікації. Триває активна робота над розробкою державного стандарту для старшої профільної школи, адже з 2027 року українські школи перейдуть на 12-річну систему освіти. Пілотний проєкт мають запустити вже з 2025 року.

Безпека у навчальному закладі. В Україні через війну продовжують облаштовувати надійні укриття у навчальних закладах. У 2023 році виділили 1,5 мільярда гривень субвенції на цю мету. Сховища уже мають близько 80% закладів освіти. Також в нашій державі відбудували пів тисячі закладів освіти із 3,5 тисячі зруйнованих Росією.

Поліцейські у школах. Очільник МВС Ігор Клименко заявив, що у кожному навчальному закладі перебуватиме поліціянт – спеціально відібрана, навчена та екіпірована людина. А на входах до шкіл також встановлять металошукачі та арки. Особливу увагу звертатимуть на школи, розташовані неподалік зони бойових дій та кордону з Білоруссю.

Будівництво підземних шкіл. В Україні цього року також розпочали безпрецедентне будівництво підземних шкіл. Першу таку школу споруджують у Харкові. У ній зможуть здобувати освіту очно у дві зміни близько 900 дітей. Будівельні роботи планують завершити в січні 2024 року. На одному навчальному закладі місто не зупиниться. Будують підземну школу й у селищі Коротичі на Харківщині. Вона зможе витримати пряме влучання ракети. А у Львові триває будівництво першої в Україні школи, спроєктованої 3D-принтером.

У Харкові також частина учнів може вчитися офлайн. Усе завдяки облаштованій школі у метро. Освіту там здобувають близько 1,5 тисячі школярів. Також у метро планують облаштувати й дитсадок.

В Україні також стартувала архітектурна трансформація радянських шкіл. Спочатку проєкт охопить відбудову 5 закладів освіти. Нова школа передбачає наявність укриття, сучасний дизайн і безбар’єрний простір.

Презентували у нашій державі й Стратегію реформи шкільного харчування. Вона передбачена на період до 2027 року.

Також у нашій державі змінять механізм обліку дітей дошкільного та шкільного віку. Його здійснюватимуть з використанням Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (АІКОМ).

Вчителі. МОН цьогоріч було занепокоєне й тим, що чимало вчителів досі не повернулося з-за кордону через війну. Лісовий пообіцяв підвищення зарплат педагогам вже з наступного року.

Анонсували в Україні й створення Гвардії вчителів. Такі педагоги покликані повертати українську освіту та культуру на деокуповані території.

Навчання у час війни та зміни у програмі

Учні в Україні навчаються на сьогодні у межах трьох форматів – очно, онлайн та за змішаною формою. У пріоритеті – очне навчання. Педагогічні ради шкіл можуть самостійно визначати структуру і тривалість навчального дня, тижня, занять. І навіть форму організації навчання.

Що цікаво, невдовзі після призначення міністр заявив, що кількість предметів у школі треба зменшити. Українці активно відгукнулися та влаштували дискусію щодо цього. Все ж згодом Лісовий зазначив, що ключові навчальні дисципліни у в школі не скорочуватимуть.

У Міносвіти також запропонували запровадити елементи білінгвальної освіти у старших класах українських шкіл і один із профільних предметів викладати паралельно українською та англійською мовами.

Лісовий до того ж заявив, що МОН розробляє проєкт стандартів, які передбачають впровадження окремого курсу статевого виховання у школах.

У МОН також заявили, що інформатику учні вивчатимуть у сучаснішому форматі: за допомогою IT-студій. А підручники з історії України, зокрема для одинадцятикласників, зазнають певних змін через війну.

Навчання мовами нацменшин. Уряд також погодив законопроєкт, який стосується прав національних меншин в Україні, зокрема й на освіту. Законопроєкт, зокрема, пропонує у класах із мовами навчання нацменшин, які є офіційними мовами ЄС, гарантувати право на використання відповідної мови під час навчання. Однак Рада його ще не схвалила. Зауважимо, що російської мови запропоновані зміни не стосуються.

Лісовий, що важливо, наголосив, що вчителі та учні мають спілкуватися українською під час уроків і на перервах.

Вища освіта
У вищій освіті анонсували також чимало змін. Однак вони стосуватимуться навчання у 2024 році. Зокрема, студенти обиратимуть конкретну спеціальність не відразу при вступі та зможуть завершувати навчання на бакалавраті швидше. Крім того, матимуть змогу отримати грант на навчання, який витратять на оплату освіти у ЗВО (виші). А кількість вишів планують зменшити. Деталі ми обіцяємо розповісти у наступному матеріалі.

Скасування заочної форми навчання. У сфері вищої освіти також тривали баталії щодо заміни заочної та вечірньої форм навчання у вишах дистанційною. У МОН казали, що ці форми – рудимент минулого. Проте відповідні ідеї не проходили Освітній комітет Ради. У підсумку Лісовий заявив, що почув громадськість і нардепів та не скасовуватиме ці дві форми навчання. Однак заочну форму навчання трансформують.

Скасування відстрочки від мобілізації для частини студентів
Український уряд пропонує Верховній Раді скасувати право на відстрочку від мобілізації частині студентів. Мовиться, зокрема, про тих, хто здобуває повторну вищу освіту. Ця тема набула значного обговорення, зокрема після того, як журналісти з’ясували, що у ЗВО України здобувають освіту чимало чоловіків, яким вже понад 30 років. Нардепи ж заявили, що це спосіб уникнення мобілізації.

Уряд України також схвалив пропозицію Міносвіти щодо реорганізації Національного авіаційного університету. На базі НАУ утворять Державний університет “Київський авіаційний інститут” і Українську державну льотну академію (у Кропивницькому) з віднесенням їх до сфери управління Міносвіти.

Скандал з Іриною Фаріон. Українців також не так давно обурили висловлювання мовознавиці та екснардепки Ірини Фаріон про російськомовних воїнів у ЗСУ. Вона назвала їх “руськими” та “збродом”. Студенти навіть вийшли на мітинг з вимогою звільнити викладачку з Львівської політехніки. Згодом СБУ відкрила проти Фаріон кримінальне провадження, а очільник МОН Оксен Лісовий опісля підтвердив, що мовознавицю звільнили з “Львівської політехніки”.

Серед інших цікавих новин року, які стосувалися сфери вищої освіти, такі:
Українські заклади освіти більше не здійснюватимуть набір вступників для здобуття ступеня вищої освіти молодшого бакалавра.
Студенти в Україні отримали можливість надсилати копію свого навчального квитка у Дії.
Студенти-медики тепер можуть складати держіспит кілька разів.
Американському історикові та письменнику Тімоті Снайдеру вручили відзнаку Почесного доктора Каразінського університету, а експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон отримав диплом Почесного доктора Львівського університету.

Володимир Зеленський доручив опрацювати питання виїзду студентів на навчання за кордон у час війни.
Профтехосвіта
Освіту військових закладів уже переформатували на потреби ЗСУ. Очільник МОН Оксен Лісовий також заявив, що хоче змінити підходи до профтехосвіти. Він вважає, що училища повинні стати швидким трампліном до здобуття професії, скористатися яким може кожен.

Уряд також запустив проєкт, який допоможе нашим героям повернутися до мирного життя. Так, у закладах професійної освіти ті воїни, які отримали інвалідність під час війни, можуть здобувати новий фах.

Наука
Міністр також анонсував значні інвестиції у наукові розробки в Україні. Їх скерують, зокрема, на актуальні дослідження та підтримку молодих вчених. В уряді заявили й про реформування Національної академії наук.

Результати PISA
На початку грудня оприлюднили результати PISA-2022 – міжнародного дослідження якості освіти. Воно оцінює здатність 15-річних учнів застосовувати знання й уміння з читання, математики та природничо-наукових дисциплін у житті. Його здійснюють раз на три роки (один рік пропустили через пандемію), охоплюючи понад 80 країн світу. Україна вдруге взяла участь у цьому дослідженні.

Міністр Лісовий заявив, що цифри невтішні, але передбачувані. Найвищі результати в циклі 2022 року українські учні отримали з природничо-наукових дисциплін. А от у читанні показали результат набагато нижчий, якщо порівняти з дослідженням 2018 року. Загалом найбільше падіння результатів у циклі PISA-2022 – саме в галузі читання. Очільник МОН наголосив, що вже розпочали роботу задля надолуження освітніх втрат.

Презентація освітньої Мрії
Віцепрем’єр Михайло Федоров цьогоріч анонсував продовження курсу на диджиталізацію – зміни стосуватимуться і сфери освіти. Так, у День знань президент України Володимир Зеленський презентував українську освітню Мрію. Цей новий застосунок є аналогом Дії. Він допомагатиме дитині, батькам і вчителям ефективніше орієнтуватися у навчальному процесі та поза його межами, вчасно вказуватиме, на що звернути увагу, чому присвятити більше часу. Мрія міститиме бібліотеку контенту, який потрібен саме цій дитині, інформацію про освітні програми, курси, відеоматеріали, позашкільні активності, олімпіади, гуртки. Мрію обіцяли запустити цьогоріч, але Федоров заявив про запуск сервісу вже у 2024 році.

Полегшення для школярів-біженців
Викликом для української системи освіти також залишилось навчання українських дітей-біженців за кордоном. А таких цьогоріч було близько пів мільйона. Більшість цих дітей вчилася паралельно у місцевій школі очно та в українській – дистанційно. Це посилило освітні втрати. Також не було чіткого алгоритму зарахування результатів навчання таких дітей після їхнього повернення на Батьківщину.

Однак цьогоріч Міносвіти України погодило нову програму для дітей-біженців, аби зменшити навантаження на учнів. В українській школі їм дозволили вивчати лише предмети українознавчого компонента. Тобто українську мову, українську літературу, історію України, географію, громадянську освіту та захист України. Вони займають 6 – 8 годин на тиждень. Оцінки з інших предметів, які діти вивчатимуть в іноземних школах, їм перезарахують після повернення в Україну.

Англійська мова – мова міжнародного спілкування
Верховна Рада підтримала, але поки у першому читанні, законопроєкт про застосування англійської мови в Україні. Так, англійська мова стане однією з мов міжнародного спілкування у нашій державі. Відповідно на окремих посадах, зокрема на держслужбі, знання англійської буде обов’язковим.

Успіхи на міжнародній арені
Вперше в історії нашої країни український вчитель Артур Пройдаков потрапив до 10 найкращих учителів планети за версією премії Global Teacher Prize. Він викладає українську мову та літературу і є переможцем Global Teacher Prize Ukraine 2021. До слова, 5 учителів отримали премію Global Teacher Prize Ukraine 2023.

Також українка Катерина Пожарська здобула міжнародну премію Joseph F. Traub Information-Based Complexity Young Researcher Award 2023 з математики. Її присудили за “внесок у теорію інформаційної складності”.

А наші юні генії на міжнародній олімпіаді у США зібрали 35 нагород. При цьому ще один український вчитель з Вінниці Владислав Качур переміг у престижному міжнародному конкурсі Teacher Masterclass Competition.

НМТ та вступна кампанія
2023 року випускники шкіл в Україні вже вдруге в умовах повномасштабної війни складали спрощений варіант ЗНО – НМТ – і за його результатами вступали до вишів. Він відбувався як в Україні, так і за кордоном. Мультитест містив три предмети, два з яких були обов’язковими. Це українська мова і математика. І тут не обійшлося без скандалу. Річ у тому, що історію України зробили лише предметом на вибір.

До слова, Український центр оцінювання якості освіти отримав нову очільницю – Тетяну Вакуленко, яка до того була заступницею керівника. Зауважимо також, що у 2024 році кількість предметів на НМТ збільшиться на один обов’язковий.

Так, 3794 учасники НМТ отримали омріяні 200 балів щонайменше з одного предмета. Зокрема, 50 стали найкращими у всіх трьох предметних тестах НМТ. Вступна кампанія у 2023 році тривала дистанційно через електронні кабінети.

У 2023 році на бакалаврат вступило 267 тисяч абітурієнтів. З них 67 тисяч – на бюджетні місця, 200 тисяч – на контрактну форму. До слова, 172 тисячі бакалаврів цьогоріч вступили на магістратуру. Ми писали також про 10 найпопулярніших спеціальностей за зарахуванням на бюджет у виші України у 2023 році; про те, які найпопулярніші спеціальності серед вступників у коледжі у 2023 році та називали 100 найпопулярніших українських вишів серед вступників у 2023 році.

Визнання освіти, здобутої на ТОТ
В Україні тепер визнаватимуть результати навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України. Вони зможуть здобувати чи продовжити здобуття освіти на території інших регіонів України. При цьому за кошти держави або місцевого бюджету.

Дерусифікація у дії та розквіт української мови
Заборона російських джерел. У Національному агентстві з забезпечення якості вищої освіти радять українським науковцям не використовувати російські джерела у публікаціях. При цьому про заборону не мовиться. Не так давно у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка заборонили використання російських джерел інформації та закрили програми з вивчення російської та білоруської мов.
Розквіт української мови. Інтерес до української мови є рекордним за всі роки української незалежності. Як і перехід на українську мову, заявив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
Національні кадри. Уряд також погодив порядок підготовки фахівців, які утверджуватимуть українську національну та громадянську ідентичність. Готуватимуть кадри у вишах, коледжах, наукових установах.
Таким насиченим на зміни та анонсовані реформи та непростим через повномасштабну війну був цей 2023 рік у сфері освіти. А детальніше про найважливіші анонси та реформи, які прозвучали з уст посадовців з наміром втілити у 2024 році, ми розповімо у наших освітніх Прогнозах на наступний рік.

Понад місяць Міносвіти очолює Оксен Лісовий. Новий міністр вже формує свою команду і ділиться ідеями потрібних українській освіті реформ.

Джерело: УП
Хоча Лісового вже встигли звинуватити у плагіаті в дисертації, більшість громадян, зокрема освітян, науковців, очікують від нього “реанімації” освіти і науки в Україні. Яких змін та реформ очікують від міністра, читайте у матеріалі.

Яких реформ чекають від Лісового на посаді глави МОН
Розбудова укриттів і осучаснення якості викладання.
Усе задля того, аби повернути якомога більше учнів до очного навчання.

Зарахування результатів навчання школярів, які через війну перебувають за кордоном.
Зокрема, потрібний системний підхід, який досі не напрацювали.

Налагодження співпраці МОН з громадськими організаціями.
Попередній міністр, за словами громадськості, не був відкритим до обговорення тих чи інших ініціатив або реформ.

Відновлення реформування освіти.
Реформи, які розпочало Міносвіти, зокрема реформу НУШ, необхідно продовжувати навіть у час війни.

Перегляд кількості шкільних предметів та переформатування змісту освіти.
На сьогодні тривають жваві дискусії щодо кількості предметів у школі, а також надмірного навчального навантаження на учнів.

Звільнення вишів від корупції та окремих ректорів – з посад.
Корупція у вишах України є гострою проблемою. Депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова також вважає, що з посади має піти ректор Національного авіаційного університету – Максим Луцький – кум одіозного ексміністра освіти Дмитра Табачника.

Сприяння лібералізації законодавства
МОН має максимально підтримати заклади, які пропонують якісну вищу освіту.

Повернення студентів на офлайн-навчання.
Експерти вважають, що студенти мають відвідувати пари офлайн там, де це можливо.

Дозвіл студентам-хлопцям на виїзд на навчання за кордон. Але…
Студенти мають мати право виїжджати на навчання за межі країни, вважають експерти. Але при цьому варто верифікувати запрошення, аби уникнути спекуляцій.

Забезпечення фінансовою мотивацією студентів і викладачів.
Студенти та викладачі повинні отримувати гідну винагороду за якісне навчання/роботу.

Реформування педагогічної освіти.
В Україні також необхідна реформа педагогічної освіти.

Українська наука потребує фінансування і відновлення досліджень.
Варто не забувати про науку, фінансування досліджень, а також треба запобігти виїзду науковців за кордон.

Вирішення проблеми академічної недоброчесності.
В Україні варто вирішити питання “куплених” наукових звань і карати за академічну недоброчесність.

ДО ТЕМИ “Треба вирішувати негайно”: Лісовий назвав найбільші “травми” української освіти

“Відповідність “попиту і пропозиції”.
Фахівці, які отримують дипломи в українських ЗВО, мають бути затребуваними на ринку праці.

Забезпечення розвитку профтехів.
Варто відновити довіру до профтеху та його привабливість.

І це далеко не весь перелік проблем, які доведеться розв’язувати новому керівництву Міносвіти.

ДЖЕРЕЛО: УКРАЇНА МОЛОДА
АВТОР: Лiна ТЕСЛЕНКО

Відомий освітній експерт і заслужений вчитель України Віктор Громовий у своєму блозі на osvita.ua порушив надзвичайно актуальне питання: відзначення різних ювілейних і пам’ятних заходів, у які сьогодні активно залучена середня школа.

Ба, більше: це стало обридливим тягарем для педагогічних працівників і учнів, які, замість навчатися, постійно змушені щось «організовувати, готувати, проводити, забезпечувати» та ще й «звітувати» про виконану роботу.

«Мало не забула — уроки теж ніхто не відміняв»
«Це треба припинити раз і назавжди! Конкурсоманія та ювілеєманія є однією зі складових того паперового колапсу, який паралізував шкільну освіту, — пише Віктор Громовий. — Особисто просив Павла Хобзея (заступник міністра освіти. — Ред.): не підписуй жодного листа про будь-які конкурси та ювілеї — і ти відразу ж побачиш реальне покращення шкільного життя вже сьогодні. Щойно проаналізував вхідну документацію за жовтень в одній iз шкіл міста: 18 листів про конкурси за неповних три тижні!!! Люди запитують: а коли працювати, як не конкурс, то якийсь ювілей, як не ювілей, то, прости Господи, флешмоб…» Віктор Громовий наводить приклад зі своєї «домашньої колекції» маразмів в освіті — лист про відзначення… Міжнародного тижня дій проти отруєння свинцем. До нього, звісно, є приписка на кштал «звіт про проведення заходів (фото, презентація, текстова інформація тощо) та кількість залучених учасників необхідно надіслати на таку-то адресу…». «Люди вже доведені цим божевіллям до такого стану, що ось-ось будуть квасити писок будь-кому, хто просто заїкнеться про якийсь конкурс чи флешмоб!» — емоційно наголошує експерт. Проблема, яку порушив Віктор Громовий, зачепила за живе освітян. Про це свідчить величезна кількість відгуків та коментарів під блогом. «Думка на сто відсотків слушна. Жовтень 2017-го просто вилетів у трубу в плані навчання, — пише Лада Гаврилець. — Шкільні олімпіади, на яких одні й ті самі учні, спортивні змагання, які проводяться під час уроків, iз десяток конкурсів, плюс декілька семінарів. Усі співають, танцюють, грають у футбол чи волейбол, декламують вірші, малюють. Це все добре. А коли цих діток вчити??? Все перевернуто з ніг на голову. Ми підмінили навчальний процес виховним. А ті конкурси просто задовбали». «Щодо «паралічу шкільної освіти» конкретно. Сьогодні на шкільну пошту прийшов лист iз райво «План роботи на листопад 2017», — додає користувачка під ніком «Теж вчителька». — Чотири конкурси — «Бобер», «Колосок», «Геліантус», «Кенгуру». Сім олімпіад (районний етап) — біологія, українська, географія, математика, історія, економіка, трудове навчання (по суботах і неділях). Далі — районний етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Шевченка, районний фестиваль «Чарівний світ літератури». Крім того — День української писемності, Тиждень фінансової грамотності, День пам’яті жертв Голодоморів, День Гідності та Свободи (заходи і звіти). І ще — районний етап обласного конкурсу на кращий освітянський блог; районний етап конкурсу «Різдвяні свята». І ще — сім семінарів вчителів-предметників (на базі різних шкіл, у робочі дні). І це не все. Бо є ж іще шкільний план… Ой, мало не забула — уроки теж ніхто не відміняв». «Кожну суботу — олімпіада, конкурс чи турнір. І так до кінця грудня! Коли дитині відпочити?! — пише Жанна. — П’ять днів дитина вчиться, а на шостий їде до чорта на кулички! Холод, сльота, ГРВІ. Не хвилює начальство. Не привезеш — мало не догана!». «Підтримую! Сил немає на таку кількість дурної роботи. Що конкурси, що ювілейні дати — майже кожен день. І всі хочуть, ні, потребують фотозвітів. Люди добрі, ми школа, а не фотоательє», — обурено додає Тетяна.

«Припинити раз і назавжди!»
Спілкуюся з цього приводу зі знайомою вчителькою. «Ви не уявляєте, який шмат часу відбирає оця нікому не потрібна показуха, — каже Ольга Іванівна. — Чиновникам потрібні наші звіти, щоб поставити галочку. А нікого не цікавить, що якийсь «день охорони зеленого дуба із Лукомор’я» ти готуєш у вільний час, замість того, щоб потратити його на власну самоосвіту чи й просто відпочинок. Залучаєш до цього кращих учнів (бо гіршим і навчання не потрібне, не те що наші дати), як правило, одних і тих самих, а буває й батьків! А вчитися ж коли?». Слухаю педагога і згадую, як у дитячому садочку малювала чотирирічному сину малюнок на конкурс про охорону праці. Цікаво, чи думав чиновник, який це все придумав, що дитина такого віку може намалювати про охорону праці? А тому вже як мама двох дітей — учня молодших класів і дитини, яка відвідує садочок, — долучаюся до педагогів і прошу чиновників — не марнуйте вчительського і нашого, батьківського, часу, який ми маємо куди потратити, на ваші «соцсорєвнованія»! Звісно, є перелік конкурсів, свят і заходів, які необхідно і варто проводити. Але це мають бути справді визначні й важливі в житті країни дати. І готуватися вони мають не для галочки, а для дітей. Тоді і вчителям, і учням буде цікаво брати в них участь. Занурювати ж школу у вал зайвих і непотрібних заходів неприпустимо. Віктор Громовий пропонує цю конкурсно-святкову повинність зi шкіл зняти. На його думку, достатньо простого роз’яснення (а краще наказу МОН) із трьома тезами. Перша: участь у будь-якому конкурсі — це особистий вільний вибір людини. Друга: школа чи будь-яка управлінська структура системи освіти не повинна втручатись (інформувати, організовувати, а тим паче — звітувати) у цей процес. Усе, що не було передбачено затвердженим педрадою річним планом роботи школи, автоматично відкидається як таке, що не входить до переліку запланованих школою заходів. Третя: підписання листів посадовими особами з проханням «провести і відзвітувати» має трактуватись як перевищення службових повноважень із відповідними наслідками для чиновника. Цікаво, що цю ж проблему Віктор Громовий рік тому вже порушував. Учителі його й тоді підтримали. Погомоніли, пообурювались та пішли готувати спущені згори «дні, тижні й місячники». Може, бодай зараз їх почують і припинять цей «освітній маразм», як охарактеризував його Віктор Громовий.

Автор: Галина Сищук, учитель, м. Харків.

В освіті зміни керівництва. І це не може не радувати. Бо зміни – то завжди рух. Та от у якому він буде напрямку? Мені хочеться, щоб до Перемоги (як і всім, до речі).

Призначення пана Лісового не обговорює тільки лінивий. І усі висловлюють мрії і побажання щодо змін.

І я свої сформую. Щоб ця інформація почала свій рух у Всесвіті. Може, таки дістанеться правильного місця призначення…

Читаю коментарі про платформи, підручники, контент і т. ін.

Не кажу, що це не важливе, просто, на мою думку, необхідно починати не з цього.

1. Необхідно переглянути принцип оплати праці вчителю (погодинна оплата).

Така система не ефективна, адже, щоб мати гідну заробітну платню, необхідно набирати велику кількість годин, і це сильно погіршує якість. Забембаний учитель – поганий учитель, як не крути.

Також така форма нарахування платні не дозволяє регулювати навантаження у випадках форсмажорів. У нас війна, навчання у таких умовах має бути полегшеним, а школи зав’язані на погодинне відпрацювання програми, бо заробітна платня вчителів від ного залежить.

Та і класний журнал не має бути документом, підтверджуючим факт роботи учителя.

Ну і останній аргумент цього пункту: якість породжується конкуренцією.

2. Принципи планування.

Планувати на пів року поурочно – то абсурд з абсурдів.

Так, я маю резервні години. Так, я їх можу використовувати на ті теми, які мені потрібні. Але! Я маю це або спланувати на пів року (що в принципі неможливо, бо залежить від дітей і класів), або кожного разу переробляти календарне… Ну камон!

3. Ввести посаду «учитель на заміну».

Щоб учитель, як нормальна людина, міг хворіти, вирішувати особисті справи і не мучитись від «проблем із замінами», а керівник закладу не ламав мізки, як забезпечити освітній процес, коли пів колективу звалив ковід.

4. Узгодити питання відповідальності за дітей на перервах.

Цей аспект у всіх документах різний:

мій робочий день не має перерви на обід, бо після кожного уроку є перерва, яка дозволяє задовільнити фізичні потреби.
Але!

перерва мені для того, щоб підготувати кабінет до наступного уроку, викласти посібники, забрати / роздати зошити…
і я маю слідкувати за порядком у кабінеті / коридорі, адже відповідаю за життя і здоров’я учнів…
Тільки у мене це не сходиться?

5. Зняти відповідальність з учителя за дотримання дітьми правил збереження життя і здоров’я.

Єдині, хто відповідають за дітей, – це батьки. А в нас мільйон інструкцій, журналів і перевірок… Так, доносити цю інформацію на уроках, так, обговорювати правила, прийняті у суспільстві, але не відповідати за те, що хтось не приділяє вихованню своїх дітей належної уваги.

Загалом мій меседж про те, що починати варто не з підручників і платформ, а з перегляду самої суті: функції учителя, аспектів, які погіршують ефективність його роботи, створення можливостей для розвитку і відчуття, що ти не цап-відбувайло, а людина, яка піклується про майбутнє країни…

Панові Оксену бажаю сил і мудрості. А нам усім – Перемоги!

Виконувач обов’язків міністра освіти та науки Сергій Шкарлет отримав офіційне попередження представництва Євросоюзу в Україні про небезпеку змін у міністерстві, які руйнують проведені раніше реформи.

Про це “Європейська правда” дізналася з кількох дипломатичних джерел.

За інформацією ЄвроПравди, раніше МОН представив урядові проєкт рішення про зміну структури міністерства, яка передбачала реорганізацію (ліквідацію) усіх директоратів, утворених кілька років тому в рамках реформи держслужби, фінансування якої забезпечував Євросоюз. МОН був одним з пілотних міністерств, які отримали європейські грантові кошти для проведення такої реформи; вони також передбачали заповнення новоутворених посад з гідною оплатою на відкритих конкурсах.

Запропоновані Шкарлетом зміни порушують не лише зобов’язання України у рамках вже проведеної реформи, але також умови надання зарезервованої для України макрофінансової допомоги ЄС, тому проєкт рішення МОН був відхилений урядовими структурами як такий що суперечить міжнародним зобов’язанням України; також про цю ініціативу стало відомо західним донорам.

Наприкінці минулого тижня представництво ЄС звернулося з листом до Сергія Шкарлета (“Європейській правді” відомий зміст даного документа), у якому нагадало в.о. міністра про безповоротну допомогу Україні у сфері освіти та науки. Фінансування лише виконуваних на даний момент програм має загальну вартість понад 200 млн євро.

У ЄС підкреслили, що це фінансування спирається на реформу держслужби, яку підважують дії Шкарлета. “У зв’язку з цими стратегічними пріоритетами (за якими Україна отримує від ЄС та держав ЄС грантову допомогу. – ЄП), як ви напевно знаєте, ЄС тісно залучений до реформи держу правління, яка лишається наріжним каменем підвищення здатності держслужби досягати результату”, – йдеться у листі.

На підставі цього ЄС вважає важливим збереження 6 директоратів МОН із високооплачуваними співробітниками, утворених у рамках фінансованої ЄС реформи.

“Ми закликаємо вас продовжувати належну дію цих структур і посилювати їхню роль у міністерстві… Будь-який відкат досягнутого раніше успіху у реформах безсумнівно викличе нашу занепокоєність та може підірвати нашу співпрацю, яку ми сприймаємо як успішну і прагнемо продовжувати – в тому числі, можливо, через нові програми допомоги у рамках реформи держслужби”, – йдеться у листі.

Як відомо, 25 червня уряд призначив Сергія Шкарлета заступником міністра освіти на науки і одночасно поклав на новопризначеного посадовця обов’язки т.в.о. міністра. Рішення було ухвалене всупереч суспільній критиці, яка лунала щодо його можливого призначення. Між тим Верховна рада так і не проголосувала за його затвердження на посаді міністра.

Першим пунктом пенсійної реформи має бути зміна податкової системи для громадян країни.

Про це у коментарі ІА “Вголос” сказав ексміністр економіки Володимир Лановий.

“Зараз у нас є двадцятивідсотковий податок із індивідуальних доходів громадян. Це – величезна цифра, бо хіба знайдуться такі, які готові платити ще більше? От припустимо, якщо із зарплат забиратимуть ще 10% для накопичувальної пенсії. А за що ця людина може жити? Адже немає реальних джерел доходів”, – пояснив економіст.

Таку суму платять за переїзд до маленького селища, задля того, щоб відкрити там бізнес та «підняти» містечко.

Хто давно мріяв переїхати до Італії? Для вас – вигідна пропозиція. Представники місцевої влади регіону Молізе заплатять 25 тисяч євро кожному, хто переїде у невеличке містечко мінімум на 3 роки. Зараз населення там не доходить і до 2 тисяч осіб. Головна умова майбутніх приїжджих – за ці гроші відкрити там малий бізнес, щоб селище почало розвиватись та “підійматись”. Таким бізнесом може бути будь-що: магазин, пекарня чи кафе, пише The Guardian.

Якщо ви погодитесь на таку пропозицію, то щомісяця отримуватимете 700 євро. Окрім цього будуть поповняти місцевий бюджет на 10 тисяч євро. Ці кошти активісти та влада міста повинні витрачати на розвиток інфраструктури та культурної діяльності.

“Якби ми просто запропонували фінансування місцевим мешканцям, це була би благодійність. Але в такий спосіб ми хочемо, щоб люди їхали сюди й вкладали сюди власні ресурси – будували бізнес, жили, налагоджували контакти. Також потрібно, аби будувалася інфраструктура, щоб люди хотіли тут лишитися”, – пояснює Доніато Тома, очільник італійського регіону.

23 травня в Івано-Франківському Центрі розвитку місцевого самоврядування відбулась прес-конференція з нагоди проведення Карпатського Форуму регіонального розвитку на Івано-Франківщині.

Карпатський Форум регіонального розвитку «Можливості розвитку гірських територій в умовах реформи децентралізації» буде проведений з ініціативи Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», Мінрегіону та Івано-Франківської облдержадміністрації 31 травня-1 червня 2018 року в Яремче Івано-Франківської області.

Як зазначив директор Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Панасюк, у Форумі візьмуть участь понад 170 гостей з чотирьох областей України (Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської), а також з Польщі, Німеччини, Румунії. Очікується широке представництво вищого керівництва держави – Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана

, Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, Голову Верховної Ради Андрія Парубія, Міністра освіти і науки Лілію Гриневич.

У Форумі візьмуть участь представники дипломатичних місій та міжнародних програм, які працюють на підтримку реформи децентралізації в Україні, експерти з питань розвитку гірських територій. І звичайно очікуємо на широке представництво гірських громад та очільників органів місцевого самоврядування гірських територій.

Форум триватиме два дні. Перший день буде присвячений обговоренню державної та регіональної політики щодо гірських територій на сьогоднішньому етапі, напрацюванню експертних пропозицій щодо напрямків розвитку гірських територій України.

В рамках другого дня Форуму відбудуться панельні дискусії за участю очільників гірських громад, які презентуватимуть свій досвід запровадження розвиткових проектів та обговорюватимуть спільні проблемні питання. Запланована окрема панель з презентації досвіду перетворення гірських територій у країнах Європи. Також відбудуться дискусії щодо розвитку туризму, як основи економічного потенціалу гірських територій, та ролі місцевого бізнесу (можливостей поєднання інновацій та автентики).

«Родзинкою Карпатського форуму регіонального розвитку стане експозиція гірських громад чотирьох областей України, яка розташується на подвір’ї туристичного комплексу. Кожна громада представлятиме свої унікальні особливості – місцеву продукцію, сувеніри, цікаві туристичні атракції», – зазначив директор Івано-Франківського ЦРМС Руслан Панасюк.

Окрім того, в рамках проведення Форуму його учасники зможуть ознайомитись з виставкою освітніх новацій, яку презентує Міністерство освіти України.

«Метою Карпатського Форуму регіонального розвитку «Можливості розвитку гірських територій в умовах реформи децентралізації» є напрацювання резолюції зі спільним баченням експертного середовища та практиків пріоритетів державної політики щодо розвитку гірських територій. Ці пропозиції будуть подані на розгляд робочої групи з аналізу проблемних питань гірських територій, яка створено за дорученням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана», – наголосив радник з питань регіонального розвитку Івано-Франківського ЦРМС Ігор Мельничук.

На порядку денному – напрацювання пропозицій за напрямками економічного розвитку гірських територій, соціального забезпечення, розбудови транспортної інфраструктури, охорони здоров’я, освіти, екології