Часто психологи кажуть що всі наші комплекси походять прямо з дитинства.

Сімейний психолог Людмила Петрановська розповіла про головні правила виховання дитини. Вона закликає всіх мам, дбає не лише про своїх дітей, а й про себе.
Адже вважає, що колись щаслива мама тоді й щасливі діти. Про це напередодні 1 вересня Людмила Петрановська розповіла в інтерв’ю Раміні Есхакзай на youtube-каналі “Ходять чутки”.

“Дитині не потрібна хороша мати, дитині потрібна досить хороша мати, щоб все було з нею в порядку. Досить хороша мама, це мама, яка достатньо дитині доступна, це не означатиме, що завжди і не можна відлучиться на півгодини. Достатньо передбачувана для дитини, достатньо безпечна, тобто не ображає дитину і достатньою мірою відгукується на її потреби”, — розповіла психолог.
При цьому Людмила Петрановська зазначає, що мама може не завжди бути хорошою, адже бувають різні ситуації. При цьому вона зазначає, що краще проводити з дитиною менше часу, але бути в цей період у хорошому настрої, ніж 24 на 7 і падати від втоми.
“Дитині потрібна не просто присутність, як така, дитині потрібен хороший контакт”, – зазначила вона.

Часто психологи кажуть, що всі наші комплекси походять прямо з дитинства, тому Людмила Петрановська дала кілька порад, як батькам зменшити кількість комплексів у своїх дітей.

“Не треба іншу людину ображати, не треба її принижувати, знецінювати. Це не тільки дітей, а й взагалі не треба партнера, не треба колег, не треба випадкових перехожих, нікого не треба. Просто колеги та випадкові перехожі відрізняються тим, що ви не маєте на них такого впливу. І навіть якщо ви їх образили та знецінили з великою ймовірністю, що вони знизають плечима і підуть далі, а ваша дитина не може так зробити”, – розповіла вона.

Популярний український психолог, лікар-психіатр і блогер Спартак Суббота опинився в центрі гучного скандалу.

Онлайн-медіа “Свідомі” провело велике розслідування, в якому стверджується, що Спартак Суббота є шахраєм і самозванцем. Автор розслідування, психолог і гештальт-терапевт Ілля Полудьонний звинувачує колегу у брехні, сексі з клієнтками та співпраці з забороненою нині партією ОПЗЖ. Крім того, з’ясувалося, що справжнє ім’я Спартака Субботи – Олександр.

“Спартак (Олександр) Суббота, використовуючи безпрецедентний масштаб брехні, в тому числі в популярних медіа, майже 10 років будував декорації для свого образу, який тепер монетизує. Також це розслідування підіймає низку важливих соціальних питань”, – йдеться в публікації.

Фейковий науковий ступінь

Ілля Полудьонний стверджує, що протягом п’яти років Спартак Суббота публічно позиціював себе як кандидата психологічних наук, хоча він не мав цього ступеня. Так, Міносвіти видало наказ про присудження йому наукового ступеня кандидата наук лише у квітні 2022 року, а перші згадки про таке звання з’явилися в його публікаціях у медіа 2017 року.

“Спартак Суббота роками видає себе за лікаря-психіатра і медичного психолога. Спартак – самозванець, він не вчився в жодному медичному ВНЗ і, тим більше в НМУ імені О.О. Богомольця. Усюди, де він називає себе лікарем-психіатром, він бреше прямо в очі”, – заявляє Полудьонний.

Також автор розслідування стверджує, що Суббота використовував різні “сумнівні схеми”, щоб здобути наукові ступені.

У розслідуванні зазначається, що Спартак Суббота у своїх відео на YouTube і в соцмережах розповсюджує антинаукову інформацію, яка суперечить його ж науковим роботам. Це викликає підозри, чи справді Суббота є автором опублікованих ним робіт.

За словами Полудьонного, Спартак Суббота хибно розуміє деякі терміни та створює у глядачів хибні уявлення. Інформація, яку він доносить до глядача, буває неправильною та неетичною.

Секс з клієнтками
У публікації зазначається, що Спартак Суббота був виключений з Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії “в тому числі й через те, що грубо порушував етику, вступаючи у еротичні стосунки з клієнтками”. Таких випадків було не менше чотирьох, заявляє Полуденний.

Цю інформацію підтвердив психолог Артем Осипян. За його словами, одна з клієнток зізналася, що в неї були стосунки з його колегою.

“Він був обурений, проте тоді ще не знав, хто саме був тим психологом, який спить з клієнтками. Осипян хотів звернутися до етичної комісії. Клієнтка була не проти, а згодом зізналася, що сексуальні стосунки у неї були зі Спартаком Субботою”, – йдеться в статті.

Співпраця з ОПЗЖ
Як повідомляється в розслідувані, Спартак Суббота раніше працював в організації Інститут когнітивного моделювання, а також у Seetarget. Обидві організації пов’язані спільним бенефіціаром та були помічені у зв’язках із політичною партією ОПЗЖ.

Так, Seetarget підозрюють у прихованому піарі на користь різних політичних сил (включно з ОПЗЖ) із використанням команди різних спеціалістів. Серед цих спеціалістів фігурує і Спартак Суббота. Це може означати, що Спартак Суббота використовував професію психолога й психотерапевта, аби вводити в оману людей.

Полудьонний зазначає та наводить підтвердження, що психотерапевт Спартак Суббота писав чимало статей про вибори, аналізував виборчі процеси та закцентовував увагу читача на “фаворитів” в особі голови партії ОПЗЖ Юрія Бойка і Юлії Тимошенко.

Спартак Суббота прокоментував розслідування
Психолог Спартак Суббота відреагував на звинувачення у свій бік.

“Дякую, вже бачив ці новини, звісно читав, помічниця вичитала, не було часу все дивитися. Що я можу сказати: це не перший хейт, з яким стикаюся, він буде і далі. Я це просто переживу. Але що я хочу сказати – не дозволю ображати свою аудиторію”, – каже він.

Від психолога зажадали пояснень
Видавництво “Віхола”, в якому друкувався Спартак Суббота, після оприлюднення розслідування зажадало пояснень.

“У ЗМІ з’явився матеріал щодо одного із наших авторів — Спартака Субботи. Ми звернулися до Спартака з проханням пояснити усі викладені у статті факти. Детальніше про наші подальші дії розповімо згодом”, – повідомили у видавництві.

2021 року у видавництві “Віхола” вийшла його книга “Припини це. Як розпізнати насильство та протидіяти йому”.

Реакція соцмереж
Українці активно обговорюють в соцмережах викриття відомого психолога:

психотерапевти (люди що мають мед.освіту) світу: не сприймають гештальт, бо воно не доказове
гештальтист Полудьонний: а от вапщєта Спартак Суббота брехун!!

— Таша✧| любить каву‍ (@capre_diem__) April 11, 2023

Спартак Суббота проливав кров на когнітивно-поведінковому фронті

— Макс Вишинський (@max_vyshynskyi) April 11, 2023

Частина III

Розділ XVII. Навіщо Спартак Суббота розмінував Чонгар?

— DJ Карелін (@superocheck) April 11, 2023

Спартак Суббота заполонив стрічку. Ситуація наступна: pic.twitter.com/iGbnwVequk

— Johnny Talk (@JohnnyTalkToYou) April 11, 2023

У них всіх цікаві «імена»

Спартак Суббота
Дорж Бату
Алі Шейхатлі

— Melaniya Podolyak (@MelaniePodolyak) April 11, 2023

Я і моя молода команда

Інструткор_юа, Спартак Суббота, Джордж Бату та Добкін pic.twitter.com/ZuioI2OBhP

— Volodymyr Popov (@PopovVolodymyr_) April 11, 2023

челендж: ваше ім’я як Спартак Суббота ✊
ім’я – назва футбольного клубу вашого рідного міста
прізище – день тижня у який ви народилися
я – Олімп П’ятниця
чекаю ваші відповіді в реплаях

— дупка ельфійонка ᓚᘏᗢ (@orange_capybara) April 11, 2023

Чи доречно святкувати Новий рік та hіздвяні свята під час війни – що про це думають психологи, чиатйте в матеріалі ТСН.ua

Наближаються зимові свята, багато українців загадуються над питанням, чи доречно святкувати Новий рік в умовах війни, загибелі людей, коли багатьом українським містам загрожує блекаут

Як вважає психологиня Марина Журбенко, святкувати потрібно, це моменти радості, які дають людині стимул боротися надалі.

“Так уже запрограмований наш мозок. Він постійно потребує і шукає стимулів, і саме радість є найприємнішою й найбажанішою в отриманні емоцією”, — вважає психологиня

Святкування Нового року дуже важливо для дітей, свято допоможе забрати дитину, і дорослу людину з кризової ситуації, травматичної події, вважає інша психологиня Майя Грещук. На її думку, потрібно разом з дитиною шукати звичні для неї особливості поведінки. Ритуал підготовки свята є приємними опорними схемами, що дають можливість адаптуватися до того мінливого, непередбачуваного, але реального майбутнього в нашій країні.

З іншого боку психологи вважають, що потрібно насамперед орієнтуватись на власні почуття, на те як бажає душа – святкувати чи ні. Не примушувати себе. Якщо не має новорічного настрою, не потрібно насилувати себе, вважає Катерина Клюшниченко. “Можливо, зараз всередині багато болю, переживань та страждань. Про яке тоді святкування може йтися?, – вважає психологиня.

Під час війни багатьом людям важко впоратися зі страхом та тривогою. Воно і не дивно, адже майже всі українці сьогодні живуть у перманентному стресі.

Психологиня Марина Іванова у своєму блогу в Instagram поділилася кількома порадами, що робити, якщо ви відчуваєте страх і тривогу.

“Є такі відчуття у людини, як страх і тривога. Вони наче і подібні, але і так само різні. Страх завжди має вектор. Якщо ми відчуваємо страх, то завжди знаємо, чого саме боїмось. А от тривога – це страх без вектору. Вона існує, вижирає багато енергії, народжується в зоні невизначеності. Як можна з нею впоратись?
1. Напишіть собі режим дня, намагайтеся жити за режимом. Це повертає почуття контролю, робить день передбачуваним, заземлює

2. Знайдіть в своєму розкладі час для хвилювань. Наприклад, ввечері, десь після вечері нехай буде пів години або більше для того, аби ви могли сісти і хвилюватись.

3. Випишіть свої тривоги. Цілий список, бажано від руки на аркуші. Випишіть все, що хвилює, і щоразу, коли в голову приходитиме думка з цього списку, згадайте, що вона вже там є, ви не маєте зараз про неї думати, бо у вас є час для хвилювань трохи пізніше.

4. Якщо ви упіймали себе на “катастрофічному” мисленні, скажіть собі “стоп”. Спробуйте подивитись навколо, знайти 5 речей і подумки описати їхні колір, фактуру, запах. Так ви сконцентруйте увагу на реальності, яка вас оточує, де нема нічого катастрофічного. Жахи існують в вашій уяві, а в реальності є щось зовсім інше”, – радить Марина.

У Київській області російські загарбники катували, вбивали та ґвалтували місцевих мешканців. Їхніми жертвами ставали й діти. 11-річний хлопчик, який зазнав сексуального насильства з боку військових РФ, нарешті почав спілкуватися з психологом. Поки що – малюнками.

Про це з дозволу матері дитини розповіла на сторінці у Facebook психолог Олександра Квітко.

Хлопчик був зґвалтований окупантами на очах у своєї матері. Її прив’язали до стільця, щоб дивилася.

Наразі дитина намалювала два малюнки. Перший – коли з хлопчиком почала працювати психолог. Тоді він використовував лише чорний колір.

Другий малюнок хлопчик зробив нещодавно. На ньому написано зеленим кольором “Саша”. Психолог зауважила, що це не ім’я самої дитини.

Мама дитини також повідомила, що син уже почав вимовляти деякі слова.

“Сиджу і ридаю. От прям зупинитися не можу… І мама його ридає, бо він нарешті почав казати окремі слова”, – написала Олександра Квітко.

Кожен другий школяр у віці від 12 до 15 років стикається з насильством з боку однолітків. За даними досліджень, Україна увійшла до ТОП-10 країн із поширеною дитячою агресією у школах.
Булінг – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві.

Булінг буває:

фізичний — нанесення тілесних ушкоджень
економічний — навмисне пошкодження особистих речей, вимагання грошей
психологічний — образи, погрози, непристойні жарти, шантаж
сексуальний — жарти сексуального характеру, принизливі жести та образливі чутки
кібербулінг — це переслідування за допомогою електронних пристроїв, в тому числі мобільних телефонів та інтернету.
Львівська психологиня Оксана Медвідь розповіла журналістам “Діла” про ознаки, прояви та мотиви булінгу. А також про самогубство дітей через цькування у школі, стосунки батьків з підлітками, та інклюзивні класи в Україні.

Як відрізнити конфлікт від булінгу у школі?
“Конфлікт — це тимчасове непорозуміння через різні погляди стосовно того чи іншого питання, де зазвичай не присутня фізична перевага один над одним на відміну від булінгу. А вже булінг – це процес, який триває деякий час, коли в класі вибирають “слабкішого” і починають цькувати, застосовувати фізичне насилля, шантаж з викладанням фотографій чи відео у соцмережі”, – пояснює психологиня.

Учні, які є жертвами булінгу, часто страждають від соціального неспокою, самотності, фізичних хвороб і низької самооцінки.

Що є причиною булінгу у школі?
“Булінг був у школі завжди і гадаю нікуди він не дінеться, навіть якщо психологи будуть приділяти цьому багато уваги, головне – правильно навчити шкільний колектив на це реагувати.
Починається все з того, що підлітки шукають учня, який не може за себе постояти. Зазвичай діти у підлітковому віці дуже жорстокі і не можуть бути толерантними. Але все залежить від мети, яку кривдник переслідує. Вчиняючи булінг людина намагається самоствердитись, – розповіла журналістам “Діла” Оксана Медвідь.

Найчастіше жертвами булінгу стають діти, які мають: фізичні вади, особливості поведінки – (замкнуті чи імпульсивні, невпевнені), і ті, які мають особливості в зовнішності.

Хто повинен нести відповідальність за цькування дітей у школах?
“Відповідальність несуть як вчителі, так і батьки. Не правильно є те, що здебільшого батьки перекладають відповідальність на вчителів, адже в першу чергу дитина виховується у сім’‎ї, і саме батьки є прикладом для своєї дитини. Дитина – це завжди відображення в сім’‎ї. Здебільшого, коли учень проявляє агресію – це означає про проблеми вдома – конфліктні ситуації, насилля, п’янство, асоціальний спосіб життя“, – зазначила психологиня.

Варто зазначити, що 18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.

Якщо дитині виповнилося 16 років, то відповідальність за вчинення булінгу карається штрафом від 850 до 1700 гривень або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно, караються штрафом від 1700 до 3400 гривень або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

Якщо дітям, які вчинили булінг, не виповнилося 16 років, то відповідатимуть їхні батьки. Покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Яку потребу задовільняє особа, яка спричиняє булінг?
“По-перше, кривдник хоче показати свою силу, не тільки фізичну, але й емоційну. По-друге, ініціатор булінгу хоче показати себе кращим, розумнішим, витривалішим. Насамперед все робиться на показ, людина, яка цькує – випробовує себе і намагається відчути себе сильнішою за когось”, – розповіла психологиня.

Часом діти прагнуть отримати увагу, якої не вистачає вдома, тому проявляють себе через булінг.

Вчитель цькує чи дисциплінує?
7 грудня 2020 року у соцмережах оприлюднили відео, де учителька української мови та літератури публічно «покарала» учня ударами по голові. Випадок стався у селі Потелич, що на Львівщині.

“Випадок з побиттям учня, який трапився у селі Потелич – неодноразовий. Тільки зараз, такі ситуації починають виходити в публічний простір, адже діти мають мобільні телефони, і не бояться сказати про це, як раніше. Нове покоління набагато сучасніше і сміливіше. Але давайте повернемось назад…
Раніше йшли вчитись на вчителя бо це було престижно. Якщо ти вчителька, то тебе визнають і поважають. Вчителювання було в моді, і туди всі йшли не за покликом душі, а за певну вигоду. Ну а зараз, люди які працюють в школі 10, 20, 30, 40 років – мають величезне емоційне вигорання, несамовиту втому та не бажання розвиватися, а тепер саме той час коли відбуваються освітні реформи, яким потрібно наслідувати”, – розповіла Оксана Медвідь.

Як пояснює психологиня, дуже часто саме через віковий поріг вчитель з учнем не можуть зрозуміти один одного, крізь чого виникають конфліктні ситуації. Проте, якщо вчитель проявляє неадекватну поведінку тільки до однієї дитини, систематично принижує її — це вже набуває ознак цькування. У таких вчителів недостатньо педагогічної професійності, а також брак толерантності, аж ніяк не “виховний процес”.

Які можуть бути психологічні наслідки для учасників булінгу?
Дитина стає агресивною і тривожною. Формується занижена самооцінка. Дитина схильна і до депресій, і до суїциду. Зазвичай постраждалі від шкільного насилля в дорослому житті відчувають постійну тривогу і невпевненість у собі, штучно формується ненависть до людей. Також, це може призвести до того, що у дорослому житті людина прагнутиме помсти. Не виключенням є те, що саме через цькування в дитинстві, людина здатна скоїти самогубство у зрілому віці.

Дитячі самогубства
Кожного року в Україні збільшується кількість дитячих самогубств. Станом на червень 2021 року діти скоїли 69 самогубств і 329 спроб самогубств. За статистикою, кожен дев’ятнадцятий підліток віком від 12 до 16 років думає про самогубство.

Психологиня пояснює чому так відбувається: “Перше – це тип самої особистості. Бувають підлітки самі по собі депресивні, і вони не можуть з цим справитись. У них виникають певні обставити у школі, цькування, нерозділене кохання, конфлікт з другом тощо. Для дітей – це здається великими проблемами, не такими як для нас дорослих. Друге – це непорозуміння з батьками, оточенням, відчуття, що тебе зрадили…, і підлітки бачать тільки один вихід – покінчити з життям”.

Найчастіше до львівської психологині звертаються підлітки з проблемами розібратися в собі, а також проблеми з батьками, непорозуміння в сім’ї.

Що впливає на негативну модель поведінки сучасних дітей?
“1. Сім’‎я, яка не дає достатньої любові, уваги своїй дитині. 2. Середовище в якому знаходиться дитина, так звані “погані компанії”, де зазвичай підлітки намагаються наслідувати учасникам. 3. Інформаційність – інтернет, який наразі відіграє велику роль у поведінці сучасних дітей.

Досить часто підлітки наслідують трендам в соцмережах, але іноді ситуація виходить з-під контролю:

Підліток, який задихнувся газом із балона для заправки, знімав відео для Тік-Току.
Школярка, яка смертельно отруїлася, побачила у TikTok відеозапис, де на чорному екрані було речення із закликом випити певну кількість таблеток і побачити, “що буде”.
Дві учениці восьмого класу випили надмірну дозу таблеток. Одна з них померла, інша перебуває у лікарні. За версією поліції, напитися пігулок дівчат підштовхнуло відео в “Тік-Тоці”.
У гонитві за авторитетом підлітки готові наслідувати тренди, брати участь у флешмобах і челенджах. Психологиня заявляє, що бездумне наслідування трендів соцмереж небезпечне і може мати погані наслідки.

“Батькам потрібно тримати контроль над дітьми. Повинно бути обмеження до доступу соціальних мереж. Facebook можливий з 13 років, адже він більш стриманий, концервативний, де підлітки собі багато розваг не знайдуть, як наприклад в Instagram. Сам Instagram хоча б з 15 років. Підлітки дивляться на красиву картинку, ілюзія в яку вони вірять впливає на їхню самооцінку, вони стають незадоволені собою. Батькам вартує бути в “темі”, потрібно розвиватися, щоб розуміти свою дитину, і бути цікавим для неї”, – додала психологиня.

Інклюзивні класи
Інклюзивна освіта — альтернатива індивідуальному чи домашньому навчанню. Завдяки їй діти з ООП можуть навчатися разом із однолітками, соціалізуватися та розвивати навички комунікації. Жодна дитина з особливими освітніми проблемами не повинна відчувати себе іншою, зайвою, гіршою. Інклюзивна освіта допомагає адаптувати навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

Інклюзивне середовище – це середовище, в якому комфортно кожній дитині, де враховуються інтереси й потреби кожного, де вчать дітей бачити й поважати відмінності один одного.

Завдяки іклюзивниим класам діти вчаться підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них, а також толерантно ставитися до людських відмінностей.

Станом на вересень 2020 року, в Україні налічувалось 17 698 інклюзивних класів у 6 496 школах України.

Підлітковий період. Коли хочеться спробувати все
“Не потрібно забувати, що заборонений плід завжди солодкий. Повна заборона всього провокує багато проблем. У підлітків зазвичай виникає інтерес спробувати алкоголь чи куріння, – і це є нормою…Проте, це не означає, що батьки повинні дітям наливати чи давати сигарету вдома. Батьки, в першу чергу, є прикладом для своєї дитини. Дуже часто, де сім’ї не палять і не вживають спиртні напої, то дітям – також не цікаво. Але раптом так сталося, що дитина спробувала міцний напій, то потрібно з нею поговорити і бути відкритим, можливо поділитися власним досвідом, але все залежить від віку дитини. Завжди має бути межа і певний контроль. Для підліткового організму не існує поняття нешкідливого вживання алкоголю чи куріння“, – заявила психологиня.

Сексуальна освіта
Сексуальна освіта для підлітків стала доволі популярною темою. У 2021 році вже створено чимало курсів, лекцій та тренінгів для дітей, батьків та вчителів. Проте, коли мова заходить про сексуальну освіту, багато батьків стороняться цієї теми. Також українські школи не мають єдиного предмета з статевого виховання.

“Батьки не готові повністю відкривати цю тему, але якщо це роблять, то занадто пізно, коли діти вже не готові це сприймати. На жаль, в школах не надають цьому ніякої уваги. Важливо, щоб в закладах освіти був конкретний предмет чи курс сексуального виховання. Тільки зараз починає в соціумі підійматися тема сексуальної освіти, адже раніше це було ТАБУ. Сексуальне виховання має важливе значення, адже статистика народжування дітей підлітками є високою. 12-15 річні дівчата народжують, і це є проблемою сексуального виховання. Батькам потрібно відверто говорити з дітьми, і не боятися цієї розмови”, – розповіла журналістам “Діла” львівська психологиня Оксана Медвідь.

Психолог проаналізувала мову тіла Володимира Зеленського на прес конференції 20 травня

Володимир Зеленський дав прес-конференцію 20 березня біля Маріїнського палацу під відкритим небом. Президент на заході відповідав на запитання журналістів на чимало серйозних тем, але не обійшлося і без жартувань.

Зустріч з представниками ЗМІ пройшла на річницю інавгурації Зеленського на пост глави держави.

Психолог Антоніна Агілова відзначила ряд цікавих нюансів, спостерігаючи за мімікою і жестами гаранта і розшифровуючи мову тіла на сьогоднішньому заході.

За її словами, сама прес-конференція пройшла в демократичній атмосфері. Про це передає видання UAINFO.

Говорячи про невербаліку Зеленського спеціаліст звернула увагу на активну міміку і відкриту жестикуляцію, спрямовану до журналістів.

“Прикметно, що відповідаючи журналісту в тому чи іншому секторі, президент повертався тілом, а не лише головою чи поглядом – максимальна присутність в контакті з візаві”, – сказала психолог.

Те, що Зеленський сидів – розповіло Агіловій про позицію рівності. Це ніби каже “я такий, як ви”.

“Не було перепон, трибун, високих сцен і відповідне розташування – майже в однакових позиціях – сидів на стільці, а не стояв, і на невеликому підвищенні”, – сказала психолог.

На думку фахівця, в менталітеті українців є така риса, як “себе і своїх не цінувати, знецінювати”, тому демонстрування бажання “бути своїм” – “слизька доріжка”.

“Питання, чи цього хочуть люди, щоб президент був, таким, як вони? Якщо так, то він втрапляє в запит аудиторії. Якщо ж люди хочуть бачити сильнішого, розумнішого, дієвого, і такого, на котрого можна покластися, який розв’яже ті питання, які вони не можуть, знає відповіді на запитання, на які вони не знають, не такого, як вони, тоді це не попадання”, – пояснила Агілова.

Також вона розповіла, що Зеленський на прес-конференції був красномовний своїм тілом “від очей до ступенів”.

“Якщо спостерігати за поглядом, то говорив, сильно не задумуючись і не підбираючи слів. Мало дивився вниз, а погляд був на рівні очей інших. Це свідчить про те, що, швидше за все, він вірить у те, що говорить, не “відфільтровув”, що говорити, а що ні, або готувався до відповідей на такі запитання”, – розповіла фахівець з мови тіла.

Важливим показником, за її словами, є те, як президент сидів.

“Велика частина часу – на краю стільця, нахилений вперед, час від часу спирався на коліно. Тут кілька моментів:

1) свідчення, що в контакті з кожним, хто ставив питання, вслухався в питання журналістів і був ними зацікавлений;

2) позиція “аби швидше”, “на старті швидко закінчувати і йти”. “Я запізнююся, у мене важливий дзвінок” – ця фраза прозвучала в кінці, але тіло говорило про неї протягом прес-конференції.

Власне це його природа типажа – він вміє услизати. Можливо, навіть любить цей момент, коли “наздоганяють” і він керується тим, що йому треба йти. У моменті він максимально видає “занурення в контакт” з візаві, але цей момент довго не має тривати. Він іде, щоб за ним ішли. Цю фразу можна інтерпретувати по-різному. І дійсно, по-різному вона і працює”, – зазначила психолог.

Фахівець розповіла, що мова тіла є найбільш інформативна мова. 55% впливу на інших осіб здійснює через поставу, жести, міміку, дистанцію. 38% важить інтонація і голос. І тільки 7% – самі слова.

“Цей невеликий відсоток ваги вербаліки може зіпсувати або навпаки врятувати невербаліка”, – наголосила психолог.

І чоловіки, і жінки іноді шкодують про свій сексуальний і романтичний досвід, але з різних причин. Американські психологи провели дослідження та виявили, що ж є причиною цього.

Дослідники вивчили 61 412 оголошень у розділі сайту Craigslist, де люди шукають незнайомців, з якими перетнулися у громадських місцях. Також психологи проаналізували 3500 постів на сайті FMyLife.com, де користувачі анонімно діляться історіями з життя (за принципом “підслухане”), пише Максимум.

З’ясувалося, що за втраченими контактах частіше писали чоловіки: у 42 911 випадках чоловіки шукали незнайомок, з якими десь бачилися. Лише 18 501 повідомлення було присвячене незнайомцям, якими зацікавилися дівчата. Зате жінки частіше за чоловіків розповідали про безглузді побачення і невдалий секс.

“Чоловіки схильні переоцінювати свої шанси на секс, і тому в середньому частіше шкодують про втрачені можливості, ніж жінки, – каже Грегорі Уебстер, психолог з Університету Флориди. – Жінки схильніші шкодувати, що зустрічалися або займалися сексом з якимись чоловіками”.

Стаття також пояснює відмінності ризику завагітніти: для жінки наслідки можуть бути суттєвішими, ніж для чоловіка. Вибірка обмежується аудиторією двох специфічних сайтів, тому невідомо, чи співпадуть результати з вибіркою по країні або світу, уточнив Уебстер.

Ще на початку нульових еволюційні психологи Марті Хейзелтон і Девід Басс з’ясували, що чоловіки переоцінюють сексуальні наміри жінок. Ведуться суперечки, з чим це пов’язано: чи то чоловіки видають бажане за дійсне, чи жінки щось недоговорюють.

На сексуальну активність очікувано впливають вік партнерів, стан здоров’я та етап відносин – закохані нерозлучні від пів року до року.

Щоб це з’ясувати, канадські психологи провели опитування серед 117 гетеросексуальних пар, пише 24 канал.

Подружжя, які багато років жили в шлюбі, попросили окремо розповісти про розбіжності в сексі. І чоловіки, і жінки були розчаровані інтимним життям з однієї причини – через розбіжність сексуального темпераменту.

У всіх різне лібідо, і частоту сексуальних контактів визначають не норми ВООЗ, а переваги партнерів. Але середні цифри все ж відомі.

Секс-колумніст Майкл Кастлмен наводить дані з найбільш цитованих досліджень: пари до 45 років займаються сексом в середньому раз в тиждень, а подружжя трохи старше – два-три рази на місяць. Це показало опитування серед 6785 одружених американців.

Ще одним фактором виявилася освіта: рідше інших сексом займалися ті, хто не закінчив школу, а частіше – люди з вищою освітою. Володарі вчених ступенів приділяли сексу менше часу.

У цивільному шлюбі партнери займалися сексом частіше, ніж в офіційному.

Вагітність і виховання дітей радикально не змінили інтимне життя подружжя. Лише 20% випадків, коли сексуальна активність в парі зменшується або збільшується, пояснюються цими факторами, інші 80% обумовлені індивідуальними особливостями.

У третині випадків, коли пари звертаються до сексолога через розбіжність лібідо, жінки хочуть сексу більше чоловіків.

У навантаження до розладу у відносинах вони відчувають дискомфорт, адже це нібито “неправильно”.

В такій ситуації є три виходи:

1. розірвати відносини;

2. жити як раніше (ймовірно, що більш пристрасний партнер почне зраджувати);

3. постаратися прийти до компромісу.

Звичайно, “середнє арифметичне” між вашими бажаннями не призведе до ідилії, але знизить рівень невдоволення один одним. Через кілька місяців можна повернутися до переговорів.

Психолог порадила “насичувати” світ довкола себе яскравими фарбами.

Психолог зазначила, що якщо раніше осіння депресія починалася у вересні, то зараз у зв’язку зі зміною погодних умов вона “змістилася” на жовтень.

Осінь – чудовий час, щоб навчитися отримувати задоволення від простих речей. Це не тільки підніме настрій, але і позбавить від сезонної депресії. Про причини виникнення осінньої депресії розповіла психолог Олена Рихальська, передає Обозреватель.

Вона поділилася декількома практичними порадами, які допоможуть впоратися з хандрою.

Психолог зазначила, що якщо раніше осіння депресія починалася у вересні, то зараз у зв’язку зі зміною погодних умов вона “змістилася” на жовтень. Вона пояснила, що депресивний стан у цей період багато в чому обумовлений об’єктивними причинами: нестачею вітаміну D, сірістю, фізіологічною перебудовою організму.

“З точки зору психології є один дуже хороший секрет. Наша нервова система реагує на маленькі задоволення так само, як і на великі. Наприклад, ви з’їли улюблену цукерку чи вам подарували машину. Начебто – абсолютно незрівнянні речі. Але мозок все сприймає набагато простіше. Йде подача імпульсу задоволення, незалежно від масштабності”, – розповіла Рихальська.

За її словами, “годувати” свою нервову систему маленькими задоволеннями (і не тільки гастрономічними!) потрібно регулярно. Також психолог порадила “насичувати” світ довкола себе яскравими фарбами. “Велика помилка – надягати щось сіреньке, чорне, зручне. Нічого подібного. Навпаки, необхідно одягатися в яскраві кольори – помаранчевий, жовтий. Парасолька має бути яскравою. Навіть білизна має бути з якимись покемонами, квіточками, смішними малюнками…” – запропонувала вона.

Крім того, наголосила Рихальська, восени вкрай небажано приймати глобальні рішення: змінювати роботу, місце проживання, розлучатися з партнером. “Це все потрібно залишити на потім. На кінець осені – щонайменше”, – порекомендувала фахівець.

“Якщо у вас є можливість, добре в жовтні їхати в теплі країни. Коли добре відпочинеш, наберешся ендорфінів, того ж вітаміну D… то і осінньої депресії не буде”, – додала вона.

Рихальська зазначила, що якщо період поганого настрою триває довше 2-3 днів і людина не “перемикається”, то перша форма стресу переходить в другу, впоратися з якою вже набагато складніше.