Система електронних перепусток на Донбасі зніме частину, але не вирішить усі проблеми з перетином лінії розмежування, вважають правозахисники.

10 липня в Україні має запрацювати електронна система реєстрації бажаючих перетнути лінію розмежування в зоні воєнного конфлікту на сході країни. Вона покликана замінити систему “паперових” перепусток, яка сприяє корупції. За словами прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, на КПП організують “зелені коридори” для гуманітарних вантажів.

Запевненням уряду не вірять правозахисники. Вони виступають проти пропускної системи й застерігають перед блокуванням територій, які контролюють сепаратисти.

Порядку буде більше

Нова комп’ютеризована система видачі перепусток для проїзду як в райони Донбасу, що не контролюються Києвом, так і звідти, дозволить “на 90 відсотків зробити корупцію неможливою” під час оформлення документів, переконаний член робочої групи при Службі безпеки України (СБУ), експерт у сфері інформаційних технологій Вадим Хомаха. Виступаючи 23 червня в Києві на прес-конференції, він пояснив, що весь процес оформлення документів відбуватиметься без участі чиновників. “Реєстрація, подання заяв й видача номерів у черзі можливі тільки автоматично й такий порядок жодним чином не змінити”, – стверджує Хомаха.

Після запровадження нової системи бажаючому отримати перепустку достатньо зареєструватись на сайті СБУ, ввівши свої паспортні дані, отримати ім’я, пароль й підтвердження системи, що він може через три дні перетнути “лінію зіткнення”. “На контрольному пункті йому буде достатньо пред’явити тільки паспорт”, – запевнив Хомаха.

Дешевше через Росію

У виняткових випадках, коли, наприклад, жителю зони АТО загрожує небезпека, він може прибути на КПП без перепустки й перетнути лінію розмежування з дозволу керівника блокпосту, наголошується в тексті оновленого “Тимчасового порядку перетину лінії розмежування”. Водночас, як наголосив Хомаха, запровадження автоматичної системи вирішить не всі проблеми. “Зараз дешевше доїхати з Києва в Донецьк через російський Бєлгород, ніж проїхати напряму”, – визнав експерт.

Нині в райони, які зайняті бойовиками самопроголошених “народних республік”, так само, як і з цих районів, можна проїхати тільки через шість діючих КПП: Лисичанськ, Зайцеве, Георгієвка, Бугас, Гнутово й Новоайдар. Але ці пункти працюють не завжди, часто закриваються під час обстрілів й з інших причин, розповіла юрист благодійного фонду “Схід-SOS” Ольга Аношкіна, представляючи 23 червня в Києві доповідь правозахисників “Пропуск в АТО”. За її словами, згадані КПП також не обладнані туалетами й не мають інших елементарних зручностей для людей, які вимушені простоювати тут в багатогодинних чергах.

Вадим Хомаха наголосив, що стояння в чергах не лише провокує хабарництво на КПП, але й змушує людей вдаватись до ще більш небезпечних видів перетину лінії розмежування. “Між пропускними пунктами й блокпостами є чимало проходів через мінні поля”, – нагадав Хомаха.

Забезпечити дотримання прав людини

Влада має зробити все можливе, аби забезпечити свободу пересування своїх громадян, вважають правозахисники. Лідер громадської організації “Донбас-SOS” сказав у розмові з DW, що його шокував висновок уряду про те, що через запровадження пропускної системи до Пенсійного фонду не звернулись 370 тисяч пенсіонерів.

На відміну від правозахисника Вадим Хомаха переконаний у необхідності пропускної системи. “Але за лінією розмежування перебувають такі самі громадяни України, як тут. А значить вирішувати проблеми за рахунок порушення їхніх основних конституційних прав категорично неправильно”, – сказав експерт.

Труднощі з проїздом на території, які не є підконтрольними українській владі, переживають не лише мирні жителі, але й волонтери. “Для доставки гуманітарного вантажу слід зареєструватись як благодійна організація й отримати дозвіл у фіскальній службі. Крім того, вантаж повинні супроводжувати представники міжнародних організацій – таких, як Червоний хрест”, – повідомив Горбатко. Він нагадав, що в парламенті України вже підготовлено кілька законопроектів про блокування не тільки тих районів Донбасу, які контролюються сепаратистами, але й анексованого Росією Криму.

Джерело: Українська служба DW