Деталізовані рахунки за квартплату, оформлення субсидій без біганин по комунальних установах, автоматизована система служби оперативного реагування мерії «15-80» для іванофранківців вже не новина. Однак вивляється, що ці звичні для міста сервіси, котрі щодня опрацьовують тисячі звернень, для багатьох інших обласних центрів взагалі не відомі.

Мало хто знає, але в Івано-Франківську ці та інші послуги народилися силами чотирьох програмістів фірми «Техноінфософт».
Шість років тому, разом із створенням нового управителя житлового фонду – КП «Єдиного розрахункового центру», в місті постала потреба якісно нової системи обліку комунальних послуг. Цього вимагала тотальна недовіра людей до платіжок від колишніх жеків — з людей якісь гроші збирали, але за що саме — мало хто розумів.
Як пригадує директор «Техноінфософту» Руслан Євчин, тоді від керівництва отримали завдання деталізувати квартплату, аби кожен мешканець бачив, скільки платить за прибирання, чи роботу ліфта, пише Галка.

«Раніше квартплата складалася з однієї якоїсь суми. Насправді вона має дуже багато складових, є маса послуг — в тому числі ремонти, електроенергія, прибирання прибудинкової території, під’їздів. Ноу-хау було в тому, що ми вивели спершу окремо плату за освітлення під’їздів. Потім вивели окремо плату за ремонти, передбачили розтермінування платежу, залежно від площі квартири чи кількості мешканців в ній».

Дата центр-01290 Техноінфософт Євчин програмісти

Це був лише початок комунальної цифрової революції. ІТ-шники удосконалили програму, і вона перетворилася на систему управління підприємством. В комп’ютері планували ремонти, передбачали витрати, ввели паспортний облік будинків, фіксували звернення споживачів, з якими почали спілкуватися через sms та email-розсилки. Більше того — на базі «ЄРЦ» (нині – МІУК) вперше в Україні ввели побудинковий облік доходів і витрат будь-якого багатоквартирного будинку.

«Це дозволило зняти дуже запитань у мешканців. Вони побачили, що, скажімо, п’ятиповерховий дім на два під’їзди в місяць збирає 2,5 тисяч гривень. І за ці кошти виконується щотижневе прибирання двору, миття під’їздів, щовечора горить освітлення. А у випадку пориву труби, аварійна служба за певну суму проблему ліквідовувала. Всі ці дані підтверджуються актами виконаних робіт, наведені в електронному вигляді», – згадує тодішній керівник «ЄРЦ» Вадим Войтик.

Чергові виклики в Україні дали поштовх черговим новаціям. У 2015 тотальні здорожчання тепла і газу породили масове субсидіювання сімей. Відповідний міський відділ соціального забезпечення просто «закидали зверненнями» громадян про допомогу від держави. Які, звісно ж, не встигали обробити. Адже потрібно було перевірити інформацію у надавачів послуг, дати запит на довідки, хтось мав їх опрацювати, відправити назад – колосальні витрати часу.
«І людина, якщо здавала заяву в жовтні, отримувала відповідь у березні. А це — нерви людей, захмарні рахунки. Що ми зробили? Розробили спеціальну програму, яка частково інтегрована у комунальні підприємства, і сама «витягує» дані споживача по субсидії, без людського фактору. Обмін інформації є безпечним, бо це персональні дані і корпоративна інформація, але й швидким, вибирає лише ту інформацію, яка потрібна. З іншого боку, немає черг і на комунальних підприємствах», – каже Євчин.

Дата центр-01290 Техноінфософт Євчин програмісти

«Людина приходить у відділ субсидії, сідає біля оператора — той за секунд 20 «опитує» бази даних надавачів послуг і отримує всі дані — кількість прописаних людей, актуальну на час звернення заборгованість тощо», – додає заступник директора ТзОВ «Техноінфософт» Володимир Якуб’як.

Дата центр-01290 Техноінфософт Євчин програмісти

«Ми спілкувалися з людьми, які розробили програму відділу субсидій на урядовому рівні, вони аналогів в Україні не бачили, тому, здається, ми унікальні», – не приховує Руслан Євчин.

А з осені 2016 на ціле місто запрацював сучасний кол-центр, який є складовою масштабного муніципального Дата-центру. Програмне забезпечення якісно покращило зв’язок мешканців і влади, комунальних служб. Завдяки ІТ-рішенням з’явилася суттєва економія часу, точна передача інформації від заявників і прозорість роботи, бо її може відстежити кожен охочий.

«Раніше люди дзвонили на аварійну службу в мерію, оператор десь там якось з кимось зв’язується чи не зв’язується, якусь інформацію передав, якусь не дочув. Тепер все автоматично — створюється заявка, вона автоматично дається виконавцю, він її може прослухати (запис звернення) виконує, пише результат, докладає фотопідтвердження, кошториси робіт, а потім цей результат автоматично перевіряється зверненням до скаржника — виконане завдання чи ні», – пояснює принцип роботи кол-центру Якуб’як.

Дата центр-01290 Техноінфософт Євчин програмісти

Крім того, є архів звернень — за збереженим у базі даних телефоном заявника видно усі попередні звернення, чи швидко виводяться інші відомі проблеми в певному будинку.
Автоматично оголошення про аварійні роботи та відключення передається на сайт — і теж кожен може побачити, де в місті наразі є проблемні адреси.

Нині ж у програмістів кипить робота над Порталом інфраструктури міста на карті. Це – геоніформаційна система міста, яка передбачатиме облік усіх МАФів, архітектурних пам’яток, світлофорів, спортивних споруд, стоянок тощо з їх детальним описом. Бізнес, контролюючі органи, пересічні мешканці зможуть оперативно відстежити ситуацію, чи законна та чи інша споруда, хто має прибрати ту чи іншу вулицю, до кого звертатися через аварійне дерево.

«Незабаром вручну, кроками, можна буде поміряти ділянку землі. Клацнули, ввімкнули GPS, пройшли і маєте результат. Буде видно, чи певна ділянка в натурі використовується згідно рішення ради, чи можливо є самозахоплення», – обіцяє Якуб’як.

Дата центр-01290 Техноінфософт Євчин програмісти

Ідея консолідації даних є звичною для містечок, мегаполісів і країн Європейського союзу. За її допомогою можна передбачити, до прикладу, скільки дітей підуть у дитсадки через три роки. Скільки є утеплених будинків, де варто відремонтувати міст чи школу.
Програмісти «Техноінфософту» свій вклад у цифрову революцію містоуправління скромно не перебільшують. Кажуть — лише йдуть у ногу з потребами розвитку Івано-Франківська.

Дата центр-01290 Техноінфософт Євчин програмісти

Команда “Техноінфософту” – Римар Євген, Євчин Руслан, Якуб’як Володимир, Щербій Андрій.

IT-компанія «Eleks» – одна з найстаріших в Україні. Офіс у Франківську працює вже 10 років. І вони є патріотами свого міста.

Широко відомі у вузьких колах

Про «Eleks» розповідає керівник регіональної філії компанії Наталя Мухітдінова

. Зустрічаємося в новому офісі на Грушевського, де вони зайняли аж два поверхи. Нині тут працюють майже 80 людей. Переїхали, каже, не так давно – три місяці тому.

Наталя каже, що «Eleks» не вирізняється нічим особливим.

«Ми аутсорсингова компанія (виконують замовлення на умовах субпідряду – Авт.). Власних продуктів у нас майже немає, – каже Наталя. – Створюємо програмне забезпечення для США і Європи. Компанія в Україні працює вже 25 років. «Eleks» – як і всі, з приблизно однаковою зарплатою і соцпакетами. Тут важко чимось вирізнитися».

Та насправді їм є чим похвалитись. Франківські програмісти брали участь у розробці медичної програми для приватних клінік «Доктор Елекс», яка дозволяє створювати картотеки, бази даних, обробляти візуальні обстеження. Її купують і в Україні, і за кордоном.

«Наші клієнти в основному широко відомі у вузьких колах. А загалу їхні назви ні про що не говорять, – посміхається Наталя. – Ми у Франківську працювали на британську страхову компанію «AON» – футбольні фанати знають, що це спонсор «Манчестер Юнайтед». Львівський офіс робить технічні замовлення для Голлівуда – домальовують комп’ютерну графіку».

Ще один власний продукт – «Дакар» – розробили у львівському офісі, для розрахунку та аналізу режимів роботи електромереж.

«В «Eleks» ще створили аналізатор відео­зображень для дронів і сьогодні вже навіть вийшли на співпрацю з Міноборони, – говорить Мухітдінова. – Хлопці у Львові це роблять, аж пищать від задоволення. Розробляють радіокеровані тачанки. Це як великі іграшки, на яких і в яких можна щось везти. На них навіть можна транспортувати поранених, які не можуть іти».

Кожен шукає себе

Дуже популярними є безкоштовні курси програмістів від «Eleks». Наталя каже, що потрапити на них непросто – конкурс 7-10 людей на місце. Після курсів можна отримати роботу в компанії.

Охочі пройти курси спершу подають заявку, проходять он-лайн тест з англійської мови. Потім найкращих – приблизно половину з аплікантів – кличуть на співбесіду, щоб зрозуміти, що шукає людина і чи підходить цінностям компанії. Наступний конкурс – технічне завдання. Курси тривають три місяці.

«На курсах ми бачимо, хто як вчиться, як докладається, – розповідає Наталя. – Так вже з 25-30 людей, які дійшли до кінця, обираємо тих, кому можемо запропонувати роботу. Беремо від 5 до 10, по-різному. Але обмежень немає жодних. Якщо люди класні, жодних лімітів. У крайньому разі можемо порекомендувати в інші компанії».

Наталя Мухітдінова зазначає, що раніше на курси йшли студенти, які хотіли довчитися чи перевчитися. А тепер інша тенденція – викладачі університету нафти і газу, колишні економісти чи медики, які завжди цікавилися програмуванням, відстежували цю галузь, тепер вирішують потрапити в ІТ.

Філологам чи філософам потрапити на курси навряд чи вдасться, каже Наталя. Здати тест з англійської їм буде просто, але технічне завдання вони не пройдуть. Це просто треба знати.

«До нас хочуть тому, що ми робимо технічно цікаві проекти на високому рівні, – говорить Мухітдінова. – А одна з наших фішок – атмосфера в колективі: у спілкуванні ми відкриті, щирі, чесні. Не скажу, що завжди добрі, але це створює здорову атмосферу і це наш великий плюс. Тому з нами і в нас добре працювати».

А ще в «Eleks» можна рости і змінювати професію в компанії.

«Можна зайти тестувальником, та якщо не пішло, пошукати себе в іншому: довчитися і спробувати бізнес-аналітиком чи програмістом, – говорить Мухітдінова. – У нас є внутрішні курси, чому б й ні? Вважаю, що це круто. Людина у 20 років про свій фах може думати одне, а з віком бачення зміниться. У нас був прикольний вчитель англійської, але захотів стати бізнес-аналітиком. Таких кар’єрних пасів є багато. Програмісти можуть міняти мову програмування. Потрібно лиш довести, що ти щось знаєш, і довчитися».

Генерал «Озік»

Наталя наголошує, що люди в «Eleks» – патріоти свого міста і завжди охоче долучаються до різних соціальних ініціатив. Саме вони започаткували у Франківську благодійні ярмарки випічки – напекли тістечок і вийшли на «стометрівку», щоб зібрати гроші на благодійність. З цієї ініціативи зародилася тривала і ґрунтовна допомога нашим бійцям на сході.

«Наш тестувальник «Озік» Олексій Бурсанов займався закупівлею споряд­ження для бійців, – розповідає Наталя. – Ми з офісу просто гроші давали, а він робив усе – шукав виробників, організовував поставки. Це ціла історія – показати зразки, узгодити їх. Навіть отримав нагороду від Міноборони, але цим особливо не пишається. Тепер ми його називаємо «Генерал Озік».

Щовесни працівники «Eleks» виходять на дамбу збирати сміття, регулярно садять дерева, допомагають бідним – збирають речі та продукти, списані комп’ютери передають школам і малозабезпеченим.

«Збирати сміття – вже кількарічна традиція, – каже Наталя. – На Різдво ми колядуємо. Щороку маємо ціль, кому передамо гроші. Цьогоріч збирали на лікування дружини нашого колеги, яка потрапила в реанімацію. Тож тепер наше першочергове завдання в прямому значенні поставити її на ноги».

Ще один простий проект, який планують втілити вже цього тижня, – «Благодійний холодильник». Розраховують поставити свій зайвий холодильник біля громадського ресторану «Urban Space 100». І люди, в яких є надлишок їжі, могли б туди її приносити, а ті, в кого є потреба, могли б її забирати.

«Насправді нічого глобального ми не робимо. Це лише крихти для міста, – каже Наталя. – Для Франківська IT-сектор не є визначальним. Якщо у Львові десь 20 тисяч програмістів і під 200 ІТ-компаній, то у Франківську «айтішників» – 1,5 тисячі. IT росте, компанії заходять у Франківськ, бо місто дуже комфортне для проживання й розміщення офісів – тут дешевша оренда офісів, менша оплата праці, доступніше житло».

Наталя наголошує, що те, чи програміст виїде за кордон, залежить більше від людини, бо в Україні добре жити і працювати в IT-секторі, адже зарплата прив’язана до долара. І щиро бажає, щоб так могла жити більшість франківців.

Американські біологи об’єднали зусилля з програмістами

Біологи та програмісти з США розробили систему штучного інтелекту, здатну відрізнити нешкідливі родимки від небезпечних, які можуть призвести до раку шкіри. За даними авторів, апарат здатний виявити рак на ранніх стадіях його розвитку, передає Nature.

Програму можна встановити на смартфоні або комп’ютері. Додаток аналізує фотографії “підозрілих” родимок і допомагає людині самостійно визначити: ця пляма є меланомою чи доброякісним утворенням. За словами вчених, вони взяли готову систему розпізнавання зображень Inception v3, створену програмістами Google, видалили її верхній шар і, замість облич людей або об’єктів, переорієнтували її на розпізнавання родимок. За попередніми даними, програма справляється з діагностикою меланоми, та іноді визначає проблему краще лікарів.

Міжнародна група вчених розробила нову мову програмування, яка заснована на зворотному автоматичному перекладі низкорівневого опису алгоритмів в високорівневий за допомогою чисельних методів лінійної алгебри.

Як повідомляється на сайті Массачусетського технологічного інституту, подальше моделювання не вимагає від програміста подальшого перемикання і передбачає традиційне написання коду за допомогою лінійної алгебри.

Нова мова, що отримала назву Simit, відрізняється високою швидкістю виконання алгоритмів. За словами дослідників, він може застосовуватися не тільки при моделюванні фізичних процесів, але і в таких областях, як робототехніка, аналіз даних, машинне навчання, оптимізація. Також в рамках випробувань команда успішно відтворила на новому мовою оригінальний алгоритм PageRank – один з алгоритмів ранжирування результатів інтернет-пошуку – від Google.

В даний час вчені апробують технологію в квантової хромодинамике для опису сильної взаємодії.

Команда програмістів Житомирського військового інституту імені Корольова перемогла в Міжнародному конкурсі з програмування NASA Space Apps Challenge – 2016.

Повідомляє прес-служба Житомирського військового інституту імені Корольова.

Конкурс проводився в період з 22 по 24 квітня 2016 на базі IT-кластеру Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету. Команда Житомирського військового інституту представила проект DronProtect в номінації “Do not Crash My Drone”. Завдання полягало в розробці програмної геоінформаційної системи, яка дозволяла б операторам малих безпілотників дізнаватися більше про погодні умови в районі польотів, позиціонувати дрон в сервісах Google і визначати закриту для польотів зону в радіусі п’яти миль відповідно до поточних GPS-координат.

Журі одноголосно визнало переможцями конкурсу команду Житомирського військового інституту імені Корольова.

Демонстрація була організована спеціально, щоб проінформувати споживачів про уразливість автомобільної електроніки.

Двом програмістам у США вдалося через інтернет взяти під контроль електроніку автомобіля і дистанційно керувати ним, у тому числі глушити і запускати двигун і приводити в дію або навпаки вимикати гальмівну систему.

Колишній комп’ютерник Агентства національної безпеки США Чарлі Міллер, який працює на цей час у компанії Twitter, і Кріс Валасек, співробітник фірми IOActive, яка спеціалізується на комп’ютерній безпеці, продемонстрували журналістові видання Wired, що вони можуть перехопити керування автомобілем Jeep Cherokee, за кермом якого той сидів.

Під час тесту в районі міста Сент-Луїс (штат Міссурі) Міллер і Валасек, перебуваючи на відстані кількох кілометрів, змогли взяти під контроль електроніку машини,  яка рухалася по шосе. Вони вмикали і вимикали кондиціонер, радіостанцію, склоочисники, форсунки склоомивача. Крім того, програмісти показали, що за бажання можуть заглушити двигун, вимкнути гальмівну систему і закрити автомобіль.

Міллер і Валасек пояснили, що організували цю демонстрацію спеціально, щоб проінформувати споживачів про уразливість автомобільної електроніки. “Сотні, тисячі машин на дорогах не мають достатнього захисту”, – наголосив Міллер.

Експерти пояснили, що з жовтня 2014 року співпрацюють з компанією Fiat Chrysler, яка випускає Jeep Cherokee, і допомагають їй розробити оновлення програмного забезпечення, яке закриє лазівки для хакерів. Представники автогіганта повідомили, що такі механізми вже створені.

“Програмне забезпечення в автомобілях, так само як і в смартфонах або планшетах, може потребувати оновлень для поліпшення захисту та зменшення ризику несанкціонованого і незаконного отримання доступу до системи”, – зазначили вони.

Водночас, за відомостями ЗМІ, нові програми встановлені далеко не на всіх автомобілях.

Канадські хакери зламали сайт знайомств і погрожують розкрити мільйони зрад

Керівник Національного управління США з безпеки руху на шосейних дорогах Марк Розенкінд заявив, що зростання загрози злому хакерами автомобільної електроніки викликає серйозне занепокоєння.
За матеріалами: ТАСС