Профспілка працівників освіти і науки виступила проти відсутності встановлення щомісячних доплат для всіх працівників освітньої сфери на тлі значного підвищення оплати праці державних службовців, суддів та прокурорів.

У профспілці наголошують, що такий підхід є несправедливим відносно працівників освіти та розподілу матеріальних статків країни.

Про це йдеться у зверненні профспілки до уряду та парламенту з приводу урядової постанови від 08.11.2024 № 1286, якою передбачено встановлення щомісячної доплати за особливі умови роботи лише педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти.

У Профспілці наголошують, що надання матеріальної підтримки лише педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, є несправедливим відносно педагогів закладів дошкільної, позашкільної, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти.

У зверненні зазначається, що сьогодні всі освітяни працюють в однакових умовах воєнного стану, оголошення постійних тривог, вибухів та іншої загрози і небезпеки, виконуючи напружену, небезпечну та відповідальну роботу за збереження життя і здоров’я дітей.

Одним з найнижчих є рівень оплати праці вихователів закладів дошкільної освіти, ставки заробітної плати яких становлять від 6400 грн до 8500 грн.

Найнижчий рівень оплати праці у керівників гуртків та інших педагогічних працівників закладів позашкільної освіти, ставки заробітної плати яких становлять від 6080 грн до 7450 грн.

«Поза межами бюджетної Програми опиняться також педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, зокрема ті, що забезпечують здобуття учнями та студентами повної загальної середньої освіти, а також педагогічні працівники, які здійснюють освітній процес у закладах вищої освіти, працюють в інших установах освіти, заробітна плата яких є нижчою від педагогів шкіл, враховуючи певні його особливості», – йдеться у зверненні.

У той же час, зазначають у профспілці, в бюджеті на 2025 рік передбачено видатки на значне підвищення оплати праці, зокрема державних службовців, суддів, прокурорів, що є несправедливим відносно працівників освіти та розподілу матеріальних статків країни.

«Стаття 95 Конституції гарантує, що бюджетна система України будується на засадах справедливого, неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами. Міжнародне законодавство щодо оплати праці також вимагає рівної оплати за працю рівної цінності», – підкреслюють у Профспілці працівників освіти і науки.

Вже декілька років поспіль не виконуються гарантії статті 61 Закону України «Про освіту» щодо рівня посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників. На рік після року закінчення воєнного стану відтерміновано дію постанови Кабміну від 10.07.2019 № 822. На наступний 2025 рік заморожено на рівні січня 2024 року рівень оплати праці як педагогічних, так і інших працівників освіти.

«Запровадження щомісячної доплати за особливі умови роботи педагогічним працівникам без додаткового унормування положень статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» щодо неврахування такої доплати у розмірі мінімальної заробітної плати 8000 гривень, значній частині педагогів буде її знівельовано. Зазначене потребує належного відображення в Порядку реалізації цієї бюджетної Програми», – зауважили у профспілці.

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України у відповідь на запит черкаської організації профспілки щодо викладацької роботи керівників, їх заступників, педагогів-організаторів та інших працівників закладів та установ освіти, а також роботи за сумісництвом та її оплати надало роз’яснення щодо роботи за сумісництвом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ внесено зміни до статті 102-1 КЗпП, яку викладено у новій редакції. Встановлено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Скасовано норму, згідно з якою умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначалися КМУ.

До внесення таких змін питання роботи за сумісництвом регулювалося також постановою КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 №43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Але у зв’язку з такими змінами до статті 102-1 КЗпП України постановою КМУ від 22.11.2022 №1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» постанова КМУ № 245 (з урахуванням змін) скасована.

Розпорядженням КМУ від 22.11.2022 № 1047-р скасовано також наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, який містив перелік робіт, що не вважалися сумісництвом і виконання яких з дозволу керівників могли здійснюватися впродовж основного робочого часу без утримання заробітної плати.

Зокрема роботою, яка не вважалася сумісництвом, пунктом 3 Переліку визнавалася педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. Саме цей вид роботи виконували педагогічні працівники методичних установ, закладів післядипломної освіти, органів управління освіти, інших установ та закладів, викладаючи предмети, курси, працюючи учителями, викладачами, керівниками гуртків у закладах загальної середньої, професійно-технічної, позашкільної, вищої чи фахової передвищої освіти та отримували за цю роботу оплату з погодинного розрахунку, одночасно з зарплатою за основним місцем роботи.

Відтепер при продовженні виконання такої педагогічної роботи поза основним місцем, доцільно відкоригувати графіки роботи, в першу чергу за основним місцем, бо розклади занять та уроків у школі та інших закладах, де вона виконується, значно складніше, а то й неможливо змінити.

Доречним буде зорієнтуватися на нормах КЗпП України, а саме статті 60, яка унормовує питання гнучкого графіку роботи, статті 60-2, що унормовує питання дистанційної роботи.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим може встановлюватися, зокрема за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи без дотримання вимог щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи.

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому. При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

Щодо оплати праці педагогічних працівників Центру професійного розвитку педагогічних працівників, інклюзивно-ресурсних центрів та інших установ і закладів освіти, які виконують викладацьку роботу поза основним місцем роботи на умовах сумісництва, то вона здійснюється на умовах тарифікації, тобто у щомісячно встановленому розмірі залежно від обсягу тижневого навчального навантаження.

Стосовно оплати праці керівних та інших педагогічних і непедагогічних працівників, які виконують викладацьку роботу в тому самому закладі освіти, зокрема у закладі загальної середньої освіти, то це питання врегульовано пунктом 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102, який на даний час є чинним і не зміненим.

Наразі ЦК Профспілки звернувся до вищих органів влади з пропозиціями затвердити перелік робіт, які не є сумісництвом, виконання яких можливе впродовж основного робочого часу з оплатою праці за всіма місцями педагогічної роботи в межах до 240 годин на рік.

2-3 грудня 2020 року відбудуться акції протесту профспілок з метою гідної відсічі обмеженню прав спілчан – працівників різних галузей та у зв’язку з розглядом у парламенті низки законопроектів, ініційованих Урядом і окремими народними депутатами, що продовжують політику наступу на права працівників і профспілок, неврахуванням пропозицій профспілок у проекті Державного бюджету на 2021 рік, особливо щодо підвищення заробітної плати та державних соціальних гарантій.

Рішення про протидію Федерації профспілок України черговому наступу влади на права людей праці та профспілок прийняла Президія ФПУ 27 листопада 2020 року.

В останні роки влада країни взяла жорсткий курс на запровадження неоліберальної політики, намагаючись максимально знизити соціальні норми. Головною причиною таких дій є принципова позиція профспілок, які проти проведення антисоціальних реформ, урізання державних соціальних норм і гарантій, просування політики дешевої праці.

Активне солідарне протистояння профспілок упродовж 2019-2020 років зупинило просування законопроектів про лібералізацію трудового законодавства та обмеження прав профспілок і їх участі у соціальному діалозі на всіх рівнях.

Однак у листопаді 2020 року влада, користуючись карантинними обмеженнями на масові зібрання, знову просуває цілу низку законопроектів, якими намагається імплементувати у Кодексі законів про працю України сумнозвісні ліберальні норми, які дискримінують права працівників та профспілок.

Обмежуються трудові права працівників і бюджетної сфери, зокрема освіти, соціальної сфери, охорони здоров’я. Впродовж двох років поспіль відтерміновується виконання Урядового рішення про підвищення заробітної плати педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівникам до законодавчо встановленого рівня.

Профспілка працівників освіти і науки України виступає проти звуження прав освітян, бере солідарну участь у профспілковій акції 3 грудня 2020 року і висуває свої вимоги, що стосуються вирішення проблем у галузі освіти і науки, до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Профспілка працівників освіти і науки України вимагає:

1. Виконання норм Закону України «Про освіту» щодо забезпечення видатків на освіту в розмірі не менше ніж 7% валового внутрішнього продукту відповідно до статті 78 Закону «Про освіту».

2. Затвердження схеми посадових окладів педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників відповідно до статті 61 та Прикінцевих і перехідних положень Закону «Про освіту», а також статті 36 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» з підвищенням їх з 1 січня 2021 року за коефіцієнтом 1,5 відповідно до погодженої з Профспілками постанови «Деякі питання оплати праці педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників», як альтернативної відтермінованій постанові від 10.07.2019 № 822.

3. Забезпечення у 2021 році місцевих бюджетів освітньою субвенцією у повному розмірі з її розподілом залежно від кількості класів станом на 5 вересня 2020 року, замість хибного показника кількості учнів, що не забезпечує її пропорційного розподілу. Не допустити зменшення обсягів субвенції порівняно з видатками, схваленими в проекті Державного бюджету на 2021 рік в першому читанні.

4. Забезпечення виділення у 2021 році додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти у повному обсязі у розрізі усіх місцевих бюджетів, не допустити її зменшення на 2 млрд гривень.

5. Забезпечення у 2021 році належними обсягами фінансування підготовки кадрів державними закладами вищої освіти за встановленими нормативами. Не допустити зменшення фонду розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти на 500,0 млн гривень.

6. Запровадження обов’язкового державного страхування на випадок захворювання коронавірусною хворобою працівників закладів освіти та розробити відповідний порядок його здійснення.

7. Забезпечення спрямування коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на період дії карантину на фінансування потреб закладів освіти.

8. Недопущення скасування пільг на проїзд студентів і учнів у автомобільному транспорті.

9. Недопущення втручання представників органів державної влади у статутну діяльність профспілок.

Профспілка звернулася до уряду щодо захисту та страхування вчителів від коронавірусу у період навчання під час пандемії, адже вони у підвищеній зоні ризику. Освітяни також вимагають збільшити фінансування освітньої галузі на період карантину.

Відповідне звернення Центральний комітет профспілки працівників освіти і науки надіслав до Кабміну, Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій ВР Сергія Бабака та т. в. о. міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета, йдеться на офіційному сайті профспілки.

У ньому освітяни просять забезпечити державний захист педагогам та іншим працівникам закладів освіти, які мають навчати дітей в умовах карантину.

Адже на вчителів зараз покладено ще й завдання організувати за необхідності дистанційне навчання, комунікувати з учнями та їхніми батьками тощо. А це призводить до складності та напруженості у роботі.

До того ж, освітяни наголосили, що вчителі перебувають у підвищеній зоні ризику захворювання на COVID-19. Бо вони мають постійний та тривалий контакт з вихованцями та учнями закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти та їхніми батьками.

Профспілка просить уряд вжити таких заходів:

збільшити фінансування освітньої галузі на період карантину та не допустити поширення коронавірусу, а також якнайшвидше запровадити цільову державну освітню субвенцію;
запровадити обов’язкове державне страхування працівників закладів освіти на випадок захворювання на COVID-19 та розробити відповідний порядок його здійснення;
прийняти рішення про спрямування коштів спеціально створеного Фонду боротьби з коронавірусом та його наслідками на період дії карантину на фінансування потреб закладів освіти;
повернути МОН вилучених з його бюджетних програм до цього фонду видатків в обсязі понад 4,9 мільярда гривень, згідно з законом про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”.

Як мають працювати вчителі з 1 вересня в умовах карантину

За рекомендаціями МОЗ, педагоги, які навчають учнів у “жовтій” або “зеленій” зоні, повинні дотримуватися відповідної дистанції, але викладати свій предмет вони можуть без масок.

Натомість в помаранчевих регіонах епідеміологічної небезпеки вчителям рекомендують проводити урок у захисних щитках.

Допуск вчителів на роботу відбуватиметься тільки після проведення відповідного температурного скринінгу. Якщо в них температура вище ніж 37,2°C, їм заборонено буде працювати.

ЦК Профспілки працівників освіти і науки звернулась до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням не підписувати закон «Про повну загальну середню освіту», що ухвалений парламентом 16 січня, та не подавати його на підпис президенту.

Про це йдеться у листі профспілки, що адресований спікеру українського парламенту.

Зокрема, у Профспілці працівників освіти і науки вважають неприпустимим передбачення в законі норми про звільнення з роботи вчителів та директорів шкіл, які отримають пенсію за віком, та укладення з ними строкових договорів.

За даними профспілки, реалізація нововведення призведе до одночасного звільнення до 1 липня 2020 року понад 70 тисяч учителів та, окрім того, ще вихователів, педагогів- організаторів, керівників гуртків, інших педагогічних працівників.

«За наявними даними серед учительства, доля працівників пенсійного віку складає близько 16%, а в окремих регіонах сягає 30%. Такий значний відсоток вчительства пенсійного віку спричинений низьким рівнем заробітної плати внаслідок недотримання законодавства щодо оплати праці педагогічних працівників та, як наслідок, мізерною пенсією, розмір якої здебільшого складає 2,5 – 3 тисячі гривень, що змушує їх замість відпочинку працювати та віддавати свої знання і досвід учням, молодшим колегам, виконуючи сумлінно свої обов’язки», – наголошують у профспілці.

Також у профспілці вважають, що такі вимоги можуть призвести до того, що у школах не буде кому викладати, оскільки звільнені вчителі, «через таке їх приниження, можуть не відгукнутися на пропозиції стати до роботи терміном на рік».

Окрім цього, у Профспілці працівників освіти і науки наголошують на недопустимості норми статті 32 стосовно надання права створювати ліцеї – заклади загальної середньої освіти III ступеня, лише обласним радам та міським радам міст, населення яких становить більше 50 тисяч.

«Надання права створювати ліцеї лише обласним радам та радам міст, населення яких становить більше 50 тисяч, позбавить права та можливості здобувати повну загальну освіту за місцем проживання учням навіть у містах, не кажучи вже про сільських дітей», – переконують у Профспілці працівників освіти і науки.

У зв’язку з цим, у ЦК Профспілки висловлюють сподівання на недопущення підписання головою Верховної Ради закону «Про повну загальну середню освіту» для подання його на підпис Президентові України.

Як відомо, український парламент ухвалив новий Закон України «Про повну загальну середню освіту». За відповідне рішення 16 січня проголосували 327 народних депутатів.

Ухвалення нового закону обумовлено потребою в нормативному забезпеченні реформування системи загальної середньої освіти, розпочатого після прийняття в 2017 році закону «Про освіту».