Студенти професійних закладів освіти зможуть здобувати професійну освіту без обовʼязкового здобуття середньої освіти.

Відповідну норму містить проєкт закону «Про професійну освіту», розроблений Міністерством освіти і науки.

Зокрема, законопроєкт передбачає, що студент зможе здобувати середню освіту в іншому закладі освіти одночасно із здобуттям професійної освіти або в будь-який інший час впродовж життя.

Також, згідно з новим законопроєктом, у професійних закладах освіти зможуть навчатись особи, які не мають базової середньої освіти.

Такі особи отримають право здобувати у закладах професійної освіти професійні кваліфікації, якщо це передбачено професійними стандартами.

Міносвіти України презентує проєкт нового закону “Про професійну освіту”. Документ має закласти основу для майбутніх змін у сфері.

Джерело: Міносвіти України

Законопроєкт вже опублікували на сайті відомства для громадського обговорення. Воно триватиме до 2 травня 2024 року.

Сферу професійної освіти регулюватиме новий документ
Ухвалення закону зумовлює потреба економіки у кваліфікованих кадрах, а також запит на фахівців для майбутньої відбудови.

У законопроєкті описані зміни, що стосуються активного залучення бізнесу до освітнього процесу, розширення автономії закладів, поліпшення освітніх програм, дерегуляція сфери, а також оновлення термінології,
– кажуть у МОН.

Віцепрем’єр Михайло Федоров наголошує: хочемо зробити багато революційних кроків у трансформації професійної освіти, щоб забезпечувати нашу економіку кваліфікованими фахівцями, які будуть підтримувати розвиток та відбудову нашої країни.

Для цього необхідно розвивати, осучаснювати та модернізувати профтехи, а також трансформувати систему освіти. Один із кроків – зміна законодавства,
– уточнив посадовець.

І додав, що для розробки законопроєкту “Про професійну освіту” залучили бізнес та освітніх експертів, щоб врахувати виклики та потреби ринку, актуалізувати освітні програми, щоб у результаті побудувати сучасну та гнучку систему професійної освіти.

Що буде у новому законопроєкті
У новому законопроєкті пропонують більше залучати бізнес до освітнього процесу через створення в закладах колегіального органу управління наглядової ради, участь у розробленні нових кваліфікацій, призначенні керівника тощо.

Документ також пропонує розширити автономію закладів через можливість здійснення ними господарської діяльності — як державне (комунальне) некомерційне підприємство.

Розглядають також запровадження єдиного рівня професійної освіти (освітньої кваліфікації) та єдиного типу закладу – професійного коледжу.

Сьогодні професійна освіта досі регулюється законом 1998 року. Водночас потреба в запровадженні нових підходів і моделей для навчання за професіями надзвичайно зросла. Саме тому ми розробили новий законопроєкт, який відкриває перед бізнесом унікальні можливості для активної участі у процесі майбутніх спеціалістів,
– зазначив очільник МОН Оксен Лісовий.

Документ також акцентує на поліпшенні освітніх програм та навчальних планів. Зокрема, здобуття професійної освіти за освітніми програмами старшої профільної школи професійного спрямування.

У МОН також зазначають, що важливою зміною є також дерегуляція і дебюрократизація системи професійної освіти. Такі зміни планують запровадити через гарантування можливості здобуття професійної освіти без прив’язки до місця реєстрації, чіткий поділ повноважень органів управління у сфері та складання освітніх програм на основі професійних стандартів та скасування атестації закладів.

У законопроєкті також пропонують оновити термінологію, зокрема змінити назву сфери з “професійно-технічної” на “професійну”, “кваліфікованого робітника” на “спеціаліста”, а також відійти від поняття “учень”, замінивши на “студент”.

Міносвіти пропонує реорганізувати або закрити територіально відокремлені підрозділи вишів, які працюють у сфері вищої та фахової передвищої освіти, з одно-дворічним перехідним періодом.

Джерело: МОН

Про це вказано у законопроєкті, який розробило МОН. Міносвіти вважає, що таке рішення дозволить трансформувати найрозвиненіші територіально відокремлені структурні підрозділи і коледжі в самостійні заклади освіти, приєднати їх до місцевих вишів або припинити.

МОН реорганізує мережу коледжів і підрозділів вишів
У МОН вважають, що вищезгадані структурні підрозділи ЗВО є найсуперечливішою частиною системи вищої освіти.

У міністерстві при цьому пояснили: ці підрозділи створили, аби учням та студентам було зручно вчитися ближче додому.

Сучасний розвиток інформаційних технологій та досвід організації дистанційного навчання в 2020 – 2023 роках довели доступність освітніх послуг закладів вищої освіти в будь-якій точці України та світу. Коледжі в системі вищої освіти не отримали значного поширення порівняно з закладами фахової передвищої освіти,
– пояснили у МОН.

І додали, що більшість територіально відокремлених структурних підрозділів і коледжів є невеликими та дублюють спеціальності місцевих ЗВО. При цьому мають обмежені кадрові і матеріально-технічні ресурси для забезпечення високої якості вищої освіти.

Дистанційна школа “Оптіма” не просто відповідає стандартам кращих закладів освіти, вона перевищує їх! Доказом цього є цьогорічний рейтинг шкіл України за результатами НМТ 2023 року. “Оптіма” посіла 3 місце серед шкіл Києва і 6 – серед загальноосвітніх закладів України. А вже сьогодні кожен із вас може самостійно випробувати переваги дистанційної освіти.
Ухвалення відповідного закону сприятиме створенню передумов для ухвалення рішень про суттєве укрупнення закладів вищої освіти.