Від 1 вересня в Україні має масово стартувати приватизація.

Рада ухвалила відповідне законодавство.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, передає Інтерфакс-Україна.

“Президент України поставив завдання запустити приватизацію з вересня. Для цього Верховна Рада ухвалила відповідне законодавство, уряд розробив усі підзаконні нормативні акти. Маємо зробити цей процес максимально швидким”, – повідомив Шмигаль під час селекторної наради з керівниками областей.

Також він додав, що держава запускає грантові програми, щоб мотивувати бізнес і людей максимально створювати робочі місця.

“Мала приватизація, особливо в регіонах, де люди в селах і містечках знають об’єкти, які роками стоять і неефективно використовуються, покликана дати можливість викупити ці приміщення за справедливу ціну та розпочати роботу”, – додав він.

За словами Шмигаля, у Міністерстві економіки вже повідомили, що на початку вересня будуть оголошені аукціони на елеваторні потужності й на комбінати хлібопродуктів.

У ВР ухвалили зміни до Закону України «Про освіту», зокрема до частини, в якій йдеться про нерухоме майно закладів освіти.

Верховна Рада України в першому читанні ухвалила законопроєкт № 4486 від 10.12.2020 року, яким передбачено умови приватизації нерухомого майна закладів освіти.

Отже, ВР постановила внести зміни до Закону України «Про освіту» і в статті 80 частину четверту доповнити новими абзацами:

«У разі призупинення використання нерухомого майна (чи його частини) в освітньому процесі заклад освіти зобов’язаний інформувати орган управління про таке рішення, а також кожні пів року надавати органу управління інформацію щодо наявності та пропозиції щодо подальшого використання такого майна.

У випадку, коли майно (крім земельних ділянок) державного або комунального закладу освіти більше ніж три роки з моменту повідомлення органу управління про припинення його використання не використовується в освітньому процесі, не забезпечує статутну діяльність і подальше його використання за освітнім призначенням не планується чи є неможливим, а інші державні чи комунальні заклади освіти, установи, підприємства і організації протягом цього періоду не виявили заінтересованість у передачі їм зазначеного майна, це майно у встановленому законодавством порядку може бути включене до переліку об’єктів, що підлягають приватизації за умови, що надходження від приватизації такого майна використовуються виключно на освітні потреби».

Нагадаємо, у цю частину закону не вперше вносяться зміни. Так, 2018 року Верховною Радою було ухвалено Закон «Про внесення зміни до статті 80 Закону України «Про освіту» щодо забезпечення освітнього процесу належними умовами для праці та здобуття освіти», яким навпаки, заборонили приватизацію окремих приміщень закладів освіти.

Гуртожитки планують передати у власність громад в 2021 році.

Йдеться про 490 гуртожитків. Це повинно надати можливість 68,6 тис. людям приватизувати кімнати й таким чином реалізувати конституційне право на житло, пише Сьогодні.

Відповідний законопроєкт підготував Кабінет міністрів України.

Суб’єктам господарювання, до статутного капіталу яких входять ці гуртожитки, влада обіцяє компенсацію. Коштувати це, за розрахунками Кабміну, буде 1,27 млрд гривень, з яких мільярд виділять з місцевих бюджетів, уточнив народний депутат Олексій Гончаренко.

Сьогодні, 12 червня в Івано-Франківську відбулось засідання постійної комісії обласної ради з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, розвитку малого і середнього бізнесу.

Серед іншого, депутати розглянули лист “Івано-Франківське обласне об’єднання воїнів та інвалідів АТО” щодо вилучення лікувально-оздоровчого центру з переліку об’єктів незавершеного будівництва, які підлягають приватизації з перепрофілюванням.

Будівля знаходиться у селі Тарасівка, що на Тлумаччині, інформує кореспондентка Бліц-Інфо.

«Ми звертались у Фонд держмайна, однак згідно з законом зі списку об’єктів, які підпадають під приватизацію його вилучити неможна. Є тільки один вихід – вони повинні тричі виставити його на аукціон, якщо його не продадуть, ми зможемо знову звернутись до них у 2019 році», – розповів Даниш.

За його словами, балансова вартість центру 3 мільйони 600 тисяч гривень.

Водночас голова комісії Остап Дзеса зауважив, що звернення вони підготують та виставлять на сесію, однак його буде недостатньо.

«Всі депутати проголосують за ваше питання, але ви повинні підсилити його», – звернувся Дзеса до атовців.

У свою чергу голова громадської організації “Івано-Франківське обласне об’єднання воїнів та інвалідів АТО” Роман Перцей розповів, що зараз вкрай необхідне місце де б бійці могли проходити вторинну реабілітацію.

«Ми вели перемовини з міжнародними організаціями. Вони готові надати нам від 2,5 до 4 мільйонів євро на реалізацію цього проекту – потрібні тільки гарантії, що приміщення не продадуть», – розповів Перцей.

У підсумку члени комісії вирішили підготувати проект рішення та винести його на сесію обласної ради.

Президент нарешті підписав Закон про безкоштовну приватизацію кімнат у гуртожитках.
Рік тому цей проект закону Петро Порошенко ветував, пояснюючи це його розбіжностями з Конституцією. Закон прийняли 5 квітня, “за” проголосували 256 нардепів.

Отже, тепер мешканці гуртожитків зможуть безкоштовно приватизувати свої кімнати. Йдеться про ті гуртожитки, які перейдуть у власність територіальних громад. Люди повинні проживати в гуртожитку щонайменше 5 років, зокрема, не менше 1 року, якщо претендують на приватизацію як учасники АТО.

Право на приватизацію охоплює приміщення в гуртожитках, побудованих у часи СРСР на загальнодержавні засоби і включених до статутних капіталів господарських товариств та інших організацій, створених у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних або комунальних підприємств. Ця норма не поширюватиметься на гуртожитки, побудовані або придбані в радянські часи приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти.

Також Закон не діє для гуртожитків, у яких люди тимчасово проживають у зв’язку з навчанням, підвищенням кваліфікації або роботою (службою) за контрактом. Ну й, очевидно, для тих мешканців, що проживають у гуртожитку незаконно.

Кабінет міністрів України затвердив умови продажу державного пакета акцій ПАТ “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод” в розмірі 99,5% від статутного капіталу.

Акції продадуть за принципом аукціону з початковою ціною 33,92 млн грн при його номінальної вартості 19,46 млн грн, інформує Інтерфакс-Україна.

Умови конкурсу передбачають збереження видів діяльності підприємства, своєчасну сплату податків, зборів та інших платежів, оновлення основних засобів – модернізація ливарного виробництва, верстатного парку для обробки металу, ковальсько-пресового обладнання і устаткування для виготовлення шестерень за програмою, розробленою і затвердженою покупцем.

Така програма повинна бути затверджена не пізніше шести місяців з дати списання пакета акцій з рахунку Фонду держмайна (ФДМ) України.

Покупець також зобов’язаний оновлювати інформаційно-програмне забезпечення ПрАТ, освоювати нові види продукції, а також протягом п’яти років забезпечити зростання обсягів реалізації.

ПрАТ “Івано-Франківський ЛРЗ” заснований в 1866 році. Основна спеціалізація – ремонт колісних пар і формування нових, а також виготовлення автомотрис.

Завод розташований на земельній ділянці площею 9,69 га.

Станом на початок 2017 року кредиторська заборгованість ПрАТ становила 21,1 млн грн, в тому числі перед бюджетом – 2,31 млн грн, по виплаті заробітної плати – 1,15 млн грн. Дебіторська заборгованість перевищує 20 млн грн, в тому числі 18,9 млн грн – заборгованість за продукцію і послуги.

Середньооблікова кількість працівників заводу на 1 квітня поточного року – 270 осіб. Статутний капітал ПрАТ становить 19,56 млн грн.

З 6 березня 2017 року після перемоги в конкурсі ФДМ на заміщення вакантної посади керівника завод очолив Олег Сирота

, який раніше обіймав посаду начальника відділу зовнішніх правових відносин Івано-Франківського ЛРЗ, до цього – експерта з питань інвестицій та капітального будівництва НЕК “Укренерго”.

Нагадаємо, Міністерство інфраструктури прийняло рішення передати до Фонду держмайна на приватизацію “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод” у листопаді 2015 року.

У травні 2016 року приблизно 150 працівників заводу звернулися до облради з проханням  захистити підприємство від приватизації.

10 червня 2016 року прикарпатські депутати підтримали звернення до вищих органів державної влади про незгоду із приватизацією ПрАТ “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод”.

Тема з розділенням “Укрзалізниці” – не нова. Одна з ідей поділу на окремі компанії – це підготовка “Укрзалізниці” під приватизацію. Причому, коли це відбувається, приватизовуються більш прибуткові частини, а неприбуткові забирають за безцінь або борги.

Таку думку в коментарі сайту “24” висловив директор консалтингової компанії “Вільям-Інвест-Експерт” Віктор Медвідь.

Розділення компанії призводить до зростання адміністративного персоналу. Відповідно до збільшення накладних витрат, які Укрзалізниця має і так дуже високі. Підстав для покращення якості у такий спосіб не буде,
– сказав Медвідь.

Що стосується самої системи поділу великого підприємства на менше, говорить експерт, міжнародний досвід показує, що всі компанії навпаки збільшуються до вимог Антимонопольного комітету, поки їх примусово не розділять.

Бо чим більша компанія, тим вона, за словами Медведя, ефективніша, нижчими є накладні витрати, ефективніше використовуються основні оборотні кошти. Чим менша компанія, тим більше банківських рахунків, бухгалтерії, директорів тощо, підкреслює експерт.

Якщо “Укрзалізниця” говорить про внутрішнє дотування пасажирських перевезень, то до чого призведе розділення компанії на вантажну та пасажирську? Очевидно, до банкрутства пасажирської, відзначає Медвідь.

Експерт додав: балансова вартість Укрзалізниці – близько 200 млрд гривень. Навіть українським олігархам та представникам влади така сума не під силу. Тому завдання – розділити компанію на частини, щоб поглинути та “розмити” її.

Нагадаємо, “Укрзалізницю” впродовж цього та наступного року хочуть розділити на 5 компаній. Це передбачено Стратегією розвитку підприємства до 2021 року.

Теги: Україна гроші Укрзалізниця залізниця Приватизація

Як реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки? Виявляється це не так важко. У Волочиську, таке питання виникло в учасника бойових дій, який нещодавно був демобілізований із зони АТО.

Чоловік пояснив, що хоче приватизувати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, але не знає, куди для цього потрібно звертатись і з якими саме документами.

Ми звернулися по роз’яснення до заступника начальника відділу “Волочиське бюро правової допомоги” Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Алли Байди.

Як пояснила пані Алла, Конституція України гарантує кожному громадянину України право на землю (ст. 14). Крім того, згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

– для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

– для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;

– для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;

– для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.

Земельний кодекс України встановлює, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених норм відбувається один раз із кожного виду використання.

Для того щоб розпочати процес безоплатної приватизації земельної ділянки, громадянину України необхіднозвернутися до органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельними ділянками державної або комунальної власності, із заявою про безоплатне надання земельної ділянки у власність.

Таким органом щодо земель комунальної власності, які розташовані в межах населених пунктів, є відповідна сільська, селищна, міська рада, а щодо земель державної власності, які, як правило, розташовані за межами населених пунктів, є:

– при наданні земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства — Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області,

– при наданні земельних ділянок в інших випадках — райдержадміністрація.

До клопотання потрібно додати:

– викопіювання з кадастрової карти (плану) (його можна замовити в районному (міському) управлінні земельних ресурсів) або інші графічні матеріали, на яких слід відзначити бажане розташування земельної ділянки;

– погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);

– копіюпосвідчення учасника бойових дій, або копію довідки про участь в антитерористичній операції, або витяг з наказу;

– копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);

– копію ідентифікаційного номера.

За результатами розгляду звернення уповноважений орган повинен прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмовити у його наданні.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади має бути прийнято в місячний термін.

Рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути мотивованим. Підставами відмови відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України можуть бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

*   *   *

Нагадуємо, що роз’яснення законодавства і консультації з правових питань можуть отримати усі, хто звернеться до місцевих центрів з надання БВПД або у 

бюро правової допомоги, незалежно від статків та соціального статусу.

    Місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходяться в Хмельницькому, Кам’янці-Поділььскому, Старокостянтинові, та Шепетівці.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.

Пропонуємо до ознайомлення перелік прокурорів, які отримали службові квартири у Івано-Франківську, а потім їх приватизували.

Звертаємо увагу на тому, що в переліку прізвища не звичайних прокурорів, які працевлаштувались до органів прокуратури зі студентської лави, а прокурори рангів області та їх заступників.

Документи опублікував франківський юрист Олександр Джус

.

У селі Тустань Галицького району, що на Івано-Франківщині, жінці вдалося приватизувати земельну ділянку разом із частиною сусідського подвір’я, на якому стоїть хата.

Господарі у відчаї, адже будинок, де проживало кілька поколінь, тепер треба знести, щоб віддати сусідці землю.

 Уже 8 років Галина Сараб має невирішений земельний конфлікт із сусідкою. Через конфлікт сім’я пройшла суди двох інстанцій.

А про те, що сусідка Марія Обливана приватизувала частину своєї землі разом із сусідською хатою, дізналися випадково.

«По схемі державного акту ми маємо посунутися вперед та валити хату. Так, з нашого господарства залишиться «тільки 2 метри», – розповіла власниця господарства Галина Сараб.

Ані з сім’єю Сараб, ані з іншими сусідами, межі приватизованої території Марія Обливана не погоджувала. Відповідних документів постраждалі не знайшли і в сільській раді. Підтверджує це й пані Галина. Її земля теж межує з обійстям скандальної сусідки.

«Я також про приватизацію нічого не знала взагалі. Марія Обливана зі мною взагалі ні про що не говорила, не погоджувала, і не підписувала жодних документів», – наголосила сусідкаГалина Кухмістер.

Рішення сільської ради про приватизацію землі, датоване 1993 роком, жінки вважають фальшивим.

Марія Обливана, яка приватизувала частину сусідської землі разом із хатою, впевнена, ця територія ще здавна належала її родичам. Однак документів на землю вона так і не показала.

Натомість голова Тустанської сільської ради вирішувати конфлікт не береться. Каже, що на посаді він перебуває тільки 5 місяців.

До того ж,документів у цій справі сільська рада не має жодних, а на карті приватизованої землі, додав голова, така ділянка не позначена.

Щоб відстояти свою землю, юристи радять жінкам усі зібрані документи знову подавати до суду. Однак їхню достовірність має підтвердити експертиза.

«На жаль, подібну експертизу людині доведеться оплачувати самостійно, а не за рахунок держави. Але ця експертиза може засвідчити, чи має місце підробка документів, і чи можна ним скористатися в реальному житті», – прокоментував адвокат Володимир Бандура.

Джерело: http://firtka.if.ua