На Закарпатті суд оштрафував шкільну прибиральницю, яка вдарила ученицю шваброю. Постанову у справі №: 297/4654/24 оприлюднив Берегівський районний суд Закарпатської області, пише “Судово-юридична газета”.

У матеріалах справи вказується, що випадок трапився ще 21 жовтня 2024 року у Берегівській гімназії імені Ганни Горват.

Так, шкільна прибиральниця вчинила булінг щодо 14-річної учениці, вдаривши її шваброю для протирання підлоги. У матеріалах справи не вказано, що стало причиною конфлікту.

Щодо працівниці склали протокол про адмінправопорушення з ч.1 ст.173-4 КУпАП. Під час судового засідання вона визнала свою провину.

Суд дослідив усі матеріали та визнав жінку винною у булінгу, призначивши покарання – 850 грн штрафу зі сплатою 605 грн судового збору. Постанова суду уже набрала законної сили та оскарженню не підлягає.

Думаю немає ніяких сумнівів що події 2020 року назавжди увійдуть в історію.

І вже точно ніхто з нас ще пару років тому не міг і уявити що нам доведеться переглянути свій звичний спосіб життя і своєї цінності. Пандемія так чи інакше але торкнулася практично кожної людини на нашій планеті і в підсумку всіх нас змінила.

Але крім усього перерахованого пандемії завдала величезного удару і по економіці країн залишивши десятки мільйонів людей без роботи і засобів до існування. І до слова не минула ця біда і героїні нашого відео на ім’я Роза яка також виявилася вельми складною для себе ситуації. Але саме її історія яка сталася зовсім недавно буквально за лічені дні облетіла весь світ і не змогла залишити байдужими мільйони людей. І повірте вона вас точно здивує і порадує але про все по порядку.

Роза звичайнісінька мешканка Нью-Йорка яка в житті довелося дуже не солодко. Народилася вона в бідній родині батько пішов від матері коли і було всього чотири рочки. З тих пір мамі довелося буквально тягнути на собі не тільки її але і маленьку сестричку на ім’я Емілі. Жінка працювала на декількох роботах і все ж змогла підняти ці на ноги. Продовження у відео.

На державному підприємстві ВО “Карпати” пройшли протипожежні та антитерористичні навчання.

“У рамках навчання була імітація терористичного акту на базі цеху №1. За легендою прибиральниця виявила в кімнаті майстрів сумку, з якої прослуховувався годинниковий механізм. Про свою знахідку вона одразу повідомила майстра, а той у свою чергу – начальника цеху. Начальник цеху зробив оголошення про те, що у кабінеті знаходиться сумка, і попросив власника прийти і забрати її. Після того, як власника підозрілої сумки не виявили, начальник цеху проінформував про подію чергового по підприємству, начальника охорони та начальника виробництва, окрім того, він огородив місце, де була знайдена сумка”, – розповідає Дмитро Лукань, начальник відділу охорони праці і пожежної безпеки ДП ВО “Карпати”.

Після цього про надзвичайно подію повідомили керівництву підприємства, паралельно “зателефонували” за номером “102”. Генеральний директор дав вказівку провести негайну евакуацію працівників підприємства. Після того як фахівці прибулих служб оглянули предмет на наявність вибухових матеріалів і не виявили їх, робочий процес відновили.

“На жаль, ворог зараз не спить. Тому, враховуючи ситуацію, яка склалася в державі, генеральним директором підприємства Дмитром Втерковським було прийняте рішення про проведення антитерористичних навчань, адже ВО “Карпати” – це стратегічне підприємство, яке підпорядковується “Укроборонпрому”, –​ розповідає Дмитро Лукань і додає, працівники підприємства повинні знати, як діяти у випадку загрози.

Паралельно із антитерористичними навчаннями були проведені навчання із пожежної безпеки. Вони теж мали свою легенду: оператор верстатів виявив, що в електрощитовій, яка веде в приміщення майстрів цеху №1, сталося коротке замикання – пішов дим та з’явилося полум’я, що розповсюдилося кабельними лініями.

“Працівники відпрацювали черговість дій у такій надзвичайній ситуації – повідомлення керівників підприємства, оповіщення працівників, виклик рятувальників, знеструмлення щитової та ліфтів, огородження місця пожежі та початок гасіння пожежі власними силами до прибуття рятувальників. Паралельно із цим була оголошена евакуація працівників цеху та працівників підрозділів, які розташовані поряд. Евакуація пройшла швидко – у межах семи хвилин”, –​ розповідає Лукань.

За його словами, такі навчання є важливими, особливо враховуючи ті трагедії, які мали місце в Одесі та в російському Кемерово.

“Важливо, щоби у надзвичайних ситуаціях працівники знали, як діяти, і не розгубилися”, –​ відзначає Дмитро Лукань і додає, що схожі навчання на підприємстві будуть проведені наприкінці травня.

Дуже часто люди з вищою освітою, навіть з кількома дипломами, змушені їхати на заробітки. Їх не зупиняють ні важка праця, ні зміна статусу, ні величезна відстань від родини – усе це вони готові стерпіти заради усмішки своїх дітей, їхнього щастя та добробуту, пише «Карпатський об’єктив».

Наша сьогоднішня героїня – пані Андрея – народилася в мальовничому місті над Латорицею. Вона закінчила хімічний факультет одного з найпрестижніших вузів країни – Києво-Могилянської академії, але після навчання вирішила не залишатися в столиці. Причиною такого важливого рішення в житті дівчини стало кохання – ще зі школи вона зустрічалася з хлопцем, який чекав на неї в Мукачеві. Невдовзі після повернення до рідного краю молода пара одружилася.

Жінка часто жалкувала про тодішнє рішення, адже якби вона залишилася в Києві, то, можливо, її життя склалося б зовсім інакше. Після весілля Андрея дуже швидко завaгiтнiла і наpодила сина Тараса, а через 1,5 року ще й донечку Ельвіру.

«Чоловік залишив нас після чотирьох років шлюбу – не витримав «зваленої на нього відповідальності», але так, непевно, було й краще, адже мирися з його постійними зрадами я вже сил не мала. Тоді в нас з малечею постала гостра проблема – нестача коштів. Я дуже швидко знайшла роботу – влаштувалася вчителькою хімії в школу. Хоч заробітна плата була й невисока, але я відчувала, що це і є моє покликання – відкривати дітям цікавий світ складної науки», – розповідає Андрея.

Наступні 10 років свого життя жінка паралельно працювала на двох роботах, адже прожити на ті гроші, які вона заробляла, було дуже складно. Сім’я ледве зводила кінці з кінцями, а колишній чоловік навіть і не пам’ятав, що в нього є діти.

Плинув час, донька та син дорослішали, витрати збільшувалися, і Андрея почала думати про те, потрібно їхати заробляти гроші за кордон.

«Я завжди була переконана, що діти обов’язково мають навчатися, але коштів для цього не мала. Через знайомих знайшла роботу в одній сім’ї в Італії, їм потрібна була хатня робітниця. Я вирішила спробувати, але не на довгий період – з роботи не звільнилася, поїхала в літній період на три місяці. У мене не було впевненості, що зможу такий тривалий час бути далеко від дітей, тим більше, що залишила їх самих. Мої батьки на той час уже помepли, тому попросила подругу навідуватися до них», – каже жінка.

Приїхавши на роботу, Андрея поринула у світ важкої праці, де кожен гарує як віл з ранку й до пізнього вечора. Родина, в якій працювала, була ніби й привітною, але господарі завжди пильнували жінку та вказували їй на найменші промахи: то вона сходи повитирає не так, то пилюку десь знайдуть, то вікна миє не кожного дня. Жити там було дуже важко, але закарпатка продовжувала терпіти й постійно молилася за своїх дітей.

Три місяці минули швидко, і Андрея повернулася додому. Вона добре заробила: щоб отримати таку суму тут, в Україні, мала б працювати щонайменше два роки. Тоді жінка остаточно зрозуміла, що забезпечити дітей зможе, лише працюючи за кордоном.

«Я вирішила звільнитись і знову поїхала в Італію. Знайти роботу виявилося не складно, адже вакансій прибиральниць було багато, а я іншого й не шукала – мову не знала, та й кращої перспективи для себе не бачила. Нова родина була набагато приязніша і платила більше. Тоді я вирішила почати оформляти документи й для дітей, щоб з часом вони теж змогли жити в Італії», – розповідає жінка.

Майже через рік діти Андреї переїхали до неї. Жінка орендувала невеличку однокімнатну квартирку, де вони всі спали на одному ліжку, але була безмежно щаслива, адже син та донька нарешті були з нею. Звісно, працювати вона почала ще більше, бо оплачувати рахунки й утримувати одразу трьох коштує немало.

«Попри те, що я дуже мало спала й страшенно виснажилася, у мене була ціль, для досягнення якої робила все: нарешті мої Тарас та Ельвірка матимуть хорошу освіту. Через рік діти ідеально вивчили італійську й говорили не гірше за місцевих, а Тарас почав підробляти в магазині та допомагати мені. Наразі він відвідує підготовчі курси для вступу до вузу і мріє стати інженером. Ельвіра вчиться в італійській школі та захоплюється малюванням. Що з цього всього буде, я ще не знаю, але підтримаю будь-який вибір дітей!» – додає Андрея.

Жінка була змушена відмовитися від своєї мрії, однак анітрохи через це не переймається, адже вона в першу чергу мама і має думати про майбутнє дітей. Разом з тим Андрея впевнена, що повертатися до Закарпаття не хоче, бо для неї краще вже працювати прибиральницею, але отримувати за це достойну платню.

Автор – Вікторія Копинець

Коломийські школярі зняли на відео неврівноважену та агpесивну прибиральницю, яка не пускала дітей до тyалету. Інцидент стався у школі №9, йдеться на youtube-каналі Незалежних медіа Прикарпаття, передає Корупція.Інфо.

На відео видно, як прибиральниця кричить на школярів і виганяє їх із тyaлету.

– Марш звідси, я тобі сказала! Йди на третій поверх!

Діти намагалися пояснити, що в тyaлеті на третьому поверсі не зачиняються двері, тож вони туди йти не хочуть. Однак, схоже, це жінку мало хвилювало:

– Мене це не цікавить! Швидко давай звідси! Не пущу, я тобі сказала!

Врешті, прибиральниця мало не силоміць випхала дітей із туалету. Ті її попередили, що зняли все на відео і покажуть її поведінку на все місто.