Учні 10–12 класів, незалежно від обраного профілю, з 2027 року обовʼязково вивчатимуть українську мову та літературу, історію та громадянську освіту, математику, іноземні мови, захист України та фізичну культуру. Крім того, Міністерство освіти та науки підкреслило, що природничі науки залишаються важливою частиною навчання, попри поширення міфу, що ці дисципліни не вивчатимуть старшокласники.

Окрім того, природничі предмети й курси будуть обовʼязковими для всіх учнів 10–11 класів задля забезпечення формування цілісної наукової картини світу й компетентностей у цій галузі. Про це освітнє відомство повідомило на офіційному сайті.

МОН назвало предмети, які обов’язково вивчатимуть старшокласники з 2027 року
Реформа старшої школи, згідно з якою відбудуться зміни у навчанні учнів 10–12 класів, спрямована на подолання суттєвих недоліків сучасної системи освіти, зокрема й перевантаженості школярів. Зокрема, завдяки ініціативі учні отримають:

збалансоване навчальне навантаження;
можливість поглибленого вивчення профільних предметів і курсів;
якісну підготовку до вступу;
формування реальних компетентностей, а не формальне засвоєння матеріалу.

МОН назвало предмети, які обов’язково вивчатимуть старшокласники з 2027 року
Крім того, будуть враховані індивідуальні потреби школярів, а навчальний план передбачатиме три складники:

Обов’язкові предмети та курси, які формуватимуть певну “базу” для учнівства.
Профільні предмети та курси забезпечуватимуть поглиблене вивчення дисциплін, важливих для подальшого навчання та професійного розвитку.
Вибіркові курси розширюватимуть світогляд і сприятимуть ознайомленню з різними галузями знань.
Нині МОН активно працює над підготовкою до впровадження реформи старшої школи, зокрема розробленням Типової освітньої програми, підготовкою пілотування та створенням методичних матеріалів.

У 2027 році стартує реформа старшої школи. У рамках змін МОН пропонує профільний підхід до навчання старшокласників. Так, учні та учениці матимуть змогу самостійно обирати профіль власного навчання, що буде означати наявність спеціалізованих курсів і предметів для поглибленого вивчення

У Міністерстві освіти України пояснили, які предмети у школі приберуть із навчальної програми.

Які предмети у школі стануть необов’язковими
Процес вибору профілю передбачає одразу три рівні. Так, спершу старшокласникам доведеться обрати основний профіль навчання. Наприклад, мовно-літературний містить у собі поглиблене вивчення лінгвістики, а суспільно-гуманітарний – вивчення історії та правознавчих наук.

Далі учню потрібно обрати спеціалізовані курси в межах власного профілю.

Після цього старшокласники мають змогу обрати дисципліни, які вже до їхнього профілю не належать – для того, аби задовольнити свої зацікавлення у всіх сферах.

У Міністерстві пояснили, що 10 клас стане для кожного старшокласника адаптаційним. У цей рік учні й учениці матимуть змогу обрати та «протестувати» профіль, за потреби предмети можна буде змінити. З кожним роком до 12 класу кількість обов’язкових предметів буде зменшуватись, а кількість профільних курсів – збільшуватись.

Нагадаємо! Згідно з реформою Міністерства освіти України, усі школярі молодшого шкільного віку з 2018-2019 року навчаються за стандартами Нової української школи.

Ця реформа передбачає низку змін, але загалом характеризується наступним чином – усім школярам має бути приємно та цікаво навчатись у школі, а їхні знання мають бути не лише теоретичними, але й практичними. На меті МОН створити в українських школах комфортну для просвітництва атмосферу, де дітей навчатимуть не лише «зубрити» книжки, але й використовувати набуті знання на практиці.

Реформа НУШ продовжує рухатися в середній школі.

 В рамках реформи Нової української школи (НУШ) вже з 1 вересня у школах більше не буде восьмих класів із поглибленим вивченням окремих предметів. А наступного року, коли НУШ дістанеться дев’ятих класів, вони зникнуть і там. Погано це чи навпаки, розповіла Ірина Чернілевська-Бойко у статті «Чому восьмі класи стануть випробуванням для реформи НУШ».

«На мою думку, критично важливо зберегти поглиблене вивчення окремих предметів у восьмому класі. Чому? Маю декілька аргументів», – пише авторка.

За словами Чернілевської-Бойко, у восьмому та дев’ятих класах діти вже цілком сформовані та більш менш орієнтуються в тому, які предмети більше подобаються та легше вчаться. Крім того, авторка підкреслила, що в рамках НУШ багато чого зробили для слабких учнів, але нічого для сильних. Попри те, що здібних учнів потрібно шукати та плекати задовго до того, як вони підуть до профільної школи.

«Й один зі способів — це якраз створення класів із поглибленим вивченням окремих предметів, коли ми кажемо: «Слухайте, а зберімо дітей, яким подобається математика, в окремий клас. Ми їм можемо дати більше математики, в них буде інший урок, насиченіший складними завданнями та динамічніший за темпом». Тобто класи з поглибленим вивченням окремих предметів допоможуть відібрати обдарованих дітей і дати їм більше, ніж усереднена шкільна програма», – зазначила Чернілевська-Бойко.

За її словами, поглиблене вивчення окремих предметів у восьмому та дев’ятому класах створює базу для майбутньої профілізації в старшій школі.

«Якщо найближчим часом МОН не озвучить свого бачення перспектив поглибленого вивчення предметів… тоді втрати неминучі… Відмовлятися від цього не можна», – додає авторка.

Нагадаємо, моніторинг якості освіти показав, що у межах реформи НУШ немає принципової відмінності між успіхами «реформованих» шестикласників і «нереформованих» восьмикласників. При чому проблеми з компетентнісним навчанням видно не лише в тестах, а й в анкетах школярів.

Однак, заради справедливості варто підкреслити, що близько 90% учнів і шостого, і восьмого класів сказали, що вчителі роблять усе, аби допомогти їм опанувати навчальний предмет, що вони пояснюють ту чи іншу тему доти, доки учні її не зрозуміють.

У школах скасують низку предметів, що відомо
У 2027 році стартує реформа старшої школи. У рамках змін МОН пропонує профільний підхід до навчання старшокласників. Про це розповідає «Стіна» із посиланням на МОН.

Так, учні та учениці шкіл зможуть самостійно обирати профіль власного навчання, що означатиме наявність спеціалізованих курсів та предметів для поглибленого вивчення

У Міністерстві освіти України пояснили, які предмети у школі приберуть із навчальної програми.

Процес вибору профілю передбачає відразу три рівні. Спочатку старшокласникам доведеться вибрати основний профіль навчання. Наприклад, мовно-літературний включає поглиблене дослідження лінгвістики, а суспільно-гуманітарний – дослідження історії та правознавчих наук.

Далі учню вибрати спеціалізовані курси не більше свого профілю у шкільництві. Після цього старшокласники можуть вибрати дисципліни, які вже до їхнього профілю не належать – для того, щоб задовольнити свої інтереси у всіх сферах.

У Міністерстві пояснили, що у школі 10 клас стане для кожного старшокласника адаптаційним. Цього року учні та учениці зможуть вибрати та «протестувати» профіль, за потреби предмети можна буде змінити.

З кожним роком у 12 класі кількість обов’язкових предметів зменшуватиметься, а кількість профільних курсів – збільшуватиметься.

У 2027 році стартує реформа старшої школи. У рамках змін МОН пропонує профільний підхід до навчання старшокласників. Так, учні та учениці матимуть змогу самостійно обирати профіль власного навчання, що буде означати наявність спеціалізованих курсів і предметів для поглибленого вивчення

У Міністерстві освіти України пояснили, які предмети у школі приберуть із навчальної програми.

Які предмети у школі стануть необов’язковими
Процес вибору профілю передбачає одразу три рівні. Так, спершу старшокласникам доведеться обрати основний профіль навчання. Наприклад, мовно-літературний містить у собі поглиблене вивчення лінгвістики, а суспільно-гуманітарний – вивчення історії та правознавчих наук.

Далі учню потрібно обрати спеціалізовані курси в межах власного профілю. Після цього старшокласники мають змогу обрати дисципліни, які вже до їхнього профілю не належать – для того, аби задовольнити свої зацікавлення у всіх сферах.

У Міністерстві пояснили, що 10 клас стане для кожного старшокласника адаптаційним. У цей рік учні й учениці матимуть змогу обрати та «протестувати» профіль, за потреби предмети можна буде змінити. З кожним роком до 12 класу кількість обов’язкових предметів буде зменшуватись, а кількість профільних курсів – збільшуватись.

Нагадаємо! Згідно з реформою Міністерства освіти України, усі школярі молодшого шкільного віку з 2018-2019 року навчаються за стандартами Нової української школи.

Ця реформа передбачає низку змін, але загалом характеризується наступним чином – усім школярам має бути приємно та цікаво навчатись у школі, а їхні знання мають бути не лише теоретичними, але й практичними. На меті МОН створити в українських школах комфортну для просвітництва атмосферу, де дітей навчатимуть не лише «зубрити» книжки, але й використовувати набуті знання на практиці.

У рамках реформи учні 10-12 класів вивчатимуть лише 7 обов’язкових предметів.

В Україні для старшокласників удвічі скоротять кількість обов’язкових предметів.

Як йдеться в повідомленні Міністерства освіти і науки, з 2027-2028 навчального року почне реалізовуватися реформа старшої профільної школи. У межах реформи учні 10-12 класів вивчатимуть лише 7 обов’язкових предметів:

українська мова;
українська література;
історія України;
англійська мова;
математика;
фізична культура;
“Захист України”.
Зі списку обов’язкових предметів приберуть зарубіжну літературу, всесвітню історію, громадянську освіту, біологію/екологію, географію, фізику та хімію.

Реформа шкільної освіти
В Україні планують запровадити трирічну профільну середню освіту. Це означає, що українські школярі навчатимуться не 11 років, а 12.

Пілотний проєкт Міністерство освіти і науки запустить у 2025 році, а вже з 2027 – трирічну профільну середню освіту. Як казав міністр освіти і науки Оксен Лісовий, відповідну реформу організували так, щоб після шкіл діти були краще підготовлені до університету.

Наприкінці минулого року стало відомо, що в Україні зросте вартість навчання на контрактній основі в закладах вищої освіти. Це рішення ухвалять через необхідність усунути фінансовий дисбаланс у системі освіти.

Новий предмет “Фінансова грамотність” у школах охоплюватиме широкий спектр важливих тем, спрямованих на оснащення учнів необхідними навичками управління своїми фінансами.

Як пояснила фінансовий консультант та інвестор Тетяна Боримська, навчальна програма включатиме:

Школярі навчаться планувати бюджет, ефективно керувати своїми коштами та уникати потрапляння у фінансові пастки.

У 8-му класі учні познайомляться з основами податків, що допоможе їм зрозуміти їхню роль в економіці та те, як працюють податки.

Також курс навчить учнів економити гроші, керувати своїми фінансами як особисто, так і в сімейній обстановці, а також розуміти роль страхування у фінансовій безпеці.

Крім цього, ключовий аспект навчальної програми буде зосереджений на тому, як протидіяти кібератакам, а також як захистити себе від шахрайських схем, таких як шахрайство з картами та інші поширені фінансові шахрайства.

Цей новий предмет має надати дітям практичні знання для прийняття обґрунтованих фінансових рішень та захисту своїх активів.

У школах в тимчасово окупованих росіянами містах України профільні предмети викладають людей без вищої освіти. На ТОТ виник кадровий голод, тому до освітнього процесу залучають будь-кого.

Про це повідомили активісти руху спротиву “Жовта стрічка”. За даними партизанів, до викладання профільних предметів таких, як математика, фізика, географія, залучають практично будь-кого.

“Єдина фактична вимога – пройти тримісячний курс підготовки (один місяць на психологію, два на вивчення профільного предмету)”, – розповіли активісти.

Фізику, біологію та математику викладають люди без освіти: в окупованих містах виник кадровий голод
Зокрема, така ситуація з профільними вчителями спостерігається у школах тимчасово окупованого Бердянська, Луганська, Донецька.

“Тож виходить, що дітям на ТОТ фізику, математику, біологію та інші важливі предмети, що потребують спеціальних знань, можуть викладати абсолютно недотичні до відповідної науки люди”, – сказано у повідомленні.

Як повідомлялося, ушколах Севастополя в тимчасово захопленому військами Росії Криму повністю відмовилися від вивчення української мови як предмета. У місті немає освітніх закладів будь-якого рівня (і садочків, і коледжів), де викладається українська мова.

В рамках реформи Нової української школи (НУШ) вже з 1 вересня у школах більше не буде восьмих класів із поглибленим вивченням окремих предметів. А наступного року, коли НУШ дістанеться дев’ятих класів, вони зникнуть і там. Погано це чи навпаки, розповіла Ірина Чернілевська-Бойко у статті «Чому восьмі класи стануть випробуванням для реформи НУШ».

«На мою думку, критично важливо зберегти поглиблене вивчення окремих предметів у восьмому класі. Чому? Маю декілька аргументів», – пише авторка.

За словами Чернілевської-Бойко, у восьмому та дев’ятих класах діти вже цілком сформовані та більш менш орієнтуються в тому, які предмети більше подобаються та легше вчаться. Крім того, авторка підкреслила, що в рамках НУШ багато чого зробили для слабких учнів, але нічого для сильних. Попри те, що здібних учнів потрібно шукати та плекати задовго до того, як вони підуть до профільної школи.

Три причини, чому реформа НУШ ризикує закінчитися крахом — думка доктора педагогічних наук
«Й один зі способів — це якраз створення класів із поглибленим вивченням окремих предметів, коли ми кажемо: «Слухайте, а зберімо дітей, яким подобається математика, в окремий клас. Ми їм можемо дати більше математики, в них буде інший урок, насиченіший складними завданнями та динамічніший за темпом». Тобто класи з поглибленим вивченням окремих предметів допоможуть відібрати обдарованих дітей і дати їм більше, ніж усереднена шкільна програма», – зазначила Чернілевська-Бойко.

За її словами, поглиблене вивчення окремих предметів у восьмому та дев’ятому класах створює базу для майбутньої профілізації в старшій школі.

«Якщо найближчим часом МОН не озвучить свого бачення перспектив поглибленого вивчення предметів… тоді втрати неминучі… Відмовлятися від цього не можна», – додає авторка.

У рамках реформи учні 10-12 класів вивчатимуть лише 7 обов’язкових предметів.

В Україні для старшокласників удвічі скоротять кількість обов’язкових предметів.

Як йдеться в повідомленні Міністерства освіти і науки, з 2027-2028 навчального року почне реалізовуватися реформа старшої профільної школи. У межах реформи учні 10-12 класів вивчатимуть лише 7 обов’язкових предметів:

українська мова;
українська література;
історія України;
англійська мова;
математика;
фізична культура;
“Захист України”.
Зі списку обов’язкових предметів приберуть зарубіжну літературу, всесвітню історію, громадянську освіту, біологію/екологію, географію, фізику та хімію.

Реформа шкільної освіти
В Україні планують запровадити трирічну профільну середню освіту. Це означає, що українські школярі навчатимуться не 11 років, а 12.

Пілотний проєкт Міністерство освіти і науки запустить у 2025 році, а вже з 2027 – трирічну профільну середню освіту. Як казав міністр освіти і науки Оксен Лісовий, відповідну реформу організували так, щоб після шкіл діти були краще підготовлені до університету.

Наприкінці минулого року стало відомо, що в Україні зросте вартість навчання на контрактній основі в закладах вищої освіти. Це рішення ухвалять через необхідність усунути фінансовий дисбаланс у системі освіти.