У центрі італійської столиці Рим десятки колишніх стюардес авіакомпанії Alitalia влаштували акцію протесту проти масових звільнень. Перевізник збанкрутував, а компанія ITA, яка зайняла його місце, взяла на роботу тільки частину співробітників.

Про це пише видання CNN. На опублікованому відео показано, що стюардеси вишикувалися в кілька рядів і знімали із себе одяг (щоб подивитися відео, доскрольте до кінця сторінки).

Спочатку вони поставили сумки на землю, потім одночасно почали знімати з себе пальто, форму та взуття. При цьому стюардеси нічого не говорили – босоніж і в самій білизні вони простояли кілька хвилин. А пізніше одностайно почали скандувати: “Ми – Alitalia!”.

Акція була також організована проти умов праці, які надала нова авіакомпанія, – офіційні представники профспілок заявили, що тим, хто залишився, знизили зарплату, деякі також втратили трудовий стаж. Окрім того, стюардесам перестали заздалегідь повідомляти, де і коли вони будуть працювати.

Керівники об’єднання також вимагають від уряду країни продовжити допомоги з безробіття на термін до п’яти років.

Цю статтю спонукали написати події, які кожен день спостерігаю в Італії. Пише Українська газета в Італії
Що буде, якщо порівняти скільки заробляють українці в Італії, білоруси, молдавани і т.д., тобто вихідців з колишнього СРСР та італійці.

Які зарплати отримують тут наші робочі? Але швидше за коректніше поставити питання отримують і чи залишається на життя?

За українськими мірками отримують зарплати величезні, за італійськими – мізер. Але навіть ці гроші доводиться витрачати на проживання та харчування. В Італії вартість харчування і особливо проживання коштує значно дорожче українських, тому більшу частину зарплати «зжирає» оренда житла.

У північній Італії оренда самої маленької квартирки обійдеться мінімум в 500 євро, трохи більше – в районі 700 євро і більше. При середній зарплаті іноземців в 800 – 1000 євро, яка, до речі, значно нижча від зарплати італійців, після сплати оренди, комунальних послуг та харчування не залишається практично нічого.

Але…

Основну частину наших робочих тут складають жінки у віці 35 – 55 років. Працюють вони в більшості «баданте» – доглядають за літніми людьми, живучи у них вдома. Тільки це рятує їх і дозволяє економити на проживанні і частково на харчуванні. Але що це за життя?

Роками вони сидять зі старими, не можуть дозволити собі мати особисте життя, так і люди похилого віку бувають різні, часто далеко не подарунок. У підсумку життя так і проходить на обслуговування чужих потреб. Якщо ж роботодавець вмирає, то знайти нового стає все складніше.

Також часом спостерігаю ситуації, коли баданте працюють наші жінки у віці 60 років і старше, з працею і небажанням вже виконуючи цю роботу. І мені їх щиро шкода, адже вже їм потрібні баданте, але, на жаль, собі вони таке дозволити ніколи не зможуть.

А що італійці? А італійці жадноваті! Ні, не все, звичайно, є люди різні, як і у нас. Але в більшості своїй дуже скупі. Коли літнім синьорам потрібна будь-яка допомога по дому – замінити кран, розетку, поміняти вимикач, люстру, розібрати-зібрати меблі і т.п., вони звуть наших чоловіків, хлопців. І не варто дивуватися, якщо після години роботи, коли стоїш весь в поту, вона з великою гордістю дають 10 євро і запитують: «Ну як, нормально?». Ось вона скупість.

А тепер обгрунтую свою відповідь, а то хтось скаже: «Ну нічого собі 10 євро за годину, та це ж на гривні багато, ми так не отримуємо в Україні!». Для прикладу, тільки сам виклик будь-якого майстра в Італії, незалежно від того зробить він щось чи ні буде коштувати як мінімум 50 євро!!! І відразу згадую сьогоднішню історію, яка сталася зі мною. У моєму автомобілі прогорів глушник і я поїхав шукати СТО, щоб його замінити.

Самому все це зробити в Італії проблематично, ніде немає доступних підйомників або естакад, як в нашій країні. Ні, вони є практично на кожній заправці, але працювати Вам на ньому, швидше за все, ніхто не дозволить. Вони призначені тільки для роботи персоналу, в основному, по заміні масел.

Загалом, взяв я з собою новий глушник. Заїжджаю до першого горе-майстра. Питаю його, скільки буде коштувати заміна глушника. Він мені починає розповідати, що мовляв не знає, що в годину він бере 30 євро!!! і що скільки піде на це часу без поняття. На моє запитання, скільки він візьме, якщо піде на це 15 хв, став нервувати і взагалі відмовився що-небудь робити.

На другий СТО відмовилися що-небудь робити, мотивуючи це тим, що ставлять тільки свої запчастини. А глушник тут може коштувати і 100 євро плюс робота. Рахуйте самі. З України мені його прислали за 30 євро. На третій СТО кельму захотів 50 євро і запис аж на завтра.

Прикинувши, що якщо я віддам 50 євро за 15 хв роботи – то буду повним ідіотом, тому що моя дружина тут «тяжко працює» за 6 євро на годину, подякував і поїхав геть. Чи знайшов я в підсумку вихід із ситуації? Так, знайшов.

Знайомий італієць безкоштовно домовився на одній з заправок орендувати підйомник на пів години. Я самостійно замінив трубу глушника за 10 хв!!! Як бачите, місцеві роботяги менш ніж за 30 євро на годину не захотіли навіть розмовляти, хоча роботи виявилося всього на 10 хвилин.

А наш народ тут тяжко працює, в кращому випадку, за 10 євро на годину, миючи, перепрошую, дупи і унітази. Ось воно – життя іноземця. Так, що не думайте, земляки, що тут «медом намазано». Як кажуть, там добре, де нас немає!

Українські заробітчани все частіше стають жертвами шахраїв, які беруть гроші за фейкове працевлаштування. Аби не потрапити на їхні прийоми, варто уважно читати договір, який вам пропонують підписати. Якщо в документі йдеться про “інформаційні послуги”, підписувати його – великий ризик. Також не варто покладатися лише на зовнішні ознаки успішності фірми-посередника – наприклад, на гарно облаштований офіс або лише позитивні відгуки в інтернеті. Якщо ж за працевлаштування з кандидата вимагають чималу суму, то краще за такі гроші піти на консультацію до юриста, аби той перевірив легальність документів.

Як аферисти психологічно обробляють заробітчан та чому звернення до фірми, у якої є справжня ліцензія на працевлаштування за кордоном, не гарантує відсутності проблем, розповідає OBOZREVATEL.

РОБОТА В COCA-COLA ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ТРЮКИ

У Вінницькій області викрили злочинну групу, яка оббирала українців під виглядом працевлаштування за кордоном. Замість гарно оплачуваної роботи люди отримували нелегальні умови, а жили ледь не в бараках. Коли ж зверталися до ділків із претензіями, то виявлялось, що 20 тисяч гривень було віддано за “інформаційні послуги”. Ба більше, трудових мігрантів шахраї забезпечували ще й підробленими ID-картками громадян ЄС, що могло перетворити жертв на співучасників злочину.

Кримінальний бізнес п’ятеро мешканців Вінницької області розпочали ще у 2017 році і, за даними слідства, за два роки встигли ошукати щонайменше 60 українців. Для цього вони відкрили дві фірми та орендували у Вінниці два офіси, вигляд яких мав свідчити про надійність та респектабельність. Фасад першого оздобили блискучим “золотом”, а на подвір’ї перед другим встановили прапори різних країн.

Аферисти знімали офіс, оздоблений “золотом”

Один із офісів фірми

“Фірми обіцяли роботу в Чехії, Ізраїлі, Швеції, Німеччині, Норвегії, Польщі на фабриках, на виробництві деталей до автомобілів, на розливі питної води. Були навіть вакансії в Coca-Cola, на шоколадній фабриці Milka, згадувалися Mercedes та Volkswagen. Під час розмов працівники фірм давали гарантії, що все буде добре, що люди будуть працевлаштовані та зможуть добре заробити”, – розповів начальник управління прокуратури Вінницької області Сергій Гупяк.

Оголошення про роботу за кордоном

Послуги коштували від 1000 доларів або євро, а надалі суми зростали за рахунок додаткових платежів (нібито на оренду житла чи переїзди). Коли ж заробітчани потрапляли за кордон, виявлялось, що якщо й доведеться працювати, то не там, де обіцяли, не за ті гроші й не на тих умовах.

“У цьому й полягало шахрайство: коли до фірм виникали претензії, вони заявляли, що люди уклали консультаційний договір, а за проблеми, які виникли потім, вони не відповідають. Однак насправді за ширмою консультацій людям давалися гарантії роботи. Використовувався також прийом, коли до людей у черзі підсідала людина, яка розповідала, що нібито вже їздила на роботу від цієї компанії й залишилась дуже задоволеною. За допомогою різних психологічних прийомів людей схиляли підписати договір”, – пояснив Гупяк.

Замість роботи людям пропонували “інформаційні послуги”

За послуги брали по 20 тисяч гривень

Також одна із фірм мала справжню ліцензію на працевлаштування в Польщі. Правоохоронці оцінюють це як елемент шахрайства. “Це мало викликати довіру. Але за законом працевлаштовувати в інші місця не можна. Тоді як фірма обіцяла роботу в тій же Норвегії, на що в неї не було ліцензії”, – сказав Гупяк.

ПІДСТАВЛЯЛИ З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ID
Цікаво, що, відправляючи на “роботу” за кордон, вінницькі ділки забезпечували деяких заробітчан фальшивими ID-картками ЄС (посвідчення особи) – на випадок запитань правоохоронців про законність перебування в країні. Документи давали навіть тоді, коли люди про це не просили.

І тут виникає тонкий юридичний момент – якби заробітчани скористалися фальшивкою, то із жертв шахраїв вони стали співучасниками злочину. Щоправда, як повідомили у прокуратурі, таке торкнулося лише одного українця. Його потім депортували додому.

20 серпня у прокуратурі Вінницької області повідомили, що завдяки роботі управління стратегічних розслідувань Нацполіції, СБУ та прокуратури учасникам цієї схеми повідомили про підозру за статтею “Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою”.

Шахраям загрожує серйозне покарання

ЯК ШАХРАЇ “РОЗКРУЧУЮТЬ” УКРАЇНЦІВ
Після карантину афер із працевлаштуванням за кордоном не поменшало. Найбільш “трендова” серед них – пропозиції роботи в Німеччині, сказав президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

“Більшість із них є нелегальними, бо пропонується працювати в Німеччині за польською робочою візою, що є порушенням закону. До того ж зараз німецький кордон через коронавірус зачинений для всіх, крім громадян та тих, хто має посвідку на проживання чи робочу візу. Отже, людина з польською візою буде вважатися порушником закону. Її буде оштрафовано та депортовано до України із забороною на в’їзд до ЄС терміном до 5 років”, – пояснив експерт.

Найчастіше шахраї ловлять заробітчан на бажанні зекономити, однак “розкручують” так, що суми не порівняти з консультаціями легальних юристів, які можуть перевірити документи.

“Якщо це західноєвропейські держави, тоді шахраї можуть отримати від своїх жертв від $400 до $700. Але ті, хто мріє потрапити до США чи Австралії, інколи віддають по $1500 і в підсумку нікуди не їдуть. Також трапляються більш складні схеми – трудовому мігранту можуть запропонувати сплатити 500 доларів в Україні, а потім ще $1000 – з першої зарплати. І людина щаслива, бо від неї не вимагають все й одразу, а це означає, що робота реальна. Але насправді вона просто нікуди не поїде: шахрай, узявши першу частину, не збирається далі займатися її працевлаштуванням”, – сказав Воскобойник.

РАДА ГОТУЄ “ЗАРОБІТЧАНСЬКИЙ” ЗАКОН
Щоб не бути обманутим, трудовим мігрантам варто перевіряти, чи є у фірми державна ліцензія, яка дозволяє працювати у сфері рекрутингу для закордонних роботодавців. Але в українських умовах шахраї часто-густо підроблюють документи чи інколи офіційно відкривають їх собі, бо знають, що їх фактично ніхто з контролювальних органів не перевірятиме.

Значно знизити шахрайство може законопроєкт №2365 “Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон”. 16 червня Рада ухвалила його в першому читанні.

“Цей документ забороняє брати з українців гроші за працевлаштування і значно знижує ризики потрапляння до шахраїв, адже більшість із них бере гроші зі своїх клієнтів наперед. Сподіваюсь, що коли законопроєкт ухвалять, трудові мігранти зрозуміють, що коли з них наперед вимагають за щось сплатити (окрім страховки та квитків), то це шахраї”, – підсумував Воскобойник.

На ринку праці в Польщі значно активізувалися шахрайські схеми щодо українців з боку дрібних недобросовісних агентств з працевлаштування – зокрема, шахраї представляються посередниками польських фірм, збирають гроші за проїзд через кордон та зникають.

Про це повідомляє аналітичний центр компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal, пише Економічна правда.

«Тільки за 2018 рік у Польщі збанкрутувало понад 660 компанії-посередників, але навіть при цьому на ринку залишається працювати понад 8000 агентств. Багато з них, намагаючись вижити в умовах конкуренції і тим більше при закритих кордонах через пандемію, вдаються до афер щодо українських заробітчан.

Також значно зросла і кількість шахраїв, які називаються посередниками, однак не мають ніякого відношення до офіційних компаній з працевлаштування», – йдеться у повідомленні.

Одна із найпоширеніших за останні 3 місяці шахрайських схем – шахраї, представляючись посередниками польських фірм, без пред’явлення документів або укладення офіційних договорів, збирають гроші за проїзд через кордон і ще на території України просто зникають.

Крім цього, поширеними є наступні схеми:

1. Українців наймають на території України на роботу, везуть до Польщі і там кидають без роботи і умов для проходження 14-денного обов’язкового карантину. Відразу ж з’являються «добрі» посередники, готові працевлаштувати розгублених людей, але, наприклад, за низьку оплату або у вкрай важкі умови праці.

2. Посередниками часто виступають водії мікроавтобусів, які обіцяють за суму в кілька сотень злотих перевезти через кордон до Польщі, де їх нібито повинен зустріти представник компанії з працевлаштування. У кращому випадку людей довозять до кордону, де залишають проходити самостійно без відповідних документів, що тягне за собою відмову у в’їзді.

3. У Польщі створюють фіктивні агентства з працевлаштування. Вони дають активну рекламу в інтернеті про те, що компанія допомагає українцям в отриманні Освядчення (Oświadczenie – це дозвіл українським громадянам працювати в Польщі півроку). Люди платять гроші цій фіктивній фірмі, а в результаті або представник «фірми» зникає, або Прикордонна служба Польщі ідентифікує фірму як фіктивну і не пропускає українців з такими дозволами про роботу на територію Польщі.

4. Компанія з працевлаштування офіційна і заявляє, що організує проходження карантину для українських громадян. Але розміщує людей в антисанітарних умовах, фактично в бараках, без забезпечення їх їжею і засобами гігієни. В результаті люди стають перед вибором – або порушити карантин і бути депортованими, або залишитися без продуктів харчування і голодувати.

«Часто аферисти пропонують повністю «безкоштовне» житло при працевлаштуванні або проживання в карантинному центрі, але потім вони знімають за це гроші з працівника.

При виборі місця проходження карантину дуже важливий статус компанії з працевлаштування», – заявив власник компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal Євген Кириченко.

Аналітичний центр радить при виборі фірм із працевлаштування радить звертати увагу на такі критерії:

– як довго компанія працює на ринку (бажано, щоб термін був не менше 5 років);

– наскільки розгалужену філіальну мережу має;

– наскільки компанія публічно представлена в польських і українських ЗМІ;

– як легко можна отримати інформацію про власників компанії і її структури;

– чи є всі необхідні ліцензії у компанії на території Польщі;

– як ця компанія представлена в соцмережах і в інтернеті і які про неї відгуки.

Українці, які недочекавшись закінчення карантину, поїхали на заробітки, розповіли, скільки заробляють на сезонних роботах.

Найбільше наших подалися до Польщі на збір спаржі та полуниці. Більшості роботодавці забезпечили безкоштовне перебування та харчування на час самоізоляції, пише Голос-Інфо з посиланням на Фіртку.

“Ми збираємо спаржу. За годину роботи платять 14 злотих (90,3 грн). Також роботодавці надали безкоштовне житло. Можемо й брати спаржу їсти безкоштовно. За місяць можна заробити 19-20 тисяч гривень. Але в нас не питали ні кваліфікації, ні дипломів. Люди, які мають дипломи, заробляють значно більше. Звісно, не на сезонних роботах. У подальшому після спаржі перейдемо на полуницю”, – розповіла gazeta.ua Тетяна Устенко з Івано-Франківська.

Багато українців нелегально їдуть у Німеччину та Чехію. Там заробітки значно більші.

“На тій же спаржі в Німеччині платять 9,75 євро, або майже 300 гривень за годину. Правда, тут нічим не забезпечують. Житло треба зняти самостійно, харчі теж сам собі купуєш. Але знайти роботу легко. Рук не вистачає. Я працюю по карті сталого побуту, яку отримала в Польщі. Це теж не зовсім легально, але раніше німці брали з картою поляка і навіть робили легальні документи. За місяць можна заробити і до 3 тисяч євро”, – каже українка Антоніна.

Польща має свої “козирі”, аби затримати українських трудових мігрантів, які можуть виїхати на Захід, зокрема до Німеччини, яка з 1 березня 2020 року лібералізує умови працевлаштування для іноземців з-за меж ЄС, зокрема, України.

Про це зазначив польський експерт, директор компанії з працевлаштування EastWestLink Анджей Коркус, повідомляє “Укрінформ”.

Більш відкритий для мігрантів європейський ринок становитиме значну конкуренцію для польських компаній, але Польща має декілька козирів. З року в рік у Польщі спостерігаємо зростання зарплат, зокрема і серед працівників з України, а польські органи змогли збільшити кількість виданих дозволів на працю, – зазначив Коркус.
За його словами, ці аргументи дозволять Варшаві поборотися з Берліном за працівників з України. На його думку, Польща зараз повинна сконцентруватися на затриманні відтоку спеціалістів, які вже вивчили польську мову і здобули досвід, але котрі мусять виїхати через проблеми з продовженням свого перебування в РП.

Український уряд планує ввести нове трудове законодавство в найближчому майбутньому

Серед важливих нововведень – трудовий договір, який вже скоро буде обов’язковим в Україні.

Згідно з новим законодавством, такий документ потрібно буде підписувати навіть з сезонними робітниками і фрілансерами, які зазвичай працюють віддалено. А також зі студентами, які можуть виконувати роботу не весь день. Всього буде сім видів угод.

Головні умови в трудовому договорі:

– відпустка 30 днів в році замість 24;

– робочий тиждень збільшений до 6 робочих днів (вирішує роботодавець);

– можливість звільняти співробітників з підприємств без пояснення причини;

– відсутність трудових книжок.

Робочий час залишається таким же – 40 годин на тиждень.

36 годин на тиждень – норма для працівників від 16 до 18 років. Аналогічна ситуація і для вагітних і працівників з шкідливими умовами праці.

Зайнятість від 22:00 до 06:00 буде розцінена як робота в нічний час. Вона повинна бути не більше 8 годин за кожну добу.

Можлива понаднормова робота, але тільки не для вагітних, дітей до 18 років і працівників з шкідливими умовами праці.

Щорічна оплачувана відпустка буде встановлена в розмірі 24 днів, а для дітей до 18 років – 31 день. За допомогою законопроекту також планують скасувати норму про обов’язкову 14-денну відпустку протягом року.

Ще працівники можуть збільшити можливу відпустку за власний рахунок з 15 до 30 днів.

Раніше повідомлялося, що за новим законопроектом працівник зможе розривати трудовий договір за своєю ініціативою, але він повинен попередити начальство за 14 днів. Якщо права працівників порушуються, то він повинен привести відповідні докази, а роботодавцю доведеться виплатити грошову компенсацію (мінімум 50 середньоденних зарплат).

Що стосується звільнення співробітників, то роботодавець може це зробити також за власною ініціативою і зобов’язаний виплатити компенсацію.

Більш того, співробітника можуть звільнити без його згоди відразу і без попередження, виплативши йому компенсацію не меншу, ніж подвійний середньоденний заробіток за кожен робочий день зменшення терміну попередження.

Вимоги українських заробітчан в Польщі зростають з кожним роком. Все частіше вони прагнуть залишитися жити або працювати довше. Проте разом з досвідом ростуть і фінансові очікування.

Про це свідчать результати дослідження «Українці на польському ринку праці: досвід, виклики та перспективи», яке було проведено компанією EWL разом з Центром вивчення Східної Європи у Варшавському університеті.

Серед українців робота в Польщі перестала трактуватися як щось нове і незвичайне. Якщо в 2018 році таке явище було новизною для майже 2/3 опитаних працівників з України, то в 2019 році їх кількість вже становила менше половини (49%).

Українці хочуть мати змогу працевлаштуватися в Польщі на довший термін. Якщо минулого року майже 55% опитаних призналися, що під час останнього візиту працювали менше 3 місяців, то в цьому році більше половини трудових мігрантів працевлаштувалися на термін від 3 до 6 місяців.

За рік майже вдвічі зросла чисельність тих, хто хоче переїхати в Польщу на постійне проживання та знайти постійну роботу – таку позицію висловила третина опитаних. Рік тому їх було лише 22%. Приблизно кожен п’ятий розглядає Польщу як місце проживання на найближчі пару років.

Більшість з респондентів вже мала досвід роботи в Польщі. Це значно вплинуло як на тривалість їхнього перебування, так і на фінансові очікування. Зокрема лише 6% працівників з України погодились би працювати цього року на мінімальну зарплату. Це разюча зміна, адже у 2018 році майже 41% мігрантів ставали до роботи, якщо їм пропонували 9-11 злотих за годину.

Зараз найбільше (33%) українців шукають роботу з доходом 13-15 злотих нетто. Проте це не межа фінансових апетитів. Втричі, порівняно з попереднім роком, зросла чисельність й тих, хто хоче заробляти більше 15 злотих нетто (19%).

Наступного року вимоги можуть бути значно вищими. Особливо якщо врахувати зростання мінімальної зарплати в Польщі до 2600 злотих за місяць або 17 злотих за годину брутто.

Опитування показало, що найбільшу групу (понад 36%) складають працівники з України, які за весь час перебування в Польщі планують заробити від 5 тисяч до 10 тисяч злотих без урахування вартості проживання та подорожі. На меншу суму (від 3 до 5 тисяч) розраховують 27%. Кожен восьмий респондент заявив, що не поїде з країни поки не заробить від 10 тисяч до 30 тисяч злотих.

Проте на такі умови більшість мігрантів готові погодитися за наявності додаткових бонусів. Найочікуванішим серед них є безкоштовне проживання. Не відмовляться українці і від премій, безкоштовного харчування, приватного медичного страхування та будь-яких інших дрібничок, що полегшуватимуть їхнє життя.

Серед головних причин для переїзду в Польщу, опитані українці вказали більш високу якість життя в цій країні (46%), вищі зарплати (33%), очікування кращого майбутнього для дітей (36%). Майже 65% респондентів хочуть, щоб їхні діти здобули освіту в Польщі, а 40% планує перевезти сюди решту членів своєї сім’ї.

Разом з тим, 52% опитаних визнали, що на їхнє рішення залишитися в Польщі дуже сильно впливає можливість прискорення процедури отримання дозволу на постійне проживання.

Цікавим є той факт, що серед українців, які планують жити у Польщі, майже кожен третій має вищу освіту. Крім того, вони найчастіше працюють у промисловості, транспорті та логістиці, а також у будівництві, тобто в галузях, які сильно постраждали від дефіциту робочої сили.

Значна частина українців є самодостатніми і мріють працювати не лише на когось. Близько 27% з них думають про відкриття власного бізнесу в Польщі. Серед них 22% планують почати свою діяльність в сфері послуг або торгівлі. Майже втричі менше респондентів розпочнуть власний справу в галузі культури та розваг, сільського господарства, логістики, транспорту, будівництва.

Однак бюрократичні перепони, які виникають на шляху працевлаштування та легалізації, дуже сильно стримують процес еміграції українців у Польщу.

Крім того, набирає обертів конкуренція на міжнародному ринку праці. Вже зараз Польщі бракує рук через те, що Чехія переманює українців до себе. До цього додадуться очікувані проблеми, пов’язані з прийняттям у ФРН нового міграційного закону, який спрощує працевлаштування громадян з поза меж Європейського союзу. Внаслідок цього до Німеччини може виїхати третина українців, які зараз працюють в Польщі.

Соціологічне дослідження було проведено методом прямого опитування з 17 квітня по 31 травня 2019 року і охопило 855 респондентів з числа українців, які приїхали на роботу в Польщу.

У Польщі нову хвилю антиукраїнських настроїв, каталізатором яких став скандал у Гдині, офіційно засудила влада міста.

Зокрема, польський бізнесмен опублікував оголошення про прийом на роботу кухаря на зарплату 17 злотих за годину (110 гривень) у ресторан “У Кашуба”, де була зауваження: “Ніяких українців або їм подібних. Тільки відповідальні люди”, повідомляє “Укррудпром”.

У результаті мер польського міста Войцех Щурек засудив власника ресторану Гжегожа Булльманна за ксенофобію.

Водночас сам Булльманн не став коментувати інцидент, посилаючись на хворобу, а його представники вибачилися.

Однак ні реакція мера, ні вибачення ресторану не пом’якшили скандал.

Думки ж поляків щодо цієї ситуації розділилися. Одні засуджують Булльманна за расизм, а інші скаржаться “на несумлінність і безвідповідальність українських співробітників”.

“Українці працелюбні й невибагливі, вони рятують польський ринок праці в той час, як поляки виїжджають на заробітки в багатші країни Заходу. Крім того, введення безвізового режиму для громадян України призвело до нервозності на польському ринку праці. Роботодавці стали побоюватися, що українських співробітників переманять у Німеччину, наприклад”, – повідомив Кшиштоф Інглот – гендиректор польського кадрового агентства, яке зокрема й підбирає кадри в Україні.

“Все частіше чую нарікання бізнесменів на несумлінність і безвідповідальність українських співробітників. Господар одного кафе скаржився знайомій на те, що українець пішов із роботи без попередження, довелося терміново шукати йому заміну. Часто чую, що українці люблять випити, бувають випадки крадіжок. Серед них є і націоналісти”, – підсумував власник варшавської пекарні Тадеуш Крупа.

До Трудового кодексу планують внести зміни, які передбачають збільшення кількості годин робочого дня. Нові норми повинні набрати чинності з першого січня 2020-го року.

Про це повідомляє Відкритий.

В Україні планують внести зміни до правил праці, які зазначені у Трудовому кодексі. Серед нововведень є пункт про збільшення тривалості робочого дня з восьми до дванадцяти годин. Але це буде стосуватися не усіх і стане можливим тільки за письмовою згоди працівника.

Крім того, ще однією з умов є те, що збільшення кількості робочих годин не може перевищувати 150-170 годин на рік. Перевагою такого нововведення повинна стати відповідна до реального часу оплата праці.

Взагалі проєкт кодексу про працю був ухвалений народними обранцями ще декілька років тому, а зараз новообраний парламент (Верховна Рада України) буде затверджувати новий кодекс.

Як зазначено в документах, новий трудовий кодекс налаштований на кращий взаємозв’язок між роботодавцем та працівником, а також він повинен зробити умови більш зручними для усіх верств населення. Це підтверджують такі окремі пункти, в яких зазначається, що обідня перерва може бути встановлена у будь-який зручний час, фрілансери зможуть отримати офіційний статус працевлаштованих, а віддалена робота стане законною.