У м. Теребовля Тернопільської області чоловік зайнявся сексом з повією на території стародавнього замку.

Для того, щоб реалізувати свої плани, чоловік попросив знайомого підшукати йому жінку, яка б погодилась зайнятись з ним коханням за гроші.

Про це йдеться у вироку Теребовлянського районного суду.

За даними слідства, підсудний розшукав своєму другу повію, яка за гроші погодилась зайнятись з ним сексом. Для цього він звернувся до своєї знайомої, яка надає сексуальні послуги за гроші. Парочка зустрілась на території стародавнього Теребовлянського замку, де зайнялась сексом. За це чоловік заплатив їй 250 грн, а підозрюваному, який підшукав жінку, – 100 грн.

Чоловіка судили за ч.2 ст. 302 КК України – звідництво для розпусти, вчинене з метою наживи. Суд визнав підсудного винним та засудив до одного року іспитового терміну. Яке покарання очікує парочку – у вироку не вказано.

Потап і Настя Каменських довго приховували свої стосунки від громадськості, поки несподівано не оголосили про весілля. Продюсер і репер зізнався, що в той час ходило багато чуток, і він навіть бачив список елітних повій, в якому була його майбутня дружина.

Про це Потап розповівши у програмі “Позаочі”.

“Люди придумували, що я якийсь депутатський синок, а Настя – повія з Одеси. Я бачив каталог, де були артистки і ціни за ніч, типу Даша Астаф’єва, Настя Каменських і Віра Брежнєва”, – повідомив Потап.

Він подивився на цей список і уважно вивчив там зазначені ціни, а після цього подзвонив трьом співачкам, і розповів, скільки вони коштують. При цьому артистки ще обурювалися, чому вони коштують менше, ніж інші.

“Мені знайомий каже:”Вони ж ще співають, і можна з ними провести ніч”. Ось така історія”, – додав Потап.

Якщо ви занадто захоплені пошуком ознак зради чоловіка, то можете випустити з уваги ті шаблони поведінки, які завдають відносинам з коханою людиною сильної шкоди і віддаляють її від вас.

У багатьох випадках чоловіків підозрювати і підштовхувати до зради починають задовго до того, як вони наважилися це зробити.
Таке відкриття зробила екс-працівниця елітних ескорт-послуг, пише Сikavopro.com.

Пропонуємо вам більш детально розібратися у питанні зрад.

Топ-3 речі, які жінки роблять, коли ревнують і бояться зради. І це лише відштовхує чоловіків від них, переконана екс-повія. Хоча всі ці методи дуже прості, вони дуже дієві, і допоможуть вам зблизитися з чоловіком замість того, щоб віддалятися один від одного.

Ви починаєте вимагати від нього набагато більшого в спілкуванні (і перестаєте пробачати помилки).

Ви можете відчувати часті напади ревнощів, вам може здаватися, ніби ви втрачаєте контроль над ситуацією через те, що ваш чоловік не спілкується з вами так, як ви від нього очікуєте.

Час від часу будь-який чоловік може здатися неуважним, абстрактним або грубим, а жінка може вважати це ознакою того, що більше не здається цікавою коханій людині. Керуючись внутрішньою параноєю, це цілком можна швидко розвинути до стану «Напевно, він від мене щось приховує», що, своєю чергою, змушує відчувати невпевненість і підозру в зраді.

Ці почуття накопичуються в глибині душі, і з часом можуть прорватися назовні, коли ви будете особливо сильно чимось засмучені. І тоді ви накричите на нього або наговорите зайвого.

Врахуйте, що більшість чоловіків страждають від «тунельного зору», коли сидять за комп’ютером, дивляться телевізор або читають. Вони не вміють робити кілька справ одночасно – наприклад, читати і відповідати на ваші запитання.

Це відбувається зовсім не тому, що вони ліниві або егоїстичні … Просто їх мозок спочатку «прошитий» певним чином. І тому при розмові з ними, якщо вони зайняті чимось ще, дійсно може здатися, що ви спілкуєтеся з автовідповідачем.

Так що перед тим, як починати розмову, переконайтеся, що заволоділи його неподільною увагою. Найчастіше все, що для цього потрібно, це сказати: «Милий, можна тебе відволікти на пару хвилин?» Оце й усе.

Якщо ви хочете поговорити з ним по телефону, на початку розмови запитайте, чи є у нього зараз час на розмову. Не припускайте, що якщо він взяв трубку, то у нього автоматично є вільний час на годинну розмову.

Багато чоловіків, навіть якщо вони шалено зайняті, все-таки візьмуть трубку, тому що бачать, що телефонуєте саме ви. Інші ж приймають дзвінки від вас в будь-якій ситуації просто тому, що не хочуть вислуховувати докори в тому випадку, якщо цього не зроблять.

Так що не починайте відразу завалювати його купою інформації, як тільки він візьме трубку. Дайте йому час, щоб він хоча б міг сказати вам, чи є у нього зараз можливість поговорити.

Ви зганяєте на нього невпевненість в собі.
Найчастіше ревнощі можуть привести до подвійних стандартів в спілкуванні. Чоловіки неодноразово скаржилися мені на те, що їхні жінки були готові спілкуватися з ними на будь-які теми, але коли справа доходила до сексуальних бажань, жінки стрімко завершують розмову. І пояснювали це тим, що соромно, вульгарно і т.д.

Якщо ви чинили так зі своїм чоловіком, то замислювалися, чому? Насправді причина проста — якщо він просить, щоб для прелюдії ви одяглися в строгий діловий костюм або щоб походили по дому в екзотичній білизні, ви можете вирішити, що він наряджає вас так, бо думає про когось іншого. Насправді в більшості випадків це зовсім не так.

Якщо йому з вами настільки комфортно, що він набрався сміливості попросити про щось особливе в сексуальному плані, значить, ви все робите правильно!

І якщо підтримаєте його фантазію (звичайно, вам теж має бути комфортно), ви отримаєте його безроздільну увагу, довіру і сексуальну енергію. Ну а якщо замість цього ви почнете влаштовувати йому сцени ревнощів, це лише розлад вашого зв’язку.

Ви слухаєте його, але не чуєте.
Для гарного спілкування, спершу треба навчитися слухати і чути, хіба не так? Багато чоловіків говорять про те, що їхні дружини зовсім не вміють слухати.

А коли ви слухаєте, але не чуєте свого чоловіка, то найчастіше надаєте негативне забарвлення нейтральній інформації, почутої від нього. Або зовсім перевертаєте її сенс з ніг на голову. Але якщо ви перестанете вважати, що кожне його слово — це шпилька, націлена в вашу сторону, і почнете дійсно слухати вашого чоловіка, то зможете більше його пізнати — і не тільки в сексуальному плані.

Одним із способів поліпшити спілкування і зміцнити довіру є відкрите визнання того, що іноді ви його ревнуєте, що не супроводжується звинуваченням. Це визнання допоможе розрядити обстановку і навіть, можливо, трохи посміятися. Після нього вам буде набагато простіше поговорити з ним, в тому числі про те, що його збуджує, і чого він хоче в сексуальному плані. Чи погодитеся ви втілювати в життя його фантазію чи ні — це вже інше питання, але те, що ви дали йому можливість розповісти про це, не засуджуючи його, посприяє зміцненню вашого зв’язку.

Не дозволяйте нерозумінню і занепокоєнню вбити між вами клин — особливо якщо для цього немає жодних підстав.

У Києві сталося страшне вбивство жінки за викликом на орендованій квартирі

У Києві іноземець розправився з повією, сховав тіло за диваном, а сам зобразив напад задухи і втік з лікарні. Трагедія сталася за адресою вулиця Академіка Філатова, 1/22 (Печерський район) у третьому під’їзді, де американець на ім’я Майк знімав квартиру.

Вночі він замовив повію, яку в квартиру привів сутенер. Кілька годин потому жінка не повернулася, тоді “роботодавець” пішов її визволяти, але двері ніхто не відчиняв. Про це повідомляє Telegram-канал Київ Оперативний.

Сутенер пішов далі, щоб звільнити жінку. Він зламав замки в одному з припаркованих автомобілі, дістав набір інструментів і намагався зламати двері нещасливої квартири. Але все марно – двері виявилася заблоковані ще сильніше.

Вранці до дверей підійшов сусід, який викликав поліцію. Тоді з квартири почувся голос Майка. Він просив про допомогу, мовляв, йому погано, задихається і треба в лікарню.

Коли двері нарешті відчинили силами бійців МНС, Майк поїхав в лікарню на “швидкій”. А через годину господарі квартири знайшли за диваном тіло мертвої повії. Жінка виявилася матір’ю п’ятьох дітей.

Тим часом американець втік з лікарні й намагався покинути країну, але цього ж вечора його затримали в аеропорту. На кадрах видно, що жінка сильно побита.

Суд міста Усті-над-Лабем (Чехія) засудив 29-річного українця Андрія Мацолу до 17,5 років позбавлення волі за жорстоке вбивство секс-працівниці.

Як повідомляє місцеве видання Novinky, напад на жінку зафіксували камери спостереження в місті Тепліце у грудні 2018 року, пише 24 канал.

Тоді Мацола перебував у Чехії лише 14 днів. Спочатку він спробував домовитися з однією з повій, однак йому не вдалося. Згодом він начебто дійшов згоди на секс за 300 чеських крон з іншою. Проте, за його словами, згодом вона стала вимагати більше грошей за оплату послуги.

Тоді він накинувся на неї з кулаками, а потім вдарив каменем по голові. Жінка померла на місці, її травми були несумісні з життям.

На суді українець признався у скоєнні вбивства, але заперечив факт зґвалтування, в якому його звинувачували прокурори. Вони вимагали для чоловіка максимального покарання.

Судді не знайшли доказів зґвалтування, тож засудив громадянина Украни до 17,5 років позбавлення волі за вбивство та хуліганство. Крім цього, йому впродовж 10 років заборонено в’їжджати у Чехію.

За офіційною статистикою проституції в Івано-Франківську немає. Втім, працівниць найдавнішої професії у місті вистачає.
Вона заробляє собі на життя власним тілом і не встидається про це говорити. Кореспондентка Бліц-Інфо поспілкувалась з дівчиною, яка надає інтим-послуги за гроші. 24-річна Яна Павлівна (під таким іменем її знають клієнти, – ред.) в секс-індустрії працює понад півроку. До Франківська спеціально для цього приїхала із Чернівців. У сферу інтим-послуг потрапила за власним бажанням, бо зрозуміла, що любить найбільше тільки дві речі – секс і гроші.

«Для всіх був шок, коли я почала виставляти власні фотографії і відкрито про все говорити. Тут заманюють гроші. Я люблю їх деколи більше, ніж себе. Насправді проституція – дуже важка професія, адже бувають різні ситуації. Нещодавно у нас був випадок, коли працівники правоохоронних органів, використовуючи службове становище, пробували знущатись з дівчат по виклику – ґвалтували, били. Аби це припинити прийшлось звернутись у ті ж правоохоронні органи», – запевняє Яна.

Дівчина розповідає, що нещодавно дізналась, що є багато всеукраїнських сайтів, де сидять “індивідуалки”. Коли зайшла на один із них – побачила свій номер. Каже, спочатку дивувалась, бо не реєструвалась на ньому.

Яна зауважує, що не знає точно скільки дівчат легкої поведінки є у Франківську. Втім запевняє, що у місті працюють тільки українки, іноземок немає.

Дівчина каже, що нещодавно вона створила чат для спілкування з “колегами” з Івано-Франківська, Чернівців та Хмельницька.

«Можна сказати, я їх об’єднала у спілкуванні, аби вони могли підтримувати одна одну. Адже у кожної дівчини різні причини, чому вони стали працювати повіями – є матері-одиначки, які заробляють цим, аби прогодувати власних дітей. Деякі через те, що у них немає достойних умов для проживання, тож просто хочуть покращити свій стан», – пояснює Яна Павлівна.

За її словами, у сфері інтим-послуг працюють жінки від 20 років.

«Мені нещодавно розповіли, що у Франківську є мадмуазель за 40, яка працює у цій професії. Стараємось контролювати, аби серед нас не було неповнолітніх, бо дитячий розум не розуміє, куди він лізе і що робить. Це псування свого морального та фізичного здоров’я. Так не тільки у нас, а й у Чернівцях, Тернополі, Хмельницькому», – акцентує співрозмовниця.

Клієнтів дівчина обирає за строгими правилами. Каже, що якщо чоловік їй не подобається – може відмовити. Та найбільше їй подобаються чоловіки, старші від неї на п’ять – шість років.

«У клубах дівчата вибирають, а у нас немає такого. Ми не дивимось чи ти повніший, чи менший ростом, рудий, носатий чи ще щось, це немає значення. Чоловік має бути просто фізично нормальний», – наголошує проститутка.

Яна запевняє, що серед її клієнтів є чиновники та працівники правоохоронних органів.

«Серед клієнтів також багато іноземців. Чому – бо в Україні найкрасивіші дівчата. Були з Канади, Лондона, Америки, Іспанія, Італія. Можна вивчати карту світу. Бо наші дівчата красиві, розумні і затуркані. А ще гарні психологи та гарно вдягаються. Не так, як в стереотипі – дівчинка з порнофільму, коротка спідниця там, фіолетові тіні. Коли ти приходиш до них в діловому костюмі, в гарному взутті, строгий макіяж, то вони трохи в шоці», – додає вона.

В середньому у Франківську дівчина на годину коштує 1 000 гривень. Є дешевші, є трохи дорожчі. Свої послуги Яна Павлівна оцінює в 1 500 гривень за годину.

«Наскільки я знаю, у мене йде найширший спектр послуг у західній Україні. У мене є спеціально складений прайс-лист, який я зразу скидаю клієнтам. Він виглядає так: 1500/год., оплата при зустрічі. В процесі використовуються ручні візуальні техніки, оральний, вагінальний, анальний секс. По часу який буде розраховуватись входить процес прилюдій, який попередньо обговорюється. Також надаються ескорт послуги. Є така послуга, як стриптиз, інтимний масаж. Можна сказати – all inclusive», – зачитує свої розцінки повія.

Працює Яна тільки на виїздах. Каже, додому нікого не приводить, бо був би бардак. Максимально за тиждень обслуговує два – три клієнти. Пояснює – це не тому, що не хочеться більше, просто банально не вистачає часу. І зізнається, що деколи без сексу буває довше, ніж середньостатистична домогосподарка.

Нещодавно дівчина заробила свій найбільший гонорар. Це були ескорт-послуги в Буковелі. За майже 16 годин проведених у компанії адвокатів з Донецька отримала 10 тисяч гривень.

Дівчина регулярно перевіряється у гінеколога, бо навіть обов’язкове використання презерватива не гарантує повної безпеки. Окрім того, ніколи не вживає наркотики. На це у неї категоричне табу. Максимум, що може собі дозволити – це 50 – 100 грам алкоголю на 12 годин.

«Бувають випадки коли кажуть: а можна обійтись без презерватива? Тоді приходиться пояснювати на хлопський розум: Ти розумієш до кого прийшов? Тобі не страшно? Ті хто приходив до мене вперше дивився на мене великими очима, адже у мене є своєрідні правила гігієни. Тільки заходили – зразу в душ. Клієнти, які ходять до мене вже дресировані – тільки заходять зразу обробляють руки антисептиком. Я роблю це також. Треба думати головою, адже ці лишні пару гривень ніколи не спасуть, якщо підхопити вірус. Єдиний захист який може допомогти – це презервативи», – розповідає працівниця інтим-послуг.

Наостанок Яна зауважує, що планує покинути свою роботу та створити сім’ю.

“Жили ми в селі. Мама працювала на фермі. Мій батько весь час пив, грошей нам з мамою не давав. Я ніколи не могла похвалитись перед подружками обновкою. Коли мені сповнилось 15 років, одного разу я з Олею пішла в клуб. Там познайомилася з Андрієм, який сказав, що після дискотеки проведе мене.

З клубу до моєї хати йти було три кілометри. Коли ми вже прошли майже півдороги, Андрій почав до мене чіплятися. Кинув мене на землю. Я плакала, просила не чіпати. Врешті я зомліла… Не знаю, якдійшла додому. Мамі нічого не сказала. Лише боялася, що завагітнію, і це стане ганьбою для мене, мами і трьох старших братів. Минуло півроку. Якось я з подругою пішла на весілля. А там її хлопець запросив мене до себе в хату — нібито поговорити про Олю. Нічого не підозрюючи, я пішла, а він зачинив за мною двері. Я зрозуміла, що може статися… На щастя, я змогла його вмовити — він мене відпустив.

Коли мені минуло шістнадцять, я почала зустрічатися з Дмитром. Якось він запросив мене піти з ним у клуб. Там випив собі, ми вийшли на вулицю, і він поліз до мене в трусики. Я злякалася. Мене врятувало те, що в цей момент хтось вийшов покурити. Пізніше при всіх у клубі він дав мені ляпаса. Досі не розумію за що… Тоді ж у мене з’явилася проблема — зникло місячне. Лікарка виписала мені гормональні таблетки, які я пила сім років. Після школи я поїхала вчитися до Львова. Жила в гуртожитку. Хлопці мене не цікавили, бо ж я знала, шовних одне на думці. Тримала їх на відстані від себе. Якось по закінченні навчального року ми з друзями пішли відпочити в ліс. Там до нас підійшов чоловік із жінкою. Жінку назвав своєю сестрою. У них була гітара. Вони співали, а тоді запропонували нам пограти в карти. Я відмовилась. А моя товаришка Катруся погодилась. Вона програла три рази. Тоді цей чоловік сказав, шо Катруся винна йому тисячу гривень. Що просто гак він у карти не грає. Я відповіла, що моя подруга не має таких грошей. Наші хлопці сиділи мовчки, мов зачаровані. Тоді цей чоловік сказав, що пробачить борг, якщо я і двоє наших хлопців візьмемо горілку і підемо з ними до них у гості. Не знаю, чим я тоді думала, але взяла зі собою двох друзів, і ми пішли.

Коли ми підійшли до їхнього дому, я побачила, що це барак. Хата була два на чотири метри і стояло в ній лише ліжко. Цей козел сказав мені так: “Або ти зараз робиш м…т моїй сестрі, або я тебе буду “…бати” до ранку”. Від тих слів мене всю затрусило. Не знаю, звідки в мене взялася сила вирватися і втекти. Уся в крові, одяг подертий, без кросівка я повернулася в гуртожиток. Закінчивши навчання, пішла на роботу. Але платили мало і, коли мені запропонували їхати в Польщу торгувати, я погодилась. Мені було 22 роки, коли я в Польщі познайомилася зі старшим від мене Янушом. Він давав мені 100 злотих щодня на мої потреби. Я з ним переспала. Після того Януша більше не бачила. Разом з ним зникли і мої кишенькові.

Одного дня знайома запропонувала мені скласти їй компанію: посидіти разом з нею в гостях з якимсь чоловіком. Я погодилась. Ми сиділи, говорили, і там Надя запропонувала мені 100 злотих за те, щоби я погодилась переспати з одним із них. Мовляв, забере це дві хвилини, а в кишеню 100 злотих покладеш. Не знаю чому, але я погодилась. І правда, він надягнув презерватив і, напевно, за хвилину було все скінчено… Так я стала повією. У мене з’явились гроші. За них я не могла купити лише одного — здоров’я. Менструації у мене так і не було. Я зрозуміла, що неплідна. У свої 23 роки важила 84 кг. У 24 роки мене депортували з Польщі, і я повернулася в Україну.

У Львові влаштувалася на роботу на завод. Тут, на заводі, познайомилася з Костею. Ми почали зустрічатися. Я розповіла йому, що неплідна. Його це не злякало. Він відповів: “На все воля Божа”. Ми одружились. Але грошей катастрофічно не вистачало. І я знову опинилася в Польщі. Костя не відразу погодився, щоб я їхала, але думка про більші заробітки його переконала. Там я знову повернулася до того самого. Додому до Львова приїжджаю на 3 — 5 днів — і знову назад. Мій чоловік ні про що не здогадується. Три роки тому в Польщі я познайомилася з Лешеком, старшим від мене на двадцять рокш. Він, як виявилось, сидить у в’язниці вже п’ятий рік. Мені його дуже шкода, я купую йому все, шо він хоче, навіть телевізор у тюрму. Він мені розповів про своє життя, коли я захотіла його покинути. Живе він з мамою, якій 80 років, і дочкою, а ще мав сина і дружину. Але дружина із коханцем задушили подушкою десятимісячного Лукаша, бо той плакав…

Коли Лешек повертається у в’язницю, я живуз Маріюшем. Він молодий, гарний, мені подобається, але не має грошей. Марік цілує мені руки, ноги, каже, що я гарна і що все життя він шукав таку, як я… Я розумію, що не можу всіх жаліти. Мене ж ніхто не жаліє. Але у нього дружина спилася, має трьох діточок. Так я почала і йому допомагати. Це триває вже три роки. Я одна, а їх троє, і всі мене люблять. І я люблю їх. Не знаю, що буде далі. Знаю лише, що чоловіка свого не покину. Через Польщу я згубила своє життя, через гроші переступила через себе. Тепер думаю про всиновлення дитини. Можливо, тоді заживу іншим життям…”

Роксолана, 30 років

Найстрашніше, що свої вчинки не можна стерти так, ніби бруд зі столу.

…Тоді був теплий вересневий день. Я саме розпаклвувала речі в гуртожитку, адже після літніх канікул настав час навчання. Розкладати консерви в шафі мені допосагав мій брат Андрій, який і привіз мене сюди.

Дуже люблю свого брата. Він, старший від мене на рік, був для мене другом і навіть татом. Завжди підтримував мене, міг насварити, а міг обійняти і сказати: “Сестричко, не сумуй, що б не сталося, я завжди буду з тобою!” Не раз Андрій рятував мене від скандалів удома, прикривав, коли я приходила додому вранці і лізла до хати через вікно. Зранку казав батькам, що бачив, як я опівночі вже чемно спала.

…Коли ми порозкладали речі, то пішли гуляти, довго говорили. Брат мене, як завжди, повчав, щоб не пила, не курила, не гуляла з незнайомцями. Я собі думала, хто б казав, адже Андрій і сам любив добряче десь “погудіти”.

Та я вдала, що послухала, і пообіцяла, що не робитиму нічого поганого — буду слухняною сестричкою. Ввечері Андрійко поїхав до села, сказав, що приїде до мене через місяць — провідати. Планували, що підемо на концерт. Через тиждень мені приснилося, ніби я стою над прірвою і вирішую, падати чи ні. Голос із темряви каже мені, щоб я стрибнула, адже це врятує чиєсь життя. Я прокинулася у ліжку в холодному поті. Не знаю, що це було. Та я ще кілька днів здригалася, згадуючи той страшний сон…

Якось одного ранку до мене подзвонила мама. Та я поспіхом збиралася на заняття, тож вирішила, що передзвоню їй пізніше. Але мама не переставала надзвонювати, дзвінок за дзвінком. Я здивувалася, бо вона ніколи так не робила, тож, вочевидь, щось сталося.

“Доню, Андрій розбився на машині, — прокричала плачучи мама, як тільки почула моє “алло”.

— Його стан важкий”. Як виявилося, Андрій з друзями того вечора добряче погуляли. Поверталися вони з мандрівки вдосвіта. Не в усіх був ясний розум і свіжа голова. Звичайно, що й Андрій був не зовсім тверезий. На повороті він не впорався з керуванням і врізався в бетонну огорожу. Десятки переломів—рук, ніг, хребта, травма черепа. Лікарі казали, що після такого не живуть…

Та взялися лікувати. Андрієві негайно треба було робити операцію — не одну, а одразу кілька. Частину грошей мамі вдалося назбирати в родичів і друзів. Потім взяла кредит. Та згодом і цього стало замало. Лікарі витягнули Андрія з критичного стану, та казали, що він не зможе ходити. Йому можна було б допомогти, але лише за умови, що він поїде на лікування за кордон. А це знову десятки тисяч — доларів, евро. Мама була в розпачі. Батько з того всього запив. Від нього і так небагато було користі, а тут він уже й зовсім здався. Ми тонули у боргах, а час, коли ще залишався шанс для брата, обраховувався днями. Тоді я повернулася до міста, де навчалася.

Стала шукати роботу, вирішила, що зроблю все, аби мій любий брат мав нормальне життя. Звичайна робота, звісно ж, не обіцяла шаленого прибутку. Якось моя одногрупниця спитала, чи потрібна мені неважка високооплачувана робота. Мовляв, за вечір зможу заробити від тисячі гривень до кількох сотень доларів. Я одразу ж погодилася. Ми пішли з нею в парк поговорити. “Та з твоєю фігурою і вродою ти швидко станеш багатою. Тільки треба робити все, що вони накажуть”, — сказала подруга. Ось тут я і зрозуміла, що маю робити.

Та вибору в мене не було. День-два “консультацій”, і в мене вже був перший клієнт. А вже через тиждень я була ледь не найпопулярнішою повією в місті. Старі, молоді, грубі, горбаті — я обслуговувала всіх. Тим часом купка грошей під матрацом у гуртожитку з кожним днем збільшувалася. Задва місяці я заробила пристойну суму, все відвезла мамі. Звісно ж, я не сказала, як заробила ті гроші. Наговорила їй щось про грант від університету, сказала, що друзі позичили. Мама була в такому горі, що й не розпитувала мене. Взяла гроші й одразу ж побігла до лікарів. За цей час мамі теж вдалося назбирати невелику суму, ще допоміг сусід, який дуже нас любив. Одне слово, зібравши кошти, ми відправили Андрія до Швейцарії. Через якийсь час отримали звідти листа, що Андрія прооперували.

Після довготривалого курсу реабілітації він зможе ходити. Коли ми це почули, то плакали від радості з півгодини. Я повернулася на навчання. Думала, що все налагодиться. Та як-тільки подруга побачила мене в гуртожитку, то сказала, щоб я знову поверталася до роботи, її “керівники” наполягають. Притім, надиво, вона не погрожувала, а навпаки — просто заохочувала, мовляв, мені потрібні гроші, а це легкий заробіток тощо. Я зновупочала працювати. Допомогла мамі повернути борги та й сама стала жити краще… Так тривало ще кілька місяців, а може, й рік, вже не пригадаю. Тоді я не думала, щобуде потім… Та все ж я остаточно позбулася статусу “нічного метелика”.

Я кось раптово моє життя стало спокійним. Андрій вже давно приїхав, помаленьку розходжувався, от-от — і він повернеться до нормального життя. З горем пополам я вже склала всі іспити і з нетерпінням чекала канікул. Невдовзі на дні народження однієї з подруг я познайомилася з милим хлопцем. Це був Олексій, старший замене на два роки. Справжній красень. Закохалася в нього з першого погляду. Я теж йому припала до душі. Тож ми стали парою. Наші стосунки швидко розвивалися, вже й думали про одруження. Усе було б добре, якби мене не гризло сумління, що я не розповіла йому про своє життя “до нього”. Боялася, що в Олексія буде зовсім інше ставлення до мене, якщо він дізнається. Було соромно все розповісти, хвилювалася, що він мене покине. Мовчала. Вирішила, що переживу це і почну життя з нового аркуша. Коли відпустила свій гріх, стала насолоджуватися життям. Невдовзі познайомила Олексія зі своїми батьками, а потім їздила і до його. Ніби все йшло так, як і мало бути.

Та якось Олексій вирішив познайомити мене зі своїми друзями. Ми приїхали в гості до одного з його друзів на квартиру. Коли зайшла до кімнати, то одразу кинула оком на всіх присутніх. Раптом я ледь не зомліла — серед його товаришів впізнала своїх двох колишніх клієнтів… Я побігла у ванну, сказала, що мені погано. Та Олексій наполягав, щоб я хоч познайомилася з усіма. Ті чоловіки теж мене впізнали. Але вдали, що не знайомі, бо поряд сиділи їхні дружини. Це було справжнім жахом. Я цього не могла витримати. Через якихось десять хвилин сказала, що болить живіт, і поїхала додому. Я прибігла додому і замкнулася у кімнаті. У мене була паніка, не знала, що робити. Ось і кінець. Мене викрито, адже я не сумнівалася, що друзі розкажуть Олексієві правду про мене. Правду про те, що я була повією і за гроші їх обслуговувала. Вранці зателефонувала Олексієві. Та він не брав слухавки. Приїхала до нього на квартиру, але мені так ніхто й не відчинив двері. Олексій не виходив на зв’язок тиждень, місяць…

А ж раптом мені прийшов лист від нього. Написав, що все знає. Друзі розповіли йому правду ще того вечора. Раніше не виходив на зв’язок, бо не міг навіть думати про мене. Коли вже трохи охолов, прийняв рішення. Він вирішив покласти край нашим стосункам — не через моє минуле, ачерез те, що я йому брехала. Якби я, мовляв, розповіла йому всю правду ще задовго до прийняття серйозних рішень, то він би мене пробачив. Тепер він мене ненавидить і шкодує, що так сильно кохав. Відтоді минуло вже кілька років. Я досі не зустріла щасливого кохання. Тепер ходжу до церкви, сповідаюся, молю Бога, щоб пробачив мені мій гріх та подарував щасливе життя, і вірю, що мені вдасться вилізти з прірви, у яку я колись стрибнула…

Ярина, 24 роки

Підприємець Ігор Алексєєв з міста Уфа був шокований, впізнавши в повії з репортажу про рейд поліції в будинок розпусти власну дружину.

Жінка брала за годину послуг 3 тисячі рублів, за два -6-7 тисяч, за ніч заробляла 15 тисяч.

Підприємець Алексєєв одразу ж зажадав позбавити дружину батьківських прав. Шестирічна донька за рішенням суду була передана батькові.

Сама ж Марія підтверджує той факт що вона дійсно працює повією, але при цьому не розуміє чому чоловік негативно до цього ставиться:

“Він прекрасно знає що в мене є великі борги, і мені треба за ними розраховуватись. Я розрахуюсь і закінчу”

У кожного з нас є свої скелети у шафі.

Але іноді за дверцятами гардеробу знаходиш таке, що очі на лоба лізуть і ти просто не знаєш як з цією інформацією жити далі. У таких випадках краще спитатися поради у зовсім незнайомої тобі людини. А з появою Інтернету це зробити можна і легко, і швидко.

Через безвихідь і повну дезорієнтацію у ситуації, один з інтернет-користувачів вирішив поступити саме таким чином. Він поділився з Мережею своєю дивакуватою історією, яка вже довгий час не дає йому спокійно спати:

На довгих чотири роки я поїхав за кордон заробляти гроші. Весь цей час я практично не спілкувався зі своїми близькими, а коли повернувся додому, мене чекало безліч новин.

Виявилося, що за цей час мій найкращий друг одружився. Звичайно ж, він писав мені про це і навіть надсилав фотографії з весілля, але на знімках я толком не розгледів його обраницю. А коли побачив її в реальному житті, відразу ж згадав, хто вона і за яких обставин ми познайомилися …

Справа в тому, що дружина мого друга була повією. Вона терлась в барі, в який я частенько заходив. Одного разу я навіть скористався її послугами, і від тієї ночі у мене залишилися найяскравіші спогади!

З погляду жінки я зрозумів, що вона мене теж впізнала. А ось мій друг досі перебуває в невіданні з приводу минулого своєї дружини …

Мені дуже некомфортно бувати в їх будинку, адже я змушений зберігати цю таємницю. А ще ця жінка до-біса мене приваблює … Тепер постійно мучуся питанням: чи правильно я вчинив, що не розповів про все другу?

Так, історія з непростих. Насправді, я теж не знаю, що б я робив у такий ситуації. Скажеш – можеш легко зруйнувати сімейне життя свого друга і втратити його, не скажеш – будуть вічно переслідувати муки совісті…

А ось як ви вважаєте, чи в таких випадках потрібно зберігати таємницю, чи все-таки гірка правда краще за брехню?