Дефіцит води та посуха заподіюють шкоду в таких масштабах, що це може конкурувати з пандемією COVID-19. Ризики швидко зростатимуть разом зі зростанням температури на планеті.

Про це на брифінгу сказала спеціальний представник ООН з питань зменшення ризику катастроф Мамі Мізуторі, передає Reuters.

“Посуха на межі перетворитися на наступну пандемію, і немає вакцини для її лікування”, – сказала Мамі Мізуторі.

Наразі посуха спричинила економічні збитки щонайменше на 124 мільярдів доларів і торкнулася понад 1,5 мільярда людей в період з 1998 по 2017 рр., згідно з оприлюдненим сьогодні повідомленням ООН.

Але навіть ці цифри, зазначається в ньому, “є, швидше за все, валовими недооцінками”.

Зараз глобальне потепління посилило посуху на півдні Європи та в Західній Африці. І кількість жертв може “різко зростати”, якщо світ не діятиме, сказала Мізуторі.

Близько 130 країн можуть зіткнутися з великим ризиком посухи вже цього століття.

Засуха, як і вірус, як правило, триває довгий час, має широкий географічний діапазон і завдає значної шкоди, наголосила Мізуторі.

“Це може побічно вплинути на країни, які насправді не переживають посуху, шгляхом нестачі продовольства та зростання цін на продовольство”, – пояснила Мізуторі.

ООН очікує частіших і сильніших посух у Африці, Центральної та Південної Америки, Центральній Азії, Південній Австралії, Південній Європі, Мексиці та США.

Ібрагім Тьяу, відповідальний в ООН за боротьбу з опустелюванням, заявив, що погіршення стану ґрунту частково спричинене неправильним користуванням землею, і це наблизило світ до “точки неповернення”.

“Це, безумовно, явище, яке відбувається в інших частинах світу і цілком може трапитися в Європі”, – сказав він.

17 червня Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України з нагоди Всесвітнього дня боротьби з опустелюванням та посухами повідомило, що через кліматичні зміни Україна переходить у зону надвисоких температур і погодних катаклізмів. І вже у найближчі 30-40 років країні загрожує опустелювання великих територій.

Через безсніжну зиму та тривалу відсутність опадів в Україні катастрофічно міліють водойми. До критичної позначки вже наближається одне з найзнаменитіших озер на Волині – Світязь, а в одній із найбільших річок України – Десні – рівень води впав до історичного мінімуму.

Чи існує загроза повного зникнення частини водойм в Україні – дізнавався OBOZREVATEL.

Водойми міліють
Нещодавно в мережі з’явилися приголомшливі фото й відео найглибшого озера в Україні Світязь, на яких видно, що вода відійшла від звичних берегів на десятки метрів.

Науковий співробітник Шацького національного природного парку Петро Юрчук повідомляє, що зараз рівень води в озері на 20 см нижчий за нормальний і на 60 см нижчий, ніж має бути навесні.

Мінімальні опади та відсутність снігу призвели до того, що водойма вже з весни вкрилася піщаними косами. Фахівці прогнозують, що водна частина туристичної перлини Волині зменшиться щонайменше на 300 гектарів.

Складна ситуація і з рівнем води в Десні в районі Чернігова, що зараз становить 145 см над “0” поста. Це є мінімальним показником за всю історію спостережень, повідомив голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко.

Завдяки недавнім опадам рівень води збільшився всього на 1 см, а в разі сприятливої погоди може вирости ще на 3-4 см. Але цього однаково катастрофічно мало, оскільки нормальним для цього періоду є показник 680 см, адже зазвичай в цей час настає пік весняних паводків.

За попереднім прогнозом, якщо кількість опадів не збільшиться, то в разі несприятливих умов влітку рівень води знизиться до 50-70 см над “0” поста. За більш сприятливих – коливатиметься від 120 до 150 см.

На щастя, поки ризиків для постачання населенню питної води немає, але через її нестачу постраждати можуть аграрії.

Під загрозою посухи південні регіони України
Підвищення середньорічної температури та зменшення кількості опадів – ці два фактори впливають як на обміління озер, так і на падіння ґрунтових вод, стверджують екологи.

“Під загрозою зникнення замкнуті системи: болота, озера й малі річки, де приплив води незначний. Для великих річок ситуація не настільки критична, тому що обміління Десни та Дніпра спричинене саме аномально теплою зимою. Але це аномалія, яка, найімовірніше, не відбуватиметься з року в рік. За останні десятиліття ми могли спостерігати подібні гойдалки з дуже теплими або навпаки дуже холодними зимами”, – розповів у коментарі OBOZREVATEL еколог Олександр Соколенко.

Якщо умови останньої зими не повторяться, можна спрогнозувати, що в наступні роки рівень води в річках буде вищий, ніж зараз. Але навіть в такому разі складається загрозлива для багатьох сфер ситуація.

“Це спричинює дуже багато наслідків, зокрема масове висихання дерев, особливо хвойних. Сотні тисяч гектарів лісів у нас фактично перебувають у пригніченому стані. Це удар по сільському господарству, оскільки відчувається нестача вологи в ґрунтах, що впливає на вегетацію рослин і урожай. Це і проблеми з питною водою, які можуть з’явитися в низці регіонів, тому що в колодязях води не буде”, – попередив Соколенко.
У зону ризику особливо потрапляють південні області. Якщо погода виявиться посушливою, є ймовірність введення обмеження на постачання питної води для населення.

“Проблеми поглиблюються з просуванням на південь, там ці процеси відчутніші. Південна Україна – перший кандидат для таких обмежень. Звісно, якщо синоптична ситуація кардинально зміниться і підуть постійні дощі, цей ризик зменшиться. Але якщо погода буде посушливою, то це стане неминучим”, – заявив еколог.

В Україні через зміну клімату очікуються катаклізми.

Про це розповіла завідуюча відділом прикладної метеорології і кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, пише “Апостроф”.

“Посуха одне з таких явищ. Зливи стають більш інтенсивними. Якщо випадає град, то все частіше він має великий діаметр. Більш потужними стають шквали, зростає швидкість вітру при шквалах. Частіше виникають смерчі. Зараз вони спостерігаються уже навіть у березні та вересні. Зростає тривалість періоду з грозами, шквалами, градом. А оскільки ці явища стають більш інтенсивними, то і загроз, пов’язаних з ними також стає більше. Зростає кількість спекотних днів та тривалість спекотного періоду.

Особливо небезпечні такі явища у великих містах. Адже місто додатково створює острів тепла за рахунок великої забудови, великої кількості автомобілів та заасфальтованих територій, малого відсотку зелених зон. Цей ефект острову тепла додатково нам дає 10 і більше градусів. І якщо ми говоримо про температуру +46, яка спостерігалася у Франції, то це в тіні і на метеомайданчику, де зелена зона. А в місті до цього показника треба додати 10, а то і 15 градусів. І це температура на висоті 2 метрів. Чим ближче до землі, тим вище температура. І тепер уявіть, як будуть себе почувати діти і тварини за таких умов”, – наголосила Віра Балабух.

Через безпрецедентну посуху, яка буяє зараз в Афганістані, одній з місцевих матерів довелося продати дочку, тому що у неї не було коштів для прожитку інших дітей.

Про це жінка на ім’я Мамарін зізналася каналу СNN особисто під час перебування в таборі біженців на північному заході Афганістану.

За словами біженки, зараз її шестирічна дочка Акила живе в іншій сім’ї. Глава сімейства купив її за 3 тис. доларів – в майбутньому дівчинка стане дружиною його сина, який старший за неї на чотири роки.

“Через страшну посуху я покинула село. По дорозі сюди я розраховувала на допомогу, але її не було. У мене залишалося тільки 70 доларів. Щоб мої діти не голодували, я продала доньку чоловікові за 3 тис. доларів. У мене не було грошей, їжі і годувальника – мого чоловіка вбили”, – зізнається вона.

Мамарін додала, що поки ще не сказала дочці про угоду, але, в будь-якому випадку, у неї вже немає вибору.

КНДР переживає найсильнішу посуху за століття.

Північна Корея переживає найсильнішу посуху за століття, що може призвести до браку продовольства для населення. Про це заявила влада КНДР, повідомляє Бі-бі-сі з посиланням на Північнокорейське інформаційне агентство, яке зазначає, що посуха охопила основні сільськогосподарські провінції країни і несе серйозну загрозу плантаціям рису.

Однак, після аналогічної посухи в 1990-х роках у КНДР провели низку реформ, які допомогли значно підвищити продуктивність сільського господарства. У зв’язку з цим експерти вважають, що серйозний голод країні зараз не загрожує.

Водночас ще до початку посухи ООН висловлювала заклопотаність ситуацією з харчуванням жителів Північної Кореї, особливо дітей. За даними організації, регулярно недоїдають близько третини північнокорейських дітей у віці до п’яти років.

Як повідомляв Кореспондент.net, за даними кліматологів, до кінця століття південно-східні та центральні штати США можуть накрити посухи, яких не бувало тисячі років.