Ім’я матері дівчинки політик не назвав.

Колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі вперше зізнався, що має маленьку доньку. Дівчинці на ім’я Еліса Марія Саакашвілі 1,5 року.

Про це Саакашвілі 31 грудня написав у себе в Facebook із в’язниці в місті Руставі.

Він розповів, що цього року вона стала наймолодшою учасницею новорічного концерту “Головного каналу” у Грузії.

“Моя улюблена дівчинка і моя молодша донечка. Я щасливий, що мій Новий рік вирізняють серед інших не стіни в’язниці, а теледебют моєї улюбленої дівчинки”, – написав політик.

Він зазначив, що доньку на телеекрані привітали зі сцени з її мамою, однак ім’я жінки Саакашвілі не назвав. За інформацією ЗМІ, на фото поряд з донькою політика грузинська співачка Софо Ніжарадзе.

Нагадаємо, що омбудсменка Людмила Денісова закликала народного захисника Грузії Ніно Ломджарію перевірити дотримання прав та свобод Міхеіла Саакашвілі у в’язниці у Руставі.

На 70-му році життя після важкої хвороби померла депутатка Івано-Франківської обласної ради четвертого та п’ятого скликань Романія Постолянюк. Останнім часом входила до складу виконкому Ямницької сільської ради та займалася громадською діяльністю.
Романія Постолянюк народилася 23 лютого 1952 року в селі Ямниця. За освітою педагог, вчителька української мови, пише КУРС.

З 1987 року Постолянюк була директоркою Ямницької школи.

У 1994 році перейшла на посаду заступника голови Тисменицького райвиконкому з гуманітарних питань.

У квітні 1998 року обрана головою Тисменицької райради. А потім, у 2000 році, очолила обласне управління освіти.

У 2002 стала заступником голови Івано-Франківської обласної ради.

У 2005 році три місяці працювала заступником голови Івано-Франківської облдержадміністрації, але повернулася на посаду заступника голови облради, де пропрацювала до 2006 року. Потім знову стала заступником голови Івано-Франківської ОДА, де пропрацювала до 2007 року.

У 2006 році балотувалася на міського голову Іано-Франківська.

Романія Постолянюк була членом Народного Руху України та активною учасницею Помаранчевої революції.

Прощання та чин похорону відбудеться завтра, 06 серпня 2021 року в церкві Святого Миколая села Ямниця.
З 10:30 до 16:00 – прощання
16:00 – початок чину похорону

Політик Олег Ляшко привітав своїх підписників у Facebook із Днем рибалки фото зі своїм оголеним тілом.

На світлині – Ляшко стоїть на березі річки з вудкою. Із одягу на ньому – лише білі труси, заброди, капелюх, сонячні окуляри. Поруч із ним – ще один рибалка в шортах.

“З Днем рибалки! Ловити рибу – це мій дзен. Найкращий відпочинок для душі. Рибалка the 80th level – це моя рідна Чернігівщина, зачарована Десна”, – написав Ляшко.

Зараз Леонід Черновецький живе за кордоном. Він активно веде сторінку в Facebook, де ділиться своїми думками щодо різних філософських і суспільно-політичних тем.

У грудні 2015 року Леонід Черновецький повідомив, що він побудував будинок в Грузії, проживає в Грузії вже 5 років і що він вирішив створити партію “За щасливу Грузію”. Однак в травні 2016 року представник партії “За щасливу Грузію” Георгій Кврівішвілі повідомив журналістам про припинення діяльності партії і відхід Леоніда Черновецького з політики.

У липні 2017 року колишній генпрокурор України Юрій Луценко заявляв, що, за його даними, екс-мер Києва виїхав з Грузії до Ізраїлю.

У вересні 2017 СБУ оголосила в розшук колишнього мера Києва Леоніда Черновецького. Як заявляли в відомстві, колишній мер розшукується як особа, що переховується від органів прокуратури. За даними правоохоронців, його місцезнаходження не відоме. Черновецький підозрюється в незаконному будівництві вертолітного майданчика на Парковій дорозі в Києві. Сам Черновецький порадив Службі безпеки України не шукати його там, де його немає.

Леонід Черновецький був одружений на юриста грузинського і вірменського походження Аліни Айвазової, від шлюбу з якою має двох дітей і чотирьох онуків.

У лютому 2012 року Черновецький одружився вдруге – на екс-співробітниці мерії Оленою Савчук, яка молодша за нього на 19 років. У січні 2014 року у них народився син Гавриїл, в червні 2014 роки Черновецький хрестив дитину в Грузії.

Українці жартують, що зараз скадальний політик “збирає в Польщі полуницю”.

“Зеленський — це помилка українського народу!”, — каже Геннадій Москаль. І порівнює нинішнього президента з Ющенком, нібито вони дуже схожі.

Із політичного закулісся: Москаль розповів нам, як Ющенко часом збирав губернаторів і вів монологи, де казав їм, нібито всіх їх “знайшов на помийнику”.

Чому він опинився у списку НУНС насправді та як організовувалась політика в ті часи — дивіться у розмові Danylo Mokryk з Геннадієм Москалем:

Геннадій Москаль — український політик, голова Закарпатської обласної державної адміністрації, український політик та правник, генерал-лейтенант міліції, кандидат юридичних наук (2002), доцент (2005), Народний депутат України від фракції партії «Батьківщина».

У 2011–2013 входив до складу політичної партії «Фронт Змін», однак після її вливання до «Батьківщини» перейшов із іншими однопартійцями до нової партії, отримавши місце у політичній раді «Батьківщини». З 2007 Народний депутат України VI та VII скликань, з грудня 2012 перший заступник голови комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації з 5 березня 2015. З 15 липня 2015-го по 11 червня 2019-го — знову голова Закарпатської ОДА.

Як думаєте, чи схожий Зеленський на попередніх президентів?

Співачка і політик Лариса Білозір, невістка екс-нардепа (БПП) і колишнього міністра культури Оксани Білозір, пройшла на позачергових виборах до Верховної Ради 2019.

Вона перемогла по 15 округу у Вінницькій області як самовисуванка, а в 17-му окрузі по мажоритарці пройшов її батько, Микола Кучер.

“Як ще в далекому 2014-му році писала журналістка Тетяна Ніколаєнко, Білозір намагалася просунути в Раду свого сина Андрія. Про це вона прямо просила Юрія Луценка, але той у відповідь порадив почати з міськради. Син не пройшов, зате невістка виявилася успішнішою”, – сказано в повідомленні.

Уточнюється, що Лариса Білозір – економіст з кандидатської ступенем, вчилася в Брюсселі, голова громадської організації і лауреат конкурсів з благодійності, а також лауреат конкурсу “Жінка III тисячоліття”.

Вона любить вишиванки і брендові сумки, серед яких має аксесуари від Dior, вартість яких починається з 3 тисяч доларів. Крім того, Білозір займається спортом.

“Це був для мене виклик. Я пішла без партійної підтримки, як самовисуванка, і скажу вам відверто, це не було легко. І, напевно, це був мій найважливіший досвід в політиці. Але тепер, мені здається, що я не боюся нічого і нікого, жодної роботи в світі”, – написала вона в Instagram.

Олександр Шевченко. Політик, народний депутат України, засновник карпатського курорту Буковель. І відомий меценат та благодійник.

Благодійний фонд Олександра Шевченка заснований у 2014 році. Діяльність фонду має декілька напрямків, основний з яких спрямований на допомогу та соціальну реабілітацію малозабезпечених, безробітних, дітей, людей з особливими потребами, учасників бойових дій, підтримку мистецьких, спортивних проектів, книговидавництва та інших.

Лише кілька з багатьох десятків програм Благодійного фонду Олександра Шевченка:

Близько 7000 дітей безкоштовно оздоровились у дитячому таборі «Артек-Буковель».

9500 першокласників з Івано-Франківщини пройшли вишкіл та навчились кататись на лижах в лижній школі ТК Буковель.

3200 дітей з вадами опорно-рухового апарату, ДЦП та з аутизмом разом з батьками пройшли реабілітацію на базі ТК «Буковель». Протягом заїзду діти мають дуже насичену програму, з дітьми працюють досвідчені психологи.

Християнський табір для дітей. У ньому уже відпочили 351 дитина з соціально-незахищених категорій населення і проблемних сімей.

Організовано перший в Україні табір для дітей з цукровим діабетом, які відпочивають разом з батьками.

Більше тисячі учасників АТО, які були поранені на війні, та рідних загиблих бійців і героїв Небесної Сотні з усієї України пройшли лікування та реабілітацію у Буковелі.

близько 8000 пенсіонерів відпочили та оздоровились у Буковелі, отримавши ряд оздоровчих процедур та безкоштовні консультації лікарів.

Щорічно проводиться конкурс учнівських творів на патріотичну тематику, існує програма фінансової підтримки обдарованих дітей, постійно оновлюється матеріально–технічна база навчальних закладів міста Івано-Франківська, постійна допомога спортсменам та підтримка спорту, для системної та якісної допомоги бійцям створено Центр військової підготовки та інформації Олександра Шевченка, діє програма підтримки мистецтва: реставрація дверей та кам’яниць, проведення мистецьких фестивалів, виставок художників, книговидання…

Благодійний фонд Олександра Шевченка нещодавно потрапив в звіт INTERNATIONAL HUMAN RIGHTS COMMISSION.

– Олександре, ви успішний політик, успішний підприємець. І разом з тим відомий не лише в своєму окрузі благодійник і меценат. Як ви прийшли до благодійності, в чому її сенс для вас?

– В моєму житті все з’являлось поступово. Я довго шукав своє місце, своє покликання. На початку 90-х років минулого століття я займався і торгівлею, і починав якийсь бізнес, пробував, набивав лоба, але ніколи не зупинявся.

Було різне. На різних етапах життя мені допомагали інші, я допомагав… Зараз це називають благодійністю, але насправді – це частина життя, без якої людина не може називатись людиною. Кожен може допомагати по мірі своїх можливостей. Хтось молитвою, добрим словом чи порадою, хтось своєю працею чи ділами. А хто має можливість – фінансово чи іншими ресурсами.

Сьогодні люди в Україні доведені до межі бідності. Допомоги потребує мало не кожен другий українець, вже не говорячи про школи, садочки, соціальну сферу… Тисячі звернень, що надходять до моєї Громадської приймальні, на особисту і офіційну сторінку в Фейсбук є тому підтвердженням. Тому по мірі моїх можливостей намагаюсь відгукнутись і допомогти, бо те що робиш для себе – те не забереш з собою, а що для людей – те для Бога і залишиться з тобою…

Благодійність це суттєвий і невід’ємний елемент християнського життя, від якого залежить спасіння віруючої людини. Я переконаний, що служіння ближньому є найбільшим виявом віри, величезною складовою пошанування Творця. Бо неможливо гідно шанувати Господа і служити Йому, не служачи ближньому своєму.

Християнство це не лише віра, але й дія. Якщо ти християнин, то мусиш допомагати тому, хто потребує.

– Сьогодні вже напевне ціла Україна знає про Ваші соціальні програми та роботу Благодійного фонду. З чого все починалось?

Починалось все з віри, Божих Заповідей, і розуміння соціальної відповідальності… Багато хто ходить до церкви, але так і не знайшов Бога…

Знаєте, так сталося, що мене охрестили дуже пізно, коли мені вже виповнився 21 рік. Тому все в мене відбувалося свідомо. І я дуже чітко відчув ту межу, – що таке «з Богом», і як це було раніше – «без Бога».

Я зробив свій вибір. І самий головний оберіг – це віра. Найголовніший закон мого життя є Заповіді Божі. Лише з вірою в серці можна щось змінити і чогось досягнути. Та завжди потрібно пам’ятати, на шляху до мети, ми маємо бути чесними, Бог нам в усьому допоможе.

З розвитком курорту «Буковель» в нашої команди з’являлись все нові й нові можливості бути корисними. З’явилося розуміння соціально відповідального бізнесу, коли частина зароблених коштів виділяється на благодійність, розвиток суспільства, підтримку літніх людей, допомогу дітям, підтримку цікавих проектів…

Можливості Буковелю дозволили нам запровадити десятки соціальних проектів, учасниками яких стали вже десятки тисяч українців.

Спочатку ми запровадили програми оздоровлення дітей та пенсіонерів, потім взялися допомагати людям, зокрема і дітям, з інвалідністю та соціально незахищеним верствам населення, створили програми реабілітації учасників війни на Сході України, …а вже коли проектів стало багато і вони почали діяти систематично вирішили створити Благодійний фонд, який і займається усіма соціальними програмами та благодійницькою діяльністю.

Робота Благодійного фонду спрямована виключно на допомогу соціально незахищеним верствам населення чи є й інші проекти?

Благодійний фонд охопив своєю роботою напевне всі основні сфери життя. Адже діють програми підтримки спорту, медицини, оздоровлення дітей, підтримка обдарованої молоді, допомога армії, підтримка мистецтва…

По кожному напрямку є відповідні фахівці-консультанти, які допомагають вирішувати проблеми, правильно спрямовувати кошти, допомагати юридично… Ми підходимо до вирішення проблем комплексно і системно, адже «латання дірок» призводить до руйнування всього…

Наша країна потребує кардинальних змін. Я б дуже хотів, щоб в українців не виникало потреби звертатись до благодійників, але на жаль зараз це нераельно…

– Як гадаєте з кожним роком зменшується чи збільшується число людей, які потребують допомоги?

– Однозначно, що збільшується. Це спостерігається по характеру звернень і прохань. Люди не мають за що придбати навіть продукти харчування, бо мізерні жебрацькі зарплати, високі комунальні платежі та інфляція пожирають все зароблене.

Переконаний, що головним завданням держави, влади, є завдання повернути гідність українцям та державі. Чи можна говорити про гідність людини, якщо заробітної плати чи пенсії не вистачає на елементарне? А якщо трапляються проблеми із здоров’ям, то люди часто потрапляють в безвихідь.

Зараз ми маємо замкнуте коло – субсидій, пільг, соціальної підтримки потребує чи не більша частина населення України.

В нас часто повторюють таке гасло, що «багаті повинні поділитися з бідними». Для мене це означає найперше – поетапне, за 2–3 роки встановлення мінімальної зарплати на рівні 10–12 тисяч гривень, або 500 доларів США. Тоді дуже багато проблем вирішиться. Наповниться Пенсійний фонд, зростуть пенсії. Люди зможуть гідно жити, відкладати на відпочинок. Це й пожвавить ринок, зростуть покупки, що дасть поштовх розвитку економіки… Звичайно, що паралельно необхідно й подбати про інвестиційний клімат. Перетворити державу та силові структури з головних рейдерів бізнесу в сервісні організації для громадянина…

Переконаний, що все можна швидко змінити за наявності політичної волі влади…

– З чим найчастіше звертаються по допомогу?

– Дуже болюча тема – медицина. Майже кожне друге звернення – це крик про допомогу в лікуванні онкологічних захворювань чи необхідність операційного втручання.

До того ж люди, через недосконалість медичного законодавства та відсутність технічного забезпечення і спеціалістів змушені шукати лікарів за кордоном, а це величезні кошти…

Так звана «безкоштовна медицина» в Україні відсутня повністю. В лікарнях не має необхідних препаратів, пацієнти за свої кошти купують ліки та медикаменти… Яка ж це безкоштовна медицина?

В нас є лікарі від Бога, які роблять все можливе і неможливе в існуючих реаліях…

Звернень з проханням про допомогу на лікування надзвичайно багато. У нас в фонді навіть є окрема команда волонтерів, яка допомагає родичам організовано збирати кошти на лікування, організовує акції для збору коштів…

Робота волонтерів у нас час неоціненна… Особливо в допомозі бійцям…

Так. Це правда… Ми маємо контакти з багатьма волонтерськими організаціями. Після Революції гідності ми постійно допомагаємо і родинам Небесної сотні, і постраждалим на Майдані…

А для допомоги бійцям в зоні АТО ми створили Центр військової підготовки та інформації. Завдячуючи роботі центру ми традиційно оздоровлюємо бійців, поранених, родини загиблих солдат у Буковелі, а також надаємо допомогу у вигляді закупівлі амуніції, бронежилетів, одягу, необхідних речей та продуктів харчування…

Маємо багато інших проектів. Зокрема з Центром Ростислава Валіхновського безкоштовно проводяться операції учасників війни. Підтримуємо і лікування наших бійців за кордоном…

– Як ставляться люди до Ваших програм, чи маєте контакти з учасниками ваших благодійних програм?

– По різному є. Я завжди кажу всім – робите добрі справи – не сподівайтеся на подяку… Хтось дякує, більшість. А хтось залишається і незадоволеним… Є і такі, які кажуть «накрав – нехай віддає»… Хоча я в житті не вкрав нічого. Один раз був випадок в Польщі, коли мені, молодому «бізнесменові», який заробляв перші гроші на перепродажі товарів з України, дали решту більшою купюрою… І я коли побачив, то не повернувся і не віддав ці гроші… І одразу ж був покараний за це «вищими силами». Після цього переконаний – краще втратити, аніж взяти чуже.

Але, ви знаєте, я роблю все це не заради подяки, і не заради слави, а для себе. Про багато випадків допомоги інколи не знає ніхто, крім мене і мого секретаря.

Я поки можу допомагати людям – буду допомагати. Якщо я буду заможним, а навколо будуть бідувати діти і пенсіонери, страждати дорослі, поніверятись, шукати кращої долі по заробітках за кордоном, то яке ж щастя від того?

Україна повинна стати країною гідності та правди.

Я прикладу максимум зусиль, аби підняти рівень життя людей, як вдалось це зробити в селі Поляниця, на території якого розташований Буковель, в цілому регіоні. Колись це був один з найдепресивніших регіонів України, а зараз Поляницю називають «селом мільйонерів» з профіцитом бюджету та сучасними школою і садочком, розвиненою інфраструктурою. Зарплати в Буковелі щонайменше 10 тисяч гривень… Саме оцей досвід я хочу перенести на всю нашу країну. Зробити Україну дійсно заможною і сильною не на словах, а на ділі. Кожен має встати з дивану, закотити рукави і попрацювати заради майбутнього наших дітей.

Але і тоді не відпаде потреба в благодійності. Можливо лише вона змінить свої напрямки і завдання. Адже благодійність – це внутрішня потреба людської душі за любих обставин.

Спілкувалася Ірина Белоцька

22 березня,  прем’єр-міністр Володимир Гройсман відвідає Прикарпаття з робочим візитом.

Про це повідомляє прес-служба Кабінету міністрів.

Прем’єр відвідає Косів, де проведе нараду щодо розвитку гірських населених пунктів. Наступним пунктом стане Коломия, де темою зустрічей стануть державні субвенції у медичній та освітній сфері – пише Місто.

В Івано-Франківську ж не заплановано жодних офіційних заходів.

Юлія Тимошенко сьогодні через хворобу не з’явилася на важливому засіданні.

Відсутність лідера “Батьківщини” на погоджувальній раді голів депутатських фракцій та комітетів Верховної Ради стурбувало політиків. Виявилося, що жінка захворіла на грип. Вчора у політика піднялася температура до 39 градусів. Лікарі приписали їй курс лікування і постільний режим.

Про це розповів глава парламентського комітету державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, депутат фракції “Батьківщина” Сергій Власенко.

“Оскільки Юлія Володимирівна Тимошенко, як і велика кількість українських громадян, страждає від епідемії грипу, я маю честь представляти позицію Всеукраїнського об’єднання” Батьківщина”, – заявив Власенко.

Нагадаємо, що з аналогічним захворюванням минулого тижня перехворів прем’єр Володимир Гройсман.

Причини інциденту досі не відомі.

На шляху зі Снігурівки, у напрямку Миколаєва, загинув в аварії генеральний директор групи компаній ПАЙОК, колишній очільник Миколаївської облради Володимир Луста.

Інцидент стався сьогодні вранці. За даними очевидців, машина,в якій знаходився Луста, врізалася в тягач. Джип рознесло практично на друзки, відкинуло в кювет, а після цього у салоні сталася пожежа.

Сам керівник фірми отримав численні травми, не сумісні із життям. Всі, хто знаходився в авто на той момент, згоріли заживо.

Причина ДТП досі невідома.