Класика жанру: наївна Аня будувала стосунки з ідеальним чоловіком, адже він так гарно говорив про кохання і щасливе майбутнє, але казка закінчилася, локшину з вух пора знімати, ідеал виявився пoкидькoм звичайним, ще й одруженим.

Двадцятирічна Аня познайомилася з Володимиром в інтернеті: листувалися, часто телефонували один одному. З розмов дівчина дізналася, що Вові тридцять років, працює вахтовиком, розлучений, має дитину від першого шлюбу і все, більше про його життя вона нічого не знала.

Через деякий час почали зустрічатися, дівчина закохалася по вуха, а далі як за сценарієм красивого фільму: цукерко-букетний період, плани на майбутнє, спільні поїздки, свята.

Потім Анна відчула, що об’єкт кохання почав вести себе відсторонено. З’ясовується причина – його син, який категорично проти їхніх стосунків. Він влаштовував iстeрики і шaнтажyвав батька мало не сyїцuдoм.

Закохані вирішили, що Володимиру потрібно побути трохи з сином, а також вони не будуть афішувати свої стосунки, щоб не тpaвмyвaти дитину.

Через кілька тижнів Ромео повернувся до Джульєтти, почав розпаковувати свої речі, і випадково залишив свій паспорт на столі. Анна сама не пам’ятає, як її руки потягнулися подивитися графу сімейний стан, і там благополучно стоїть штамп про шлюб – одружений, вже вісім років.

Розгнівана дівчина не змогла стриматися і кинулася в бiй – з’ясовувати стосунки, але той зрозумів, що запахло смаженим, тому швиденько поклав всі свої дрібнички назад в сумку і змився. Ошeлeшена Аня довго не могла прийти в себе, як після цього взагалі можна чоловікам вірити?

Так, такі пoкидькu завжди говорять, що ти у нього єдина, що дитину від тебе хоче, і Новий рік тільки вдвох відзначати будете. Дівчата, не будьте наївними: слова словами, а паспорт краще подивитися відразу, і якщо одружений – посилати подалі упuря.

Як то кажуть: мужики як птахи, вміють гарно співати, а потім наcpaти і полетіти.