Як часто ви незадоволені і сваритеся з чоловіком? Вам може здатися, що у вас є на те вагомі причини – він приділяє вам мало уваги, не дарує подарунків, недостатньо заробляє, не допомагає по будинку, не сидить з дітьми, не їздить до вашої мами, не любить ваших подруг і т.д , і т.п.

Але ж будь-які конфлікти в родині виникають за все через одну єдину причину. Варто її викорінити – як жити стане набагато простіше і веселіше!

Прочитайте цю цікаву історію:

«Коли ми з дружиною тільки одружилися, якось раз ми потрапили на семінар з надання психологічної підтримки жертвам сучасної работоргівлі

У своїй промові ведучий запитав аудиторію, в чому головна причина розлучень.

Оскільки я тільки що пройшов курс передшлюбних консультацій, то відчував себе фахівцем в питаннях шлюбу. Я поспішно витягнув руку і вигукнув: «! Подружній обов”язок, гроші і спілкування»

Тут я подивився на дружину і розплився в задоволеною усмішці. Елементарно.

«Неправильно, – гаркнув ведучий. – Це лише симптоми справжньої проблеми ».

Ой. Ось це я лажанулся.

Але мені не тільки дали урок смирення – слова ведучого змінили моє життя!

Отже, він сказав:

«Шлюби закінчуються розлученням по одній-єдиній причині: завищені очікування».

Я був в шоці.

Це одкровення просто не вкладалося в моїй недосвідченої голові. Про що йшлося далі, я не пам’ятаю. Я був занадто занурений в думки про всіх тих завищених очікуваннях, з якими вже встиг зіткнутися в перший місяць сімейного життя.

Ще шість років тому я надивився на біль і розчарування, що виникають з завищених очікувань, – не тільки в шлюбі, в будь-яких відносинах. Це смертоносна отрута, яка вражає будь-які відносини в саме серце.

Але завищені очікування – проблема не тільки в шлюбі. Це проблема всього нашого життя.

Не має значення, неодружені ви або одружені, працюєте або безробітний, старі чи молоді … Завищені очікування – бич кожної людини. Від них не застрахований ніхто.

І яке ж рішення?

Я по натурі математик. Я обожнюю рівняння. А в школі моїми улюбленими предметами були алгебра і вища математика (хоча зараз я і під страхом смерті не зможу вирішити задачку з вищої математики).

Тому я склав рівняння.

Очікування – СПОСТЕРЕЖЕННЯ = Розчарування.

Що це означає? Нижче я описую дві гіпотетичних ситуації.

Очікування.

Коли я повертаюся додому після довгого робочого дня, я очікую, що дружина приготувала вечерю, щоб ми могли сісти за стіл і повечеряти всією сім’єю. На ній буде фартух без плям (вона ж у мене ідеальна), а її зачіска буде ідеально покладена.

Тим часом моя 16-місячна дочка буде сидіти в своєму кріслі і їсти столовими приборами, які не гублячи нічого мимо рота, так що прибирати за нею не доведеться. Потім ми всі одночасно доїмо і вирушимо на сімейну прогулянку під  сонцем, поки дворецький (так-так, це не помилка: ДВОРЕЦЬКИЙ) прибере в кухні і підготує будинок до вечірніх справ.

Спостереження.

Я приходжу додому на півгодини пізніше, а вечері не те що немає, але ще навіть не передбачається. Через це малятко кричить як різана, жестами вимагаючи: «Ще! Хочу! Їсти! »

Я вирушаю на пошуки дружини і виявляю, що вона працює над дизайнерським проектом, намагаючись встигнути в термін, який, строго кажучи, вже минув. На моє запитання «Що у нас на вечерю?» Вона відповідає спопеляючим поглядом  матусі, яка працює вдома.

Я беру на руки дитину і йду в кухню, де виявляю достаток ПОРОЖНЕЧІ. Тому, як справжній чоловік з кухарськими замашками, я зупиняю погляд на сирі і хлібі. «Гарячі бутери!» – Вигукую я.

Я саджу доньку в крісельце, що призводить її в невимовну лють. Я поспішно суну їй пакетик яблучного пюре. Вона заспокоюється … на час.

Я готую гарячі бутерброди. Всі їдять. У кухні бардак. У вітальні розкидані іграшки, тільки і чекають, як хто-небудь стане на них і зламає собі кісточку. Ми з дружиною плюхається на диван, уникаючи зустрічатися поглядами і не виявляючи ні найменшого бажання прибирати в кухні.

Я міг би продовжувати й продовжувати, але ви вже самі зрозуміли.

Розчарування = різниця між першим і другим.

Досить хитромудра ілюстрація, я в курсі. Але я просто намагаюся показати, як наші очікування можуть не відповідати нашому реальному житті – тому, що ми спостерігаємо.

Найкраще про це сказав Антоніо Бандерас: «Очікування – мати розчарувань».

Коротше кажучи: в житті у нас часто бувають завищені очікування, що в підсумку призводить до розчарувань.

Але це не обов’язково має бути так!

Ось рішення: СПОСТЕРЕЖЕННЯ має передувати очікування. Крапка. Іншими словами, дозвольте життю йти своєю дорогою.

Деякі скажуть, що треба взагалі відмовитися від очікувань. Але я б не став заходити так далеко. По-моєму, здорові, реалістичні, висловлені вголос очікування повинні мати місце.