Тячівський районний суд Закарпатської області ухвалив вирок винуватиці п’яної аварії, в якій загинула її подруга. За місяць до трагедії Етелла Менджул та Оксана Сойма з розмахом відзначали день народження останньої, а в день ДТП влаштували посиденьки з “перегонами”. Без мами залишилося четверо дітей, ростити їх і допомагати стати на ноги тепер будуть тітка та бабуся.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Погуляла – і за кермо
Увечері 15 жовтня 2020 року 26-річна Етелла Менджул та 42-річна Оксана Сойма зустрілися у магазині одягу, де працювала старша подруга. Поспілкувалися, випили, потім покаталися Дубовим, а вже вночі вирішили з’їздити до сусіднього населеного пункту. З ними в автомобілі був і хлопець – футболіст місцевого ФК.

У селі Красна Тячівського району автомобіль Lada Priora зіткнувся з бетонним містком і перекинувся на дах. Це сталося майже о третій годині ночі.

Пасажирка (сиділа попереду) загинула на місці ДТП. Етелла, яка була за кермом автомобіля чоловіка, та хлопець із заднього пасажирського сидіння отримали легкі травми. Футболіст першим зміг вибратися з машини та зателефонувати на 102 та у швидку.

Судмедекспертиза показала, що смерть Оксани Сойми настала від відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась переломами кісток склепіння та основи черепа, – шансів вижити не було жодних.

За кілька годин до своєї загибелі Оксана виклала у Facebook свій останній пост: “Іноді найкраща терапія – це довга дорога та гарна музика”.

У крові Етелли Менджул після ДТП виявили 1,17 проміле (такий результат може бути після вживання приблизно пів літра вина). Тож злочинне рішення сісти за кермо “напідпитку” призвело до найстрашнішого – смерті людини.

За місяць до трагедії зробили спільне фото
Етелла Менджул, яку місцеві жителі прозвали “зіркою Instagram”, – педагогиня, вона закінчила Мукачівський державний університет (напрям “Початкова освіта”).

Була дуже активною в соціальних мережах під ім’ям Стелла, постійно викладала селфі – фотогенічну молоду жінку засипали компліментами.

“Етелла заміжня, її чоловік старший на кілька років. Пара виховує маленьку доньку, дівчинка з інвалідністю. Дитина чудова – розумниця і красуня, батьки її обожнюють. Живуть у своєму будинку”, – розповіли OBOZREVATEL у Дубовому.

За словами місцевих жителів, те, що сталося, стало для всіх шоком: як вихователька могла сісти п’яною за кермо – ні в кого не вкладається в голові.

За місяць до трагічної ДТП Оксана Сойма відзначала день народження. Незважаючи на те, що дата не кругла, святкувала з розмахом – у популярному ресторані “Колиба у Ведмедя”. Там іменинниця сфотографувалася з подругою, через яку скоро загине.

Без матері залишилося четверо дітей, троє з яких неповнолітні. Їх жінка ростила без чоловіка.

М’який вирок
Тячівський районний суд Закарпатської області (головуючий суддя Володимир Гримут) визнав Етеллу Менджул винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначив їй покарання у вигляді позбавлення волі на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.

Зазначимо, що це мінімальне покарання за цією статтею, санкція якої передбачає до 8 років позбавлення волі.

“Обираючи обвинуваченій покарання, суд враховує обставини, які його пом`якшують: молода за віком, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, щиро покаялася, провину свою визнала, сприяла розкриттю злочину, характеризується позитивно, має неповнолітню дитину-інваліда; а також обставину, яка обтяжує покарання: вчинила злочин у стані алкогольного сп`яніння”, – йдеться в опублікованому 17 січня вироку.

Також винуватиця ДТП заплатить круглу суму моральної шкоди потерпілим. Матері та тітці загиблої Оксани, які тепер будуть ростити її дітей, Етелла Менджул має виплатити одноразово 80 та 50 тисяч гривень відповідно. Двом же синам і двом донькам, які втратили маму, мільйон гривень – кожному по 250 тис. Тож загальна сума виплати становить 1 млн 130 тисяч

А ось чи вирушить “зірка Instagram” найближчим часом у в’язницю – велике питання. Справа в тому, що вирок набирає законної сили після закінчення терміну подання апеляційної скарги. Якщо ж Етелла Менджул її подасть, то розгляд у Закарпатському апеляційному суді може затягтися на роки, а вихователька продовжуватиме працювати у дитсадку.

Шуфрич: Марченко моя подруга. За Ксюшу і за те, що ви з її сім’єю зробили ви будете відповідати переді мною особисто. Це було дуже пiдлo так з нею вчинити.

Тому що боротися з дружинами і з дітьми – це саме підле і паршиве.

Несторе Шуфрич висловився щодо Оксани Марченко і санкцій, пост мовою оригіналу:

Оксана моя большая подруга, я ее очень люблю. И вот за Оксану вы будете отвечать. Потому что боротися с женами и с детьми – это самое подлое и паршивое.

Повідомляється, що гвалтівником зайнялася поліція. Про це в мережі Фейсбук повідомив адвокат Роман Келемен:

91415321

Минулої ночі в селі Олександрівка Хустського району згвалтували студентку з В. Березнянський район. Сьогодні вночі неповнолітня дівчина 17 років передзвонила на 102 і повідомила, що її згвалтував 40-річний чоловік у власному приміщенні природним способом. Дівчинка була в гостях на запрошення дочки гвалтівника з якої вони вчаться разом в коледжі м Хуст. Як пояснила дівчина, вони відзначали день народження подруги, дочки вказаного чоловіка, і розпивали алкогольні напої разом з чоловіком. Після того як вона пішла спати в іншу кімнату, до неї пізно вночі зайшов чоловік і проти її волі згвалтував. Поліція затримала ґвалтівника. Чоловік підтвердив, що вступив з дівчиною в сексуальний контакт, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, 16-річну Анастасію згвалтували 6 чоловіків і по-звірячому вбили. Настя була родом з села Вишково, Хустського району. Разом з мамою і сестрою Настя переїхала в місто Первомайськ, де і прожила 2 роки свого життя. Батько розповів журналістам, що поліція Первомайська закрила справу, як суїцид.

На Коломийщині 44-річний місцевий житель впродовж двох років учиняв розпусні дії щодо своєї падчерки та її подруги (обидві 2006 року народження).

Про це “Галку” інформує прокуратура Прикарпаття.

На даний час фігуранту повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 («Розбещення неповнолітніх») КК України. Його взяли під варту. Досудове розслідування триває.

Редакції стало відомо, що з такою заявою до правоохоронців звернулася мама однієї з потерпілих.

У тому, що стосується їжі, більш прискіпливого гурмана, ніж дієтолог, знайти неможливо. Моя подруга – дієтолог, вона знає в їжі толк. Звичайно, для простих людей їх режим харчування здасться занадто жорстким і обмеженим, але деякі правила безперечно варто перейняти.

Перероблене м’ясо

Тобто будь-які м’ясні напівфабрикати: сосиски, котлети, ковбаси та інші продукти, які потенційно можуть містити велику кількість солі, консервантів і інших добавок. Дієтологи радять повністю виключити з раціону подібні продукти, так як крім усього іншого, вони містять шкідливі жири, які не кращим чином впливають на здоров’я і рівень холестерину.

Кетчуп і інші магазинні соуси

Якщо ви уважно вивчите етикетку подібних продуктів, то виявите, що практично скрізь, за дуже рідкісним винятком, міститиметься натрій, підсолоджувачі або цукор в неймовірно великих кількостях. Набагато правильніше буде самостійно зробити заправку для салату або обійтися однією оливковою олією, ніж вживати в їжу настільки штучний продукт.

Різнобарвні льодяники

Як не дивно, але дитячі солодощі найчастіше виявляються найбільш шкідливими. Непомірно велика кількість цукру і різні харчові барвники залишать слід (в прямому і переносному сенсі) не тільки на здоров’ї зубів, але і на вазі. Порожні калорії, які містяться в льодяниках і карамельках, анітрохи не вгамують голод, а навпаки розбудять звірячий апетит.

Сира риба і сире м’ясо

Це обмеження вже не стосується калорій, але піклується про вашу безпеку. Сирі продукти тваринного походження можуть містити патогенні мікроорганізми. Як наслідок вживання неприготовленного м’яса або риби, може привести до хвороби або в кращому випадку до харчового розладу. Щоб уникнути неприємних ситуацій, стежте за тим, щоб вживані продукти подібного роду були приготовлені хоча б до того мінімального рівня, коли шкідливі мікроорганізми гинуть.

Заморожені страви

Готові страви, які можуть бути використані лише після розморожування, категорично забороняються дієтологами. Як правило, в них міститься така кількість солі, цукру, консервантів, спецій і підсилювачів смаку, яка зробить навіть папір їстівним. У них також зовсім немає клітковини і корисних речовин.

Минув уже тиждень, а я досі згадую і починаю сміятися.

Значить, познайомилася я місяць тому на сайті знайомств з хлопцем. Спілкувалися дуже добре, грамотний, ввічливий, з почуттям гумору. Загалом принц. Ми і листувалися, і зідзвонювалися по телефону.

Приблизно тиждень тому, каже мені Д., мовляв, давай в скайп зателефоную…

А я, дівчатка, тільки наліпила маску, замотала голову в кульок, і одягла зверху… дитячі колготки, з тачками. Я так завжди роблю, раз в тиждень мажу реп’яхову олію і малого колготи одягаю. Так і олія не тече і ефект прогріву. Загалом, до речі, дуже зручно. Раджу.

Так ось, він мені каже, давай здзвонимось по скайпу. Я кажу, мовляв, ок, без проблем, тільки я чур без відео… хочу, типу, щоб ти мене вперше побачив у всій красі, з макіяжем, зачіскою). Ну хлопець, культурний, погодився)

Дзвонить… Як я так відповіла, як я не додивилася… Не знаю… Відповіла)

Значить починаємо розмову, дивлюся, він якийсь – здивований). Лице таке, перекошене… Рот відкритий, оченятами нервово кліпає… Думаю, ну може нежить, дихає ротом чувак… Нервується може…

А я собі балакаю з колготками на голові… “ніжки від колгот” звисають, як вуха у зайця… голосок важкий такий, намагаюся справити враження.., і паралельно, дівчатка, щипаю брови!!! А вигляд у нас, панянок, чесно кажучи не фонтан, коли ми брови щипаємо… Око прищулене, рот відкритий. Ну у всій красі))

Потім ще оскалом в дзеркало, перевірила прикус, зуби (і все це під час бесіди). Соррі за подробиці, натягнула ніс, перевірила чи немає там зайвих волосинок. Знайшла, видерла пінцетом… Бoляче, скривилася так красиво… (він же ж нічого не бачить!!!). І на останок, потекла олія з – під кулька, і прямо у вухо… Я взяла палички, і тут же заодно почистила вуха. У страшному сні такого не придумаєш.

І все це протягом хвилин п’яти! І, якщо по початку він придурошно заїкався і кліпав віями, то під кінець вже нервово сміявся.

І тут, закінчуємо розмову … Домовилися на вихідних зустрітися… І він мені фразу видає:

Мені подобається твоя відкритість, не награність, розкутість… Але на зустріч ти без колгот на голові прийди, ок… А то нас ні в одне кафе не пустять, фейс контроль і все таке…
І тут, дівчатка, все життя перед очима промайнуло… я зрозуміла, що відповіла з відео…

З колготами-тачками на голові, щипати брови, колупатися в зубах, в носі, у вухах… Дівчата… Я з переляку швидко відключилася (типу сховалася), він передзвонив, сміявся, казав, що першу хвилину він був “приголомшений моєї красою”. Потім зрозумів ситуацію, і вже просто стримувався, щоб відверто не сміятися.

Так що, дівчата, може комусь це стане в пригоді – якщо відповідаєте по скайпу без відео – дивіться не промахніться… і натисніть на слухавку точно без відео… А то реально можна потрапити в незручну ситуацію.

Сподобалась історія? Поділіться з друзями!!!

Бажання, написане на клаптику зимового вечора

– Потрібно написати щось таке. Це ж новорічний номер. Журнал має світитися, наче гірлянда.

Шеф, коли хвилювався, багато говорив, жестикулював і намотував кілометри по кабінету. Оксана намагалася вставити слово, але Горинич, так у редакції за емоційність та енергійність нарекли Максима Ігоровича, продовжував:

– щось романтичне, легке, щасливе

– З олів’є, шампанським, хмільною ніччю і похмільним ранком.

– Не іронізуй. До речі, де будеш зустрічати Новий рік?

– Краще запитай: з ким?

– О, це щось нове. Із ким же?

– З телевізором і котом.

– А, кіт? Тобто, чоловік?

Оксана залишила розгубленого Горинича без відповіді.

Позаминулого року, смачно повечерявши і не дочекавшись, коли бамкне дванадцята, Юрко заснув. А торік поскандалила зі свекрухою. Оксану з Юрком друзі запросили в Карпати. Треба було кудись прилаштувати Рудька. Свекруха котів не любила. І Рудько це знав. Почувши, що доведеться три дні провести у товаристві кота, в свекрухи стало від злості дибки волосся, а в Рудька – шерсть. Свекруха випалила все, що думає про Оксану, кота і її роботу. Театрально заламувала руки над тяжкою долею сина, якому під час Оксаниних відряджень доводиться самому прасувати сорочки і харчуватися бутербродами.

Рудька можна було взяти з собою. Але настрій подорожувати пропав. І готувати смаколики – також. Юрко шастав по поличках холодильника, бурчав про олів’є, «шубу» з оселедця, нормальну сім’ю і кота. Врешті, відкоркував шампанське. Закусив благородний напій борщем. І, не дочекавшись дванадцятої, заснув.

Свекруха Оксану не любила. І навіть не приховувала, що була б рада, якби Юрко знайшов іншу, вигіднішу «партію». Учергове сказала це, коли вичитувала Оксану за кількаденне відрядження. Й не забула дорікнути, що Оксана майже за десять років подружнього життя не спромоглася нaрoдити дитини.

Юрко відмовчувався. Бо так і не зізнався матері, що у нього реакція на маленьких дітей, як у неї на кота. Переконував Оксану: маля – це великий клопіт. Крім того, дитина відволікатиме його від творчості. Юрко працює в одному з невеликих видавництв художником. Проте вважав себе майже генієм.

Згодом Оксана почала підозрювати, що «партія» таки з’явилася. І ось на днях Юрко заявив, що зустрічатиме Новий рік із друзями. В чоловічій компанії. Рибалка, вогнище, юшка, пляшка.

– Дивися, не засни, як завжди. Осоромишся перед «партією». Я все знаю, – кинула між іншим, хоча й не здогадувалася, з ким тусується благовірний.

– Ти знаєш Аллочку? Тільки не влаштовуй скандалу. Вона дуже вразлива. Я піду. Можу вже, ради Аллочки. Тільки ніколи

– Вразлива, кажеш? Як же вона твою маму витерпить?

– Ти просто не знаєш Аллочки! Вона розуміє дyшу митця. Вона – ангел! Не те, що ти. Жінка не повинна бути сильною. І прямолінійною.

– Коли з речами на вихід, митець?

Зателефонував Горинич. Запитав, на якій стадії новорічно-романтично-феєрична стаття, бо скоро треба верстати журнал. Відповіла, що працює. Насправді ж, ще й не бралася. Запивала образу третім горням чаю. Міркувала, як повідомити своїм батькам про Юркову «партію». Про те, що після Нового року вирішила подати на розлучення. Не хотіла, аби Юрко зробив це перший.

«Вона поклала під подушку бажання, написане на клаптику зимового вечора. На підвіконні куняє котяра. За вікном бавляться з вітром сніжинки. Дідуган-грудень присів на лавці, де хтось видряпав: «Я тебе люблю», – диктувала сама собі вголос. Думки були уривчасті, розхристані.

Рудько відкрив одне око, усміхнувся у вуса. За котяру рудий бешкетник не ображався.

Пальці забігали по клавіатурі комп’ютера. «Якби хоча б раз у рік, в новорічну ніч, казки поверталися до дорослих. Вона дала б добрим феям адреси осель, де очікують на допомогу. Попросила б гномиків рознести самітнім стареньким вітальні листівки. Дванадцять братів-місяців – зібрати біля багаття людей з холодними серцями, аби вони стали теплішими і добрішими.

Маленького Принца – подарувати троянду хворій дівчинці з сусіднього під’їзду, бо їй ніколи не приносили квітів. Дивних птахів – принести на крилах до батьківських домівок дітей, які не навідувались туди роками. Ельфів – аби мерехтіли своїми ліхтариками, щоб ніхто не заблудився і не запізнився туди, де їх чекають. Синього птаха – аби приніс усім щастя.

У кожного є своя зірка і вона сумує, якщо про неї забувають. Привітайте її з Новим роком. Не знаєте, котра саме ваша? Пошліть вітання з новоріччям усім. Прості слова задздвенять у Всесвіті мелодією радості. Вам подякують міріади зірок. І коли звернетесь за порадою до Неба, і ваша, й чужі зірки допомагатимуть вам. Це ж так чудово – мати незліченну кількість зірочок-друзів у безмежжі Космосу.

…Коли будете купувати мандарини своїм дітям, вкиньте кілька зайвих у торбинку. Для хлопчиків і дівчаток, які також кладуть записки-мрії під подушку, або під ялинку, але вони поки що залишаються не прочитаними. Звичайні фрукти – для цих діток смаколики-сонечка, які змусять їх усміхнутися.

…Кожен із нас може відчути себе у новоріччя чарівником, зробивши хоча б одну маленьку добру справу»

…Горинич закінчив читати Оксанине «щось таке». Задумався.

– Не годиться? – запитала.

– Пригадуєш, недавно лист надійшов від нашої читачки, де вона розповідає про незрячу дівчинку, яка чудово грає на фортепіано?

– Пригадую. Інструмент старий, зіпсувався. Сім’я незаможна. Збирає гроші доньці на oпeрaцію. Полагодити інструмента немає за що. А дівчинка жила тією музикою. До речі, ця сім’я мешкає в нашому місті.

– Пошукай листа, там є адреса. І запитай у наших культурних діячів, хто може професійно полагодити фортепіано. Скажеш, скільки це коштує. Хоча, ціна не має значення.

– Ти вирішив?

– Біжи, біжи, фея. Треба встигнути до Нового року.

Автор – Ольга ЧОРНА

За матеріалами видання “Наш День“

Чому у світі так багато зради?

Осінь подарувала нам ще кілька теплих днів. Сонечко привітно заглядає з неба, щедро огортаючи перехожих пізнім теплом. Яскраво-багряне листя додає і свого кольорового настрою. І все одно мені важко на серці, ніби холодні тумани окутують усе єство. Причина стара, як світ – нерозділене і зраджене кохання, хоч ти клявся любити мене вічно.

Я – слабка і незахищена. Я, мов квітка, що тремтить на рвучкому вітрі і хилиться до міцного дерева, аби заховатися під його кронами.

Я шукала захистку у тобі. Такому сильному, мужньому і ніжному водночас. Я довіряла тобі, бо як можна не вірити коханій людині?

І раптом все обірвалося. Замість зустрічей щодня, як було раніше, ми заледве могли бачитися раз, чи два у тиждень. При цьому ти весь час спішив. Казав, то мама хвора, потрібно купити продукти додому, то молодшу сестричку мусиш забрати із школи. Я пропонувала тобі свою допомогу, мовляв, давай зробимо це разом, але ти чомусь вперто відмовлявся. Хоча і мама твоя добре мене знала, і сестричка гарно до мене ставилася.

А потім я побачила тебе з нею. Своєю подругою Оленкою. Це було так принизливо, боляче і гірко. Двоє близьких мені людей, яким я довіряла, водночас зрадили мене.

Не хотіла жити. Хто переніс подібне – зрозуміє мене. Подруга радила мені, як зберегти стосунки з коханим, а сама тим часом з ним спала.

Серце моє рветься на шматки і плаче холодним дощем, хоча осінь кидає нам свої останні теплі привіти. Чому у світі так багато байдужості, підлості і зради? Чи може хтось дати на мої запитання відповідь?

Соломія С. м. Бучач