У дитсадку №6 міста Дубно на Рівненщині збирають гроші на обласний семінар начальників управлінь освіти.

Йдеться про суму у 60 грн з кожного.

Повідомлення про це оприлюднили у спільноті «Дубно- це Європа» у соцмережі Фейсбук:

Міський голова Дубна Василь Антонюк прокоментував цю ситуацію для Радіо Трек так:

Начальник управління освіти Наталія Іваницька зараз за кордоном. Має на тижні повернутися. Як повернеться – проведемо службове розслідування.

Заступник начальника обласного департаменту освіти і науки Марина Пашковська сказала таке:

Семінар був проведений, організовувало управління освіти міста Дубно.

До департаменту освіти і науки облдержадміністрації скарг і повідомлень не надходило.

По вказаному вами випадку з’ясуємо деталі. У разі підтвердження, будуть вжиті відповідні заходи.

Від автора: зазвичай, з педагогів шкіл чи дитсадків збирають гроші, щоб накрити столи і погодувати перевіряльників, учасників семінарів чи інших заходів.

Якщо з поборами з батьків в українських школах ще намагаються якось боротися, то побори з вчителів зазвичай залишають поза увагою. Адже зі своєї кишені вчитель часто змушений оплачувати придбання канцелярії, нових підручників, друк тощо.

Варто визнати, що частину своєї платні вчителі та керівники шкіл постійно змушені витрачати на організацію освітнього процесу.

В результаті реальна зарплата освітян значно нижча від задекларованої, бо вони змушені певну частину отриманих коштів витрачати на школу.

Проте розв’язати проблему поборів насамперед заважає неспроможність більшості освітян боротися за власні права на своєму робочому місці.

Так Ігор Ващенко розповів, що він 35 років був директором сільської школи. Пожертвуваних особистих коштів вистачило б не на одну автівку. Створити благодійний фонд так і не вдалося.

Гроші направляв на нові меблі у класи (хоча це проблеми засновника, але від районної ради відповідь була завжди одна – грошей немає). Школа повністю пригнічена суспільством,
– каже він.

Як вчителю боротися з поборами у школі
По-перше – активно вимагайте від засновника достатнього рівня витрат на забезпечення освітнього процесу та утримання приміщень закладів освіти.

Звісно, для цього треба підключати місцевих депутатів, батьківських активістів, ЗМІ тощо. Крім того, не боятись виходити й на акції протесту та застосовувати будь-які законні засоби тиску на владу.

По-друге – не треба вестись на лицемірну гру в «заборону» збирання грошей з батьків на потреби школи.

Благодійні фонди при школі – це нормально і це єдиний вихід. Але треба це робити офіційно, мати благодійну програму, угоду про співпрацю школи з благодійним фондом, звітувати про витрати тощо.

По-третє – співфінансування шкільної освіти власних дітей – це теж нормально, і додаткова частина освітнього процесу (наприклад, тьюторський супровід чи робота об’єднань за інтересом) має оплачуватись батьками як додаткова освітня послуга. Звісно, за кошти батьків повинні бути організовані будь-які екскурсії, туристичні поїздки, святкування тощо.

По-четверте – організація різних акцій на підтримку школи – це теж звична практика в усьому світі.

Наприклад, як чесно і законно “залазити до кишені батьків”, показує практика, яка працює у німецькому закладі Neues Gymnasium Bochum. Бо навіть там школа не може обійтись без батьківської допомоги.

Там, коли повідомляють батьків про будь-яке свято, у запрошенні запитують: “Чим ви можете допомогти для його організації?”. Хтось може спекти пиріг, хтось – поволонтерити на грилі, хтось – попрацювати продавцем у кафе тощо. Але гроші напряму не беруть,
– розповів Ігор Ващенко.

Випускники теж заробляють свою копійчину на таких заходах: печуть вафлі й продають їх батькам та дітям. А ще однією зі статей заробітку є продаж тенісок із символікою гімназії.

По-п’яте – треба використовувати наявні можливості самостійно заробляти гроші.

Колишній директор додає, що в Україні треба нарешті позбутися шаблонів про безоплатність усього, що пов’язано зі шкільною освітою.

Адже навіть у дуже крутій німецькій гімназії Neuen Gymnasium Bochum навіть бокси для зберігання речей батьки для своїх дітей орендують (це коштує 17 євро на рік). А про те, що майже всюди у світі треба купувати підручники, говорити немає сенсу.

Батьки скаржаться, що часто їм доводиться здавати у дитсадки по 300-500 грн, на потреби, зокрема, фінансування яких передбачені державою.

У Львові батьки дітей обурються у соцмережах на те, що їм доводиться здавати кошти на підручні засоби, а також подарунки дітям і вихователям у дитсадках. Відповідний допис у спільноті “Батьки SOS” у Facebook розмістила місцева жителька.

“Про економічний булінг та побори в дошкільних освітніх закладах Львова. На поточний ремонт, канцтовари, мило, туалетний папір, рушники, на дні Ангела, день Матері, подарунки дітям та працівникам після виступів, на дні народження, на чистку килимів та методички, на ганчірки, миючі засоби та швабри… Регулярно по 300-500 грн. Діти ще далеко не студенти – а вже потрібно здати, зокрема, і на методички”, – написала жінка.

За її словами, батьків, як не хочуть здавати коштів у державні дитячі садки, інші ж батьки та працівники дошкільних закладів починають цькувати.

“Небайдужі” батьки впевнені, що в ЗДО у Львові “діткам нема чим витирати ротики”, не вистачає мила, туалетного паперу, потрібно власним коштом регулярно фінансувати ремонт дверей, чистку килимів тощо. Ну і звісно класика: якщо ви гроші не здали (або здали меньше встановленої “абонплати”) – подарунки для ваших дітей купляти не будуть”, – скаржиться жінка.

З її слів, часто підтримують такі побори і “приборкання незгідних” батьків самі ж працівники дошкільних навчальних закладів.

“Методи стандартні, радянські: хамство, ігнор питань, прохань, власних прямих обов’язків. Діти, батьки яких відмовляються здавати гроші на регулярний незрозумілий недоцільний приватний формат функціонування комунального закладу освіти мають дивитись, як ці подарунки дарують дітям, батьки яких гроші здали. Така собі трансформація окремих груп у державному садку в приватний гурток “активістів”. “Активісти” обурені, що їх власним приватним туалетним папером та милом будуть користуватись діти, якім ці ж речі в закладі придбали за податки батьків”, – розповіла жінка.

В українській школі дівчинці, чия родина не здала гроші на купівлю електрочайника, заборонили набирати з нього воду. Така ситуація обурила спільноту батьків.

Про це стало відомо з публікації у популярній фейсбук-спільноті “БАТЬКИ SOS”.

Про ситуацію стало відомом після того, як одній з груп по розповсюдженню речей був розміщений пост, у якому мама цікавилася, чи нема де роздобути електрочайника і розповіла про ситуацію в школі. Родина знаходиться у фінансовій круті й не може дозволити собі зайві видатки, і тому не стала скидатися на побутовий прилад.

На це звернули увагу інші користувачі соцмережі, обурені несправедливістю і жорстокістю щодо дитини.

“Лубенський район. Школа.

Це взагалі якесь дніще – якась мама зібрала по 50 грн на чайник і тепер дитина, чиї батьки не здали – не може пити чай. Я не знаю як класний керівник може не дати набрати дитині води з цього чайника – просто не уявляю як таке може відбуватись”, — йде мова у публікації.

Українців така ситуація здивувала і обурила.

“Пам’ятаю в моєму класі було 3 учнів, які жили бідно і ми ніколи ні на жодне свято ні жодного разу не могли собі подумати, що можна тих дітей не пригостити чи якось не залучити до заходу.

Наші батьки завжди здавали по кілька гривень більше, щоб покрити кошти трьох, що не здавали. І клас був дружній. І батьки ніколи не сварились. Жах якийсь – води дитині не дати. Класний керівник має єднати клас, а не навпаки. Я б на місці вчителя і школи не дозволила до школи нести чайник взагалі, бо це додатково пожежонебезпечно та й діти можуть попектись.

Б… л чесно мені аж не пособі в якому суспільстві ми живемо. Води не дати дитині. Якби такі всі були під час голодомору, то ніхто б не вижив.

Мені чесно в голову не вкладається”, — пише свої думки щодо цієї ситуації одна з користувачок соцмережі.

“Та хіба ж тут справа у чайнику. Мене дивує позиція вчителя! (До речі чайник стоїть на її робочому місці, виходить, що вона за нього відповідає). Як можна не дозволити дитині набрати води? Це що, концтабір?” — пише інша українка.

Пологовий будинок номер один у місті Миколаєві опинився у гучному скандалі: породіллі звернулися за допомогою до волонтерки, яка вирішила оприлюднити правду про правила “життя” у цій лікарні.

Відповідну інформацію оприлюднили у соціальній мережі Facebook.

Під час розмови між породіллею та волонтеркою вдалося з’ясувати велику кількість жахливих подробиць. По-перше, жінкам у відділі патологій та власне породіллям не давали вечерю. Складники сніданку й обіду також залишили багато запитань: наприклад, одного дня жінкам роздавали шматочки посмаженого хека, а наступного дали ці ж шматочки, але тепер проварені. Обід за розкладом в першій годині дня, проте жінки намагаються поїсти пізніше, адже ввечері вони відчуватимуть голод, якщо близькі чи родичі не зможуть принести передачу з їжею.

На обидва відділення лише одна душова кабінка, яка знаходиться в тій же кімнаті, що і туалет. Тобто вагітні жінки мусять стояти черги перед тим, як потрапити до вбиральні.

Усі марлі, рукавички тощо платні. Так само як і палати: в лікарні немає простих палат, найдешевша коштує 600 грн на добу, найдорожча 2000. Також у лікарні немає питної води, тому жінки купують воду, щоб розбавити суміш, якщо в них немає молока.

Головний лікар Євген Волохов прокоментував цю ситуацію так: “У нас немає нічого платного. Дається сніданок, обід і вечеря. Я не знаю, чому вона це говорить. Ви можете запитати у людей, у жінок у відділенні”. Волонтерка, яка оприявнила цю історію, продовжує тримати громадськість у курсі подій. Так, за останні дні в лікарні почали давати вечерю жінкам, а також припинили вимагати гроші за всі послуги.

Причиною стало те, що батьки однієї з учениць відмовилися викуповувати у класного керівника зошити та підручник.

У місті Стрий Львівської області в школі №6 розгорівся скандал через побори – 4-класницю Богдану ізолювали в класі – дівчинку посадили окремо від інших дітей, її однокласники були змушені сидіти до неї спиною або боком.

Про це розповіла мама Марія Лабусевич, пише Obozrevatel.

Так, її за словами, директор школи вирішила не купувати додатковий матеріал на цей навчальний рік, попри це вчителька все ж закупила зошити з усіх предметів і підручник за власні кошти. Відтак, батьки були вимушені викуповувати їх у неї. Родина Лабусевич цього не захотіла робити, тому дівчинка й стала ізгоєм.

“Але вчителька вирішила посадити Богдану одну посеред класу. Так, що ніхто поруч із нею не сидить. Дитина йшла зі школи і плакала, тому що донька відчуває себе ізгоєм у класі. Вона все сприймає дуже болісно. Вчителька може крикнути в класі, а їй вже сняться жахи. Дитина не хоче ходити до школи, плаче. Від усіх шкільних концертів, виступів її усунули, хоча Богдана і в музичну школу ходить, і на шахи, й танцює”, – розповідає Марина.

Окрім того, вона зазначає, що Богдана часто хворіє і змушена пропускати заняття у школі.

Щоправда, у навчальному закладі інша версія конфлікту.

Там переконують, що рідні Богдани просто не бажають водити дитину до школи, побоюючись, що вона захворіє, і навіть нібито наполягали на домашньому навчанні. Але в навчальному закладі – проти цього.

“За першу чверть Богдана була в школі лише 9 разів і тільки за 5 днів мама принесла довідку. Ми просили, щоб дівчинка хоча б приходила на контрольні. Але вони хочуть, щоб вона не ходила, а їй ставили б оцінки. Але так не буває”, – пояснила директор школи Лідія Стасенко.

Хоча мама запевняє у протилежному. За її словами, вони в минулому році наполягали на індивідуальному графіку навчання для дитини, оскільки вона часто хворіє. А в школі сказали, що такого в них у місті немає.

Що стосується місця Богдани в класі, як стверджує директор, класний керівник вирішила переставити парту, оскільки та розміщена на протязі. Мовляв, вчителька боялася, що дівчинка захворіє.