Верховна Рада ухвалила закон про обов’язкову базову загальновійськову підготовку для чоловіків віком від 18 до 25 років, яка покликана замінити строкову службу та проходження військової кафедри у закладах вищої освіти. Докладніше про цей закон і про те, чи може молодь бути мобілізованою після проходження цієї базової підготовки, читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Остаточний порятунок від радянщини

Урядовий законопроєкт №12076 “Про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу” щодо особливостей постановки громадян України на військовий облік призовників та їхнього медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки” було зареєстровано у Верховній Раді 27 вересня 2024 року та схвалено за основу 3 грудня. У другому читанні документ було ухвалено вже 9 січня, причому 298 голосами. Одним словом, важливий закон. Як видно зі швидкості ухвалення та кількості голосів “за”.

Головні новації закону – остаточне скасування в Україні строкової військової служби. Взагалі строкову службу в Україні хотіли скасувати давно, ще з 2014 року. Її припиняли, але потім повертали. За 24 дні до повномасштабного російського вторгнення президент підписав указ про скасування призову в армію з 1 січня 2024 року.

Вже під час великої війни, 18 жовтня 2022 року, було ухвалено закон №8109, який скасував призов на строкову військову службу під час воєнного стану. А за новим законом про посилення мобілізації від 14 квітня 2024 року строкову службу в Україні скасували зовсім, натомість – базова військова підготовка.

І ось – ще один закон. Очевидно, остаточний (його вже називають остаточним звільненням від радянщини). “Новий закон з’явився, щоби остаточно уточнити всі моменти. Бо в законі про мобілізацію було описано все загалом, тільки найголовніше”, – пояснює OBOZ.UA народний депутат Олексій Гончаренко.

Підготовка для чоловіків обов’язкова, для жінок – за бажанням

Базова загальновійськова підготовка поділяється на два види – базова військова підготовка та базова військова служба. Перша – для молоді, яка навчається у закладах вищої освіти, друга – для решти молодих людей віком від 18 до 25 років. Тобто це певна аналогія навчання на військових кафедрах та проходження у минулі роки строкової військової служби.

І тут треба зазначити, що зараз ті військовозобов’язані, хто закінчив військову кафедру чи відслужив, можуть бути мобілізовані, навіть якщо їм немає 25 років. Виникає резонне питання – чи не станеться так, що 18-річна молодь, яка пройде загальновійськову підготовку, буде мобілізована? Теж просто за аналогією.

“Ні, ті, хто проходитиме підготовку у вишах або у тренувальних центрах ЗСУ, після набуття чинності цього закону не можуть бути мобілізовані раніше 25 років. Закон зворотної сили не має”, – каже OBOZ.UA член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

Він розповідає, що військовозобов’язаний має право сам обирати час проходження підготовки – можна одразу після настання 18-річчя, а можна й пізніше. Але не за три чи п’ять місяців до 25 років.

“До 24 років час проходження військової підготовки можна обирати самостійно. Але потім – це вже вирішуватиме ТЦК, бо зволікати далі не можна. А ось щодо питання ставати на військовий облік – це неодмінно з 18 років. До речі, тепер це можна буде зробити без участі ТЦК, через “Резерв+”. Але якщо це питання взагалі проігнорувати (як і загальновійськову підготовку), то тут нічого нового: є кодекс. Адміністративний та кримінальний”, – каже Федір Веніславський.

Потрібно зазначити, що тепер юнаки, яким виповнюється 18 років, але вони перебувають за кордоном, можуть стати на військовий облік, не приїжджаючи в Україну. Зробити це можна віддалено, знову ж таки через “Резерв+”.

Важливий момент: згідно з новим законом жінки також мають право на проходження базової загальновійськової підготовки. Але наголосимо – саме мають право. Для них це справа добровільна. При цьому завдяки схваленій поправці авторства народного депутата Олексія Гончаренка жінка може спочатку пройти базову підготовку, і тільки після цього стати на військовий облік. Або не стати. Це за бажанням.

Таким чином, розв’язався скандал – мовляв, жінок в Україні починають мобілізувати. Як бачимо, нічого подібного не відбувається.

Батькам цього року доведеться витратити від 6 до 12 тисяч гривень на підготовку дітей до школи, включаючи одяг, канцелярію та техніку.

Вже зовсім скоро школярі повернуться до навчання, і це може статися навіть у серпні через енергетичну кризу в Україні, яка спонукає переглянути дати початку навчального року. Які витрати чекатимуть батьків на підготовку учнів початкових, середніх і старших класів?  politeka.net

Цього року найбільше доведеться витратити на шкільний та спортивний одяг, про що йдеться в ефірі програми “Ми-Україна”.

Основний перелік необхідних речей для школяра

Основні витрати батьків цього року пов’язані зі шкільним і спортивним гардеробом. Для учнів молодших класів витрати на одяг складуть приблизно 5-6 тисяч гривень, тоді як для старшокласників ця сума майже вдвічі вища — 9-12 тисяч гривень. Що стосується канцелярських товарів, таких як ручки, олівці, зошити, альбоми для малювання, пластилін, щоденники, кольоровий папір та картон, то батькам молодших школярів потрібно буде витратити до 2 тисяч гривень, а старшокласникам — від 600 до 1000 гривень.

Щодо рюкзаків, то найкращим вибором для дитини є ортопедична модель, яка коштує в середньому 2,5 тисячі гривень. Деякі рюкзаки в комплекті йдуть з пеналом і сумками для спортивного одягу та змінного взуття, їх вартість складає близько 3 тисяч гривень. Якщо дитина хоче рюкзак з героями фільмів або мультфільмів, ціна зростає. Бюджетні моделі стартують від 500 гривень, а середня ціна варіюється в межах 1500 гривень.

Під час дистанційного навчання дітям також потрібні гаджети:

планшет — від 2,5 тисяч гривень;
ноутбук — від 5 тисяч гривень;
мобільний телефон або смартгодинник — від 500 гривень;
ПК — від 4 тисяч гривень.
Отже, щоб зібрати учня молодших класів до школи, батькам потрібно буде витратити приблизно 6 тисяч гривень, тоді як на підготовку старшокласника знадобиться близько 12 тисяч гривень.

Перед настанням холодів садівникам і городникам потрібно підготувати ягідні кущі, щоб їхня врожайність не тільки збереглася, а ще й покращилася.

“Апостроф” дізнався, як правильно підготувати кущі до майбутньої зими.

Обрізання старих, хворих, пошкоджених та непотрібних гілок покращує якість плодів та збільшує якість урожаю.

Обробити від шкідників кущі можна мідним купоросом, сечовиною чи бордоською рідиною.

Варто розпушити пристовбурне коло на глибину до 5 см біля кожного куща.

Рясний полив потрібен, щоб земля якомога довше не замерзала, що запобігає осушенню гілок.

Потрібно підгодувати рослини деревною золою, щоб кущі відновили сили після плодоношення.

29 вересня на Землі зафіксували магнітну бурю. З суботи 30 вересня ситуація стабілізується і сонячна активність знизиться.

Однак 1 і 2 жовтня це явище повториться. Що робити метеочутливим людям у період між магнітними бурями та як до них підготуватися.

Так, 1 жовтня очікується магнітна буря середнього ступеню, а 2 – слабкого.

Магнітні бурі є частою причиною дискомфорту для людей з проблемами серцево-судинної системи та схильністю до головного болю. Останні наукові дослідження показали, що сонячні магнітні бурі негативно впливають на синтез мелатоніну в організмі, впливаючи на самопочуття.

Мелатонін – це гормоноподібна речовина, яка бере участь у регуляції циклу сну та виробляється в залозі, яка називається епіфізом або шишкоподібним тілом. Шишкоподібна залоза найкраще працює в молодості, після 40 років кількість мелатоніну починає зменшуватися. Це підвищує чутливість організму до сонячних бур.
За словами Цюрака, мелатонін допомагає при безсонні, головному болі або коливанні тиску. Перш ніж приймати його варто порадитися з лікарем. Адже мелатонін заборонений, якщо у вас епілепсія, цукровий діабет чи онкологічні захворювання.

Метеозалежним людям лікарі радять пити більше води, обмежити споживання алкоголю та солі, уникати стресів і нервових перенапружень під час сонячних бур. Крім того, важливо висипатися та уникати стресу для організму, щоб полегшити симптоми.

Уряд приготував новий “сюрприз” для людей
У процесі розгляду проєкту закону №8401 народні обранці без погодження з МВФ змінили текст документа, який був структурним маяком на виконання меморандуму із Фондом. Про це розповів нардеп Ярослав Желєзняк.

У своїй публікації парламентарій повідомив, що МВФ не зараховує Україні виконання маяка за законопроєктом №8401 та вимагає повернення податкових перевірок.

Железняк зазначив: “І сьогодні уряд схвалив такий законопроєкт: з 1 жовтня 2023 року відновлюється проведення документальних (планових та позапланових) перевірок, проведення яких було заборонено до припинення чи скасування військового, надзвичайного стану на території України”.

Він також нагадав, що у фінальній версії проєкт закону була значно краща редакція, де фактично перевірки поверталися лише для підприємств від 40 млн грн обороту.

Проте заступник голови ОП Ростислав Шурма в останній момент наполягав на редагуванні та зобов’язався узгодити таку позицію з міжнародними партнерами.

Залізняк констатував, що в результаті нічого не зроблено і тепер внесено набагато гіршу редакцію.

Нардеп не соромився у висловлюваннях: “Питання до колег з Коаліції – а ви довго будете ось це терпіти? Зараз знову всіх підставив під голосування за перевірки? Просто тупість помножена на корупційність вже починає вам особисто створювати проблеми”.

Вихід Москви з Чорноморської зернової ініціативи обернеться проти самої держави-агресорки.

Президент України Володимир Зеленський на Ставці доручив підготуватися до продовження роботи “зернового коридору”. Насамперед – захистити порти та інфраструктуру зернової ініціативи. Чи справді в України з’явився план “Б”, після того, як Росія заявила про вихід із “зернової угоди”?

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Четверту добу поспіль Одеса не спить. Тут тушать пожежі в порту та підраховують збитки. Росіяни прицільно б’ють по терміналах з зерном, називаючи це “ударамі возмєздія за Кримський міст”. Насправді ж – це черговий акт тероризму і спроба викинути Україну з міжнародного ринку продовольства.

Останнє судно, завантажене українським збіжжям, вийшло з порту Одеси в понеділок, 17 липня. Наступного дня, після того, як Кримський міст “втомився” вдруге, Росія заявила про вихід із “зернової угоди”.

Ще через кілька днів Кремль вирішив торгуватись. Мовляв, повернуться до зобов’язань, якщо будуть виконані їхні вимоги. Москва фактично вимагає послаблення санкцій. Втім, поки російський ультиматум завис у повітрі. Натомість Україна і весь цивілізований світ шукають можливість реанімувати зерновий коридор в Чорному морі.

Що дала Україні “зернова угода”
Президент української зернової асоціації Микола Горбачов каже, що продаж українського збіжжя приніс Україні насамперед мільярди доларів валютної виручки. Її обсяг в державі напряму впливає на курс гривні.

За його словами, з українських портів відвантажили майже 33 мільйонів тон навіть при тому, що кораблі простоювали місяцями.

Транспортування морем є найдешевшим шляхом і це – 46% українського аграрного експорту. Ще третина йде через – порти Дунаю, решту везе залізниця (16%) та фури (8%).

Цим “зерновим коридором” українське збіжжя потрапляло в десятки країн. При чому найбільшим покупцем був Китай та країни Азії, зокрема Туреччина. На другому місці – країни Європи, і найголовніше – країни Африки.

Українське зерно, завдяки його постачанню до африканських країн, зіграло для України не лише економічну роль, але й політичну. Андрій Клименко, керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень, стверджує, що країни африканського континенту, які голосують в ООН і традиційно лояльні до Москви, змінили ставлення до нашої країни.

“Це дає нам можливості залучити до лав тих, хто підтримує Україну у війні з Росією, країни Африки, Азії, які потерпають від нестачі продовольства або високих цін на продовольство. Це має дуже високу політичну ціну”, – говорить він.

Зернова угода для російського диктатора стала репутаційним фіаско. Навіть зараз, Кремль намагається усіх переконати, що саме Росія, а не Україна, рятує світ від голоду. А їм мовляв усі заважають.

“Це брехня і маніпуляція. Вони [росіяни] збільшили експорт зернової продукції за цей воєнний рік. У них рекордний експорт сільськогосподарської продукції за всю історію існування Росії”, – зауважив Микола Горбачов.

Як відреагував світ
Вийшовши з зернової угоди, Росія здійснила постріл собі у ногу. Реакція світу була напрочуд однозначною.

Генсек ООН Антоніу Гутерріш наголосив, що припинення угоди буде “ударом по тих, хто потребує всюди”. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн категорично виступила за продовження “зернового коридору”. Не змовчали навіть Китай та міністр закордонних справ Кенії, назвавши вихід з угоди – ножем в спину. Втім, найбільше усі чекають на реакцію президента Туреччини.

“Увесь світ каже, що зернова угода на 99% – це Ердоган, а решта – ООН. Це геополітичний проект Ердогана, який хоче бути лідером ісламського світу. А в цьому ісламському світі є дуже багато африканських країн і дуже багато країн азійських”, – нагадав Андрій Клименко.

Ердоган вже припустив, що вмовить Путіна повернутись до зернової угоди, натякнувши європейцям, що вони мають теж піти на поступки. Але тут варто згадати, як наприкінці жовтня 2022 року при черговій спробі демаршу Росії, турецькі судна кілька днів безперешкодно заходили в українські порти. І це те, що може запропонувати Туреччина Україні і світу для виходу з продовольчої кризи, яка назріває.

“Можливість найперша, яка для нас би була найприємнішою, якби Туреччина надала нам свій балкерний флот – ті кораблі, які можна навантажувати зерном. Я не думаю, що Росія спокусилась би на те, щоб атакувати турецький флот”, – вважає Микола Горбачов.

Що далі
Припинення зернової угоди б’є по Україні – і це потрібно визнати. У перші ж години після заяви Кремля президент Зеленський запропонував вільне судноплавство в Чорному морі. Без Росії.

“Навіть без РФ треба робити все, щоб ми могли використовувати цей чорноморський коридор. Ми не боїмося”, – заявив український лідер.

Однак, наразі цей варіант радше фантастика. Росія у відповідь стала гатити по портовій інфраструктурі і оголосила, що будь-яке судно вважатиме за ціль. Тож тут мова йде перш за все про фізичне прикриття узбережжя.

“Нам сьогодні для захисту портової інфраструктури потрібні потужніші системи протиповітряної оборони, протиракетної оборони. Це вже питання, зокрема, і до наших союзників”, – зазначив речник Української добровольчої армії “Південь” Сергій Братчук.

Україна готувалась до подібних дій Росії. На сьогодні передбачено гарантійний страховий фонд для власників суден у 20 мільярдів гривень. Цієї суми вистачить для покриття вартості 30 суден у випадку їх знищення. Ба більше, експорт українського зерна з блокуванням Чорного моря не припиниться. Адже існують ще дунайські порти Ізмаїла та Рені та так звані сухі порти. Однак, тут постає ціна питання.

“Якщо наступного місяця-двох не буде знайдено найдешевшого логістичного шляху для українського зерна, то наступного року проблеми з транспортуванням не буде взагалі, тому що нічого буде експортувати. Україна буде вирощувати тільки те, що буде споживатися всередині країни”, – зауважив Микола Горбачов.

А це вже глобальна проблема для світу. Без України ціни на продовольство у світі підскочать на 10-12%. Вартість пшениці на ринках вже поповзла вгору. Для європейських країн – це ризик чергової міграційної хвилі з бідних країн Африки. Ці виклики мають розуміти на глобальній арені. І тут потрібне щось більше, ніж занепокоєння.

Українцям розповіли, коли школярі складатимуть тестування
Як стало відомо нещодавно, що школярам слід підготуватися до проведення мультипредметного тестування, оскільки дати, коли його почнуть проводити до навчальних закладів, вже названо. Інформація про це з’явилася на офіційному сайті Мінреінтеграції у соціальній мережі.

Отже, про що саме йдеться. Так ось, цього року абітурієнти складатимуть національний мультипредметний тест (НМТ) як альтернативу традиційному ЗНО. А потім вже за його результатами і будуть вступати до вузів.

Зазначається, що це тестування проходитиме у дві сесії. Основна продовжиться з 5 по 23 червня, а додаткова – з 11 по 24 липня.

Слід додати, що ті учні, які планують взяти участь в основній, мають з 3 квітня по 3 травня створити персональні е-кабінети та надати необхідні документи для участі.

Також наголошується, що додатковий період реєстрації триватиме з 5 до 12 червня. Тоді зможуть зареєструватись ті учні, які навесні не змогли це зробити з поважних причин або отримали відмову.

Слід звернути увагу, що завантажити запрошення, де буде вказано дату, час та місце проведення тестування, учасники основного періоду зможуть не пізніше ніж за 10 днів до початку. А ось додаткового – не пізніше ніж через 3 дні.

Також зверніть увагу, що результати першого етапу НМТ можна буде переглянути у персональних е-кабінетах до 28 червня, а другого – до 29 липня.

Ще в Мінреінтеграції нагадали, що для мешканців тимчасово окупованих територій буде збережено всі пільги щодо вступу до навчальних закладів для здобуття передвищої та вищої освіти.

А для мешканців із територій активних бойових дій застосування пільг буде визначено у травні з урахуванням поточної ситуації.

Докладно про все можна дізнатись на сайті Міністерства реінтеграції.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що дії Кремля свідчать про плани Росії відновити наступ на Україну. При цьому вимога переговорів є лише спробою виграти час на підготовку.

Про це він написав у своїй колонці на Financial Times.

Він наголосив, що РФ за останні місяці мобілізувала близько 200 тисяч людей, а події на полі бою свідчать, що керівництво не зважає на втрати. Паралельно Москва намагається домовитися про зброю та боєприпаси з іншими авторитарними союзниками, насамперед із Іраном.

“Росія сподівається заморозити війну, щоб мати час перегрупувати, переозброїти сили та спробувати відновити наступ. Президент України Володимир Зеленський пропонував РФ почати відводити війська перед Різдвом як перший крок до завершення конфлікту, але Москва різко відкинула цю пропозицію. Це Путін розпочав війну, і він може завершити її хоч сьогодні, забравшись із України. Зараз немає ознак, що він справді хоче миру”, – констатував Столтенберг.

За його словами, більшість війн рано чи пізно завершуються переговорами, а президент України Володимир Зеленський уже запропонував свою “формулу миру”. Однак варто пам’ятати, що те, що відбувається за столом переговорів, нерозривно пов’язане з тим, що відбувається на полі бою.

Генсек НАТО додав, що необхідно продовжувати підтримувати Україну, щоб наша країна могла втриматися як суверенна, незалежна європейська держава.

“Якщо Путін візьме гору в Україні, це буде сигналом для Росії та інших авторитарних режимів, що вони можуть отримати бажане силою. Це буде катастрофою для України. І це також зробить увесь світ небезпечнішим і всіх нас – більш уразливим. Тому в наших власних інтересах безпеки – зберігати підтримку для України цієї зими, і стільки, скільки потрібно”, – резюмував Столтенберг.

Відновлення контролю над Мелітополем може допомогти українським захисникам відкрити шлях для витіснення російських військ назад до окупованого Криму

ЗСУ можуть перейти до «наступного важливого етапа» війни – контрнаступу для деокупації півдня України. Наступною територією звільнення стане тимчасово окупований Мелітополь Запорізької області, пише The New York Times.

Зазначається, що Україна нарощує зусилля з ізоляції і послаблення російських сил у стратегічно важливому місті Мелітополь і навколо нього напередодні українського наступу з метою витіснити російські війська з півдня України.

«Київ використовує високоточні ракетні удари великої дальності та диверсійні заходи, щоб взяти під контроль стратегічно важливе місто. Мелітополь відомий як ворота до Криму через його розташування на перехресті двох основних автомагістралей і залізничної лінії, що з’єднує Росію з окупованим Кримом та іншими захопленими територіями на півдні України», – йдеться у матеріалі.

Видання нагадало, що у передмісті окупованого Мелітополя підірвали міст через річку Молочна, яким росіяни перевозили військову техніку зі півдня. Вчинок, який і українські, і російські офіційні особи приписували силам Києва, зазначає NYT.

Газета також нагадала, що і українські, і російські офіційні особи визнали нещодавні українські удари та спроби вразити російські командні центри, склади боєприпасів і шляхи постачання в Мелітополі.

«Незрозуміло, чи були ці удари прелюдією до наступу чи відволіканням, оскільки українські сили готуються атакувати росіян з іншого напрямку. Але військові аналітики назвали їх значущими і сказали, що вони відповідають схемі використання Україною високоточних ракет для ударів по матеріально-технічних цілях Росії», – йдеться у статті.

NYT зазначає, що Мелітополь є ключовим вузлом, і відновлення контролю над ним може допомогти українським захисникам повернути під свій контроль не лише всю Запорізьку область, а й решту сусідньої Херсонської області. Це потенційно може навіть відкрити шлях для витіснення російських військ назад до окупованого Криму.

Також раніше журналісти «Forbes» написали, що українські війська можуть перейти в четвертий етап контрнаступу, який проходитиме у Запорізькій області.

Нагадаємо, триває 294-та доба повномасштабної війни Росії проти України. За минулу добу підрозділи Сил оборони України відбили атаки російських загарбників в районах населених пунктів Гряниківка Харківської області; Новоселівське, Червонопопівка, Серебрянське і Білогорівка на Луганщині та Білогорівка, Соледар, Бахмутське, Бахмут, Курдюмівка, Невельське, Мар’їнка, Побєда і Новомихайлівка Донецької області.

Понад мільйон українців після початку повномасштабної війни прибули до Німеччини. Більшість земель припинили прийом біженців. Проте нашим співвітчизникам продовжують надавати допомогу у дружній країні. Стало відомо, на які виплати та житло вони можуть розраховувати.

Українці можуть приїхати до Німеччини з посвідкою на проживання чи будь-яким документом, який підтверджує громадянство. Як турист можна перебувати в країні не більше 90 днів. Без німецького посвідки на проживання чи візи українські біженці можуть залишитися до 29 серпня 2023 року за умови в’їзду до 31 травня 2023 року. Заяву на право перебування на тимчасовий захист слід подати протягом перших 90 днів після прибуття.

Наші земляки проходять першу реєстрацію, розподіл за місцем проживання (при отриманні соцдопомоги), реєстрацію адреси проживання за місцем призначення та подають заяву на отримання посвідки на проживання. У Федеральному управлінні у справах міграції та біженців повідомили, що людям потрібно зобов’язання звертатися до поліції чи центру прийому біженців.

Українці під час реєстрації дізнаються, де їх поселять у Німеччині. Розподіл потрібен для того, щоб рівномірно вирахувати витрати на догляд за біженцями по містах та муніципалітетах. При отриманні соцвиплат та відсутності особистого житла держава надасть конкретне місце. Можна подати заяву на отримання дозволу на проживання лише там.

З 2023 року українські біженцізможуть розраховувати на більший розмір допомоги. Самотні люди отримуватимуть 502 євро замість 443 євро. Людям, які живуть у парі, виплати підвищать із 404 до 451 євро. На дітей перераховуватимуть 318-420 євро, залежно від віку.

Після приїзду до Німеччини громадяни України можуть оселитися у таборах таких земель як:

Шлезвіг-Гольштейн;
Тюрінгія;
Баден-Вюртенберг;
Північний Рейн-Вестфалія;
Гессен;
Нижня Саксонія.

В інших землях біженців уже не приймають, окрім поодиноких винятків.

Розподіл туди надається лише, якщо людина там навчається, працює, має близьких родичів, чоловіка, дружину чи неповнолітніх дітей. Також можна залишитися у друзів або знайомих, якщо вони готові оформити для вас прописку. Для цього потрібна згода власника житла або укладений договір на оренду.

Також перед приїздом потрібно уточнити у міграційній службі міста, чи приймає вона українських біженців. Ці організації не завжди оперативно обробляють електронні листи та відповідають на дзвінки.

Якщо місто закрито або прописки немає, зареєструватися можна лише через пункти таборів первинного прийому:

Берлін, старий аеропорт Тегель – лише первинний прийом і подальший розподіл на землі;
Шлезвіг-Гольштейн – Ноймюнстер (Haart 148, 24539 Neumünster);
Тюрінгія – Зуль (Weidbergstr. 10, 98527 Suhl);
Північний Рейн-Вестфалія – Бохум (Gersteinring 50, 44791 Bochum Erstaaufnahmeeinrichtung);
Баден-Вюртенберг:
Зіндельфінген (Mahdentalstraße 116, 71036 Sindelfingen);
Карлсруе (Durlacher Allee 100, 76137 Karlsruhe) – не приймають українців, які прибувають на авто своїм ходом;
Ельванген (Georg-Elser-Straße 2, 73479 Ellwangen) – для людей з інвалідністю;
Фрайбург (Basler Landstraße16, 79111 Freiburg – нова адреса з 27 жовтня);
Гессен – Гіссен (Rödgener Straße 59-61, 35394 Gießen);
Нижня Саксонія – Ганновер, територія виставкового компексу (Halle 5, Messegelände, 30521 Hannover).